# НКРЕКП

Помер колишній голова та член Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Валерій Тарасюк. За інформацією деяких медіа, він загинув у дорожньо-транспортній пригоді.Про смерть Валерія Тарасюка повідомив сайт НКРЕКП."З глибоким сумом і болем повідомляємо про трагічну загибель нашого колеги. Важко знайти слова, коли так раптово обривається людське життя. Особливо коли йдеться про людину, з якою пліч-о-пліч працювали багато років, разом ухвалювали непрості рішення, долали виклики та розділяли відповідальність", — ідеться в повідомленні.Там додали, що Валерій Володимирович присвятив значну частину свого професійного життя енергетичній галузі України. У різні роки він очолював НКРЕКП, працював членом комісії, був безпосередньо причетний до важливих рішень і змін у сфері енергетики."Для нас він був не лише досвідченим керівником і фахівцем. Він був колегою, людиною зі своїм характером, переконаннями, принципами. Людиною, яку ми знали, з якою сперечалися, знаходили рішення, працювали та просто спілкувалися. Сьогодні всі професійні здобутки відходять на другий план. Залишається біль втрати. Колектив НКРЕКП висловлює щирі співчуття рідним, близьким і всім, хто знав Валерія Володимировича. Світла пам’ять", — підсумували в НКРЕКП.Що відомо про Валерія ТарасюкаВін народився 1976 року на Миколаївщині. Закінчив Інститут міжнародних відносин Київського національного університету вмені Тараса Шевченка. На державній службі — з 2014 року.З 2019 року по 2022 рік Тарасюк очолював НКРЕКП, з 2014 року по 2016 рік був членом регулятора, а 2024 року знову повернувся на посаду голови установи.До речі, 2021 року Національна агенція з питань запобігання корупції склала та надіслала до суду на Тарасюка та ще чотирьох членів НКРЕКП протоколи за порушення вимог стосовно запобігання та врегулювання конфлікту інтересів. Зазначалося, що вони взяли участь у голосуванні щодо преміювання самих себе.У січні 2022 року деякі медіа писали, що суд ухвалив рішення про повернення протоколів про ймовірний конфлікт інтересів. Хоча НАЗК це заперечило.Нагадаємо, в середині вересня в НКРЕКП заявляли, що для тих споживачів, які мають інтелектуальний лічильник, запроваджено нововведення у сфері ціноутворення. Також тоді з’явилося право обирати постачальника електроенергії..

Верховна Рада не проводитиме пленарні засідання із 17 вересня до 13 жовтня, тобто аж 26 днів. Нардепи пропрацювали місяць, з 18 серпня, а до того з 16 липня мали місяць літніх канікул. Чергова пауза у засіданнях шокувала українців.Народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк, який першим повідомив про канікули, приперчив свою заяву фразою: парламент зупинив роботу на тлі "величезних проблем із голосуванням міжнародних зобов’язань та, як результат, фінансової кризи, яка вже призвела до відтермінування видатків на капітальних видатків, куди входять будівництва та ремонти інфраструктурних об’єктів — лікарень, шкіл, укриттів до грудня (тобто не будуть профінансовані)"."Парламент працює не тільки в сесійній залі. Верховна Рада продовжує працювати безперервно, — парирували у пресслужбі Апарату ВР. — Робота комітетів, підкомітетів, робочих груп, ТСК та фракцій триває".Слабке роз’яснення, у ньому немає ні про причини паузи у роботі, ні хоча б приблизного переліку законопроєктів, над якими нардепи працюватимуть ці 26 днів, аби ухвалити їх відразу після повернення до сесійної зали. Чи бодай короткого звіту про прийняті закони за останній місяць діяльності, щоб спростувати аргументи Железняка.Скільки законодавчих актів народні депутати ухвалили за місяць роботиЗ 18 серпня відбулося 10 пленарних засідань. На першому в цілому ухвалили один законопроєкт — "Про внесення змін до деяких законів України щодо фінансування здобуття вищої освіти та надання державної цільової підтримки її здобувачам". Наступного дня депутати працювали плідно: ухвалили 8 законопроєктів, а також призначили міністром оборони Євгенія Хмару, а Андрія Сибігу - міністром закордонних справ. Мабуть, втомилися, бо 20 серпня не ухвалили жодного документа з порядку денного. 21 серпня робота Ради обмежилася годиною запитань до уряду.На п’ятому за ліком пленарному засіданні, 1 вересня, ухвалили один закон, один відправили на доопрацювання і вісім відхилили. 2 вересня прийняли аж три закони. 3 вересня депутатів прорвало, вони ухвалили дев’ять законів, ще два відхилили. Після цього 11 днів пленарних засідань не було. За цей час у країні трапилася надзвичайна подія — вибухнув корупційний скандал в Офісі генпрокурора, відомий як операція НАБУ "Карфаген", генеральний прокурор Руслан Кравченко написав заяву про звільнення і виїхав за кордон. TrueUA детально висвітлював цю історію. Тож працювати 15 вересня народні обранці почали із голосування за подання про відставку втеклого генпрокурора. Далі підтримали в цілому чотири законопроєкти й один відправили на доопрацювання.16 вересня нардепи продемонстрували небачену працездатність — 13 законопроєктів ухвалили за основу або в цілому. Два законопроєкти, якими посилювалася відповідальність за дії, що призводять до травмування і загибелі людей на дорогах, відхилили. TrueUA розповідав про те, чому парламентарі відмовилися підвищувати штрафи для порушників швидкісного режиму на українських автошляхах.