# фракція Голос

Опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене після резонансних кадрових рішень і на тлі протестів, зафіксувало незначне зниження рівня довіри до президента Володимира Зеленського. За результатами дослідження, проведеного з 20 липня до 3 серпня 2026 року, главі держави довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. У квітні ці показники становили 58% і 36% відповідно.Водночас більшість українців не підтримують проведення виборів найближчим часом. Так, 57% вважають, що вони мають відбутися лише після остаточної мирної угоди та повного завершення війни. Ще 23% допускають вибори після припинення вогню й отримання надійних гарантій безпеки, а 15% наполягають на їх проведенні ще до завершення бойових дій.Що стоїть за цими показниками, як останні політичні події позначилися на суспільних настроях і кого українці хочуть бачити при владі після війни — в інтерв’ю TrueUA пояснив виконавчий директор КМІС Антон Грушецький.Довіра до президента: нестабільна, знизилася, але зберігається до завершення війни— Антоне Миколайовичу, ваше опитування було проведено після резонансних кадрових рішень і під час протестів. Як змінилася довіра до Зеленського за останні кілька місяців і про що це свідчить?— Опитування ми провели з 20 липня до 3 серпня 2026 року, тобто вже після початку протестів, у період, коли Володимир Зеленський частково задовольнив вимоги протестувальників і активної громадськості, наприклад, призначив головнокомандувачем Збройних сил України Михайла Драпатого, а виконувачем обов’язків міністра оборони України — Євгенія Хмару.Треба розуміти, що попереднього разу ми ставили це запитання саме в такому формулюванні у квітні. Тоді 58% українців довіряли президенту, а 36% — не довіряли. Зараз, після протестів, довіряють 55% опитаних, не довіряють — 40%. Тобто рівень довіри знизився, але зовсім трохи. Більшість українців і далі відповідають, що довіряють президенту, хоча з тих 55% лише 20% довіряють повністю, а решта — скоріше довіряють. У нас усе одно зберігається консенсус, що Володимир Зеленський має бути президентом до завершення війни: більшість проти виборів. А ось після війни бажано, щоб країну очолили нові лідери.— 55% опитаних довіряють президенту, а 40% — не довіряють. 40% — це досить багато.— Насправді це досить багато, але потрібно розуміти, з чим ми порівнюємо. Якщо порівнювати з рівнем довіри до багатьох лідерів у демократичних країнах, то 55% після семи років президентства та в умовах повномасштабної війни — це дуже високий показник. Дональду Трампу у Сполучених Штатах довіряють близько 35-40% американців. В Еммануеля Макрона у Франції та Фрідріха Мерца в Німеччині показники довіри також нижчі, ніж у Володимира Зеленського в Україні.Ми бачимо, що в Україні медіа доволі вільно критикують президента, відбуваються критичні обговорення, навіть протести. Ми довіряємо президенту, бо повинні єднатися перед російською загрозою. Це така "технічна домовленість": триває війна, тому ми стримуємо певне невдоволення і критику — поки з війною не буде покінчено.— Але все ж таки з квітня довіра до президента знизилася.— Так, безумовно. Але зниження могло б бути сильнішим, якби, скажімо, не було виконано частину вимог протестувальників. Погіршення також могло б бути значнішим, якби не було певної компенсації: цього літа ми бачимо яскраві удари по російському тилу, російських військах та інфраструктурі на окупованій українській території. Тобто це все дещо збалансовує. Люди бачать, що Україна, попри всі складнощі, вистоює, дає росіянам по зубах.За інших обставин — якби ситуація на фронті погіршилася, а українці ще більше переживали за майбутнє — такі кадрові зміни та відсутність реакції на протести могли б значно знизити довіру до президента. Все ж таки одна з його рис полягає в тому, що певна реакція на громадську думку є.— А чи насправді зниження довіри до президента пов’язане з кадровими рішеннями та протестами, чи ці процеси глибші й почалися раніше?— Довіра до президента зовсім нестабільна з моменту російського вторгнення. Напередодні нього лише третина українців довіряла президенту, половина — не довіряла. Різке зростання довіри майже до 90% одразу після вторгнення пояснювалося не його здібностями як верховного головнокомандувача, а тим, що почалася повномасштабна війна, президент залишився в країні й ми повинні були бути разом. Тобто це був емоційний і прагматичний вибір — зберігати єдність. Але далі довіра весь час знижувалася — до обрання Трампа президентом США.Торік ми бачили ці "гойдалки" довіри до президента: коли українці спостерігали атаки на президента Зеленського, вони відчували, що це атаки на Україну. І знову з’являлося державницьке єднання, яке спонукало довіряти президенту.Тому довіра до нього доволі нестабільна, але в нас є дві іпостасі Володимира Зеленського. Як діяч на міжнародному рівні у питаннях війни й миру, дипломатії, спілкування з партнерами та відстоювання інтересів України він сприймається краще. Але коли іпостась змінюється на внутрішньополітичну — українська економіка, корупція, — питань виникає значно більше. І якщо такий порядок денний переважає, ставлення до нього значно погіршується.Загалом у довгостроковій перспективі люди втомлюються від Володимира Зеленського. В Україні люди не звикли, щоб хтось довго був президентом. І цей запит на нові обличчя, але компетентні, які зарекомендували себе під час великої війни, — стає дедалі очевиднішим.— 20% повністю довіряють президенту, а решта 35% — скоріше довіряють. Це ж немало — 20% довіряють повністю?— В умовах демократичного суспільства ці показники доволі непогані, тому що під час аналізу в сукупності враховують усіх, хто обрав відповідь у спектрі "довіряю". Але є важливий момент: між ними існує концептуальна різниця.На запитання, де вони бачать Володимира Зеленського після війни, у мирний період, серед тих, хто повністю довіряє, 36% відповіли, що хотіли б, щоб він залишався президентом. Тобто це його щирі прихильники. А серед тих, хто скоріше довіряє, навпаки, більшість вважає, що Володимир Зеленський після війни має відійти від політичних справ і вже не бути президентом країни. Вони хотіли б бачити на чолі держави когось іншого.Тобто загалом ці показники з погляду демократичної держави доволі непогані, але люди "розділяють" Володимира Зеленського: до кінця війни — добре, нехай буде президентом, а після війни ми хочемо когось нового.Вибори: українці хочуть "нульовий варіант"— 19% українців зовсім не довіряють Зеленському, а 20% — скоріше не довіряють. Чи вже час робити прогноз щодо майбутніх виборів з огляду на ці дані, чи ще зарано?