Народні депутати зареєстрували у Верховній Раді зареєстрували звернення до Нобелівського комітету. Пропонують висунути президента Сполучених Штатів Америки Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру.Відповідний проект постанови №14088 оприлюднено на сайті парламенту. Авторами документа є народні депутати із груп "За майбутнє" (Анна Скороход, Анатолій Урбанський, Тарас Батенко) та "Відновлення України" (Олександр Юрченко, Анатолій Бурміч).Проте текст проекту постанови наразі відсутній на сайті Ради. Документ передали на розгляд керівництву парламенту.Зауважимо, президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна готова підтримати висунення Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру, якщо той сприятиме завершенню війни, розв'язаної Росією.Нагадаємо, конгресмен Даррел Ісса заявляв, що Дональда Трампа планують номінувати на Нобелівську премію миру, "за його внесок у мирні процеси на Близькому Сході".До того ж раніше пакистанський уряд також вирішив офіційно висунути американського президента Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру 2026 року. Ісламабад "приписує" йому вирішальну роль у врегулювання конфлікту між Індією та Пакистаном.
Переговори Дональда Трампа з Володимиром Путіним, навколо яких надули інформаційну бульбашку світового масштабу, завершилися. Зі взаємними реверансами, але без угоди при перемир’я в Україні. Отже, — нічим. Якими були мотиви Трампа і Путіна зустрітисяТрампом рухало марнославство — він прагне отримати Нобелівську премію миру. Днями Білий дім офіційного висунув свого боса кандидатом на цю важливу нагороду. Раніше це зробили Пакистан і Камбоджа. До них доєдналися Азербайджан, Вірменія, Руанда, Ізраїль. Словом — всі, хто марнославству Трампа вирішив підіграти. За повідомленням ЗМІ, президент США навіть телефонував главі Мінфіну Норвегії й екс-генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу, щоб нагадати про своє бажання отримати цього року "Нобеля". Рішення про присудження нагороди ухвалюється у столиці Норвегії Осло. Без хоча б перемир’я в Україні Нобелівський комітет не сприйме серйозно номінацію Трампа. Друга мотивація Трампа — перспективи налагодження економічних відносин із Росією, якщо вона зупинить війну. Простіше кажучи, гроші. Щойно відновилися контакти Вашингтона і Москви на високому рівні, росіяни одразу запропонували американцям взаємовигідні проекти. Ще на першу зустріч до Ер-Ріяда Путін відрядив Кирила Дмитрієва з кейсом пропозицій США. А головним перемовником із Москвою від Трампа був бізнесмен Стів Віткофф. Та от заробляти мільярди на освоєнні російських ресурсів американці можуть лише в разі припинення війни в Україні та поступового зняття санкцій із росіян.Третя мотивація Трампа — внутрішні рейтинги, які падають. TrueUA аналізував, чому в Америці Зеленський удвічі популярніший за свого президента. Одна із ключових причин — зниження рівня довіри американців до Трампа. Його мінлива політика не покращує, а погіршує соціально-економічне становище, провокує емоційні гойдалки та невпевненість у завтрашньому дні. Тема миротворчої діяльності, можливо, розглядається радниками Трампа як громовідвід від суттєвих провалів у внутрішніх справах. Лише протягом літа за його посередництва укладено три мирні угоди. У Путіна свої мотиви. Перший — недопущення введення нафтових санкцій проти Росії та вторинних проти країн, які купляють російську нафту, а також скасування вже наявних заборон. Економіка РФ продовжує перебувати на плаву, проте її становище почало різко погіршуватися. У Кремлі побачили бажання Білого дому не добивати російську економіку, а врятувати її. То ж вирішили цим скористатися.Другий мотив збігається з Трамповим — можливість налагодження співпраці. Путін хоче повернути до Росії американський високотехнологічний бізнес та інвестиції. Щоб процес пішов, необхідне послаблення санкційної політики не тільки з боку США, а і Європи. Тому Путін вирішив удати, що хоче домовлятися з Трампом про мир.Третій мотив — марнославство. У російського диктатора цей мотив проявляється не таким домінуючим, як у президента США, і дещо інакше. Нобелівська премія йому точно непотрібна, але необхідна обгортка, в яку вмотає "перемогу" для свого зомбованого населення. Стане, так би мовити, "другим Сталіним", який ділив світ за столом переговорів з президентом Сполучених Штатів. Трамп "проковтнув" путінську наживку — "запропонуйте гарний для мене варіант "перемоги", і я подумаю про зупинку війни".