У Раді звинуватили НАЗК щодо результатів перевірок фактів корупції у правоохоронних і судових органах

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради (ТСК) розкритикувала Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) стосовно розслідування можливих фактів корупції в правоохоронних і судових органах. Ідеться про неспроможність якісно опрацьовувати масив декларацій і забезпечувати належний контроль.

Про це стало відомо з чергового засідання ТСК із розслідування можливих фактів корупції або пов'язаних із корупцією правопорушень у правоохоронних органах, судах і органах судової влади, яке відбулося у вівторок, 19 серпня.

Комісія заслухала голову НАЗК Віктора Павлущика та висловила низку принципових зауважень до роботи цього антикорупційного органу.

"Такої системи декларування нема ніде: вона заплутана, недружня до користувача та фактично штовхає добросовісних людей на помилки. НАЗК у нинішньому вигляді не справляється з перевірками. За даними самого агентства, станом на березень 2025 року подано майже 627 тисяч декларацій. Уявіть, скільки часу та фахівців потрібно, щоб якісно опрацювати кожну з них. Чи має відомство на це ресурси? Сумніваюся. Саме тому ми бачимо тотальну неефективність", — заявив голова ТСК Сергій Власенко.

Окремий акцент — недостатність перевірок декларацій працівників правоохоронних органів. За даними, озвученими на засіданні, щодо працівників НАБУ за рік проведено лише одну повну перевірку декларації, а перевірки співробітників САП взагалі є поодинокими та несистемними.

За словами Власенка, комісія готує пропозиції щодо оновлення правил е-декларування та пов’язаних процедур контролю.

"Будемо ініціювати законодавчі зміни, які спростять подання декларацій, запровадять ризикоорієнтований підхід, унеможливлять дублювання перевірок та забезпечать пріоритетну перевірку декларацій співробітників правоохоронних органів", — додав він.

У ТСК також звертають увагу на технічні та процедурні вади реєстру декларацій, відсутність прозорих строків і пріоритизації перевірок.

На думку комісії, це підриває довіру до інституції та гальмує антикорупційну політику. Наслідки, наголосили в ТСК, відчутні й для бізнесу з інвесторами, й для громадян, адже "форма карає більше, ніж зміст", що знижує мотивацію добросовісно декларуватися.

Сергій Власенко наголосив, що без усунення виявлених дефектів посилення формального контролю лише підживлюватиме "пастку помилок" і далі ослаблюватиме довіру — до НАЗК, антикорупційної політики та держави загалом.

Як відомо, основними завданнями ТСК є, зокрема, збір, аналіз і перевірка інформації щодо можливих фактів корупції у діяльності органів прокуратури, Нацполіції, СБУ, ДБР, НАБУ, а також інших правоохоронних органів і судів усіх рівнів.

Нагадаємо, 10 червня стало відомо, що НАЗК повідомило про підозру адвокату. Фігурант у різні роки був заступником начальника правоохоронного органу спочатку у Дніпропетровській, а згодом у Кіровоградській областях.