— Ще зарано. По-перше, ми не знаємо, чи вирішив сам Зеленський знову балотуватися в президенти. Звісно, один із варіантів, який схвалила б більшість населення, — компроміс: він залишається президентом до завершення війни, після війни очолює Україну в період підготовки до виборів, скажімо, пів року, але сам у них не бере участі й дає дорогу новим лідерам.Але проблема в тому, що, якщо він зараз публічно скаже, що не балотуватиметься на виборах, це зруйнує і без того дуже крихку більшість у парламенті. Бо якщо лідер не планує балотуватися, то навіщо залишатися в його команді? Без парламенту він нічого не зможе ухвалювати в країні. Але якщо він захоче піти на вибори й цей варіант справді розглядають, постане питання, за яких умов відбуватимуться вибори та хто буде його конкурентом.Якщо вибори відбуватимуться в умовах війни, ми ставимо запитання, але не знаємо складу учасників, і це може використовуватися для маніпуляцій. Зрозуміло, що за такої високої недовіри, якщо проти нього виступатимуть кілька авторитетних осіб, Володимир Зеленський із високою ймовірністю може програти лише тому, що люди мають запит на щось нове. Але якщо, скажімо, авторитетні особи, яких ми маємо зараз, — Валерій Залужний, Михайло Федоров, Кирило Буданов — не братимуть участі у виборах, а Зеленський змагатиметься з умовно старими політиками, він має шанси перемогти. Водночас будь-хто з нових лідерів може кинути йому виклик і перемогти на виборах.— Зберігається стабільна тенденція: більшість українців проти проведення виборів найближчим часом — до завершення бойових дій. Лише 15% (у березні — 12%) вважають, що вибори треба проводити навіть до завершення бойових дій. Ще 23% вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. Порівняно з березнем частка таких людей зросла з 13% до 23%. Натомість частка тих, хто вважає, що вибори мають відбутися лише після укладення остаточної мирної угоди та повного завершення війни, зменшилася з 69% у березні до 57% зараз.— Є консенсус, що більшість проти проведення виборів навіть за умови перемир’я. І тут є різні причини. Люди вважають, що перемир’я все одно буде нестабільним, і побоюються втручання Росії, зокрема в питання безпеки. Також вони хочуть, щоб у виборах як кандидати брали участь військовослужбовці, волонтери й громадські діячі, які зараз залучені до оборони, а за таких умов вони просто не зможуть балотуватися. До того ж багато хто не хоче голосувати за старі партії та старих політиків. Тому є консенсус, що більшість проти виборів зараз.Цікаво, що ці 15% опитаних, які наполягають на проведенні виборів до завершення війни, навіть до завершення бойових дій, прямо зараз, не є однорідною групою. Близько половини з них хочуть виборів зараз, щоб умовно отримати владу, яка ефективніше даватиме відсіч Росії. Інша половина, навпаки, хоче якнайшвидших виборів, щоб у такий спосіб усунути перешкоду для капітуляції України. Це зламані люди: вони хочуть капітулювати й вважають, що президент Зеленський їм у цьому заважає.Щодо 23% — частки, яка зросла з 13%, — це люди, які вважають, що вибори можна провести після припинення вогню й отримання гарантій безпеки. І це, найімовірніше, один із наслідків протестів, тому що така позиція є компромісною: люди незадоволені кадровими змінами й вважають, що безпосередньо під час війни вибори неможливі, але їх можна провести принаймні під час перемир’я, щоб Володимир Зеленський поніс політичну відповідальність, отримав політичне покарання.— Який запит на вибори в тих, хто довіряє або не довіряє Зеленському?— Саме серед тих, хто скоріше або повністю довіряє Зеленському, переважна більшість виступає проти проведення виборів зараз і загалом підтримує вибори лише після остаточного завершення війни. Вони відповідають: "Ми сприймаємо його як легітимного главу держави, а вибори — це завжди розхитування ситуації, дестабілізація, тому ми готові чекати до повного завершення війни".Серед тих, хто не довіряє президенту, звісно, більше людей, які хотіли б провести вибори принаймні після перемир’я. А якщо разом узяти тих, хто вимагає виборів зараз або після перемир’я, то таких уже 52% серед тих, хто скоріше не довіряє президенту, і 73% — серед тих, хто зовсім не довіряє.Але цікаво, що навіть серед тих, хто зовсім не довіряє президенту, на проведенні виборів прямо зараз, під час бойових дій, наполягають 44%, тобто менше половини. Це ще раз показує, що навіть серед тих, хто йому не довіряє, значна частина усвідомлює ризики виборів під час бойових дій і тому підходить до цього прагматично.— Ви поставили запитання: "Які вибори треба провести першочергово для позитивного впливу на розвиток країни?"— 44% опитаних відповіли, що першочергово потрібно провести президентські вибори, 32% — парламентські, а 11% — місцеві. Переважає думка про президентські вибори. Це, до речі, відображає певне хибне розуміння українцями того, як функціонує українська держава, тому що в нас насправді парламентсько-президентська республіка: парламент призначає уряд. І навіть якщо ми зараз оберемо нового президента, то без коаліції в парламенті він матиме дуже обмежені повноваження.Насправді для кращого представництва різних груп населення у владі потрібне переобрання Верховної Ради. Але відносна більшість людей наполягає на президентських виборах — коли це буде можливо.— Чи на період "після війни" сильніше актуалізується думка про потребу в нових лідерах?— Вона вже актуалізована. Люди зараз найбільше довіряють представникам Сил оборони. Загалом Сили оборони мають найвищий рівень довіри в Україні — понад 90%. На другому місці з показником близько 80% — волонтери, трохи нижче — громадські активісти. Також люди бачать багатьох представників місцевого самоврядування, які чудово себе зарекомендували.Тому люди хочуть бачити у владі нові обличчя й тих громадян, які, по-перше, продемонстрували компетентність під час великої війни, а по-друге, справді проливали кров за нашу державу, тож мають право бути представленими у владі. Саме тому, коли ми обговорюємо політичні кризи, як зараз, українці не кажуть: "Ми критикуємо партію “Слуга народу”, президента, але хочемо привести нинішню опозицію до парламенту".Нинішній опозиції — наприклад, "Європейській Солідарності", "Батьківщині" та "Голосу" — люди так само не довіряють і не хочуть бачити її у владі. Люди хочуть "нульовий варіант": мають піти і партія "Слуга народу", і нинішня опозиція, а ми хочемо саме нових лідерів..

