# Ніколас Мадуро

У відповідь на нарощування військової присутності Сполучених Штатів Америки в Карибському морі у Венесуелі оголосили про масову мобілізацію військ і техніки. В Каракасі заявили про "імперіалістичну загрозу".Про це повідомив міністр оборони країни Падріно Лопес, слова якого цитує CNN. За його словами, сухопутні, повітряні, морські та резервні сили проводитимуть навчання до середи.Окрім регулярних військ, у навчаннях братиме участь Боліваріанська міліція, яка складається з цивільних. Її створив покійний президент країни Уго Чавесом.Підрозділи названі на честь революціонера Сімона Болівара. Він колись забезпечив незалежність багатьох латиноамериканських країн від Іспанії.Падріно Лопес зазначив, що відповідний наказ віддав чинний президент Венесуели Ніколас Мадуро. За його словами, метою навчань є "оптимізація системи командування, контролю та зв'язку" та забезпечення оборони країни.Аналітики зазначили, що такий крок Каракаса відбувається на тлі напруги з Вашингтоном, яка зростає, й у зв'язку з продовженням нарощування військової присутності США.Напередодні найбільший військовий корабель США авіаносець USS Gerald R. Ford прибув до зони відповідальності Південного командування США, яке охоплює більшу частину Латинської Америки.Наприкінці минулого місяця міністр оборони США Піт Гегсет наказав місії "Форд" вирушити з Європи у Карибський басейн. У складі ударної групи, яка супроводжує авіаносець, є дев'ять авіаційних ескадрилій, два есмінці класу Arleigh Burke (USS Bainbridge і USS Mahan), корабель інтегрованого управління протиповітряною обороною USS Winston S. Churchil і понад 4 000 моряків.У США обґрунтовують нарощування своїх сил у регіоні боротьбою з наркотрафіком. Протягом останніх тижнів американські військовослужбовці завдали низки ударів по суднах, які перевозили наркотики. Однак Каракас вважає, що США насправді намагаються змінити режим, і нібито деякі представники адміністрації Дональда Трампа анонімно визнали, що їхня стратегія спрямована на усунення Мадуро.Нагадаємо, 31 жовтня видання The Washington Post з посиланням на внутрішні документи уряду США написало, що на тлі нарощування американських військ у Карибському басейні президент Венесуели Ніколас Мадуро звертається до Росії, Китаю й Ірану з проханням посилити свої зношені військові можливості. Лідер країни просить оборонні радари, допомогу в ремонті літаків і, можливо, ракети..

На тлі нарощування американських військ у Карибському басейні, президент Венесуели Ніколас Мадуро звертається до Росії, Китаю та Ірану з проханням посилити свої зношені військові можливості. Лідер країни просить оборонні радари, допомогу в ремонті літаків і, можливо, ракети.Про це повідомляє видання The Washington Post з посиланням на внутрішні документи уряду США. Запити до Москви були зроблені у формі листа, призначеного для російського диктатора Володимира Путіна, і мали бути передані під час візиту високопоставленого помічника до столиці Росії цього місяця.Згідно з документами, Мадуро також написав листа до президента Китаю Сі Цзіньпіна, в якому вимагав "розширення військової співпраці" між двома країнами для протидії "ескалації між США та Венесуелою". У листі Мадуро звернувся до китайського уряду з проханням пришвидшити виробництво китайськими компаніями систем радіолокаційного виявлення, ймовірно, для того, щоб Венесуела могла розширити свої можливості.У документах йдеться, що міністр транспорту Рамон Селестіно Веласкес також нещодавно координував постачання військової техніки та безпілотників з Ірану, плануючи візит до цієї країни. Він повідомив іранському чиновнику, що Венесуела потребує "пасивного обладнання для виявлення", "GPS-скремблерів" та "майже напевно безпілотників з дальністю дії 1000 кілометрів", йдеться в документах."У своєму посланні Мадуро наголосив на серйозності сприйнятої агресії США в Карибському басейні, представивши військові дії США проти Венесуели як дії проти Китаю через їхню спільну ідеологію", — йдеться в документах США.Нагадаємо, раніше повідомлялось, що Сполучені Штати Америки прагнуть повалити режим диктатора Ніколаса Мадуро у Венесуелі. Це вони, ймовірно, робитимуть під виглядом боротьби з наркоторгівлею. Раніше Вашингтон обіцяв 50 мільйонів доларів за допомогу в його затриманні.Водночас президент Сполучених Штатів Дональд Трамп 31 жовтня заперечив, що розглядає можливість ударів по Венесуелі, що суперечить повідомленню ЗМІ про те, що він дав схвалення на такий крок, а також власним попереднім заявам про те, що він готує наземні атаки після серії ударів по кораблях..