Мотивація цинічного вбивці Путіна обмежувалася цими трьома позиціями, у Трампа був ще один мотив — він справді прагне припинити вбивства під час війни. Й українців, і їхніх ворогів росіян. Значна частина виборців республіканців — віруючі, переважно християни. Трампу важливо залишатися популярним серед цієї частини виборців. Говорили майже три години. До чого добалакалася З валу повідомлень напередодні зустрічі, серед яких купа фейкових новин і таких само прогнозів, виділимо найближчі до правди. Перша група — публікації, автори яких акцентували на тому, що подія на Алясці — переоцінена. Навколо неї надули інформаційну бульбашку. Що дуже шкідливо, адже грає на руку Росії, яка зацікавлена у послабленні своєї ізоляції на всіх рівнях — від спорту до великої політики. Друга група публікацій закликала реально оцінювати ситуацію — навіть якщо Трамп і Путін про щось домовляться, то, по-перше, ця домовленість не буде на користь нашої перемоги, вона потрібна обом для збереження обличчя, а по-друге, її просто нікому виконувати. Спочатку мають бути погоджені механізми й процедури, а також визначені ті, хто забезпечуватиме контроль над виконанням, тоді можна домовлятися предметно. Все інше — чергова спроба Росії потягнути час. Що з цього досягли в Анкориджі? Путін мав приязний прийом. Особу, судити яку скоро розпочне спеціальний трибунал, президент США вітав, як друга. Та ще й із летовища Трамп із Путіним поїхали лімузином глави Америки, що шокувало мільйони людей по обидва боки Атлантики. В останній момент, правда, приймаюча сторона змінила формат із тет-а-тет президентів на переговори "три на три": Дональд Трамп — Марко Рубіо — Стів Віткофф від США і Володимир Путін — Сергій Лавров — Юрій Ушаков від країни-терористки. Очевидно, глава Білого дому усе ж зважив на той факт, що переговорами наодинці ставить Путіна на свій рівень. А це неправильно для іміджу "найвеличнішого лідера" та без п’яти хвилин лауреата Нобелівської премії миру. Переговори "три на три" тривали 2 години 45 хвилин. Без проривів. Трамп повідомив на прес-конференції, що угоди наразі нема. "Не у всіх питаннях ми дійшли згоди, але зробили певні кроки. Скоро я здзвонюся з представниками НАТО та обов’язково з президентом Зеленським", — зазначив американський президент.І висловив сподівання на ще одну зустріч із Путіним "незабаром". Російський диктатор запропонував зробити це у Москві. Крім того, повторив мантру про "усунення причин" війни та похвалив Трампа за прагнення зрозуміти "коріння українського конфлікту". На цьому прес-конференція закінчилася, поставити питання журналістам не дозволили.ВисновкиОтож, короткий підсумок. Переговори на Алясці не завершилися угодою про перемир’я. Про те, що може статися диво, мріяли хіба невиправні оптимісти. Війна — триватиме. Зараз на адресу Трампа поллється багато критики, адже його план "подивитися у вічі Путіну" з тріском провалився. Одразу після прес-конференції глава Білого дому відлетів з Аляски. Тобто запланований спільний обід так і не відбувся. Цей факт каже значно більше, аніж заяви на публіку обох високих перемовників. На прес-конференції Путін заявив: "Сьогоднішні домовленості стануть опорною точкою не лише для врегулювання українського конфлікту, а й для відновлення відносин між Росією та США". Тобто домовленості про наступні домовленості все ж є. Російському диктатору вони подобаються, він хоче далі говорити тільки з Трампом і сподівається, що той виключить з переговорного процесу європейців. Американський президент натомість пообіцяв про суть переговорів одразу повідомити Зеленського та європейських лідерів. Отже, про пропозиції Путіна Трампу от-от стане відомо. Та й сам президент США не має звички приховувати від громадськості важливі для неї відповіді. Втім, без сенсу навіть вникати в деталі путінських забаганок, виконувати їх ніхто не планує.Тепер головне питання, чи використає Трамп проти Путіна батіг? ЗМІ з посиланням на джерела припускали, що у разі невдачі перемовин в Анкориджі під санкції потраплять "Роснефть", "Лукойл" та інші великі нафтові компанії Росії. Дозволимо собі прогноз: Трамп вигадає ще одну причину не вводити санкції. Натомість шукатиме, де іще можна зустрітися з Путіним….
