# Гітанас Науседа

У понеділок, 2 червня, президент Володимир Зеленський провів перемовини із лідером Литви Гітанасом Науседою. Головна тема — збільшення тиску на Росію за затягування війни.Про це повідомив Офіс президента України. Вказується, що Зеленський поінформував Науседу про другий раунд переговорів із російською стороною в Стамбулі. Натомість окрема увага була приділена необхідності посилення санкцій проти Росії у відповідь на затягування війни. За словами українського лідера, це має бути скоординований крок США, Європи та інших країн."Лідери детально обговорили актуальні потреби Сил безпеки та оборони України. Володимир Зеленський наголосив, що на тлі збільшення кількості дронів і ракет, які Росія застосовує проти українців, важливо продовжувати зміцнення українського повітряного щита", — йдеться у повідомленні.До того ж президенти розглянули питання інвестицій у виробництво зброї в Україні й обговорили перемовний процес щодо членства України в ЄС."Литва підтримує українську євроінтеграцію та готова докласти зусиль для якнайшвидшого відкриття кластерів. Крім того, ішлося про повоєнну відбудову України", — додали в ОП.Нагадаємо, раніше Зеленський заявляв, що в України є домовленості з партнерами про нові пакети підтримки, а також інвестиції у розробку зброї, зокрема, дронів.Також 2 червня Зеленський провів зустріч зі своїм польським колегою Анджеєм Дудою та запросив його приїхати з візитом до України. Крім цього, він привітав Польщу з проведенням президентських виборів, а Кароля Навроцького — із перемогою на них. Український лідер наголосив, що продовження допомоги з боку Варшави важливе не лише для нашої країни, а й для всієї Європи.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що у тому випадку, якщо Північноатлантичний альянс не виконає обіцянку щодо членства України, це буде серйозним ударом по його репутації.Таку заяву литовський лідер зробив в інтерв'ю радіо Žinių Radijas, передає LRT."Ми дуже чітко посилили текст про перспективи України в НАТО принаймні на трьох останніх самітах НАТО. Тепер якщо просто взяти і прибрати все це, то це дуже зашкодило б довірі до НАТО. Це було б величезним ударом по репутації НАТО", — наголосив Науседа.Президент Литви вважає, що Україна має бути присутньою на саміті НАТО в Гаазі в червні, щоб мати можливість представити власну позицію. Крім того, на думку Науседи, членство в НАТО — це одна з гарантій безпеки для Києва, після сильної армії. За словами Науседи, "членство в НАТО є, напевно, найдешевшим способом досягти гарантій безпеки для України"."Сильна українська армія навіть виражається в цифрах — це близько 50 мільярдів євро, можливо, трохи більше, на рік. І питання в тому, чи готовий західний світ насправді витрачати таку значну суму грошей на це щороку. Якщо так, то добре, але у нас є підстави вважати, що кожного року ми маємо певний складний політичний процес, який часто не генерує необхідної кількості грошей, і часто ми до останньої хвилини не знаємо, чи зможемо надати достатню підтримку Україні, чи ні", — зауважив Науседа.Крім того, лідер Литви зауважив, що кремлівський диктатор Володимир Путін не хоче прямого діалогу про мир з українським лідером Володимиром Зеленським і зробить все можливе, аби його уникнути."Я переконаний, що він (Путін, — ред.) взагалі не зацікавлений у мирі", — резюмував Науседа.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Україна не відмовиться від своїх намірів щодо вступу до Північноатлантичного альянсу в обмін на завершення війни з Росією.