Народні депутати України розпочали реєстрацію запиту до президента Володимира Зеленського з вимогою звільнити Олександра Сирського з посади головнокомандуючого Збройних сил України.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він пояснив, що рішення щодо вищого командування ЗСУ ухвалює тільки президент як головнокомандувач. Це — стаття 106 Конституції України."Але народні депутати наділені правом направити запит на адресу президента. Це не просто документ, а документ, який мають підтримати 226+ нардепів. Тобто рішення парламенту", — зауважив Железняк.Він додав, що саме тому виникнула ініціатива зареєструвати запит від народних депутатів з вимогою:розглянути питання щодо звільнення генерала Олександра Сирського з посади головнокомандувача Збройних сил України;розглянути питання щодо призначення нового головнокомандувача Збройних сил України на основі критеріїв професійної ефективності й орієнтації на вимірюваний технологічний результат;ініціювати запровадження процедури регулярного звітування вищого військового командування перед профільним комітетом Верховної Ради України в закритому режимі з метою відновлення балансу демократичного цивільного контролю.. "До цього звернення до понеділка може приєднатися кожен народний депутат, картка документа — 2293799", — деталізував представник фракції "Голос".Ярослав Железняк пообіцяв періодично публікувати, хто поставив свої підписи. На його переконання, це та мінімальна дія, яку вже зараз можуть зробити парламентарі, щоби почути волю людей на вулиці.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, Володимир Зеленський розглядає можливість звільнити головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського. Зараз український президент шукає йому гідну заміну..

