# Гітанас Науседа

Для того, щоби тримати європейські країни в постійній напрузі, Росія використовує дронові провокації, останнім часом у них відчувається певна системність. У Литві припустили, що Москва свідомо допускає різні інциденти.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа в інтерв’ю журналістам LRT Televizijos. Він зазначив, що інциденти з дронами в Європі можуть бути частиною ширшої тактики Росії.За його словами, Москва може намагатися тиснути на країни, які активно підтримують Україну, не вступаючи при цьому у відкриту конфронтацію з НАТО.Науседа акцентував, що подібних випадків може ставати більше, і зараз щодо цього є тенденція. Він також звернув увагу на дедалі агресивнішу поведінку Росії."Поведінка Росії стає дедалі агресивнішою. Не бажаючи вступати у пряму конфронтацію з НАТО, Росія намагається атакувати ті країни, які є найвідданішими прихильниками України", — зауважив президент Литви.Він констатував, що не кожен випадок із російськими безпілотниками в Європі обов'язково означає пряму атаку на НАТО. Лідер однієї з країн Балтії припустив, що Росія може свідомо допускати відхилення дронів від запланованого маршруту. У такому разі безпілотники можуть опинятися не лише над територією Литви, а й в інших країнах Балтії або Польщі."Такі інциденти, як, наприклад, нещодавно збитий дрон та інші дрони, не обов'язково є прямою атакою Росії проти НАТО", — заявив Науседа.Президент Литви вважає, що Москва наразі може не прагнути прямого зіткнення з Північноатлантичним альянсом. Водночас Кремль, на його думку, здатен використовувати інші способи тиску."Ймовірно, на цьому етапі росіяни до цього не готові та не бажають цього. Але це може бути свідоме допущення відхилення дрона від курсу та влучання ним не обов'язково на територію Литви, а на територію країн Балтії чи Польщі з метою утримання суспільства в стані напруги", — пояснив литовський лідер.Гітанас Науседа підсумував, що така ситуація, на його думку, вигідна Росії. Тому Кремль схильний повторювати такі дії у вигляді різних провокацій.Нагадаємо, декілька днів тому прессекретар кремлівського диктатора Володимира Путіна Дмитро Пєсков заявив, що Росія виступає категорично проти розміщення ядерної зброї неподалік від її кордонів. За його словами, територія Литви перебуватиме під прицілом ядерної зброї Росії, якщо Вільнюс ухвалить рішення розмістити таку зброю у себе..

Візит глави Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до столиці Росії 25 серпня не став несподіванкою для балтійських партнерів. За словами лідера Литви Ґітанаса Науседи, західні союзники тримають регіон у курсі переговорного процесу між Вашингтоном та Москвою.Про це повідомляє "Інтерфакс-Україна".Інформованість союзників та позиція ВільнюсаПід час спільної пресконференції з президентом Європейської ради Антоніу Коштою у Вільнюсі глава литовської держави відповідав на запитання журналістів щодо поїздки очільника ЦРУ Джона Реткліффа до Москви 25 серпня та його вильоту з Риги. Науседа підтвердив, що литовська сторона володіла інформацією про майбутні контакти заздалегідь."Я відповім коротко. Щодо зустрічі — так, ми знали. Я не хочу обговорювати зміст зустрічі, тому що перш за все це зустріч між цими двома країнами, і це предмет їх обговорення. Наші партнери нам повідомили, що інформацію стосовно цієї зустрічі, її мети та змісту нам повідомлять без затримки, практично, на наступному тижні", — зазначив Науседа.Спроба розрядки геополітичної напругиПрезидент Литви також озвучив припущення щодо головної мети переговорів між представниками США та РФ. На його думку, цей візит спрямований на послаблення загальної геополітичної напруженості у світі. Науседа висловив позитивне ставлення до діалогу, який може сприяти стабілізації ситуації, та очікує на вичерпні деталі від американських партнерів уже ближчими днями.Нагадаємо, 25 серпня до Москви з неанонсованим візитом прибув директор Центрального розвідувального управління Джон Реткліфф. У Кремлі намагаються пояснити мету цього приїзду, однак їхні заяви суттєво розходяться з даними західних медіа та трекерів польотів..

