Переговори Дональда Трампа з Володимиром Путіним, навколо яких надули інформаційну бульбашку світового масштабу, завершилися. Зі взаємними реверансами, але без угоди при перемир’я в Україні. Отже, — нічим.
Трампом рухало марнославство — він прагне отримати Нобелівську премію миру. Днями Білий дім офіційного висунув свого боса кандидатом на цю важливу нагороду. Раніше це зробили Пакистан і Камбоджа. До них доєдналися Азербайджан, Вірменія, Руанда, Ізраїль. Словом — всі, хто марнославству Трампа вирішив підіграти. За повідомленням ЗМІ, президент США навіть телефонував главі Мінфіну Норвегії й екс-генсеку НАТО Єнсу Столтенбергу, щоб нагадати про своє бажання отримати цього року "Нобеля". Рішення про присудження нагороди ухвалюється у столиці Норвегії Осло. Без хоча б перемир’я в Україні Нобелівський комітет не сприйме серйозно номінацію Трампа.
Друга мотивація Трампа — перспективи налагодження економічних відносин із Росією, якщо вона зупинить війну. Простіше кажучи, гроші. Щойно відновилися контакти Вашингтона і Москви на високому рівні, росіяни одразу запропонували американцям взаємовигідні проекти. Ще на першу зустріч до Ер-Ріяда Путін відрядив Кирила Дмитрієва з кейсом пропозицій США. А головним перемовником із Москвою від Трампа був бізнесмен Стів Віткофф. Та от заробляти мільярди на освоєнні російських ресурсів американці можуть лише в разі припинення війни в Україні та поступового зняття санкцій із росіян.
Третя мотивація Трампа — внутрішні рейтинги, які падають. TrueUA аналізував, чому в Америці Зеленський удвічі популярніший за свого президента. Одна із ключових причин — зниження рівня довіри американців до Трампа. Його мінлива політика не покращує, а погіршує соціально-економічне становище, провокує емоційні гойдалки та невпевненість у завтрашньому дні. Тема миротворчої діяльності, можливо, розглядається радниками Трампа як громовідвід від суттєвих провалів у внутрішніх справах. Лише протягом літа за його посередництва укладено три мирні угоди.
У Путіна свої мотиви. Перший — недопущення введення нафтових санкцій проти Росії та вторинних проти країн, які купляють російську нафту, а також скасування вже наявних заборон. Економіка РФ продовжує перебувати на плаву, проте її становище почало різко погіршуватися. У Кремлі побачили бажання Білого дому не добивати російську економіку, а врятувати її. То ж вирішили цим скористатися.
Другий мотив збігається з Трамповим — можливість налагодження співпраці. Путін хоче повернути до Росії американський високотехнологічний бізнес та інвестиції. Щоб процес пішов, необхідне послаблення санкційної політики не тільки з боку США, а і Європи. Тому Путін вирішив удати, що хоче домовлятися з Трампом про мир.
Третій мотив — марнославство. У російського диктатора цей мотив проявляється не таким домінуючим, як у президента США, і дещо інакше. Нобелівська премія йому точно непотрібна, але необхідна обгортка, в яку вмотає "перемогу" для свого зомбованого населення. Стане, так би мовити, "другим Сталіним", який ділив світ за столом переговорів з президентом Сполучених Штатів. Трамп "проковтнув" путінську наживку — "запропонуйте гарний для мене варіант "перемоги", і я подумаю про зупинку війни".
Мотивація цинічного вбивці Путіна обмежувалася цими трьома позиціями, у Трампа був ще один мотив — він справді прагне припинити вбивства під час війни. Й українців, і їхніх ворогів росіян. Значна частина виборців республіканців — віруючі, переважно християни. Трампу важливо залишатися популярним серед цієї частини виборців.
