# НАЗК

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради (ТСК) розкритикувала Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. Ідеться про неспроможність якісно опрацьовувати масив декларацій і забезпечувати належний контроль.Про це стало відомо з чергового засідання ТСК із розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах і органах судової влади, яке відбулося у вівторок, 19 серпня.Комісія заслухала голову НАЗК Віктора Павлущика та висловила низку принципових зауважень до роботи цього антикорупційного органу."Такої системи декларування нема ніде: вона заплутана, недружня до користувача та фактично штовхає добросовісних людей на помилки. НАЗК у нинішньому вигляді не справляється з перевірками. За даними самого агентства, станом на березень 2025 року подано майже 627 тисяч декларацій. Уявіть, скільки часу та фахівців потрібно, щоб якісно опрацювати кожну з них. Чи має відомство на це ресурси? Сумніваюся. Саме тому ми бачимо тотальну неефективність", — заявив голова ТСК Сергій Власенко.Окремий акцент — недостатність перевірок декларацій працівників правоохоронних органів. За даними, озвученими на засіданні, щодо працівників НАБУ за рік проведено лише одну повну перевірку декларації, а перевірки співробітників САП взагалі є поодинокими та несистемними.За словами Власенка, комісія готує пропозиції щодо оновлення правил е-декларування та пов’язаних процедур контролю."Будемо ініціювати законодавчі зміни, які спростять подання декларацій, запровадять ризикоорієнтований підхід, унеможливлять дублювання перевірок та забезпечать пріоритетну перевірку декларацій співробітників правоохоронних органів", — додав він.У ТСК також звертають увагу на технічні та процедурні вади реєстру декларацій, відсутність прозорих строків і пріоритизації перевірок.На думку комісії, це підриває довіру до інституції та гальмує антикорупційну політику. Наслідки, наголосили в ТСК, відчутні й для бізнесу з інвесторами, й для громадян, адже "форма карає більше, ніж зміст", що знижує мотивацію добросовісно декларуватися.Сергій Власенко наголосив, що без усунення виявлених дефектів посилення формального контролю лише підживлюватиме "пастку помилок" і далі ослаблюватиме довіру — до НАЗК, антикорупційної політики та держави загалом.Як відомо, основними завданнями ТСК є, зокрема, збір, аналіз і перевірка інформації щодо можливих фактів корупції у діяльності органів прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, а також інших правоохоронних органів і судів усіх рівнів.Нагадаємо, 10 червня стало відомо, що НАЗК повідомило про підозру адвокату. Фігурант у різні роки був заступником начальника правоохоронного органу спочатку у Дніпропетровській, а згодом у Кіровоградській областях.

Національне агентство з питань запобігання корупції взялося перевіряти очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара після публікації розслідування "Схем". Про це йдеться у повідомленні журналістів. Як повідомили "Радіо Свобода" в Агентстві, НАЗК розпочало моніторинг способу життя глави Енергетичної митниці Держмитслужби Анатолія Комара. Підставою для таких дій стало звернення ДБР, яке після виходу матеріалу проекту "Схеми" розслідує кримінальне провадження щодо можливого незаконного збагачення Комара. "За результатами попереднього розгляду листа, а також раніше отриманих відомостей, зазначена інформація буде врахована під час проведення моніторингу способу життя Комара А.Г.", — йдеться у повідомленні НАЗК у відповідь на запит "Радіо Свобода". Офіс генпрокурора зареєстрував кримінальну справу 2 серпня — практично одразу ж після виходу розслідування "Схем", де йшлося про розкішний спосіб життя родини високопоставленого митника, яка після початку повномасштабного вторгнення Росії збудувала маєток в елітному передмісті столиці вартістю 70 мільйонів гривень. При цьому, сам Анатолій Комар пересувається на представницькому Mercedes S-class, а його донька здобуває платну освіту в лондонському Королівському коледжі. В Агентстві також повідомили, що наразі відбувається перевірка наявності конфлікту інтересів в діях Комара та дотримання обмежень щодо подарунків.Нагадаємо, прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко відреагувала на розслідування "Схем" про очільника Енергетичної митниці Анатолія Комара. Вона доручила провести перевірку фактів.