Під час головування в Раді Європейського Союзу Литва планує використати всі можливості, щоби прискорити відкриття решти переговорних кластерів для України. Але при цьому Києву доведеться виконати зобов'язання.Про це заявив президент Литви Гітанас Науседа під час виступу на саміті Україна — Нордично-Балтійська вісімка в Києві в неділю, 23 серпня.Як відомо, Литва головуватиме в Раді ЄС з 1 січня 2027 року. За словами Науседи, країна використає всі можливості, щоби прискорити процес відкриття решти переговорних кластерів для України."Наразі ми відкрили два з шести, і я думаю, що до відкриття решти кластерів залишилося не так вже й багато часу", — зазначив президент Литви.Науседа наголосив, що Україна також має виконати свої зобов'язання. За його словами, важливо продемонструвати всім державам-членам ЄС, адже не всі вони ставляться до розширення так само з ентузіазмом, як Литва."А для скептиків, для тих, хто має сумніви, важливо показати, що це справді прогрес у впровадженні реформ у країні, що існує спільне розуміння реформ серед політичної еліти та суспільства", — пояснив він.Литовський президент додав, що діяти потрібно якомога швидше, бо час спливає, а нині це дуже цінний ресурс.Він наголосив, що його країна завжди перебуватиме поруч, підтримуватиме Україну та заохочуватиме її робити більше, адже цей підхід ґрунтується на заслугах.Нагадаємо, що на початку серпня президент Володимир Зеленський розповідав, що Україна визначила напрямки для інтенсивнішої роботи з ЄС. Цього року вже відкрито два кластери в перемовинах про вступ України, триває підготовка до відкриття ще чотирьох кластерів..

У неділю, 23 серпня, до Києва офіційним візитом прибули лідери Данії, Естонії, Фінляндії, Литви, Латвії та Норвегії.Про це повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга."Напередодні Дня Незалежності ми відчуваємо, що не самотні. З нами наші союзники. Сьогодні вранці я мав задоволення вітати лідерів Данії, Естонії, Фінляндії, Латвії, Литви, Норвегії, а також інших високопосадовців на київському залізничному вокзалі", — наголосив він у своєму дописі у соцмережі X.За словами дипломата, партнери проведуть двосторонні та багатосторонні переговори з президентом Володимиром Зеленським, за результатами яких буде оголошено про важливі рішення.. Водночас президент Литви Гітанас Науседа, заявив, що під час візиту до Києві візьме участь в обговореннях з союзниками з країн Північної Європи та Балтії, а також у засіданні "Коаліції охочих"."Щойно прибув до Києва. Протягом наступних двох днів я приєднаюся до заходів з нагоди Дня прапора України та Дня Незалежності, зустрінуся з президентом та братиму участь у дискусіях з нашими союзниками з Північної та Балтійської країн, а також у зустрічі "Коаліції охочих". Ми стоїмо поруч з Україною сьогодні — коли вона відзначає Національні дні — і завжди", — зазначив литовський лідер.Нагадаємо, 24 серпня лідери країн "Коаліції охочих" проведуть зустріч у Києві. Вони обговорять посилення української протиповітряної оборони та нові заходи тиску на Росію..