Нобелівський комітет назвав цьогорічною лауреаткою премії миру венесуельську правозахисницю і політика Марію Коріну Мачадо. Це роздратувало Дональда Трампа, який мріє отримати найпрестижнішу премію. Його реакція стала додатковим підтвердженням правильності вибору комітету.  Хто така Марія Коріна Мачадо і чому Трамп образився на Нобелівський комітетЗа словами голови норвезького Нобелівського комітету Йоргена Ватне Фріднеса, Мачадо нагородили за "невтомну роботу" із захисту демократичних прав венесуельського народу. Зокрема, комітет відзначив її внесок у боротьбу за досягнення справедливого та мирного переходу від диктатури до демократії. Вперше вона стала відома ще 1992 року, коли 25-річною заснувала фонд допомоги безпритульним дітям столиці Венесуели Каракасу, де народилася і мешкала. Трамп у 1992 році вже був мільярдером, знявся в епізоді культового дитячого фільму "Один удома-2" та влаштовував вечірки у своєму маєтку в Мар-а-Лаго. У мережу потрапило відео саме з вечірки 1992-го, де Трамп весело спілкується з педофілом Джеффрі Епштейном. Знайомство з цим злочинцем — складна тема для глави Білого дому.Правозахисна діяльність привела Мачадо в політику. 2001 року, коли Венесуелою керував диктатор Уго Чавес, вона стала співзасновницею громадської організації Sumate, яка слідкувала за прозорістю виборів. Завдяки цій організації політикиня стала одним із лідерів опозиції. Трамп у 2001 році шукав вигідні варіанти для виходу його політичної кар’єри на новий рівень. Того року він перейшов із Партії реформ — ліберальної політсили, яка безрезультатно намагалася конкурувати з домінуючими демократами й республіканцями — до Демпартії. У ній він перебував до 2009 року. У 2011 році Мачадо оголосила про намір балотуватися у президенти Венесуели, однак на праймеріз опозиції суперником Чавеса обрали Енріке Капрілеса, який у 2012-му програв диктатору. Нинішній глава Білого дому тоді вже був республіканцем, наголошував на своїх консервативних поглядах. Такими вони раніше не були. У 2014 році Мачадо стала однією з лідерів масштабних протестів проти наступника Чавеса, диктатора Ніколаса Мадуро. Трамп у цей час набирав політичну вагу й у 2015-му оголосив про намір балотуватися в президенти США. У 2016-му став 45-м президентом, а Мачадо у ці роки продовжувала боротися з режимом Мадуро у Венесуелі.У 2024 році популярна в народі правозахисниця виграла праймеріз опозиції, проте диктатура заборонила їй балотуватися в президенти, звинувативши у закликах до масових протестів. На неї полюють силовики Мадуро, через це Мачадо вимушена переховуватися. У Нобелівському комітеті не впевнені, що лауреатка зможе особисто прибути для отримання нагороди. А Трамп у 2024 році вдруге виграв президентські вибори на відвертому популізмі. Зараз він погрожує владі Венесуели, вимагає від неї приймати депортованих зі США венесуельських мігрантів, американські військові вже двічі атакували човни, які запідозрили у перевезенні наркотиків. Але при цьому дуже болісно відреагував на отримання премії миру лідеркою опозиції режиму Мадуро."Президент Трамп продовжуватиме укладати мирні угоди, завершувати війни та рятувати життя. У нього серце гуманіста, і більше ніколи не буде такої людини, яка зможе зрушувати гори лише силою своєї волі. Нобелівський комітет довів, що для нього політика важливіша за мир", — написав у мережі Х директор із комунікацій адміністрації президента США Стівен Чун.Перша реакція Білого дому ошелешила багатьох. По-перше, нагороду отримала справді гідна людина, яка не одне десятиліття з ризиком для життя бореться за демократію у Венесуелі. По-друге, Мачадо протидіє ворогові Америки й другу Путіна Мадуро. По-третє, йдеться про жінку та матір трьох дітей, які з міркувань безпеки мешкають за межами Батьківщини. По-четверте, якби премію дали Трампу, це також було б політичне рішення. По-п’яте, судячи із цієї заяви, у Білому домі не зовсім розуміють, за що дають премію миру. Навіть наведений вище порівняльний аналіз політичної біографії Мачадо і Трампа засвідчує, що цьогорічна лауреатка бореться за права людини у своїй країні ще з молодих років. Вона має антиавторитарні погляди. У той час, як Трамп сумнівною з погляду прав людини політикою депортації мігрантів, заявами про можливе третє балотування в президенти, введенням Національної гвардії в міста, жителі яких переважно підтримують демократів, претензіями на Гренландію і тому подібне, демонструє авторитарні тенденції. Нобелівський комітет дуже чутливий до цього.