У середу, 23 липня, президент Володимир Зеленський провів нараду з керівниками правоохоронних та антикорупційних органів, на якій також був також генеральний прокурор Руслан Кравченко.У своєму Telegram-каналі очільник держави розповів, що кримінальні провадження не мають тривати роками без законних вироків, а ті, хто працює проти України, "не мають почуватися комфортно й не відчувати, що таке невідворотність покарання"."Всі ми чуємо, що каже суспільство. Бачимо, чого очікують люди від державних інституцій для забезпечення справедливості та ефективності кожної інституції. Обговорили необхідні адміністративні, законодавчі рішення, які дозволять зміцнити роботу кожної інституції, вирішити наявні суперечності, зняти загрози. Всі працюватимуть разом, на політичному рівні підтримаємо", — запевнив президент.Він зазначив, що за підсумками наради було вирішено провести глибоку робочу зустріч щодо плану загальних дій. Вона має відбутися наступного тижня. До того ж за два тижні має бути готовий спільний план — які кроки потрібні та будуть реалізовані, "щоб зміцнити Україну та зняти наявні питання, дати більше справедливості й реально захистити інтереси українського суспільства".Варто зауважити, що нарада пройшла на тлі масового обурення спільноти законом №12414 щодо урізання повноважень Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Що обмежує закон №12414Закон містить правки, які обмежують повноваження НАБУ та САП і передають їх генеральному прокурору. Документ передбачає такі зміни:генпрокурор отримує доступ до всіх проваджень НАБУ;генпрокурор має право давати обов’язкові вказівки детективам та змінювати підслідність справ;генпрокурор отримає повноваження закривати провадження на підставі клопотання сторони захисту;генпрокурор зможе особисто підписувати повідомлення про підозру високопосадовцям;керівник САП втрачає право входити до складу групи прокурорів — це вирішуватиме лише генпрокурор.Ухвалення законопроекту викликало значний резонанс у суспільстві. У НАБУ заявили, що таким чином керівник САП стає номінальною фігурою, а НАБУ втрачає незалежність і перетворюється на підрозділ генпрокуратури."Антикорупційна інфраструктура України, вибудувана з 2015 року, буде зруйнована. Закликаємо народних обранців утриматися від голосування, яке може остаточно знищити незалежність антикорупційної системи в Україні", — йшлося у повідомленні.У багатьох містах України люди вийшли на вулиці з протестами проти цього документу. Зокрема, мітинги відбувалися в Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі й інших населених пунктах України.На ці події також відреагували посли країн G7. Вони заявили про свою стурбованість."G7 уважно стежить за сьогоднішніми подіями в НАБУ, зокрема, розслідування відносно кількох співробітників НАБУ за підозрою в злочинах. Ми зустрілися сьогодні з НАБУ, маємо серйозну стурбованість і маємо намір обговорити ці події з керівництвом уряду", — йшлося у заяві.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський прокоментував скандальний закон №12414. Він наголосив, що антикорупційна інфраструктура працюватиме, але без російських впливів. Відтак, НАБУ і САП продовжать свою роботу.

Співробітники Державного бюро розслідувань у співпраці з Національним агентством з питань запобігання корупції повідомили про підозру адвокату. Фігурант у різні роки був заступником начальника правоохоронного органу спочатку у Дніпропетровській, а згодом у Кіровоградській областях.Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, за час служби він став власником активів на понад 33 мільйони гривень, зокрема — 16 квартир у центрі Львова, двох квартир та двох паркомісць у новобудові Дніпра, а також двох автомобілів. Всі активи він оформлював на близьких осіб — дружину, мати, тещу та інших родичів."Задля легалізації майна екс-правоохоронець організував оборудку через використання низки фейкових договорів позики. Позичальниками за удаваними договорами виступали його близькі родичі, а позикодавцями — підконтрольні підорюваному особи, які не мали достатніх офіційних доходів для надання позик на такі суми", — зазначили у ДБР. Посадовця підозрюють у незаконному збагаченні та організації підробки й використання офіційних документів (ст. 368-5, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358 КК України). Також двом членам його сім’ї повідомлено про підозру у пособництві (ч. 5 ст. 27 ст. 368-5), а трьом позикодавцям — за підробку та використання документів (ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28, ч. 4 ст. 358). Наразі правоохоронці розв'язують питання про запобіжний захід і арешт активів.Нагадаємо, у травні співробітники Державного бюро розслідувань затримали начальника одного з прикордонних підрозділів Сумської області під час одержання хабаря від підлеглого. За цей злочин підозрюваному загрожує до 10 років позбавлення волі.