Кремль може планувати серію точкових провокацій на території Польщі та країн Балтії з метою випробувати на міцність колективну оборону Північноатлантичного альянсу. Розвідувальні служби зафіксували ознаки підготовки Москвою кінетичних операцій, спрямованих на руйнування важливих об'єктів життєзабезпечення у східному регіоні Європи.Про це повідомляє президент Литви Гітанас Науседа в інтерв'ю агентству BNS, пише LRT.Кремлівські плани під прицілом розвідкиЯк зазначив литовський лідер, його країна володіє даними про те, що Росія розглядає можливість здійснення обмежених точкових нападів на критично важливу інфраструктуру регіону. Для реалізації своїх агресивних планів Москва планує залучити як конвенційні, так і інші доступні спецзасоби диверсійного характеру. Науседа зазначив, що наразі спецслужби фіксують лише загальні наміри ворога."Ми отримали такі сигнали від наших розвідувальних служб. Вони не вказують на конкретне місце чи час, оскільки це просто неможливо визначити. Інша сторона може ще не завершити процес планування, а нам може бути відомо лише про самий факт підготовки чи передбачувану ціль", — сказав він.Очільник держави наголосив, що загроза є цілком реальною та вимагає негайної реакції."Потому так, я не можу заперечувати, що у нас є така інформація і що мова йде про кінетичні операції — не про масштабні дії, а про точкові кінетичні операції, які з високою ймовірністю можуть бути спрямовані проти критичної інфраструктури", — додав він.Хоча президент Литви не став розкривати конкретні розвідувальні докази чи називати потенційні об'єкти можливих атак, він акцентував на серйозності ситуації.Захист енергетики та підготовка до будь-яких сценаріївНауседа заявив, що у зв'язку з високим рівнем загрози офіційний Вільнюс суттєво посилив безпекові заходи на стратегічних об'єктах країни. Особлива увага наразі приділяється захисту великих транспортних вузлів та енергетичної системи. Литовський уряд готується протидіяти різноманітним варіантам дестабілізації, які здатні заблокувати життєдіяльність держави. Гітанас Науседа акцентував увагу на важливості безперебійної роботи цих систем."Важливо все, що може зупинити роботу цих об'єктів, оскільки вони важливі не лише самі по собі, а й забезпечують функціонування всієї системи, особливо нашу синхронізацію з континентальною європейською електромережею", — підкреслив Науседа.Слід зауважити, що держави на східному кордоні НАТО вже неодноразово застерігали союзників про різке зростання загрози російських диверсій та прихованих гібридних атак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Водночас Москва традиційно відкидає будь-які звинувачення у підготовці диверсійних дій на території європейських країн.Нагадаємо, 23 квітня президент України Володимир Зеленський провів зустріч із литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої обговорили можливості подальшу співпрацю в оборонному виробництві, зокрема, у форматі Drone Deal..

У четвер, 23 квітня, президент України Володимир Зеленський провів зустріч із литовським колегою Гітанасом Наусєдою, під час якої обговорили можливості подальшу співпрацю в оборонному виробництві, зокрема, у форматі Drone Deal.Про це Володимир Зеленський повідомив у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Досвід України в побудові системи захисту життів треба масштабувати на всю Європу, і ми готові до такого партнерства", — зазначив він.За його словами, Україна розраховує й на якнайшвидше відкриття переговорних кластерів для вступу до Євросоюзу."Говорили про це з Гітанасом. У першій половині 2027 року Литва головуватиме в Раді Євросоюзу, і ми очікуємо на відповідну підтримку в усіх питаннях, що стосуються нашого повноправного членства", — акцентував український президент.Він подякував Гітанасу Наусєді за зустріч, за послідовну допомогу, підтримку програми PURL і готовність співпрацювати в межах програми SAFE."Важливим є і сьогоднішнє рішення щодо розблокування кредиту на 90 мільярдів євро", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, також сьогодні президент України Володимир Зеленський під час візиту на Кіпр провів перемовини з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн і головою Європейської ради Антоніу Коштою.Нагадаємо, що Франція та Німеччина пропонують надати Україні "символічне членство" в Європейському Союзі. Йдеться, зокрема, про відсутність доступу до ухвалення рішень і бюджету. Однак Володимир Зеленський висловився проти такої ідеї..

Президент Литви Гітанас Науседа під час зустрічі у Вільнюсі заявив, що вступ України та Молдови до Європейського Союзу до 2030 року є стратегічною метою його країни. Сторони обговорили конкретні терміни підписання угод та необхідні реформи для пришвидшення євроінтеграції.Про це йдеться у матеріалі LRT після зустрічі Науседи з президенткою Молдови Маєю Санду у Вільнюсі.Реальна дата для розширення ЄСНауседа наголосив, що членство Молдови та України в Європейському Союзі не пізніше 2030 року є пріоритетом для литовської політики. За його словами, такий часовий орієнтир є цілком обґрунтованим і базується на реалістичних можливостях держав-кандидатів. Науседа також зауважив, що цей термін стосується не лише східних партнерів, а й інших країн, зокрема Чорногорії, Албанії та держав Західних Балкан."Ми завжди виступали за те, що амбітна дата є дуже важливим елементом політичного процесу", — зазначив литовський лідер.Придністров'я та російський впливПрезидентка Молдови Мая Санду підтвердила прихильність Кишинева до встановлених термінів. Вона вважає цілком реальним підписання договору про вступ до 2028 року, щоб до 2030-го стати повноправним членом блоку. Однак ключовим питанням залишається безпека. за її словами: найбільшою перешкодою для реінтеграції та стабільного руху в ЄС є незаконно розміщені російські війська в Придністров'ї."Як тільки ми знайдемо розв'язання цієї проблеми, решта процесу піде набагато швидше", — заявила Санду.Окрім військової загрози, країна стикається з інтенсивними інформаційними атаками з боку РФ. Литовські команди з кібербезпеки та стратегічних комунікацій вже працюють у Молдові, допомагаючи протистояти дезінформації перед майбутніми парламентськими виборами.Судова реформа як перепусткаНауседа високо оцінив прогрес Молдови у виконанні звітів ЄС, де країна була визнана однією з найкращих серед кандидатів за темпами реформ. Водночас він закликав не збавляти обертів у критично важливих сферах. За його словами, фокус на фундаментальних питаннях, зокрема на судовій реформі та боротьбі з корупцією, залишається вирішальним для успіху переговорів. Литовський лідер також додав, що буде лише радий, якщо процес вдасться скоротити: "Країни мають отримувати винагороду відповідно до їхнього прогресу у впровадженні реформ".Нагадаємо, раніше єврокомісарка з питань розширення Євросоюзу Марта Кос заявила, що вступ України до Європейського Союзу до 1 січня 2027 року — це амбітна мета. Її складно досягнути, однак вона є цілком зрозумілою у стратегічному вимірі..