Коли Трамп отримає премію імені НобеляТрамп любить, щоб увесь світ крутився навколо нього. Він та його адміністрація розгорнули цілу кампанію, спрямовану на отримання Нобелівської премії миру цього року. Це було дуже очевидно. Амбіціям президента США підігрували й зовнішні гравці. Серед країн, які підтримали його номінацію, — Азербайджан, Вірменія, Габон, Камбоджа, Пакистан, Руанда. У цій компанії ще й прем’єр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу. В українському парламенті також були ініціативи висунути Трампа, проте позиція офіційного Києва тут прагматична: якщо президенту США вдасться домогтися припинення вогню, Україна номінуватиме його на Нобелівську премію миру.Коли критично оцінити роль Трампа у мирних угодах, укладених цього року, то картина виявиться не такою однозначною. Угода між Баку та Єреваном готувалася задовго до того, як Ільхам Алієв і Нікола Пашинян парафували її в присутності глави Білого дому. Його роль у припиненні вогню під час прикордонного конфлікту між Індією і Пакистаном Нью-Делі ставить під сумнів. Між Камбоджею і Таїландом не було війни, а розгортався прикордонний конфлікт. Він там час від часу спалахує. Мирова між Конго та Руандою пішла на користь інтересам американців, які дуже цікавляться корисними копалинами у прикордонні двох країн. Власне, схожі історії у кожному із випадків, які Трамп вважає своєю заслугою. Як тут не згадати на початках фактично примус України укласти угоду про мінерали. А також розмови з Росією про можливість спільного видобутку корисних копалин в Арктиці. Правда, це була не ініціатива США. У Нобелівському комітеті, вочевидь, помітили різницю між справжньою боротьбою за мир і грою у миротворця. А от дві справжні війни — у Секторі Гази та в Україні — Трамп припинити не зумів. Він зараз просуває мирний план щодо Гази, відомий як план британського екс-прем’єра Тоні Блера, певні позитивні зрушення є. Проте мирні угоди між ізраїльтянами й палестинцями порушувалися неодноразово. Тому до наступного рішення Нобелівського комітету як раз буде нагода випробувати мирну ініціативу Трампа часом. Якщо у нього вийде, це однозначно наблизить його до омріяної премії.Не кажучи вже про мир в Україні. Але не на умовах Путіна. Той скористався не присудженням Трампу "нобелівки" для гібридного удару по американському президенту. Кремлівський диктатор підлестив: мовляв, лідер Америки "справді багато робить для того, щоб вирішити складні кризи, що тягнуться роками, а то й десятиріччями". А Трамп узяв і подякував Путіну. Союзнику диктатора Мадуро, з яким бореться лауреатка премії Мачадо. Та ще й сталося це 10 жовтня, у день руйнівної атаки росіян на Україну.Donald J. Trump Truth Social Post 11:15 AM EST 10/10/25 Thank you to President Putin! pic.twitter.com/pSCLKxnqxI— Commentary Donald J. Trump Posts From Truth Social (@TrumpDailyPosts) October 10, 2025Психологічну допомогу ображеному главі Білого дому надала венесуельська опозиціонерка. А заодно і врятувала його від ганьби через подяки диктаторам. "Я присвячую цю премію стражденному народу Венесуели та президенту Трампу за його рішучу підтримку нашої справи!" — написала вона у мережі Х. А потім зателефонувала президенту США. І це на нього подіяло."Я не став казати: "Тоді віддай її (премію) мені". Хоча, думаю, вона могла б і погодитися", — сказав Трамп жартома. І додав: "У Венесуелі зараз справжня біда — їм потрібна допомога". Можливо, для Трампа було одкровенням, хто така Марія Мачадо, і він зрозумів, що завдяки таким людям руйнуються диктатури. А ще — Нобелівську премію він може отримати наступного року, якщо остаточно стане на бік добра та відмовиться від ідеї "премія миру для задоволення власних амбіцій"..