Національне агентство з питань запобігання корупції перевірило декларації 18 працівників Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Було виявлено порушень на 36,8 мільйона гривень. Про це повідомили на сайті НАЗК.Протягом 2024-2025 років було розпочато повні перевірки 23 декларацій посадовців ТЦК та СП, з яких — 18 завершено. Так, за їх результатами виявлено:ознаки неправдивих відомостей на понад 28,5 мільйона гривень;ознаки незаконного збагачення на понад 5,6 мільйона гривень;необґрунтованих активів на понад 2,6 мільйона гривень.Зокрема, у декларації начальника Дніпропетровського обласного ТЦК та СП за 2022 рік встановлено ознаки незаконного збагачення — близькі особи посадовця набули активи вартістю понад 8,8 мільйона гривень, законність джерел походження яких не підтверджено. Зокрема, набуто:дві квартири в Дніпрі;два автомобілі (Volkswagen Passat та Ford Ranger);65 тисяч доларів, які подаровані дружині її батьком з недостатнім для цього рівнем доходу. "Крім того, посадовець не задекларував шість об’єктів нерухомості, які належать йому на праві власності та ще два обʼєкти нерухомості, якими він користувався разом з членами сімʼї. Крім того, не зазначив відомості щодо двох автомобілів, якими він користувався, та про отримані ним та дружиною доходи", — зазначили в НАЗК.За даними фактами Національна поліція розпочала кримінальне провадження, яке завершено. Справу скеровано до суду.У декларації офіцера відділу рекрутингу та комплектування Одеського ОТЦК та СП за 2022 рік виявлено ознаки неправдивих відомостей на понад 3,8 мільйона гривень. Декларант не задекларував:земельну ділянку, яка належить йому на праві власності;квартиру, що перебувала в його користуванні у звітному періоді;дві квартири, які належать його доньці. Крім того, він вказав невірогідну інформацію про вартість власної квартири, трьох автомобілів і мотоцикла, а також не задекларував належні йому корпоративні права. Також за матеріалами НАЗК Державне бюро розслідувань розпочало досудове розслідування стосовно командира одного з відділень охорони Богодухівського РТЦК та СП Харківської області. В деклараціях посадовця за 2022 та 2023 роки зазначені ознаки невірогідних відомостей на майже п'ять мільйонів гривень. Посадовець не вказав дані про:дві власні земельні ділянки;квартиру, якою він користувався;дохід у вигляді грошового забезпечення;грошові активи на власних банківських рахунках. Начальник відділення військового обліку сержантів і солдатів запасу Дубенського РТЦК та СП Рівненської області у декларації за 2023 рік вказав неправдиві дані на понад 1,6 мільйона гривень. Посадовець не задекларував:житловий будинок;земельну ділянку.Командир відділення Харківського обласного ТЦК та СП зазначив у декларації невірогідні відомості на 645 тисяч гривень. Він не задекларував дві належні йому на праві власності земельні ділянки. Також посадовець у документі вказав вигадану вартість свого автомобіля.Нагадаємо, за даними розслідування журналістів "Слідство.Інфо", упродовж 2016-2018 років бізнесмен і колишній політик Денис Комарницький разом із дружиною володіли 110 квартирами у Києві. Згодом вони їх швидко продавали.

Національне агентство з питань запобігання корупції виявили у депутата Одеської міської ради ознаки незаконного збагачення на більш ніж 81 мільйон гривень.Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зазначається, що протягом 2021–2024 років депутат, члени його сім’ї та пов’язані з ним фізичні особи набули у власність необґрунтовані активи на понад 81,7 мільйона гривень, а саме:нежитлові приміщення в Одесі вартістю 14,9 мільйона гривень та 1,5 мільйона гривень;квартири в Одесі вартістю 7,2 мільйона гривень;100% статутного капіталу приватного підприємства вартістю майже 12 мільйонів гривень;автомобіль Mercedes-Benz S400 CDI 2021 року випуску вартістю 5,4 мільйона гривень;будинок та земельна ділянка в Королівстві Іспанія вартістю 40,7 мільйона гривень."З 2010 року депутат є членом постійної комісії з питань комунальної власності, економічної, інвестиційної політики та підприємництва, а відтак володіє інформацією про наявні в Одесі об’єкти комунальної власності та бере участь у прийнятті рішень щодо їх приватизації", — наголосили у НАЗК.До того ж, за даними агентства, депутат через неприбуткову громадську організацію, що здійснює захист інвалідів, привласнив нежитлове приміщення в Одесі. Так, кошти для оплати за нежитлове приміщення громадська організація отримала від довіреної особи депутата у вигляді безвідсоткової позики.