У неділю, 25 січня, під час візиту до Вільнюса президент України Володимир Зеленський зустрівся зі своїм литовським колегою Гітанасом Науседою. Передусім говорили про підтримку української енергосистеми.Про це повідомив Володимир Зеленський, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Росія щоденно атакує нашу енергетику. Поінформував Гітанаса про це, а також про потреби України для енергетичної стійкості та зміцнення ППО. Дякую за підтримку", — зазначив він.За його словами, Литва вже ухвалила рішення допомогти українським містам і громадам та передати майже сотню генераторів."Окремо говорили про військову співпрацю, спільні оборонні проєкти та пропозиції Литви відкрити експортну платформу зброї у Вільнюсі", — зауважив український президент.Він додав, що серед тем розмови президентів також була підтримка ініціативи PURL і співпрацю в межах програми SAFE."Наша дипломатія теж серед найважливіших питань перемовин. Поділився свіжими деталями дипломатичної роботи заради миру", — акцентував президент України.Він конкретизував, що йшлося про зустрічі в Абу-Дабі української, американської та російської делегацій. Науседа дізнався деталі результатів перемовин."Україна, як і завжди, робить усе можливе зі свого боку для закінчення війни", — підсумував Володимир Зеленський.Нагадаємо, сьогодні американське видання Axios повідомило, що переговори 23-24 січня в Абу-Дабі стали важливим кроком на шляху до переходу до наступного етапу перемовин. Це може наблизити зустріч президентів України та Росії Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

У неділю, 25 січня, президент України Володимир Зеленський і перша леді Олена Зеленська прибули до Вільнюса. Вони візьмуть участь у заходах до річниці Січневого повстання.Про це повідомив журналістам речник українського президента Сергій Никифоров.За його словами, під час візиту у Володимира Зеленського заплановано зустріч із президентами Литви та Польщі у форматі Люблінського трикутника.Аналітики зазначили, що майбутня тристороння зустріч стане можливістю для ґрунтовного та відповідального діалогу, спрямованого на зміцнення безпеки в Центрально-Східній Європі.Учора речник польського президента Рафал Лешкевич, що Кароль Навроцький і Володимир Зеленський обговорять у Вільнюсі важливі політичні питання, зокрема, умови миру в Україні.За його словами, зустріч трьох президентів відбудеться, зокрема, під час меси у Вільнюському архікатедральному соборі."Це є об’єднувальним елементом: спільна історія боротьби проти царської Росії зараз перегукується з боротьбою українців проти Російської Федерації. Саме ця історична паралель створює платформу для дискусій", — наголосив Лешкевич.Речник додав, що президенти зустрічаються не лише для участі в урочистостях, а й для обговорення важливих політичних питань. За його словами, під час візиту "буде момент, коли президент Навроцький поговорить з президентом Зеленським".Нагадаємо, сьогодні американське видання Axios повідомило, що переговори 23-24 січня в Абу-Дабі стали важливим кроком на шляху до переходу до наступного етапу перемовин. Це може наблизити зустріч президентів України та Росії Володимира Зеленського та Володимира Путіна..