У четвер, 4 червня, на розгляд Верховної Ради України внесли новий законопроєкт, який декриміналізує дорослий контент. До того ж він має зруйнувати схеми, на яких наживаються недобросовісні правоохоронці.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Після провалу парламентом законопроєкту про декриміналізацію дорослого контенту ми провели консультації з різними фракціями та групами. В тому числі, щоби знайти позиції, які можуть отримати підтримку більшості парламенту", — написав він.За його словами, внаслідок таких консультацій швидко напрацювали та внесли новий законопроєкт №15294, який:значно посилює відповідальність за злочини проти дітей, в тому числі за виготовлення та розповсюдження дитячої порнографії;прибирає старі радянські норми, тобто дублює норми про декриміналізацію дорослого контенту."За реальні злочини буде відповідальність. За дії дорослих серед дорослих, прибираємо середньовіччя та годівницю для недобросовісних правоохоронців", — наголосив нардеп.Він також поінформував, що законопроєкт підписало 45 народних депутатів від майже всіх фракцій та груп Верховної Ради включно з керівництвом парламенту, фракцій і парламентських комітетів."Серед авторів люди з дуже різними баченнями, ідеологією, релігійними переконаннями. Але тут всі дійшли до спільного бачення та компромісу", — наголосив Ярослав Железняк.Він додав: враховуючи, що вже у вівторок Рада планує схвалити оподаткування електронних платформ, то й це питання має бути розглянуто максимально швидко."Це буде третя спроба законодавчого вирішення проблеми, але сподіваюся, що цього разу вже остаточна й успішна", — підсумував нардеп.Нагадаємо, що ще в липні минулого року президент України Володимир Зеленський відреагував на ініціативу громадян щодо декриміналізації порно..

У понеділок, 1 червня, Центральна виборча комісія визнала політолога Миколу Давидюка обраним народним депутатом від партії "Голос". Він працюватиме у Верховній Раді замість Володимира Цабаля, який склав мандат.Про це повідомив сайт ЦВК. Там зазначили, що до Центральної виборчої комісії з апарату Верховної Ради України надійшов документ, що засвідчує дострокове припинення повноважень народного депутата України Володимира Цабаля у зв’язку з особистою заявою.Володимира Цабаля обрали на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в загальнодержавному багатомандатному виборчому окрузі від політичної партії "Голос".ЦВК розглянула вказаний документ та визнала Миколу Давидюка, наступного за черговістю кандидата, включеного до виборчого списку політичної партії "Голос" під № 27, обраним народним депутатом України на цих виборах."Для реєстрації народним депутатом України Микола Давидюк не пізніш як на 20 день із дня офіційного оприлюднення рішення ЦВК має подати до комісії визначені виборчим законодавством документи. Своєю чергою ЦВК не пізніш як на п’ятий день з дня їх отримання ухвалює відповідне рішення", — йдеться в повідомленні.Що відомо про Миколу ДавидюкаЦе відомий український політолог, громадський діяч, блогер, автор аналітичних книг і політичний експерт.Закінчив Національний педагогічний університет імені Драгоманова (іспанська мова та зарубіжна література). Проходив стажування за програмами у престижних західних інституціях, зокрема, в Harvard Kennedy School.Він є засновником декількох аналітичних центрів. Регулярно виступає коментатором у всеукраїнських та міжнародних ЗМІ, веде власний популярний YouTube-канал, де аналізує геополітику та події російсько-української війни.Давидюк 2019 року став співзасновником громадсько-політичного руху "Дій з нами". Автор книг "Як працює путінська пропаганда" та "Як зробити Україну успішною?", які перекладені декількома мовами.У публічному просторі зазначалося, що він перебуває у стосунках із головною редакторкою видання "Українська правда" Севгіль Мусаєвою.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу"..

Народний депутат із фракції "Голос" Володимир Цабаль вирішив позбутися мандата представника Верховної Ради України. Він офіційно написав відповідну заяву.Таку інформацію Володимир Цабаль підтвердив і в коментарі "Українській правді". Також про це повідомили й у керівництві Верховної Ради.Він пройшов до українського парламенту 2019 року за списком від партії "Голос" (номер 12) як член партії. Загалом фракція "Голос" у парламенті складається з 19 народних депутатів.Володимир Цабаль народився 25 квiтня 1985 року, громадянин України, локальний партнер ТОВ "МакКінзі та Компанія Україна", проживає в Бучі Київської області.Згідно з інформацією на сайті ЦВК, наступним по списку "Голосу" може потрапити у Раду політолог Микола Давидюк.У грудні 2024 року зареєстровані Центральною виборчою комісією й обрані народними депутатами Таміла Ташева та Богдан Лукашук склали присягу в парламенті. Зокрема, Ташева отримала місце у Верховній Раді замість померлого депутата від партії "Голос" Олега Макарова.Нагадаємо, що 8 квітня Верховна Рада України підтримала заяву народної депутатки Дар'ї Володіної про складання мандату. Вона входила до фракції "Слуги народу". Наприкінці березня вона написала заяву про дочасне складання депутатських повноважень, і регламентний комітет підтримав її заяву. Володіну обрали до українського парламенту за партійним списком, тож замість неї до парламенту пізніше зайде інший депутат..

Верховна Рада України вже наступного тижня підтримає продовження режиму воєнного стану та загальної мобілізації. Як і попередніх разів, запланують на це ще 90 днів.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своїх соціальних мережах."Наступного вівторка (21 жовтня) Рада вже 17 раз продовжить дію воєнного стану та загальної мобілізації на 90 днів", — зазначив він.Народний обранець уточнив, що це відбудеться з 5 листопада до відповідно лютого 2026 року."Відповідні закони на затвердження указів президента надійдуть у Раду в понеділок, 20 жовтня", — зауважив Ярослав Железняк.Він також нагадав процедуру, як це відбувається на законодавчому рівні:розгляд на комітеті;голосування в Раді 226+;підписання законів.Як відомо, на початку повномасштабного вторгнення 2022 року Верховна Рада України ухвалила закон про загальну мобілізацію та встановила воєнний стан на всій території країни.Станом на 2025 рік мобілізацію і воєнний стан продовжено щонайменше до 5 листопада.Призову підлягають чоловіки віком від 25 до 60 років, які пройшли медичну комісію, водночас жінок із медичною освітою можуть мобілізувати добровільно.Нагадаємо, що 9 жовтня Верховна Рада України ухвалила закон №13335. Він дозволяє забронювати на критично важливих підприємствах чоловіків, які перебувають у розшуку ТЦК або не стоять на військовому обліку..