Крім того, дочка депутата набула у власність дороговартісні об’єкти нерухомого та рухомого майна, а також корпоративні права за відсутності офіційних доходів. Також встановлено, що депутат та члени його сім’ї не мали фінансової можливості для придбання вищезазначених активів коштом законних доходів."НАЗК склало обґрунтований висновок та скерувало матеріали стосовно депутата до Одеської обласної прокуратури для приєднання до матеріалів кримінального провадження та проведення досудового розслідування з метою притягнення його до кримінальної відповідальності. Наразі депутат проживає у своєму маєтку в Королівстві Іспанія", — резюмували у НАЗК.Нагадаємо, 21 березня Вищий антикорупційний суд визнав винною у незаконному збагачені колишню народну депутатку України Ірину Кормишкіну. Їй призначили покарання у вигляді п'яти років позбавлення волі зі штрафом 4000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Національне агентство з питань запобігання корупції за січень 2025 року завершило 76 повних перевірок декларацій, відібраних за новим ризикоорієнтованим підходом. У 40 з них виявлено порушення на 284 мільйони гривень.Про це повідомила прес-служба НАЗК.У відомстві зазначили, що загалом порушення виявлено у 53% декларацій. До того ж у чотирьох осіб виявлено ознаки необґрунтованості активів на понад 10 мільйонів гривень. За результатами повних перевірок, завершених у січні, порушення виявлені у деклараціях:народного депутата України — у декларації за 2023 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 11,6 мільйона гривень та ознаки необґрунтованості активів на 2,1 мільйона гривень;першого заступника голови Рівненської обласної ради — у декларації за 2022 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 5,8 мільйона гривень;колишнього голови Бучанської райдержадміністрації Київської області — у декларації за 2022 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 4,7 мільйона гривень;посла з особливих доручень Міністерства закордонних справ України — у декларації за 2023 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 11,1 мільйона гривень;першого заступника міського голови Тячівської міської ради Закарпатської області — у декларації за 2022 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 13,4 мільйона гривень;колишнього в.о. директора ДП Міністерства оборони України "Оборонавторемсервіс" — у декларації за 2022 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 25,7 мільйона гривень;колишнього директора філії Костопільське лісове господарство "Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" — у декларації за 2023 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 46,4 мільйона гривень;депутата Дніпропетровської обласної ради — у декларації за 2023 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 15,7 мільйона гривень;депутата Миколаївської міської ради — у декларації за 2023 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 20,7 мільйона гривень;депутата Бучанської районної ради — у декларації за 2021 рік встановлено ознаки невірогідних відомостей на понад 18,1 мільйона гривень.Порушення встановлено у деклараціях, поданих представниками:органів місцевого самоврядування — у 18 випадках;представниками обласних та районних державних адміністрацій — один випадок;працівниками Нацполіції — два випадки;державних підприємств — два випадки (один з них — керівником);органів досудового розслідування — один випадок; органу законодавчої влади — одним народним депутатам;ВЛК — один випадок;ТЦК та СП — два випадки.Факти декларування невірогідних відомостей підтвердили у деклараціях:у семи посадовців Київської області; у чотирьох посадовців Рівненської області; у трьох посадовців Одеської області; у двох посадовців Дніпропетровської області; у трьох посадовців Закарпатської області;у п'ятьох посадовців Харківської області; у двох посадовців Вінницької області; у п'ятьох посадовців міста Києва.Нагадаємо, раніше Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили виконувачу обов'язків голови Державної митної служби України про підозру у недекларуванні майна. Правоохоронці не назвали імені та прізвища фігуранта. Однак, за даними Держмитниці, наразі в.о голови відомства є Звягінцев Сергій Борисович.