З валу повідомлень напередодні зустрічі, серед яких купа фейкових новин і таких само прогнозів, виділимо найближчі до правди. Перша група — публікації, автори яких акцентували на тому, що подія на Алясці — переоцінена. Навколо неї надули інформаційну бульбашку. Що дуже шкідливо, адже грає на руку Росії, яка зацікавлена у послабленні своєї ізоляції на всіх рівнях — від спорту до великої політики.
Друга група публікацій закликала реально оцінювати ситуацію — навіть якщо Трамп і Путін про щось домовляться, то, по-перше, ця домовленість не буде на користь нашої перемоги, вона потрібна обом для збереження обличчя, а по-друге, її просто нікому виконувати. Спочатку мають бути погоджені механізми й процедури, а також визначені ті, хто забезпечуватиме контроль над виконанням, тоді можна домовлятися предметно. Все інше — чергова спроба Росії потягнути час.
Що з цього досягли в Анкориджі? Путін мав приязний прийом. Особу, судити яку скоро розпочне спеціальний трибунал, президент США вітав, як друга.
Та ще й із летовища Трамп із Путіним поїхали лімузином глави Америки, що шокувало мільйони людей по обидва боки Атлантики.
В останній момент, правда, приймаюча сторона змінила формат із тет-а-тет президентів на переговори "три на три": Дональд Трамп — Марко Рубіо — Стів Віткофф від США і Володимир Путін — Сергій Лавров — Юрій Ушаков від країни-терористки. Очевидно, глава Білого дому усе ж зважив на той факт, що переговорами наодинці ставить Путіна на свій рівень. А це неправильно для іміджу "найвеличнішого лідера" та без п’яти хвилин лауреата Нобелівської премії миру.
Переговори "три на три" тривали 2 години 45 хвилин. Без проривів. Трамп повідомив на прес-конференції, що угоди наразі нема.
"Не у всіх питаннях ми дійшли згоди, але зробили певні кроки. Скоро я здзвонюся з представниками НАТО та обов’язково з президентом Зеленським", — зазначив американський президент.
І висловив сподівання на ще одну зустріч із Путіним "незабаром". Російський диктатор запропонував зробити це у Москві. Крім того, повторив мантру про "усунення причин" війни та похвалив Трампа за прагнення зрозуміти "коріння українського конфлікту". На цьому прес-конференція закінчилася, поставити питання журналістам не дозволили.
Отож, короткий підсумок. Переговори на Алясці не завершилися угодою про перемир’я. Про те, що може статися диво, мріяли хіба невиправні оптимісти. Війна — триватиме. Зараз на адресу Трампа поллється багато критики, адже його план "подивитися у вічі Путіну" з тріском провалився. Одразу після прес-конференції глава Білого дому відлетів з Аляски. Тобто запланований спільний обід так і не відбувся. Цей факт каже значно більше, аніж заяви на публіку обох високих перемовників.
На прес-конференції Путін заявив:
"Сьогоднішні домовленості стануть опорною точкою не лише для врегулювання українського конфлікту, а й для відновлення відносин між Росією та США".
Тобто домовленості про наступні домовленості все ж є. Російському диктатору вони подобаються, він хоче далі говорити тільки з Трампом і сподівається, що той виключить з переговорного процесу європейців. Американський президент натомість пообіцяв про суть переговорів одразу повідомити Зеленського та європейських лідерів. Отже, про пропозиції Путіна Трампу от-от стане відомо. Та й сам президент США не має звички приховувати від громадськості важливі для неї відповіді. Втім, без сенсу навіть вникати в деталі путінських забаганок, виконувати їх ніхто не планує.
Тепер головне питання, чи використає Трамп проти Путіна батіг? ЗМІ з посиланням на джерела припускали, що у разі невдачі перемовин в Анкориджі під санкції потраплять "Роснефть", "Лукойл" та інші великі нафтові компанії Росії. Дозволимо собі прогноз: Трамп вигадає ще одну причину не вводити санкції. Натомість шукатиме, де іще можна зустрітися з Путіним…