Очевидно для всіх, що переговорний процес щодо України, який останні півроку розвивався за сценарієм Дональда Трампа, став на паузу. Мабуть, тому, що сценарій переписувався на ходу, і до нього додавалися нові дійові особи. От і нині, здається, американська адміністрація шукає, на кого перемикнути увагу, поки переговори зайшли в глухий кут. "Безпрецедентна ціна" для Венесуели. Як Мадуро став зручним перемикачем уваги"Заберіть цих людей з нашої країни негайно, інакше ціна для вас буде безпрецедентною", — такий допис цього тижня Трамп зробив у власній соціальній мережі Truth Social. Він накинувся зі звинуваченнями на офіційний Каракас за відмову всіх депортованих зі США громадян Венесуели, включно з людьми з психічними розладами. Внаслідок дій венесуельської влади, наголосив глава Білого дому, "тисячі людей отримали тяжкі поранення або загинули". Нагадаємо, американський президент звинувачував керівництво Венесуели у сприянні наркотрафіку до Сполучених Штатів. Ще за його першої каденції венесуельського правителя закидали керівництво могутнім наркокартелем Cártel de los Soles (Картель Сонця), який нібито протягом 20 років контрабандою ввозив дурман до США.Ще 8 серпня Міністерство юстиції та Держдеп оголосили винагороду в розмірі 50 мільйонів доларів за інформацію, яка призведе до арешту диктатора Ніколаса Мадуро. Йому у Штатах закидають звинувачення у міжнародній наркоторгівлі, корупції, грубих порушеннях прав людини та у використанні іноземних терористичних організацій для постачання наркотиків до США. Мадуро звинувачення спростовує і пропонує Трампу "пряму та відверту розмову" через спецпосланця Білого дому Ріка Гренелла.Щойно 47-й президент повернувся до Овального кабінету, він призначив Гренелла своїм спецпредставником по Венесуелі. Той активно взявся налагоджувати мости з диктатором Венесуели — й з першого ж візиту до Каракасу привіз звідти шістьох громадян США, котрі відбували ув’язнення у цій країні. Їх затримали за участь в антиурядових протестах. Проте контакти Гренелла з Мадуро не призвели до потепління відносин між країнами. Однак й відкритої ескалації між ними не було. 29 серпня стало відомо, що Трамп під виглядом боротьби з наркоторгівлею направив до берегів Венесуели 7 кораблів із 4500 військовими. Це спричинило чутки про спробу американців повалити режим Мадуро. Той у відповідь закликав громадян приєднатися до ополчення, щоб відбити очікуване вторгнення. Проте вторгнення так і не відбулося.2 вересня Трамп повідомив, що США завдали удару по судну, яке перевозило наркотики в південній частині Карибського моря. Внаслідок удару вбито 11 "наркотерористів". У соціальній мережі Truth він уточнив: військова операція спрямована проти членів венесуельської банди Tren de Aragua. А виступаючи перед журналістами в Овальному кабінеті, Трамп заявив, що американські військові "підстрілили човен, який перевозив наркотики. Багато наркотиків було в цьому човні".🇺🇸 ON VIDEO: U.S. Military Forces conducted a strike against Tren de Aragua Narcoterrorists. The strike occurred while the terrorists were at sea in International waters transporting illegal narcotics, heading to the U.S. The strike resulted in 11 terrorists killed in action. pic.twitter.com/iszHE0ttxQ— The White House (@WhiteHouse) September 2, 2025За кілька днів потому ЗМІ повідомили, буцімто американський президент вивчає можливість ударів по наркокартелях на території Венесуели. На такий крок він не пішов, але 15 вересня військові США вдарили по другому човну, загинуло троє осіб. У Каракасі відповіли: загиблі були рибалками. Очевидно, венесуельська влада бреше, проте й дії американських військових сумнівні з погляду міжнародного права. Крім того, експерти слушно зауважують, що війна з човнами наркоторгівців — геть слабкий крок: він не налякає картелі. А взагалі це більше нагадує піар, — топити баркаси, щоб потім наповнювати інформаційний простір заявами про успіхи у боротьбі з наркотрафіком.BE WARNED — IF YOU ARE TRANSPORTING DRUGS THAT CAN KILL AMERICANS, WE ARE HUNTING YOU! The illicit activities by these cartels have wrought DEVASTATING CONSEQUENCES ON AMERICAN COMMUNITIES FOR DECADES, killing millions of American Citizens. NO LONGER. pic.twitter.com/XHTDpWp6h7— The White House (@WhiteHouse) September 15, 2025Після чергових погроз Трампа у бік Мадуро знову посилилися чутки про спробу силового вирішення у Венесуелі. Проте більш імовірна причина ескалації, — американському лідеру нема чим похвалитися на миротворчому фронті в Україні, а Мадуро — ворог, який поряд, якого зручно згадувати для перемикання уваги.