У середу, 3 вересня, Верховна Рада України проголосувала в першому читанні за законопроект №10225-д. Йдеться про легалізацію ринку з віртуальних активів (крипти) в Україні та визначення правил їх оподаткування.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк у своєму Telegram-каналі.За його словами, ухвалення цього документа за основу підтримали 246 народних обранців."Я не бачу сенсу сильно довго розписувати, про що там, оскільки буде дуже багато змін до другого читання", — зазначив Железняк.Він оприлюднив лише деякі нюанси: податки загальні будуть (18+5%) з прибутку, перший рік буде пільгова ставка 5% з виходу у фіат.Раніше голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев наголошував, що ринок криптоактивів в Україні не може далі жити за правилами Дикого Заходу, тож упорядкування цього питання назріло вже давно.Тому в новому законопроекті передбачається:визначення віртуального активу — це особливий вид цифрового об’єкта (майна), який існує в електронній формі завдяки технології розподіленого реєстру (блокчейну);право власності на віртуальні активи набувається через емісію, правочин, закон або рішення суду та підтверджується володінням засобами доступу, такими як криптографічні ключі; закон передбачає презумпцію правомірності володіння, якщо судом не встановлено інше;публічна пропозиція віртуальних активів вимагає оформлення "білої книги" — документа з детальною інформацією про актив, емітента та ризики; допуск до торгів на торгівельних майданчиках також регулюється чіткими процедурами, включно з авторизацією та розкриттям інформації;"біла книга" є обов’язковим документом для публічної пропозиції, який має бути правдивим, чітким і не вводити в оману; маркетингові повідомлення повинні відповідати цій інформації, містити застереження про ризики та не поширюватися до оприлюднення білої книги;постачальники послуг, пов’язаних з оборотом віртуальних активів (зберігання, торгівля, переказ тощо), повинні пройти авторизацію, відповідати організаційним і фінансовим вимогам та забезпечувати захист клієнтів;захист власників активів і клієнтів через прозорість, розкриття інформації та заходи проти інсайдерської торгівлі, маніпулювання ринком і незаконного розголошення інформації;визначається питання оподаткування; дуже важливий аспект, адже саме через податкові питання так і не запрацював попередній закон про віртуальні активи.Нагадаємо, нещодавно перший заступник голови НБУ Сергій Ніколайчук наголошував, що Національний банк України не підтримує ідею включення віртуальних активів до складу міжнародних резервів. Українські банкіри вважають таке рішення передчасним.

У середу, 16 липня, Верховна Рада України підтримала законопроект про зміни до державного бюджету на 2025 рік. Документ передбачає збільшення видатків на армію на 412,4 мільярда гривень.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. За його словами рішення підтримали 257 депутатів,"Жодного скорочення витрат на міністерства, навіть ті, які об'єднуються чи ліквідуються, — там немає", — зауважив при цьому нардеп.Раніше голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа розповідала про підготовку проекту змін до державного бюджету України приблизно на 400 мільярдів гривень.За її словами, цього року в Україні виникла потреба закуповувати власними силами більше зброї для ЗСУ, оскільки від міжнародних партнерів у натуральній формі надходить менше зброї.Вона пояснила, що ці видатки покриватимуться шляхом перевиконання податкових і митних надходжень, ОВДП, а також грантів від партнерів.Станом на 25 червня, за інформацією Міністерства фінансів України, кошти планували спрямувати на такі напрямки:Міноборони — 310,8 мільярда гривень;МВС — 84,1 мільярда гривень;ГУР Міноборони — 4,5 мільярда гривень;Мінстратегпром — 4,5 мільярда гривень;СБУ — 1,6 мільярда гривень;УДО — 0,5 мільярда гривень;Держспецзв’язок — 64,5 мільйона гривень.Також планували виділити додаткові кошти на:резервний фонд для непередбачених та невідкладних видатків — 20 мільярдів гривень;інші нагальні потреби (Мінцифра, МОН, МОЗ) — 16,5 мільярдів гривень.Нагадаємо, що 27 червня президент України Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО "Про пропозиції до Бюджетної декларації на 2026-2028 роки за статтями, пов'язаними із забезпеченням національної безпеки й оборони України.