Президент Польщі Кароль Навроцький під час недільного візиту до Литви зустрінеться з президентом України Володимиром Зеленським. Лідери разом із президентом Литви Гітанасом Науседою візьмуть участь у відзначенні 163 річниці Січневого повстання у Вільнюсі, а також обговорять важливі політичні питання, зокрема, умови миру в Україні.Про це повідомив речник польського президента Рафал Лешкевич, якого цитує "Польське радіо". За його словами, зустріч трьох президентів відбудеться, зокрема, під час меси у Вільнюському архікатедральному соборі."Це є об’єднувальним елементом: спільна історія боротьби проти царської Росії зараз перегукується з боротьбою українців проти Російської Федерації. Саме ця історична паралель створює платформу для дискусій", — наголосив Лешкевич.Речник додав, що президенти зустрічаються не лише для участі в урочистостях, а й для обговорення важливих політичних питань. За його словами, під час візиту "буде момент, коли президент Навроцький поговорить з президентом Зеленським".На запитання, чи обговорюватимуть умови миру в Україні, Лешкевич наголосив, що їх мають визначити самі українці, тож не варто нав’язувати."Президент Навроцький вважає, що умови миру мають бути розроблені шляхом переговорів, у яких бере участь президент США Дональд Трамп, але остаточні умови мають ухвалювати українці", — акцентував Рафал Лешкевич.Навроцький, який цього тижня відвідував Всесвітній економічний форум у Давосі, особисто теж анонсував зустріч із Зеленським.Раніше Зеленський і Навроцький вже зустрічалися під час грудневого візиту польського президента до Варшави, де Навроцький наголошував на єдності Польщі, України та країн регіону в питаннях стратегічної безпеки.Нагадаємо, 20 грудня президент України Володимир Зеленський заявив, що його візит до Польщі був продуктивним, а перемовини з польським лідером Каролем Навроцьким виявилися предметними та відвертими..

У вівторок, 2 вересня, літак Spartan із президентом Литви Гітанасом Науседою на борту впродовж певного часу не міг приземлитися у Вільнюському аеропорту. Причиною цьому став дрон, який перебував у повітряному просторі.Про це повідомили телевізійники з LRT, посилаючись на заяву речника литовського президента Томаса Бержинскаса.За інформацією ресурсу Flightradar24, літак із Науседою на борту вилетів з Гельсінкі о 19:10, розпочав кружляти над Вільнюсом і приземлився о 21:17."Під час наближення до Вільнюського аеропорту надійшла інформація про виявлення безпілотника та про те, що посадка небезпечна. Пілоти вжили всіх заходів безпеки та через деякий час здійснили посадку", — сказав речник.Компанія Oro navigacija уточнила, що повідомлення про дрон над районом Лепкальніс надійшло від Служби авіаційної безпеки Lietuvos oro uosta."Ми активували процедури безпеки: польоти ненадовго призупинили, а після отримання інформації про відсутність загрози рух відновили. Ми спільно з іншими службами з'ясовуємо, який саме дрон порушив рух літаків", — йдеться в коментарі компанії.Як відомо, 31 серпня систему GPS на борту літака президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн заглушили на шляху до Болгарії. Влада країни підозрює, що це відбулося через втручання Росії.На тлі цього інциденту з літаком, де перебувала фон дер Ляєн, ЄС розмістить додаткові супутники на низькій навколоземній орбіті, щоби посилити стійкість до перешкод GPS і поліпшити можливості їх виявлення.Нагадаємо, що Болгарія не буде проводити розслідування щодо інциденту з перешкодами сигналу GPS, які зачепили літак із фон дер Ляєн. За словами болгарського прем’єр-міністра Росена Желязкова, він не розглядається як гібридна чи кібератака.