На останньому вересневому пленарному засіданні прийняли чотири закони. Отже, за 10 пленарних днів Верховна Рада ухвалила близько сорока законів, десь половина — поки за основу, також протягом місяця роботи підтримали понад два десятки постанов на різноманітні теми. Мало це чи багато? Очевидно, мало, щоб з гордо піднятою головою йти на відпочинок від пленарних днів. Якщо з кількістю — слабенько, то як справи з якістю?Посилки, кол-центри й місцеві депутати: що важливого прийняла РадаВарто нагадати найбільш резонансні закони. Всі вони приймалися 16 вересня. Тоді за основу ухвалили два законопроєкти, які стосувалися врегулювання електронної торгівлі. Один із них, найбільш дискусійний, про скасування пільг в оподаткуванні міжнародних посилок вартістю до 150 євро. Це законопроєкт, прийняття якого від України вимагали у Міжнародному валютному фонді для отримання чергового траншу фінансової допомоги. У разі остаточного схвалення документа будь-яка покупка на платформах AliExpress, Temu, Amazon та інших подорожчає на 20% - стільки становитиме податок на додану вартість на посилку.Наступний у переліку закон "Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за створення електронно-комунікаційних шахрайських організованих груп (шахрайських кол-центрів) та залучення до участі в них". Документ підтримали аж 313 законодавців. Того ж дня Президент його підписав.За основу прийняли і законопроєкт про забезпечення повноважності місцевих рад в умовах воєнного стану. Минулого року жваву дискусію викликав правовий статус місцевих рад, міських і селищних голів, обраних на виборах у жовтні 2020 року. Їхня каденція завершувалася у п’ятий рік повноважень, тобто, в останню неділю жовтня 2025 року мали відбутися місцеві вибори. Оскільки під час війни виборів бути не може, Верховна Рада своїм рішенням продовжила повноваження місцевим депутатам. Але на цьому проблеми не завершилися, адже сьогодні фіксується чимало випадків неповноважності місцевих рад або через службу депутатів у лавах ЗСУ, або через відмову від мандату та інші причини. Це створює правову колізію, часто-густо просто немає кворуму. Згідно із законопроєктом, рада залишається повноважною, якщо в її складі є хоча б більше однієї третини депутатів. Для подолання вето голови на рішення депутатів буде достатньо дві третини від тих, хто залишився у місцевій раді.Чи виправляться нардепи до кінця року?Нещодавно з’явилася інформація про лист двох єврокомісарів до народних депутатів із переліком законів, які ті мають ухвалити задля продовження фінансової допомоги. З боку європейців умови Україні стають все суворішими через повільність виконання взятих на себе зобов’язань. Тобто, всі мають працювати максимально напружено, без пауз.Прем’єр-міністр Сергій Корецький похвалив Верховну Раду за проголосовані у першому читанні сім критично важливих законопроєктів та висловив сподівання, що ці документи ухвалять і в цілому. Окрім згаданих ініціатив про оподаткування товарів з іноземних маркетплейсів, до сімки відносяться наступні: про посилення гарантій здійснення повноважень НКРЕКП; про нові правила обігу товарів, пов’язаних зі знелісненням, зокрема вимоги до законності та електронну систему простежуваності; про зміни в управлінні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб; про оновлені підходи до регулювання сек’юритизації та облігацій із покриттям та про нові інструменти для розвитку іпотеки й гармонізації фінансового сектору з вимогами розширеної програми співпраці з МВФ.За словами Корецького, якщо Верховна Рада й далі відкладатиме потрібні голосування, Україна може недоотримати чималу частину з 29,5 мільярда доларів міжнародного фінансування. "Перелік законів і урядових рішень, які треба ухвалити, — цілком конкретний. І це — саме треба ухвалити: не про бажання, не про політику, а про кошти для бюджету, щодо яких немає заміни", — своєю чергою наголошував Президент Володимир Зеленський."Після декількох попередніх нарад із парламентарями уряд офіційно направить усім народним депутатам і профільним комітетам графік із чіткими дедлайнами щодо кожного необхідного голосування", — зазначав прем’єр Корецький.Майже місячна перерва у пленарних засіданнях, вочевидь, порушує графіки ухвалення рішень. А ще на народних обранців очікує розгляд бюджету на 2027 рік, це питання традиційно проходить складно.