У вівторок, 15 липня, Верховна Рада продовжила дію воєнного стану та загальної мобілізації в Україні. Тепер вони діятимуть іще 90 днів — до 5 листопада 2025 року.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Парламент проголосував за два законопроекти — №13471 і №13472. Продовження воєнного стану та мобілізації підтримали 320 народних депутатів, один парламентар (Олексій Гончаренко з фракції "Європейська Солідарність") проголосував "проти".Українські депутати проголосували за продовження воєнного стану та загальної мобілізації вже 16 раз від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.Президент Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради два законопроекти — про продовження терміну дії воєнного стану та загальної мобілізації — 14 липня.Він запропонував парламенту продовжити воєнний стан і мобілізацію на 90 днів — зі 7 серпня до 5 листопада 2025 року. Тепер після рішення Ради президент має підписати ці законопроекти.Уперше воєнний стан в Україні запровадили в перший день повномасштабної війни — зранку 24 лютого 2022 року на 30 діб. Минулого разу воєнний стан і загальну мобілізацію продовжували 16 квітня 2025 року.В Україні воєнний стан вводиться у випадку загрози для державної незалежності та територіальної цілісності країни. Його дія передбачає тимчасове обмеження прав і свобод громадян.Нагадаємо, що за таких обставин жодні вибори — ні місцеві, ні парламентські, ні президентські — цього року неможливі.

У липні Верховна Рада знову продовжить на 90 днів дію воєнного стану в Україні. Це також стосується і загальної мобілізації, яку проводять на території всієї країни.Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."На наступному пленарному тижні парламент знову, вже 16 раз, проголосує за продовження воєнного стану та загальної мобілізації", — зазначив він.Надалі в дописі він уточнив, що спочатку Рада національної безпеки й оборони України ухвалить укази, а вже далі президент внесе їх законом, потім Верховна Рада їх схвалить."Відповідно, знову на 90 днів, зі 7 серпня 2025 року до 5 листопада 2025 року", — розповів про терміни нардеп.Ярослав Железняк наголосив, що за таких обставин жодних виборів — ані місцевих, ані парламентських, ані президентських — цього року не буде. Раніше деякі джерела інформували, що планово вони мали би відбутися в жовтні цього року.Народний депутат порадив тим, хто вже розпочав розгортати передвиборчі штаби та формувати команди для виборів, згортати таку діяльність, адже в умовах воєнного стану в Україні жодні вибори неможливі.Як відомо, від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну незмінно діє воєнний стан і мобілізація. Востаннє Верховна Рада голосувала за їх продовження 16 квітня. Президент Володимир Зеленський підписав відповідні закони 18 квітня.Нагадаємо, спікер українського парламенту Руслан Стефанчук розповідав, що Верховна Рада України працює над створенням спеціального виборчого законопроекту. Він стосуватиметься умов і нюансів проведення виборів після закінчення війни.

У Верховній Раді України пропонують надати право громадянам віком понад 60 років підписувати контракти для проходження військової служби. Це має відбуватися на добровільній основі.Про це повідомив народний депутат України з фракції "Голос" Роман Костенко. За його словами, сьогодні у Верховній Раді України зареєстрували ініційований ним законопроект №13229.Нардеп уточнив, що документ надасть право громадянам віком 60+ добровільно підписувати контракти для проходження військової служби."Це відповідь на запит суспільства — багато мотивованих і досвідчених людей хочуть бути корисними в умовах війни, але чинне законодавство обмежує їх у цьому", — пояснив Костенко.Законопроект передбачає надання можливості підписувати однорічні контракти особам віком 60+ під час воєнного стану за згодою командира частини.При цьому для офіцерів віком 60+ потрібно отримати ще й додаткове погодження від Генерального штабу Збройних сил України."Ми маємо використовувати потенціал усіх, хто готовий боротися за перемогу. Дякую 36 колегам-депутатам, які підтримали ініціативу, а також громадськості, представникам Міноборони та Генштабу за участь у розробленні законопроекту", — підсумував Роман Костенко.У картці законопроекту № 13229 про внесення змін до закону "Про військовий обов’язок і військову службу" щодо проходження військової служби за контрактом особами, які досягли граничного віку перебування на військовій службі серед його авторів є також Олександр Мережко ("Слуга народу"), Михайло Цимбалюк ("Батьківщина"), Юрій Павленко (депутатська група "Платформа за життя та мир"), Дмитро Разумков (позафракційний).Текст законопроекту на сайті Верховної Ради України відсутній.Нагадаємо, 15 квітня стало відомо, що Міністерство оборони України продовжує розширювати програму "Контракт 18-24", що призвело до збільшення кількості вакансій, за якими можна долучитись до лав ЗСУ.