Президент Литви Гітанас Науседа, який брав участь у дистанційному засіданні "Коаліції рішучих", заявив, що країни, які приєдналися до ініціативи, мають бути готовими розгорнути збройні сили для забезпечення безпеки в Україні.Політика цитує видання LRT. Науседа сказав це після зустрічі, що відбулася в середу, на якій лідери країн обговорили ситуацію в Україні та майбутню зустріч президентів США і Росії."Ми маємо бути готові розгорнути сили для забезпечення безпеки в Україні, як тільки для цього буде створено відповідні умови", — наведено слова глави держави у поширеному президентським офісом повідомленні.За словами Науседи, Литва готова зробити свій внесок в об'єднані сили, надавши військовослужбовцям та можливості для військового вишколу.Як зазначає президент, війна Росії проти України, яка триває вже четвертий рік, істотно впливає на ситуацію з безпекою у всій Європі, тому, за словами глави держави, зусилля щодо припинення бойових дій вітаються, але тільки на умовах, вигідних Україні та Європі.За словами Науседи, важливо, щоб питання про мир не вирішувалося без участі України, тому президент цієї країни Володимир Зеленський також має брати участь у майбутніх зустрічах. Глава Литви зазначає, що неможливо вимагати від України здачі своїх територій, така вимога не може бути попередньою умовою для припинення вогню."Всеосяжне припинення вогню без попередніх умов є найважливішою умовою перед початком будь-яких реальних переговорів", — заявив Науседа.Варто зазначити, що 13 серпня перемовини у яких взяли учать європейські лідери, президент Володимир Зеленський та американський лідер Дональд Трамп. За підсумками перемовин український гарант зазначив, що разом із партнерами вони узгодили п'ять спільних принципів та обговорили майбутню зустріч Трампа із російським диктатором Володимиром Путіним на Алясці.Раніше повідомлялось, що 13 серпня у Німеччині відбулося шосте засідання Коаліції охочих. У ньому взяв участь президент Володимир Зеленський.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявляв, що Дональд Трамп оголосив про готовність надати Україні гарантії безпеки. Він також відзначив, що попередив президента США Дональда Трампа та європейських лідерів про блеф російського диктатора Володимира Путіна.До того ж Зеленський підбив підсумки перемовин із європейськими лідерами, які пройшли 13 серпня. Очільник держави розповів, що разом із партнерами вони узгодили п'ять спільних принципів.