Національне агентство із запобігання корупції (НАЗК) вдруге виплатило винагороду викривачу корупції. Цього разу 13,3 мільйона гривень отримала людина, яка завадила спробі відкупити колишнього міністра екології Миколи Злочевського від кримінальної відповідальності. Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зазначається, що кошти на винагороду перераховано з рахунку відомства 18 жовтня. Справа, в рамках якої здійснено виплату, стосувалася спроби підкупу антикорупційних органів. Зокрема, керівникам Національно антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури пропонували хабар у розмірі 6 мільйонів доларів (близько 2,5 мільярда гривень). За таку суму від НАБУ та САП намагалися домогтися закриття кримінального провадження, підозрюваним у якому був колишній міністр екології. Ймовірно, йдеться про справу міністра екології часів Віктора Януковича Миколу Злочевського, адже сума хабаря й обставини справи збігаються. У жовтні 2023 року Вищий антикорупційний суд затвердив останню у справі угоду про визнання винності, укладену між прокурором САП та колишнім першим заступником начальника податкової служби у Києві. Водночас суд схвалив виплату винагороди викривачеві. ВАКС ухвалив, що викривач "активно сприяв розкриттю корупційного злочину", повідомив про нього не в межах угоди та не є його співучасником. Таким чином суд зобов'язав органи Державного казначейства виплатити винагороду в сумі майже 13,3 мільйона гривень. "У цій резонансній справі інститут викриття в синергії з ефективною роботою антикорупційних органів продемонстрував свою дієвість на рівні топ-корупції. Зараз маємо рішення ВАКС із винесеними вироками за всіма суб'єктами провадження, а викривач у справі отримав гарантовану законом винагороду. Показово також те, що суд застосував у справі спецконфіскацію. Неправомірна вигода у 6 мільйонів була однією з рекордних. Усю суму за рішенням ВАКС іще 2022 року передали на потреби ЗСУ", — зазначив голова НАЗК Віктор Павлущик. Раніше повідомлялося, що Злочевський за 6 мільйонів доларів намагався закрити кримінальні справи, в яких причетна його компанія Burisma та Реал Банк. Фінансова установа отримала у НБУ стабілізаційний кредит у заставу нафтобази. Кредит не повернули (його розмір — 800 мільйонів гривень). Однак коли спробували стягнути заставне майно, виявилося, що його придбали за ціною, нижчою за три мільйони гривень. Закрити цю справу Злочевському не вдалося. Він планував корумпувати НАБУ та САП і заплатити тому, хто ухвалить рішення про закриття розслідування, мільйонів доларів. Ще один мільйон доларів мали витратити на послуги посередників. Нагадаємо, що першу в історії України винагороду викривачу корупції виплатили на початку жовтня. Тоді 1,68 мільйона гривень отримав чинний військовослужбовець, колишній директор департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України Андрій Бойко, який викрив колишнього очільника управління Міноборони. Можливість винагороди викривачам корупції запровадили ще 2019 року. В НАЗК зазначили, що суди за цей час ухвалили два позитивні рішення про виплати, але через відсутність врегульованих процедур виплати реальне виконання судових рішень тривалий час було неможливим. Тепер виплати стали можливими завдяки зміні порядку використання коштів, передбачених у держбюджеті на реалізацію антикорупційних стратегій.

В Україні викривачеві корупції виплатили 1,68 мільйона гривень. Це перший випадок в історії країни. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції. "НАЗК здійснило першу виплату викривачу корупції. Виплата здійснена відповідно до рішення Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 9 листопада 2023 року у справі № 991/2197/22", -- йдеться у повідомленні. Винагороду отримав чинний військовослужбовець. Він протягом 2020-2021 років обіймав посаду директора департаменту внутрішнього аудиту Міноборони. У 2021 році чоловік звернувся із заявою до Національного антикорупційного бюро, в якій повідомив, що йому запропонували отримання неправомірної вигоди у 24 мільйони гривень за дії в інтересах певного ТОВ. "Йшлося про залучення фахівців для проведення позапланового внутрішнього аудиту виконання державного контракту. Аудиторська група мала скласти позитивний звіт за результатами аудиту щодо повноти, якості та відповідності виконаних робіт умовам контракту", -- зазначили в НАЗК. Це дозволило б компанії отримати повну оплату у понад 400 мільйонів гривень за облаштування спецоб’єкта та претендувати на майбутні договори з Міноборони. За вказаним фактом НАБУ зареєструвало кримінальне провадження. ВАКС ухвалив вирок у справі 24 березня 2023 року, призначивши фігуранту -- колишньому заступнику начальника одного з управлінь Міноборони -- покарання у вигляді позбавлення волі на 4,5 роки. Проте суд відмовив у виплаті винагороди викривачу, мотивувавши рішення тим, що він офіційно повідомив про виявлений злочин у межах реалізації своїх службових повноважень і тому не має права на винагороду. Викривач оскаржив зазначене рішення і наприкінці 2023 року Апеляційна палата ВАКС задовольнила його апеляційну скаргу та присудила виплату. Варто додати, що, відповідно до закону України, викривач може отримати 10% від грошового розміру предмета корупційного злочину або розміру завданих державі збитків від злочину після ухвалення обвинувального вироку суду. Однак розмір винагороди не може перевищувати трьох тисяч мінімальних заробітних плат, встановлених на час вчинення злочину.  Україна не є першою країною щодо започаткування виплати винагороди викривачам. Практика виплати винагороди існує в США, Литві, Чорногорії, Південній Кореї, однак різняться законодавчі вимоги щодо реалізації такого права та умови виплати винагороди.  Нагадаємо, у Києві радника керівника одного зі столичних медичних університетів затримали під час отримання хабаря. Посадовець за 1800 доларів фіктивно зараховував на навчання іноземців.