Міністр енергетики Герман Галущенко під час години запитань до уряду у Верховній Раді назвав посла Європейського Союзу в Україні Катаріну Матернову "клерком середнього звена". Він загадав її під час обговорення законопроект про добудову енергоблоків Хмельницької атомної електростанції коштом західних донорів.На його фразу відреагував народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк."Міністр на якого ми заслуговуємо… Прямо ціль цього року буде — позбавити державу цього "ефективного менеджера". Тому що ще рік такого розграбування та струму можемо не витримати", — написав він у своєму Telegram-каналі.Депутатка від фракції "Голос" Інна Совсун, яка входить до енергетичного комітету Верховної Ради, зазначила, що комітет отримав лист від представників Єврокомісії й американського посольства, в якому висловлюється стурбованість тим, що в публічному просторі з'являється інформація, що начебто й одні, й інші підтримують цей проект."Насправді такої підтримки немає. Вони хотіли би надалі уникнути таких маніпуляцій", — зазначила депутатка.Під час відповіді Галущенко сказав: "Стосовно позиції клерків середнього звена представництва Єврокомісії, Інно, мені дуже шкода, що ви бігаєте посольствами та поливаєте брудом нашу енергетику та нашу державу".Після короткої словесної перепалки в Раді Галущенко сказав, що "насправді нема в ЄС єдиного підходу до розвитку атомної енергетики, і про це всім відомо"."Тому не може бути єдиної позиції ЄС щодо розвитку атомної енергетики та, зокрема, будівництва наших блоків. І це відповідним чином анонсувала представниця ЄС в Україні Катаріна Матернова, яка про це і сказала, що ЄС не коментує питання добудови блоків", — зазначив він.Нагадаємо, що 7 січня Кабінет міністрів України звільнив заступницю міністра у справах ветеранів Руслану Величко-Трифонюк через скандал із колишнім військовослужбовцем, який поскаржився на образи з боку посадовиці..

У понеділок, 23 грудня, правоохоронний комітет Верховної Ради України підтримав законопроект №12191 про декриміналізацію порно. Його взято за основу.Про це повідомив народний депутат України від фракції "Голос" Ярослав Железняк. За його словами, "за" проголосували 11 членів комітету, водночас двоє утрималися."Ця версія більш консервативна, її готували понад рік в дискусії з комітетом і робочою групою. Сподіваюся, що на початку наступного року зможемо винести в залу", — додав нардеп.Він наголосив для ЗМІ, що це саме декриміналізація порно, а не "легалізація порно"."Воно легалізоване, і ми вже декілька років мільйони податків з того ж самого OnlyFans збираємо", — уточнив Железняк.Він пояснив, що відбувається зміна статті 301 Кримінального кодексу України так, щоби дорослих людей за зняті та поширені відео інтимного характеру не кидали у в'язницю на три-п’ять років."Це "декриміналізація порно". Щоби людей не кидали у в'язницю за зберігання контенту або не проводили масові "таємні закупівлі" у веб-камерах. Й одночасно зараз за статтею 301 вас можуть покарати навіть за зберігання на особистому телефоні оголених фото", — зауважив народний депутат.За його словами, до другого читання ще буде багато доопрацювань. Але, на його думку, зараз треба рухатися із законом. Особливо це стало актуальним через ситуацію з оподаткуванням моделей OnlyFans і листами щастя від БЕБ, про що повідомляли ЗМІ."Тут справді дякую колегам із комітету — Владлену Неклюдову, Максиму Бужанському, Олександру Бакумову та багатьом іншим, — що допомогли пройти розгляд на підкомітеті та комітеті. Дуже конструктивно організували роботу… Дуже прошу колег-політиків, перед тим, як жартувати на цю тему або популістично писати "ось чим займаються під час війни", просто поцікавтеся, скільки зараз наших громадян засуджені за це. І скільки мали виїхати за кордон. Тема весела, але тільки до цього моменту. Коли розумієш, що це про живих людей, — то вона різко стає сумною", — підсумував Ярослав Железняк.Нагадаємо, що у квітні цього року в Києві суд покарав дитячого тренера, який розбещував малолітніх дівчат. Чоловік протягом чотирьох місяців запрошував дітей до свого помешкання, де знімав порнографічні фото та відео з їх участю..