Баграм — наш. Навіщо Трамп знову втягує американців в АфганістанЯкщо історія з Венесуелою та наркокартелями — заїжджена платівка Білого дому, то вимога повернути військовий аеродром Баграм, кинутий американцями у 2021 році, коли вони поспіхом тікали від афганських талібів, — щось новеньке."Якщо Афганістан не поверне авіабазу "Баграм" тим, хто її побудував, тобто Сполученим Штатам Америки, то стануться погані речі!" — написав капітан Америки у своїй соцмережі.А вже під час зустрічі з прем’єром Великої Британії Кіром Стармером уточнив: його адміністрація веде переговори з талібами стосовно авіабази "Баграм".Він не приховує, чому хоче отримати летовище назад. Воно має стратегічне розташування поблизу ядерних об’єктів Китаю."Причина, чому ми хочемо цю базу, як ви знаєте, полягає в тому, що вона розташована за годину їзди від місця, де Китай виробляє свою ядерну зброю", — розповів Трамп.Авіабазу у Баграмі будував СРСР, а не США. Пізніше вона протягом 20 років слугувала основним центром операції Сполучених Штатів в Афганістані. Після втечі американців військовий об’єкт частково розграбували. Нині його контролюють таліби. Чий начальник штабу міністерства оборони Фасіхуддін Фітрат уже відкинув плани Трампа на "Баграм"."Нещодавно деякі люди заявили, що вони вступили в переговори з Афганістаном про повернення авіабази "Баграм". Угода навіть про один сантиметр афганської землі неможлива. Нам це не потрібно", — сказав він.Тобто, цілого президента США послав якийсь начальник штабу терористичної організації Талібан. Чи стануться після такого обіцяні Трампом "погані речі"? Агенція Reuters застерігає: спроба повернути "Баграм" закінчиться повторним вторгненням американців до Афганістану. Захоплення, а головне утримання авіабази потребуватиме колосальних фінансових і людських ресурсів. Без жодної гарантії успіху військової операції. Не виключено, таліби продадуть можливість саджати військові літаки у Баграмі. Проте це коштуватиме чимало, та й для американців фінансування терористів Америкою виглядатиме дуже неприємною історією.У мережі кепкують:"Раз Трамп перейменував міністерство оборони на міністерство війни, доведеться виправдати своє рішення і хоч кудись вторгнутися".Або принаймні повторити ракетні удари, завдані по іранських ядерних об’єктах рівно три місяці тому, 22 червня. Афганістан для цього може виглядати зручною мішенню. Проте тут варто нагадати, що політика Тегерану після ударів американців не змінилася. Гірше того, іранці заявили про припинення співпраці з МАГАТЕ. І їм за це нічого не буде.Авіабаза "Баграм" — великий військовий аеродром, розташований приблизно за 40 км на північ від Кабула, столиці Афганістану. Побудована Радянським Союзом у 1950-х роках, а пізніше вона слугувала основним центром операцій США та НАТО в Афганістані з 2001 року до виведення американських військ у серпні 2021 року. Аеродром має злітно-посадкову смугу довжиною 3,6 кілометра, здатну обслуговувати бомбардувальники та великі вантажні літаки.Цей об'єкт, колись найбільша військова база США в Афганістані, перебуває під контролем угруповання Талібан із моменту відновлення ними влади й виведення американських військ із країни.Наразі таліби використовують "Баграм" для виставлення захопленої військової техніки, включно з поставленими США транспортними засобами та зброєю, залишеною після виведення військ. За даними Bloomberg, база стала символом перемоги угруповання, і її регулярно демонструють під час офіційних візитів та військових парадів.Видається, що у політтехнологів Білого дому існують заготовки, які вони дістають або коли потрібно заповнити інформаційний вакуум, або для перемикання уваги. При цьому, показавши свого боса страшним і могутнім. Ймовірність "маленької переможної війни" у Венесуелі чи Афганістані — мізерна. Ні тут, ні деінде американці не почнуть сухопутну операцію або висадку десанту, адже це призведе до жертв серед військових США та до соціально-політичного вибуху у самих Сполучених Штатах. У Трампа і без того рейтинг упав до нового мінімуму, його діяльність схвалює 39%, тоді як не схвалює 57%.Насамкінець пригадаємо, кому він ще погрожував. Панамі — відібрати Панамський канал. Канаді — зробити 51-м штатом. Гренландії — приєднати до США. Погрожував єменським хуситам. По них американці навіть завдали ударів. Проте напади на цивільні судна у Червоному морі не припинилися. У липні терористи потопили два грецьких судна. А от Путіну не погрожував жодного разу. Так, щоби це мало справді переконливий вигляд….