У понеділок, 2 червня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Литви Гітанасом Науседою. Головна тема — збільшення тиску на Росію за затягування війни.Про це повідомив Офіс президента України. Вказується, що Зеленський поінформував Науседу про другий раунд переговорів із російською стороною в Стамбулі. Натомість окрема увага була приділена необхідності посилення санкцій проти Росії у відповідь на затягування війни. За словами українського лідера, це має бути скоординований крок США, Європи та інших країн."Лідери детально обговорили актуальні потреби Сил безпеки та оборони України. Володимир Зеленський наголосив, що на тлі збільшення кількості дронів і ракет, які Росія застосовує проти українців, важливо продовжувати зміцнення українського повітряного щита", — йдеться у повідомленні.До того ж президенти розглянули питання інвестицій у виробництво зброї в Україні й обговорили перемовний процес щодо членства України в ЄС."Литва підтримує українську євроінтеграцію та готова докласти зусиль для якнайшвидшого відкриття кластерів. Крім того, ішлося про повоєнну відбудову України", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що в України є домовленості з партнерами про нові пакети підтримки, а також інвестиції у розробку зброї, зокрема, дронів.Також 2 червня Зеленський провів зустріч зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою та запросив його приїхати з візитом до України. Крім цього, він привітав Польщу з проведенням президентських виборів, а Кароля Навроцького — із перемогою на них. Український лідер наголосив, що продовження допомоги з боку Варшави важливе не лише для нашої країни, а й для всієї Європи.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що у тому випадку, якщо Північноатлантичний альянс не виконає обіцянку щодо членства України, це буде серйозним ударом по його репутації.Таку заяву литовський лідер зробив в інтерв'ю радіо Žinių Radijas, передає LRT."Ми дуже чітко посилили текст про перспективи України в НАТО принаймні на трьох останніх самітах НАТО. Тепер якщо просто взяти і прибрати все це, то це дуже зашкодило б довірі до НАТО. Це було б величезним ударом по репутації НАТО", — наголосив Науседа.Президент Литви вважає, що Україна має бути присутньою на саміті НАТО в Гаазі в червні, щоб мати можливість представити власну позицію. Крім того, на думку Науседи, членство в НАТО — це одна з гарантій безпеки для Києва, після сильної армії. За словами Науседи, "членство в НАТО є, напевно, найдешевшим способом досягти гарантій безпеки для України"."Сильна українська армія навіть виражається в цифрах — це близько 50 мільярдів євро, можливо, трохи більше, на рік. І питання в тому, чи готовий західний світ насправді витрачати таку значну суму грошей на це щороку. Якщо так, то добре, але у нас є підстави вважати, що кожного року ми маємо певний складний політичний процес, який часто не генерує необхідної кількості грошей, і часто ми до останньої хвилини не знаємо, чи зможемо надати достатню підтримку Україні, чи ні", — зауважив Науседа.Крім того, лідер Литви зауважив, що кремлівський диктатор Володимир Путін не хоче прямого діалогу про мир з українським лідером Володимиром Зеленським і зробить все можливе, аби його уникнути."Я переконаний, що він (Путін, — ред.) взагалі не зацікавлений у мирі", — резюмував Науседа.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що балтійська країна готова направити війська в Україну в рамках місії після припинення вогню, допоки європейські союзники намагаються вирішити, як зберегти підтримку Києва.Про це повідомляє Bloomberg. "Моя країна готова надати необхідну підтримку", — заявив глава держави в інтерв'ю Bloomberg Television у Брюсселі в п'ятницю. "Ми говоримо про цілком конкретні цифри наших військових сил, але має бути прихильність усіх країн цієї коаліції надати цю підтримку". Європейські лідери планують зустрітися в Парижі наступного тижня, щоб просунути плани підтримки Києва, оскільки уряди в регіоні все більше стурбовані тим, що їх не допускають до переговорів президента США Дональда Трампа з Кремлем. Лідери Європейського Союзу, які зустрілися у четвер у Брюсселі, сперечалися про постачання зброї та про те, хто представлятиме блок у дипломатії під керівництвом США. Лідер країн Балтії віддав належне Трампу за "відверті наміри" покласти край трирічній війні Росії в Україні, але заявив, що Володимир Путін використовує цей процес у своїх інтересах, продовжуючи домагатися поставлених військових цілей. "Поки що Росія імітує переговори, говорить про можливий мир і можливе припинення вогню, але вони навіть не готові дотримуватися режиму припинення вогню, як обіцяли, не атакувати, не завдавати ударів по критично важливій інфраструктурі", — заявив Науседа. Литва та два її балтійські сусіди вздовж східного флангу НАТО були серед найзатятіших прихильників Києва. Поряд із Латвією та Естонією Литва збільшила витрати на оборону, щоб стримати потенційну агресію. Естонія цього тижня оголосила про плани витрачати не менше ніж 5% від обсягу виробництва на оборону з наступного року. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що ризик нападу Росії на країни Балтії зріс з того часу, як Трамп повернувся до Білого дому в січні. Оцінка частково ґрунтується на розвідданих про передислокацію російських сил, якщо вони більше не будуть пов'язані в Україні, сказав він. "Це факт, що після приходу до влади нової адміністрації США різні сценарії припинення або припинення війни стали частішими, і наші власні оцінки ризиків пов'язані з цим", — заявив Певкур журналістам у Таллінні в п'ятницю. Лідери регіону висунули сценарії виведення військ США. Науседа заявив, що він упевнений, що американські війська в Прибалтиці не будуть виведені, і сказав, що він вітає збільшення їхньої присутності як остаточну гарантію безпеки регіону. "Це дуже важливо, тому що, на мій погляд, це найважливіший фактор стримування — це утримає Росію від агресивних дій у майбутньому", — сказав Науседа. Глава держави повідомив, що уряди також обговорювали з президентом Еммануелем Макроном, як найкраще використовувати ядерну парасольку Франції. Проте жодних обговорень щодо розміщення атомної зброї на території Литви не було. "Ми були б готові обговорити можливість використання цього ядерного щита або принаймні ідею ядерного щита для східних країн", — заявив литовець. Оцінка загрози викликає тривогу у країнах Балтії, про що заявив головний військовий командувач Естонії Андрус Меріло. "Наші складні часи поступово стають небезпечними", — сказав Меріло разом з главою міноборони.Раніше повідомлялось, що президент Франції Еммануель Макрон активно вивчає альтернативи відправлення європейських військ до України. Його план розроблено спільно з британським прем'єром Кіром Стармером. Своєю чергою прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити тисячі британських військових в Україні. При цьому вони можуть перебувати тут упродовж тривалого часу, адже британський уряд не обмежує це в термінах.Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна чітко розуміє перелік країн, які готові розмістити своїх військових на її території у межах майбутніх гарантій безпеки. Водночас Київ стане визначальною стороною моніторингу за дотримуванням режиму припинення вогню..