# Андрій Бутенко

Масовий моніторинг шкільних харчоблоків, який провели на території всієї України, показав, у скількох закладах виявили серйозні недоліки та порушення безпечності продуктів.Про це повідомили в Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів.За два місяці фахівці Держпродспоживслужби охопили аналізом майже 8 000 шкіл — 78% закладів, які працюють очно або у змішаному форматі."У центрі уваги щоденні процеси на шкільних харчоблоках: зберігання продуктів, дотримання температурного режиму та правил гігієни, поводження з харчовими відходами та застосування процедур НАССР. Такий фаховий аналіз допоміг визначити, що вже працює належно, а де школам варто вдосконалити процеси, щоби забезпечити дітям безпечне харчування", — йдеться в повідомленні.Аналіз показав: у 52% школах є процеси, які потрібно налагодити відповідно до вимог безпечності харчових продуктів. Найчастіше уваги потребували навчання працівників правилам гігієни, застосування процедур НАССР, поводження з відходами, умови зберігання продуктів і захист від шкідників."Меню — ще одна важлива частина шкільного харчування. Затверджене меню допомагає спланувати збалансоване харчування дітей відповідно до їхнього віку та встановлених норм. Тому важливо, щоб у їдальні готували передбачені страви відповідно до затвердженого меню. У 706 школах виявили недотримання затвердженого меню, у 199 — зауваження до організації питного режиму", — зазначили в Держпродспоживслужбі.Окремо фахівці розглянули 9 069 сезонних меню. Із них 367 направили на доопрацювання, щобт заклади могли врахувати зауваження та внести необхідні зміни.Оцінити умови на харчоблоках допомогли й лабораторні дослідження. Фахівці відібрали майже 19 600 проб і змивів; у 1 215 виявили відхилення.Коли йшлося про продукцію, яка могла загрожувати дітям, вживали необхідних заходів: ухвалили 23 рішення про її вилучення з обігу, ще у восьми випадках тимчасово припинили виробництво й обіг харчових продуктів.Також фахівці звернули увагу на проходження працівниками обов’язкових медичних оглядів. Їх не пройшов 151 працівник у 66 закладах; від роботи відсторонили 66 осіб."Безпечне та повноцінне харчування школярів залежить від багатьох щоденних рішень: як зберігають продукти, чи дотримуються гігієни на кухні, як організовані меню та питний режим. В умовах воєнного стану школам особливо важливо мати надійну фахову підтримку в цих питаннях", — підсумували у відомстві.Нагадаємо, раніше міністр освіти та науки України Андрій Бутенко оприлюднив проміжні результати опитування щодо організації шкільного харчування. Тож майже 90% батьків позитивно оцінюють умови у шкільних їдальнях. Понад 80% опитаних також задоволені розміром порцій, якістю та різноманітністю страв..

У п’ятницю, 28 серпня, Україна та Польща відкрили новий міжнародний центр колективного користування науковим обладнанням. Він функціонуватиме на горі Піп Іван Чорногірський в українських Карпатах.Про це повідомив міністр освіти України Андрій Бутенко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в Facebook."Там же підписали декларацію про співпрацю. Домовилися розвивати Карпати як відкритий простір для науки й освіти: наукові проєкти, обмін студентами та викладачами, підтримка молодих дослідників і дослідниць", — зазначив він.За його словами, зміст декларації ширший за академічну сферу. Це підтвердження, що Україна та Польща рухаються спільним європейським курсом, з опорою на довіру, добросусідство та відповідальність за майбутнє регіону."Тут установили телескоп під куполом, який спроєктували спеціально під складні високогірні погодні умови. Далі до телескопа додадуть роботизований комплекс — керувати ним можна буде дистанційно. Це одна з чотирьох високогірних обсерваторій такого рівня", — пояснив український міністр.Він уточнив, що обсерваторію відновив Карпатський національний університет імені Василя Стефаника разом із польськими партнерами. Вони працюватимуть тут спільно, але обладнання відкрите й для інших: заявку зможе подати будь-яка дослідницька команда."Астрономія тут не єдиний напрям. Чорногора — це високогірна флора й окремі екосистеми, тому тут можна вивчати клімат і природу. На місці є й метеорологічні лабораторії", — додав освітній посадовець.Він зауважив, що обсерваторію збудували ще 1938 року як наукову станцію Варшавського університету. Радянська влада її зруйнувала, десятиліттями на вершині стояла руїна. Українці та поляки відновили її разом. Проєкт стартував іще 2012 року. Попри повномасштабне вторгнення, завдяки співпраці української та польської сторін його вдалося реалізувати."Дякую команді університету та польським партнерам за роки роботи. Продовжуємо відкривати центри, де сучасним обладнанням можуть користуватися дослідники з різних університетів і країн", — підсумував Андрій Бутенко.Нагадаємо, вчора заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський заявив, що його країна має виробничу спроможність і готовність розпочати виробництво на своїй території ракет-перехоплювачів PAC-3 для систем Patriot. На думку Варшави, це можливо в тісній співпраці з Києвом..

Через рашистські удари знищено понад 1,1 мільйона українських шкільних підручників. Зараз відповідні служби намагаються максимально швидко надолужити втрати, щоби повноцінно розпочати навчальний процес.Про це заявив міністр освіти та науки України Андрій Бутенко, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Маємо, як держава, підтримати українські видавництва, чиї виробничі та логістичні потужності постраждали через російські обстріли", — зазначив він.За його словами, вже триває робота над механізмами підтримки, щоби вони могли відновити виробництво, а діти якомога швидше отримали необхідні підручники.За попередніми оцінками, через російські атаки знищено понад 1,1 мільйона шкільних підручників. Загалом цього року для українських школярів друкується 13,5 мільйона примірників."Тому зараз наше спільне завдання — максимально швидко надолужити втрати та зробити все можливе, щоби навчальний процес розпочався без збоїв", — акцентував міністр.Він подякував усім учасникам процесу за конструктивну роботу. Окрема подяка голові комітету Верховної Ради з питань освіти, науки й інновацій Сергію Бабаку за ініціативу та спільну роботу. Також висловив вдячність колегам із Міністерства з відновлення, інфраструктури та транспорту, Інституту модернізації змісту освіти МОН, представникам українських видавництв, "Укрпошті" та "Новій пошті", які забезпечують логістику та доставлення підручників всією країною."Попереду багато роботи, але ми маємо діяти швидко та скоординовано. Для нас важливо не лише відновити втрачені наклади, а й забезпечити стабільне постачання підручників до кожної школи. Це питання безперервності освітнього процесу та нашої відповідальності перед українськими дітьми", — підсумував Андрій Бутенко.Нагадаємо, прем’єр-міністр України Сергій Корецький 6 серпня розповідав, що на засіданні уряду заслухали доповідь Міністерства освіти та науки України щодо стану підготовки до нового навчального року. До 1 вересня всі навчальні заклади мають бути повністю готові до нього..