Пакистанський уряд вирішив офіційно висунути американського президента Дональда Трампа на здобуття Нобелівської премії миру 2026 року. Ісламабад "приписує" йому вирішальну роль у врегулювання конфлікту між Індією та Пакистаном.Відповідну заяву уряд Пакистану опублікував на своїй сторінці в соціальній мережі Х.Ісламабад таким чином хоче офіційно відзначити "рішуче дипломатичне втручання" Трампа та його "вирішальне лідерство" під час нещодавнього конфлікту між Індією та Пакистаном.У своїй заяві Пакистан звинуватив Індію у порушенні суверенітету країни, що призвело до загибелі мирних мешканців, зокрема, жінок, дітей і літніх людей.Офіційний Ісламабад визнав, що у відповідь провів військову операцію Bunyanum Marsoos, яку описав як "виважену та точкову".Уряд Пакистану відзначив, що в момент, коли ситуація в регіоні загрожувала перерости у війну між ядерними державами, Трамп виявив "стратегічне передбачення" та "приклад справжнього державництва".Начебто завдяки його інтенсивним дипломатичним контактам з Ісламабадом і Нью-Делі сторони дійшли до припинення вогню, чим, за оцінкою пакистанської сторони, вдалося уникнути масштабного збройного конфлікту з потенційно катастрофічними наслідками.Також у заяві згадується "щира готовність" Дональда Трампа допомогти у врегулюванні давнього конфлікту щодо Джамму та Кашміру.В Ісламабаді додали, що Трампова дипломатія під час загострення конфлікту 2025 року демонструє "його підхід до миротворчості" та надію на подальший внесок США у стабільність у Південній Азії, на Близькому Сході, включно зі ситуацією в Газі, та в контексті зростання напруженості з Іраном.До речі, 18 червня прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді зустрівся із Трампом у Білому домі та заявив, що рішення Індії та Пакистану припинити військові дії в травні ухвалили без будь-якого посередництва США. Таким чином Моді заперечив заяви американського лідера про його посередництво у припиненні вогню.Нагадаємо, на початку березня конгресмен США Даррел Ісса заявляв, що президента Дональда Трампа планували номінувати на Нобелівську премію миру "за його внесок у мирні процеси на Близькому Сході".
Прем’єр Великої Британії Невілл Чемберлен увійшов в історію підписом під Мюнхенською змовою 1938 року з Адольфом Гітлером і Беніто Муссоліні. За це він не отримав Нобелівську премію миру, а покрив себе ганьбою. Водночас його рідний брат Остін 1925 року став лауреатом найпрестижнішої премії у світі за важливу роль у Локарнській угоді, яка змусила піти на поступки Німеччину, а не жертв її агресивної політики…Задовольнити его. Скільки разів Трампа номінували на "нобелівку"Член Палати представників США Даррелл Ісса 4 березня анонсував номінацію свого президента Дональда Трампа на Нобелівську премію миру за "мирні зусилля на Близькому Сході". "З моменту свого обрання і після прийняття присяги президент Трамп надихав і просував справу миру — і так, як ми не чули вже багато років. Його підтримка — це прагнення до світу без війни, і ми бачимо, що сьогодні це стає предметом уваги в кількох регіонах світу, а не лише в одному", — підлестився до Трампа республіканець Ісса. Спочатку коротко про нього. Батько законодавця — виходець з Лівану. Ісса — не мусульманин, а мароніт, ліванський християнин. Він народився в Клівленді, штат Огайо, де в його родини є великий бізнес (компанія Directed Electronics, яка виробляє засоби безпеки для автомобілів та сигналізацію). Але до Палати представників Ісса обирався не в рідному штаті, а в Каліфорнії, від округу з центром у Сан-Дієго, де мешкає з 1986 року. У законодавчому органі США він працює понад 20 років і за цей час став відомий своїми консервативними поглядами, які й поріднили його з трампістами.У біографії Ісси були й досить цікаві сторінки. Не закінчивши школу, він подався до армії, звідки його звільнили в резерв у званні капітана. Двічі у молоді роки потрапляв під арешт. Вперше за підозрою у викраденні авто, вдруге — за носіння незареєстрованої зброї. У першому випадку підозри не підтвердилися, а от у другому Ісса визнав себе винним, його засудили до шести місяців умовно та штрафу. Після цих випадків були схожі. 1980 року його знову звинуватили у крадіжці автомобіля, а 1981 року — начебто за спричинення ДТП. Але до арешту цього разу не дійшло. Після армії Ісса долучився до сімейного бізнесу, поєднуючи його з політичним активізмом. Одним словом, вчасно схаменувся.Варто зазначити, що Трампа на Нобелівську премію миру номінують не вперше, і не лише американці. Ще 2019 року тодішній прем’єр Японії Сіндзо Абе номінував Трампа за спроби укласти угоду з північнокорейським диктатором Кім Чен Ином. З цієї угоди нічого путнього не вийшло, як і з отримання премії того року. А 8 липня 2022 року Абе застрелив колишній японський військовий.