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що балтійська країна готова направити війська в Україну в рамках місії після припинення вогню, допоки європейські союзники намагаються вирішити, як зберегти підтримку Києва.Про це повідомляє Bloomberg. "Моя країна готова надати необхідну підтримку", — заявив глава держави в інтерв'ю Bloomberg Television у Брюсселі в п'ятницю. "Ми говоримо про цілком конкретні цифри наших військових сил, але має бути прихильність усіх країн цієї коаліції надати цю підтримку". Європейські лідери планують зустрітися в Парижі наступного тижня, щоб просунути плани підтримки Києва, оскільки уряди в регіоні все більше стурбовані тим, що їх не допускають до переговорів президента США Дональда Трампа з Кремлем. Лідери Європейського Союзу, які зустрілися у четвер у Брюсселі, сперечалися про постачання зброї та про те, хто представлятиме блок у дипломатії під керівництвом США. Лідер країн Балтії віддав належне Трампу за "відверті наміри" покласти край трирічній війні Росії в Україні, але заявив, що Володимир Путін використовує цей процес у своїх інтересах, продовжуючи домагатися поставлених військових цілей. "Поки що Росія імітує переговори, говорить про можливий мир і можливе припинення вогню, але вони навіть не готові дотримуватися режиму припинення вогню, як обіцяли, не атакувати, не завдавати ударів по критично важливій інфраструктурі", — заявив Науседа. Литва та два її балтійські сусіди вздовж східного флангу НАТО були серед найзатятіших прихильників Києва. Поряд із Латвією та Естонією Литва збільшила витрати на оборону, щоб стримати потенційну агресію. Естонія цього тижня оголосила про плани витрачати не менше ніж 5% від обсягу виробництва на оборону з наступного року. Міністр оборони Естонії Ханно Певкур заявив, що ризик нападу Росії на країни Балтії зріс з того часу, як Трамп повернувся до Білого дому в січні. Оцінка частково ґрунтується на розвідданих про передислокацію російських сил, якщо вони більше не будуть пов'язані в Україні, сказав він. "Це факт, що після приходу до влади нової адміністрації США різні сценарії припинення або припинення війни стали частішими, і наші власні оцінки ризиків пов'язані з цим", — заявив Певкур журналістам у Таллінні в п'ятницю. Лідери регіону висунули сценарії виведення військ США. Науседа заявив, що він упевнений, що американські війська в Прибалтиці не будуть виведені, і сказав, що він вітає збільшення їхньої присутності як остаточну гарантію безпеки регіону. "Це дуже важливо, тому що, на мій погляд, це найважливіший фактор стримування — це утримає Росію від агресивних дій у майбутньому", — сказав Науседа. Глава держави повідомив, що уряди також обговорювали з президентом Еммануелем Макроном, як найкраще використовувати ядерну парасольку Франції. Проте жодних обговорень щодо розміщення атомної зброї на території Литви не було. "Ми були б готові обговорити можливість використання цього ядерного щита або принаймні ідею ядерного щита для східних країн", — заявив литовець. Оцінка загрози викликає тривогу у країнах Балтії, про що заявив головний військовий командувач Естонії Андрус Меріло. "Наші складні часи поступово стають небезпечними", — сказав Меріло разом з главою міноборони.Раніше повідомлялось, що президент Франції Еммануель Макрон активно вивчає альтернативи відправлення європейських військ до України. Його план розроблено спільно з британським прем'єром Кіром Стармером. Своєю чергою прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер готовий розмістити тисячі британських військових в Україні. При цьому вони можуть перебувати тут упродовж тривалого часу, адже британський уряд не обмежує це в термінах.Нагадаємо, міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна чітко розуміє перелік країн, які готові розмістити своїх військових на її території у межах майбутніх гарантій безпеки. Водночас Київ стане визначальною стороною моніторингу за дотримуванням режиму припинення вогню.

Україна має стати повноправним членом Європейського Союзу через п'ять років. Для прискорення цього процесу потрібно попрацювати й столицям Європи, й Києву.Про це завив президент Литви Ґітанас Науседа під час виступу на пленарному засіданні "Підтримуй Україну" за участі європейських лідерів у Києві."Безпека Європи залежить від безпеки України. Саме тому дозвольте нам прискорити вступ України до ЄС. Я пропоную дату 1 січня 2030 року", — наголосив він.За його словами, відкриття першого кластеру переговорів можна зробити вже протягом декількох тижнів."Зробімо разом шлях України в Євросоюз невідворотним", — додав Гітанас Науседа.Раніше таку ж думку про незворотність приєднання України до європейської сім’ї висловила й президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн."На третю річницю жорстокого вторгнення Росії Європа в Києві. Ми сьогодні в Києві, тому що Україна — це Європа", — наголосила Урсула фон дер Ляєн.Раніше президент України Володимир Зеленський наголошував, що 2025 року мають бути результати у перемовинах щодо вступу України в Європейський Союз. Від цього залежить безпека всієї Європи, а Київ реально просунувся вперед до реалізації цієї мети та може сподіватися на успішні процеси євроінтеграції.Нагадаємо, що сьогодні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що Європейський Союз виділить Україні 3,5 мільярда євро. Це відбудеться в березні. Кошти мають посилити підтримку енергетичної безпеки.