За перші чотири дні простою народні депутати зареєстрували понад 20 законодавчих ініціатив, так що обранці, як і зазначала пресслужба Апарату ВР, працюють. Ще шість законопроєктів зареєстрував Кабінет міністрів, серед них один — євроінтеграційний про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу та інших законодавчих актів щодо міжнародного співробітництва під час кримінального провадження. Цей документ дасть можливість повноцінно використовувати електронні комунікації та скоротити час, необхідний для міжнародної правової допомоги.Схожий законопроєкт реєстрував у парламенті ще уряд Дениса Шмигаля рівно чотири роки тому, він так і не потрапив до сесійної зали й був знятий із розгляду у лютому 2024 року. Тож існує припущення, що і зараз законопроєкт, спрямований на приведення законодавства у відповідність до стандартів FATF та рекомендацій MONEYVAL (йдеться про протидію відмиванню коштів) може зустрітися з протидією у парламенті.Залишається сподіватися, що народні депутати змінять підхід до ухвалення хоча б першочергових євроінтеграційних законів і голосуватимуть за них не тоді, коли наші партнери даватимуть зрозуміти, що обмежать фінансування за гальмування реформ, як сталося з цими сімома законопроєктами, а за графіком. Бо складається враження, що це не нам потрібно прискоритися для вступу до Євросоюзу, а європейцям відмовитися від умов..

Для тих споживачів, які мають інтелектуальний лічильник, запроваджено нововведення у сфері ціноутворення. Також тепер з’явиться право обирати постачальника електроенергії.Про це заявили в Національній комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Там 15 вересня схвалили проєкт змін до правил роздрібного ринку електричної енергії."Одна з ключових змін — право споживачів, які мають інтелектуальні лічильники, укладати договори з динамічною ціною на електроенергію. Проєкт також розширює можливості споживачів щодо способів оплати та зміни електропостачальника", — йдеться в повідомленні.У НКРЕКП пояснили, що динамічна ціна змінюватиметься залежно від коливань на ринку "на добу наперед" і внутрішньодобовому ринку. Для споживача це означає можливість враховувати зміну ціни протягом доби, відповідно коригувати своє споживання та гнучкіше управляти витратами на електроенергію."При цьому перехід на динамічну ціну не буде обов’язковим. Споживач сам вирішуватиме, чи укладати такий договір", — зауважили в комісії.Постачальники електроенергії, які обслуговують понад 200 тисяч споживачів, мають забезпечити можливість укласти договір із динамічною ціною тим клієнтам, які мають інтелектуальні лічильники.Перед укладенням такого договору електропостачальник має пояснити споживачу, від чого залежить зміна ціни, а також поінформувати про можливі вигоди, ризики та витрати. В особистому кабінеті споживач зможе бачити дані про своє споживання та зміну динамічної ціни за відповідні періоди."Проєкт змін також спрощує зміну електропостачальника. Для побутових і малих непобутових споживачів вона має бути безкоштовною", — акцентували в комісії.Крім того, споживачі зможуть обирати постачальника, зареєстрованого в державі — члені ЄС або Енергетичного Співтовариства, якщо він допущений до роботи на українському ринку."Зміни підготовлені на виконання законодавства щодо інтеграції енергетичних ринків України з європейськими та посилення прав споживачів", — підсумували в НКРЕКП.Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Україні підвищення вартості комунальних послуг не очікується. Зокрема, ціни на газ залишаться незмінними до кінця квітня 2027 року, проте тарифи на воду можуть переглянути у будь-який час..

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, обрала нового голову. Регулятор очолив Валерій Тарасюк. Про це повідомила прес-служба НКРЕКП. "3 березня 2024 року члени НКРЕКП під час закритого засідання шляхом таємного голосування обрали Головою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Тарасюка Валерія Володимировича", -- йдеться у повідомленні. Що відомо про Валерія Тарасюка За даними НКРЕКП, Тарасюк працює у сфері енергетики понад десять років. До того ж він вже очолював НКРЕКП у період з 2019 по 2022 рік. Також він був членом Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг з 2014 по 2016 рік. До того ж Тарасюк є державним службовцем II рангу. Протягом травня — серпня 2014 року працював на посаді директора Департаменту судової роботи Міністерства юстиції України. Варто зауважити, що попередник Тарасюка Костянтин Ущаповський склав повноваження 23 лютого після закінчення відведеного законодавством дворічного перебування на цій посаді. Нагадаємо, 27 лютого президент Володимир Зеленський призначив нового командувача Сил логістики Збройних сил України. Новим очільником став Володимир Карпенко..