Співробітники Державного бюро розслідувань виявили у начальника Державної екологічної інспекції Карпатського округу необґрунтовані активи на понад 19 мільйонів гривень та ініціювали моніторинг способу життя чиновника Національним агентством з питань запобігання корупції. Як повідомляє прес-служба правоохоронного органу, перевірки НАЗК підтвердили наявність у чиновника необґрунтованих фінансових активів. Наразі співробітники Бюро проводять досудове розслідування у межах кримінального провадження за фактом незаконного збагачення чиновника (ч. 1 ст. 368-5 КК України). "Працівники ДБР провели обшуки за місцем реєстрації та проживання посадовця та членів його сім’ї, а також обшуки у приміщеннях і автомобілях, які можуть бути незаконно набутими активами", -- йдеться у повідомленні. Зазначається, що також були вилучені документи та зафіксовані відомості, які могли бути використані у ході проведення моніторингу способу життя посадовця. Так, співробітники НАЗК підтвердили, що впродовж 2020–2023 років він та члени його сім’ї й пов’язані з ними фізичні особи за його дорученням набули необґрунтованих активів на загальну суму 19 мільйонів 313 тисяч гривень. Водночас серед цих незаконних активів є: два авто преміум-класу. Одне -- 2023 року випуску, вартістю 9,4 мільйона гривень, інше -- 2021 року випуску, вартістю 2,6 мільйона гривень; чотири квартири в Івано-Франківську сукупною вартістю понад чотири мільйони гривень; нежитлове приміщення в Івано-Франківську вартістю три мільйони гривень. Нагадаємо, раніше у ДБР повідомляли, що завдяки розслідуванням Бюро протягом січня-липня 2024 року в управління до Національного агентства з виявлення активів передано активи на понад 7 мільярдів 772 мільйонів гривень. Дохід, отриманий від управління цими активами, вже перевищує 1 мільярд 12 мільйонів гривень.

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) під час проведення повних перевірок декларацій виявило факти неправдивого декларування відомостей щодо криптовалюти. Про це повідомила прес-служба НАЗК. Зокрема, заступник начальника Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Миколаївській області у декларації за 2021 рік задекларував криптовалюту Bitсoin вартістю 100 мільйонів гривень, наявність якої під час повної перевірки він не підтвердив. У декларації за 2022 рік встановлено відображення неправдивих відомостей щодо наявності криптовалюти на понад 48 мільйонів гривень. У декларації за 2022 рік працівника Донецької обласної прокуратури виявлено декларування неправдивих відомостей на понад 23 мільйони гривень. Лише щодо криптовалюти службовець вказав неправдиві відомості на 22,5 мільйона гривень. За результатами повної перевірки депутата Вінницької міської ради встановлено відображення неправдивих відомостей на загальну суму 12 мільйонів гривень. "За висновками НАЗК компетентні органи розпочали кримінальні провадження за ознаками правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України", — підсумували в НАЗК. Джерело: НАЗК Нагадаємо, що в травні з конфіденційних даних спостерігачів за санкціями ООН стало відомо, що Північна Корея відмила 147,5 мільйона доларів через платформу віртуальної валюти Tornado Cash у березні після крадіжки їх у 2023 році з криптовалютної біржі.

Під час моніторингу способу життя колишнього заступника Генерального прокурора України Дмитра Вербицького Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) виявило ознаки корупційного кримінального правопорушення. Йдеться про його незаконне збагачення на майже 29 мільйонів гривень. Про це йдеться на сайті агентства. Зокрема, НАЗК встановило, що за дорученням службовця пов’язані з ним особи набули таких необґрунтованих активів: автомобіль LEXUS ES 300H вартістю понад 960 тисяч гривень;  автомобіль LEXUS NX 300H вартістю понад 480 тисяч гривень; автомобіль PORSCHE MACAN T вартістю 3,5 мільйона гривень; будинок та земельна ділянка в Києві вартістю 16,3 мільйона гривень; будинок та земельна ділянка в Одесі вартістю 10 мільйонів гривень; квартира та земельна ділянка в Анталії (Туреччина) вартістю 3,9 мільйона гривень; Крім того, як зазначає НАЗК, не встановлено законних джерел походження готівкових коштів службовця на понад 2 мільйони гривень, а також криптовалюти Tether (USDT). "Матеріали стосовно колишнього заступника Генерального прокурора направлено до Національного антикорупційного бюро України для приєднання їх до матеріалів кримінального провадження та проведення досудового розслідування", — додали у НАЗК. Справа Дмитра Вербицького Розслідувачі проекту "Схеми" виявили, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький живе в будинку в елітному котеджному містечку "Коник" у Києві. Його племінник придбав це житло за довіреністю від одеського бізнесмена за понад два мільйони гривень — що до ринкових цін є заниженою у шість разів вартістю. Згодом з'ясувалося, що дівчина Вербицького Христина Ільницька цього року отримала у власність майно, вартість якого сягає щонайменше 52 мільйони гривень. Зокрема, Ільницька придбала будинок в елітному котеджному містечку "Коник" в Києві площею 240 квадратних метрів ринковою вартістю 1,2 мільйона доларів (48 мільйонів гривень). До того ж вона придбала автомобіль Porsche Macan T 2023 року випуску вартістю 100 тисяч доларів (близько 4 мільйонів гривень) та стала власницею салону краси у столиці. Нагадаємо, нещодавно генеральний прокурор Андрій Костін призначив службове розслідування щодо майнового стану його заступника Дмитра Вербицького. Службове розслідування було призначене після того, як у ЗМІ оприлюднили факти щодо чималих статків його заступника. Він наголосив, що дуже серйозно ставиться до журналістських розслідувань. Варто зазначити, що 1 липня Дмитра Вербицького, який обіймав посаду заступника генерального прокурора, звільнили з посади.