Вдруге номінація відбулася минулого року. Конгресвумен Клаудія Тенні висунула Трампа за посередництво під час підписання Авраамських угод між Ізраїлем та ОАЕ. Це та конгресвумен, яка нещодавно виступила з іншою гучною ініціативою — зробити день народження Трампа національним святом Америки. То ж задум Ісси цілком вкладається в рамки формування трампістами культу особи свого лідера. Але наскільки реальною є перспектива отримання ним найпрестижнішої премії?Чому Трампу не світить Нобелівська преміяНі для кого не секрет, що Нобелівська премія миру найбільш політизована, часто її лауреатами ставали політики за внесок у справу миру. Причому деякі мали неоднозначну репутацію як до, так і після отримання нагороди. Наприклад, останній правитель СРСР Михайло Горбачов, палестинець Ясір Арафат — герой для одних, і втілення тероризму для інших — чи президент США Барак Обама, чия політика перезавантаження відносин із Росією укріпила впевненість Путіна у своїй безкарності.Також далеко не завжди миротворчі потуги лауреатів премії призводили до сталого миру. Згадана на початку Локарнська угода, яка дала хиткі гарантії країнам східної Європи, та і старої Європи також, була порушена Гітлером із фактичної згоди англійського уряду на чолі з Невіллом Чемберленом та при байдужості Штатів, які тоді проводили ізоляціоністську політику. Проте є і позитивні приклади. То ж коли вже Ісса номінує Трампа за миротворчу місію на Близькому Сході, проаналізуємо попередні історії саме в цій частині світу.1978 року єгипетський президент Анвар Садат та прем’єр-міністр Ізраїлю Менахім Бегін отримали Нобелівську премію за підготовку основоположних угод між своїми державами. Саму угоду підписали 26 березня 1979 року. Згідно з нею, ізраїльтяни вивели війська з Синайського півострова, який перейшов під контроль Каїра. Відтоді Ізраїль та Єгипет не воювали. 6 жовтня 1981 року Садат у результаті замаху військових загинув. Доля другого лауреата, Бегіна, склалася інакше: 1982 року Ізраїль почав війну з Ліваном (операція "Мир для Галілеї"), яка хоч і видавалася вдалою для ізраїльтян, здобутки далися ціною втрат. У вересні 1983 року Бегін пішов у відставку і відійшов від великої політики.У 1994 році Нобелівську премію отримали одразу троє — згаданий Ясір Арафат, лідер "Організації визволення Палестини", а також прем’єр і майбутній президент Ізраїлю відповідно Іцхак Рабін і Шимон Перес. Їхня заслуга — в укладенні палестинсько-ізраїльської угоди 1993 року, внаслідок якої виникла Палестинська національна адміністрація в Секторі Газа та на західному березі річки Йордан. Наслідки угоди для двох частин Палестини склалися неоднаково, в Секторі Газа при владі опинилися проіранські проксі ХАМАС, що не завершило реалізацію угоди. Також по-різному склалася доля лауреатів: Арафат помер через 10 років, навколо причини його смерті досі живучі змовницькі теорії, Перес був президентом Ізраїлю майже до самої смерті у 2014 році у поважному 93-річному віці, а от Рабін загинув 4 листопада 1995 року від руки ультраправого екстреміста Ігаля Аміра. Вбивця мстився за угоду з палестинцями.Ісса вважає, що діяльність Трампа допомогла встановленню миру на Близькому Сході. Мабуть, має на увазі скандальну ідею виселити палестинців із Сектора Гази та створити там нову Маямі-біч. Ініціативи, які звучали з Білого дому, не призвели до стійкого миру. Нагадаємо: 16 січня 2025 року в столиці Катару Досі офіційно підписали угоду між Ізраїлем і угрупуванням ХАМАС про звільнення заручників, утримуваних в Газі, а також про початок припинення вогню. Наступного дня уряд Ізраїлю схвалив угоду. Але це все було ще за президентства Джо Байдена. А що ж відбувається при Трампу? Він відправив у регіон свого спецпредставника Стіва Віткоффа, який встигає ще й із Путіним домовлятися. 11 лютого Трамп заявив, що угода має бути скасована, якщо всі заручники, утримувані в Секторі Газа, не будуть звільнені. Станом на зараз підписанти намагаються дотримуватися домовленостей, при цьому звинувачуючи одна одну в порушеннях. Звісно, буде чудово, якщо на Близькому Сході конфлікт закінчиться стабільним миром. Проте це не станеться одразу. Тому про номінування Трампа на Нобелівську премію миру за цей напрямок діяльності як мінімум — зарано. А безпрецедентний тиск на Україну з боку американської адміністрації замість тиску на Росію взагалі ставить під великий сумнів миротворчу здатність Трампа. Тому "нобелівка" йому — не світить. .