Після проваленого першого голосування Верховна Рада України повторно проголосує за відкликання голови депутатської групи "Платформа за життя та мир" Юрія Бойка з посади члена комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України.Про це повідомили народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк і керівник фракції "Слуга народу" Давид Арахамія."Завтра ще раз постанову виставлять на голосування про вилучення Бойка з комітету", — написав Железняк у своєму Telegram-каналі.Арахамія зазначив, що нардеп Олександр Аліксійчук ініціював дуже правильну постанову щодо виключення Юрія Бойка з комітету."Ми у фракції вирішили якнайшвидше винести її для розгляду в сесійному залі, сьогодні постанову розглянула Верховна Рада. Для позитивного рішення не вистачило дев’яти голосів. За дивним збігом обставин не голосували якраз ті, хто найдужче кричали про "зраду", — зауважив очільник фракції "Слуга народу".Він детальніше проаналізував результати сьогоднішнього голосування:"Слуга народу" — 166 голосів (71,2% від складу фракції, голова фракції Давид Арахамія голосував "за");"Європейська Солідарність" — 17 голосів (62,9% від складу фракції, голова фракції Петро Порошенко "відсутній", хоча перед цим на засіданні був);"Батьківщина" — 7 голосів (29,1% від складу фракції, голова фракції Юлія Тимошенко "відсутня", хоча перед цим на засіданні була);"Голос" — 12 голосів (60% від складу фракції, голова фракції Олександра Устинова "відсутня");Група "Партія "За майбутнє" — 4 голоси (23,5% від складу групи, голова групи Тарас Батенко голосував "за");Група "Довіра" — 4 голоси (21% від складу групи, голова групи Олег Кулініч "відсутній");Група "Платформа за життя і мир" — 0 голосів;Група "Відновлення України" — 0 голосів;Позафракційні — 7 голосів (голова Ради Руслан Стефанчук голосував "за", перший заступник голови Олександр Корнієнко голосував "за", заступниця голови Олена Кондратюк голосувала "за", Дмитро Разумков — "відсутній", хоча перед цим на засіданні був)."Тепер Юрій Бойко знає, кому має бути вдячний за провал голосування. А ми до цього питання обов’язково повернемося та вирішимо його остаточно. Проведемо ще раз засідання комітету та повторно винесемо на голосування", — підсумував Давида Арахамія.Скандальні заяви Юрія БойкаПроросійський політик, народний депутат та голова "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко опублікував у мережі скандальний ролик, у якому розкритикував атаки на російську мову, Українську православну церкву, знесення пам'ятників і перейменування міст."Декілька років тому ми були свідками, як зносили пам'ятники Колумбу, відкривачу Америки, в самій Америці. Схожі наші радикали взяли той самий курс і почали зносити пам'ятники по країні, перейменовувати міста, забороняти людям розмовляти рідною мовою, забороняти їм ходити в ту саму церкву, в яку вони хочуть ходити. І ось сьогодні ми бачимо, що цей рух триває, що насильство над людьми триває", — сказав Бойко.Відтак, на думку Бойка, "все більше людей підтримують нас — тих, хто виступає проти такого насильства, за єднання в країні та за підтримку людей".Нагадаємо, заступниця голови Верховної Ради України Олена Кондратюк заявляла, що український парламент може на погоджувальній раді розглянути заяви голови депутатської групи "Платформа за життя і мир" Юрія Бойка. Вони повторюють російську пропаганду.Також повідомлялось, що 17 грудня народний депутат та очільник "Платформи за життя та мир" Юрій Бойко прибув на допит до Служби безпеки України.Раніше група народних депутатів вийшла з плакатами до трибуни Верховної Ради. Вони вимагали позбавити мандатів членів забороненої в Україні політичної партії "Опозиційної платформи — за життя"..

Публікацію закону про підвищення податків перенесли. Його опублікують у суботу, 30 листопада. Тож документ набуде чинності, як і планувалося, 1 грудня. Про це повідомив народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Железняк. "Дякую всім хто долучився. Зокрема, голові комітету. До 1 грудня військовий збір рахується, як і був, — 1,5%", — зазначив він. Раніше планували, що закон набуде чинності 29 листопада. Тобто, як нарікав Железняк, 28 днів місяця діяла одна ставка (1,5% військового збору), а два дні — 5%. За його словами, це могло на рівному місці створити великі проблеми для бізнесу. "Ви просто уявляєте, скільки це додало зараз роботи бізнесу, як це порахувати? Як доплатити тим, кому вже зарплату виплатили? Навіщо це робити? Два дні не можна почекати", — емоційно висловлювався нардеп. На протилежному наголошував голова податкового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев. "Багато хто запитує. Так, ресурсний закон опублікований сьогодні", — повідомляв Гетманцев у четвер, 28 листопада. Він додав, що, зважаючи на термін публікації закону, він набуде чинності з 29 листопада. Як повідомлялося раніше, підвищення податків включає такі зміни: підвищення військового збору із зарплат фізосіб (включно з учасниками режиму "Дія.Сіті") з 1,5% до 5% - з дати набрання чинності законом; виняток — військовослужбовці (залишиться 1,5%); збільшення з 1 січня 2025 року військового збору за іншими доходами громадян (окрім зарплат) з 1,5 до 5%; введення військового збору у розмірі 10% від мінімальної зарплати (зараз — 800 гривень) для фізосіб-підприємців першої, другої та четвертої груп; введення військового збору для ФОП третьої групи на суму 1% від доходу; підвищення ставки податку на прибуток за 2024 рік для банків із 25 до 50%; оскільки вони вже сплатили податки за старою ставкою за більшу частину цього року, новий податок вводиться ретроспективно (заднім числом); підвищення ставки податку на прибуток для небанківських фінансових установ (крім страхових компаній) з 18% до 25% з 1 січня 2025 року; введення щомісячних авансових платежів з податку на прибуток для АЗС: 30, 45 чи 60 тисяч гривень за кожну станцію, залежно від її типу; сума переплат не враховуватиметься для зменшення податкових зобов'язань у майбутньому; введення мінімального податку на землю у розмірі 700 гривень і 1 400 гривень за гектар; Введення щомісячної звітності з ПДФО, військового збору та єдиного соціального внеску з 1 січня 2025 року; раніше у Верховній Раді це пов'язувалося із запровадженням "економічного бронювання", але зараз ця норма необхідна для моніторингу відповідності заброньованим новим вимогам; звільнення "національного кешбеку" від оподаткування ПДФО та військовим збором у 2024-2025 роках; підвищення ренти на видобуток щебеню, глини, граніту та піску — не менше 5 доларів за тонну. Нагадаємо, що вчора президент України Володимир Зеленський підписав закон, який передбачає зміни до Податкового кодексу..