Національне агентство з питань запобігання корупції проводить моніторинг способу життя очільника Національної поліції Івана Вигівського.  Про це повідомляє "Слово і діло", посилаючись на відповідь Національного антикорупційного бюро. Зазначається, що на момент надходження запиту детективи Національного бюро не здійснюють досудове розслідування за фактами, викладеними у журналістському розслідуванні "Бігус.інфо". "Разом з цим інформуємо, що Національним бюро проведено інформаційно-аналітичну роботу, за результатами якої до НАЗК надіслано лист щодо проведення моніторингу способу життя особи, згаданої у журналістському розслідуванні", -- йдеться у повідомленні. Фото: "Слово і діло" Зокрема, за результатами відповідного моніторингу детективами НАБУ буде прийнятно рішення стосовно наявності підстав для внесення відомостей до ЄРДР та початку досудового розслідування. Про що йшлося у розслідуванні "Бігус.Інфо" За даними "Бігус.інфо", на сестру голови Нацполіції Вигівського оформлена частка в компанії ТОВ "Югнефтепродукт". Відомо, що підприємство займається гуртовою торгівлею пальним. Водночас упродовж 2022-2023 років ця компанія торгувала щонайменше з двома фігурантами кримінальних проваджень, слідство у яких вела поліція під керівництвом Вигівського. Фото: "Бігус.Інфо" "Після призначення в столицю Вигівський оселився в приватному будинку під Києвом вартістю 6,5 мільйонів гривень. Він оформлений на давню подругу родини з Миколаєва, втім остання, за даними журналістів, не мала співмірних з такою покупкою доходів, більше того -- не змогла відповісти на питання журналістів ні де знаходиться "її" будинок, ні скільки в ньому квадратів тощо", -- зазначили журналісти. Фото: "Бігус.Інфо" Також, за даними видання, Вигівський тривалий час користувався автівками, які були оформлені на його тещу. Спершу він користувався автівкою Hyundai Santa Fe, потім Volkswagen Touareg. Далі теща Touareg продала і всю виручену суму у розмірі 900 тисяч гривень подарувала доньці. Зазначеної суми якраз вистачило на покупку Audi SQ5. Теща посадовця після цього придбала нову Audi SQ8. Такі авто коштують від 100 тисяч доларів. Водночас теща посадовця не має бізнесу та навіть не отримує зарплатні.  "У відповіді на запит Вигівський зазначив, що йому невідомо, за які гроші сестра купувала будинок, в якому він жив. Не знає поліцейський і звідки в тещі машини, на яких він їздив. Щодо криміналу по контрагентах ТОВ "Югнефтепродукт”, то йому про це нібито нічого невідомо, адже слідчі Нацполу -- самостійні й в їхню роботу він не втручається", -- додають "Бігус.Інфо". Що відомо про Івана Вигівського Іван Вигівський очолює Національну поліцію України з січня 2023 року. Перед цим посадовець протягом кількох років очолював Київське управління поліції у 2021 та 2023 роках, а перед цим Полтавське управління у 2020-2021-х. З 2016 по 2020 рік він очолював слідство у Миколаївському управлінні, а також понад 10 років працював у структурах МВС на Миколаївщині. У всіх своїх деклараціях Вигівський багато років зазначає, що постійно користується чужим майном, офіційно --орендованим чи позиченим. Нагадаємо, 21 червня працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру генералу Служби безпеки України Андрію Наумову. Йому інкримінують організацію підробки офіційних документів для уникнення кримінальної відповідальності в Республіці Сербія.