Лідер Литви Гітанас Науседа 19 лютого запропонував європейським країнам план підтримки України. Він передбачає гарантії безпеки для Києва.Відповідну заяву він опублікував у своїй соцмережі X."Ми повинні діяти зараз, щоб підтримати Україну і зміцнити безпеку Європи. Досить балачок — час діяти", — йдеться у заяві Науседи.Литовський президент зазначив, що підтримка України передбачає наступні кроки:реальні гарантії безпеки для України — членство в НАТО має залишатися на "столі";Росія має бути притягнута до відповідальності за воєнні злочини, а санкції повинні зберігатися доти, доки агресія Москви не припиниться;термінове фінансування для виробництва озброєнь і 10 мільярдів євро для української оборонної промисловості;вилучення заморожених активів РФ та введення тарифів на російський/білоруський імпорт;прискорений вступ України до Євросоюзу — до 2030 року.Гітанас Науседа зауважив, що безпека України є частиною безпеки Європи.Раніше повідомлялось, що президент Литви Гітанас Науседа має намір здійснити офіційний візит України. Він може відбутися напередодні третіх роковин від початку повномасштабного російського вторгнення.Нагадаємо, востаннє Науседа був в Україні на початку вересня 2024 року. В українській столиці він зустрівся із главою держави Володимиром Зеленським та взяв участь у саміті Кримської платформи.Варто зазначити, що 19 лютого Литва відправила пакет військової підтримки для України. Зокрема, до нього увійшли вантажівки та тепловізори.

Президент Литви Гітанас Науседа має намір здійснити офіційний візит України. Він може відбутися напередодні третіх роковин від початку повномасштабного російського вторгнення.Про це повідомила старша радниця Науседи з питань зовнішньої політики Аста Скайсгіріте, передає видання Delfi."Планується візит до України. Все-таки вже треті роковини війни, і ми хотіли б продемонструвати підтримку Литвою України, яка, як і раніше, дуже сильна навіть через три роки", — заявила Скайсгіріте.Проте конкретну дату візиту литовського лідера до Києва посадовиця не уточнила.Варто зауважити, що раніше президент Володимир Зеленський заявив, що спеціальний представник Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог прибуде до Києва у четвер, 20 лютого. Очікується, що Келлог у межах візиту побуває на фронті, аби "вивчити усі питання" і поспілкуватися з військовими.Нагадаємо, востаннє Науседа був в Україні на початку вересня 2024 року. В українській столиці він зустрівся із главою держави Володимиром Зеленським та взяв участь у саміті Кримської платформи.

У середу, 11 вересня, президент Литви Гітанас Науседа прибув до Києва. В українській столиці він зустрінеться з главою держави Володимиром Зеленським. Відповідне повідомлення Науседа опублікував у соцмережі X. Лідер Литви оприлюднив у соцмережах світлину з залізничного вокзалу, де його зустріла офіційна делегація. "Щойно приїхав до Києва. Приємно повернутися і зустріти мого дорогого друга Володимира Зеленського на знак солідарності з Україною", — йдеться у повідомленні Науседи. Президент Литви також підкреслив, що військова та економічна підтримка для України має вирішальне значення для захисту суверенітету та територіальної цілісності. Ймовірно, що Гітанас Науседа, окрім інших заходів, візьме участь й у саміті Кримської платформи. Нагадаємо, 28 серпня Литва передала Україні новий пакет військової допомоги. Зокрема, до нього увійшли системи протидії безпілотникам. Раніше міністр оборони Литви Лаурінас Кащюнас інформував, що литовська агенція оборонних ресурсів готова закупити дрони у п'яти місцевих виробників. Йдеться про суму у вісім мільйонів євро. Безпілотники передбачені для литовських і українських сил. Також Україна отримає від Литви кошти на закупівлю ракет-дронів українського виробництва "Паляниця". Йдеться про 10 мільйонів євро.