У звітах політичної партії "Голос" виявлено низку суттєвих порушень. Ідеться про майно, доходи та зобов'язання фінансового характеру. Неправдива інформація стосується понад 4,725 мільйона гривень. Про це повідомила прес-служба Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Там зазначили, що аналіз звіту за третій квартал свідчить, що політична партія "Голос" оформила договори про надання послуг із ТОВ "Мейнтіс" на 1 мільйон гривень. Серед послуг — усні консультації з питань практичних аспектів застосування Виборчого кодексу України для представників партії, перевірка правильності заповнень документів для спостерігачів на чергових місцевих виборах 25 жовтня 2020 року тощо. "Але зазначене товариство не надавало партії цих послуг. Це підтверджують, зокрема, матеріали, отримані від органів державної влади (Державного бюро розслідувань, Державної податкової служби України), інформаційних баз даних, а відтак інформація є неправдивою", — йдеться у повідомленні. Також НАЗК виявило, що договори, укладені партією із двома фізичними особами — підприємцями на 274 тисяч гривень містять неправдиві дані, зокрема, інформацію про номери законопроектів, яких на момент укладання договорів ще не зареєстрували у Верховній Раді. "Ці порушення є підставою для зупинення державного фінансування статутної діяльності політичної партії до усунення причин виявленого порушення (наказ №166/24 від 25 червня 2024 року)", — повідомили в НАЗК. Також у звіті за четвертий квартал вказано, що "Голос" знову оформив договори з "Мейнтіс" на суму 1 мільйон гривень, а Київська міська територіальна організація оформила договір на понад 2,4 мільйона гривень на послуги, яких товариство не надало. Тож агентство повідомило, що передало відповідні матеріали у ДБР. Окрім того, у звіті встановили й інші порушення та недоліки, не пов'язані з неправдивістю відомостей. Як відомо, право на фінансування з державного бюджету мають усі партії, які набрали щонайменше 5% голосів виборців і пройшли до Верховної Ради, до цього переліку входить, зокрема, і "Голос". Нагадаємо, раніше в НАЗК повідомляли, що ще 26 квітня завершилася кампанія звітування за 2020-2023 роки для непарламентських і парламентських політичних партій. Майже 200 партій не здали звіт або виконали його не в повному обсязі.

У понеділок, 3 червня, звільнили заступника голови Національного агентства із запобігань корупції (НАЗК) Артема Ситника. Цю посаду він обіймав два роки. Про це повідомила прес-служба у НАЗК. "Сьогодні, 3 червня 2024 року, заступник голови Національного агентства з питань запобігання корупції Артем Ситник залишив свою посаду", — йдеться у повідомленні. Відомо, що 12 травня 2022 року він був призначений на цю посаду. Причину звільнення у НАЗК не назвали. Заступник голови НАЗК відповідав за такі напрямки: координація взаємодії з правоохоронними органами та органами прокуратури, у тому числі забезпечення розгляду обґрунтованих висновків про злочини, виявлення активів осіб, причетних до військової агресії проти України; фінансовий контроль, проведення спеціальних перевірок, моніторинг способу життя, перевірка дотримання вимог законодавства, в тому числі у сфері запобігання корупції; запобігання та врегулювання конфлікту інтересів; моніторинг і контроль виконання актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. "Національне агентство дякує Артему Сергійовичу за його внесок в розвиток Національного агентства та всієї антикорупційної інфраструктури України", — додали в прес-службі. Що відомо про Артема Ситника У 2015 році Артем Ситник за результатами першого в Україні незалежного конкурсу на посаду керівника органу влади був призначений на посаду директора Національного антикорупційного бюро України. Він обіймав цю посаду до 2022 року та з командою фактично створив цей орган. За період його керівництва НАБУ стало стандартом доброчесності в системі органів влади України, загрозою кожного корупціонера. Так, НАБУ притягнуло до відповідальності понад 1000 корупціонерів. Поміж них — шість міністрів та їхніх заступників, 13 керівників центральних органів виконавчої влади, 22 народних депутати, 70 суддів та 94 керівники державних підприємств. Вже у травні 2022 року голова Національного агентства з питань запобігання корупції Олександр Новіков призначив колишнього очільника НАБУ Артема Ситника своїм заступником. Нагадаємо, 9 травня Верховна Рада звільнила Миколу Сольського з посади міністра аграрної політики та продовольства України.  Він є головним фігурантом у гучній справі про махінації із землею.