Незакриті "ґештальти" світу: ТОП-10 подій 2025 року, за версією TrueUA
Протягом року, що минає, світ добряче штормило через політичні скандали, прикордонні конфлікти, масштабні вуличні протести. У багатьох склалося стійке відчуття наближення якоїсь катастрофи чи навіть третьої світової війни.
TrueUA пропонує читачам власну версію світових подій 2025 року, більшість із них матимуть продовження наступного року, адже вони, як не закритий ґештальт — не доведені до кінця. А от з яким знаком — плюс чи мінус — виявиться це продовження, проаналізуємо в прогнозах на 2026 рік. Нині ж — про події, які сколихнули світ.
Вступ Дональда Трампа на посаду президента США
Повернення Трампа в Овальний кабінет вплинуло на всі подальші події 2025 року. Інавгурація Трампа відбулася 20 січня. До моменту складення присяги він уже оголосив більшість своїх призначенців в адміністрацію. Багатьох шокував підбір кадрів — не за досвідом чи ефективністю у сфері державного управління, а за принципом особистої відданості. Так посади отримали колишні журналісти телеканалу трампістів Fox news, адвокати Трампа, які рятували його від двох імпічментів за першої президентської каденції, багатії-спонсори. Щодо останніх, то коли б ще людство побачило на одній події Ілона Маска, Джеффа Безоса, Марка Цукерберга та інших, хто своєю присутністю на святі Трампа не просто виказав йому шану, а й присягнув у політичній вірності. За багато десятиліть американської політики вперше заговорили про змову олігархів.
В інавгураційній промові Трамп проголосив "золоту еру Америки" та звинуватив свого попередника Джо Байдена у доведенні США до "занепаду", пообіцяв повернути американцям Панамський канал і перейменувати Мексиканську затоку на Американську. І навіть — організувати політ американців на Марс.
Переговори про мир в Україні
Трамп під час виборчої кампанії обіцяв зупинити війну в Україні за 24 години. В лютому він почав цей процес, який тривав протягом року і триватиме в наступному. 18 лютого в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді відбулися перші переговори американської і російської делегацій. З того часу проявилися дві фігури — Стів Віткофф від США і Кирило Дмитрієв від Росії — які стали ключовими переговорниками. Віткофф протягом року кілька разів літав до РФ і навіть повчав російських представників, як правильно спілкуватися з Трампом. Для нас ця фігура стала одіозною через проросійську позицію.
28 лютого у Білому домі Трамп, а особливо віце-президент Джей Ді Венс, влаштували скандал під час візиту Володимира Зеленського. Тоді здавалося, що на цьому участь американців у мирному процесі завершилася. Однак цього не сталося. Протягом року консультацій було багато, до переговорного процесу з американського боку долучалися глава Держдепу Марк Рубіо, спецпосланці Кіт Келлог і Ден Дрісколл, але до кінця року головними за столом перемовин лишилися Віткофф і зять Трампа Джаред Кушнер.
19 листопада у ЗМІ опублікували "мирний план" Трампа з 28 пунктів, який став шоком для українців та наших союзників. Фактично це план капітуляції України. Згодом виявилося, що документ писався в Москві, американці його трохи змінили, додавши власний інтерес. Під час важких переговорів у Женеві, потім у Флориді на базі цього жахіття зуміли сформувати план із 20 пунктів, в якому до кінця року так і не вдалося узгодити три позиції: Україна проти виходу ЗСУ з не окупованої частини Донбасу, проти експлуатації ЗАЕС росіянами та хоче справжніх гарантій безпеки від США і партнерів. У Кремлі — не погоджуються, шукаючи, як зірвати переговорний процес. Доказом чого став фейк про атаку безпілотників на резиденцію Путіна.
Мюнхенська промова Джей Ді Венса
14 лютого на 61-й Мюнхенській безпековій конференції пролунала промова віце-президента США Джей Ді Венса. Вона стала холодним душем для союзників США в Європі, ті розцінили заяви промовця як оголошення "ідеологічної війни" європейцям. Цей виступ порівнювали з Мюнхенською промовою Путіна 10 лютого 2007 року, під час якої він висловив імперіалістичні забаганки та наміри зламати існуючий міжнародний порядок. Тоді цивілізований світ трохи злякався, однак нічим не відповів.
Венс звинуватив Євросоюз у втручанні у внутрішні справи країн-членів на прикладі скасування першого туру президентських виборів у Румунії 2024 року, коли першість отримав ультраправий русофіл та антисеміт Калін Джорджесу, накинувся на європейців за буцімто порушення свободи слова та за відсутність демократії. Також Венс жорстко розкритикував міграційну політику Євросоюзу, що викликало обурення європолітиків через менторський тон та неприховане втручання США у внутрішні справи Європи.
Стало очевидним, що старих відносин ЄС зі Сполученими Штатами не буде. Так і сталося. Спочатку Трамп пригрозив європейцям високими митами на їхні товари — по цій темі ситуацію вдалося владнати новою торгівельною угодою. Але після оприлюднення нової стратегії безпеки США, де головним противником Америки визнаються не Китай і Росія, а Європа, подальше поглиблення розколу в західному світі триватиме.
Створення "коаліції рішучих"
"Коаліція рішучих" стала відповіддю Європи на зміну американської політики щодо європейських союзників. Про її створення 2 березня оголосив прем’єр-міністр Британії Кір Стармер. Але ініціатива належить французькому президенту Еммануелю Макрону. До коаліції входить майже 30 держав, не тільки з Європи, а й Австралія, Нова Зеландія, Канада і Туреччина. Мета зібрання — посилення військово-політичної допомоги Україні, проте об’єднання має ширше завдання — розробку та втілення спільних дій на тлі втрати довіри до Сполучених Штатів. Як іноді слушно зауважують — це доказ того, що Європа просинається, відстоюючи власні геополітичні інтереси.
У рамках "коаліції рішучих" ухвалено низку важливий рішень, зокрема, про допомогу Україні зброєю та про формат повоєнних гарантій нашій державі. Хоча діяльність спілки і критикується за слабкість, однак вона стала важливим майданчиком для країн-партнерів із вирішення безпекових питань та вироблення єдиної позиції щодо мирного процесу в Україні. Найближче засідання "коаліції рішучих" відбудеться після Нового року.
Гонитва Трампа за Нобелівською премією миру
Глава Білого дому наголошує, що протягом року зупинив вісім воєн. Але Нобелівську премію миру йому так і не дали, її вручили венесуельській право захисниці Марії Коріні Мачадо. Гонитва Трампа за найпочеснішою нагородою принесла свої позитивні результати. Йому справді вдалося поставити на паузу кілька прикордонних конфліктів, які тривали роками. Що, втім, не означає стійкого миру.
Нагадаємо, які конфлікти завершилися за сприяння США. Тривале протистояння між ДР Конго і Руандою у прикордонних провінціях Конго, короткочасні бойові дії у прикордонні Таїланду і Камбоджі, припинення війни у Секторі Гази, зупинка бойових дій між Індією і Пакистаном та Ізраїлем й Іраном, угода між Азербайджаном та Вірменією, запобігання спалаху конфлікту між Сербією і Косово, домовленість між Єгиптом та Ефіопією не воювати за дамбу GERD на Блакитному Нілі.
Зупинка всіх перелічених конфліктів мала свою передісторію і своїх посередників — Туреччину у мировій між Баку та Єреваном, Малайзію у переговорах між Бангкоком і Пномпенем і так далі — але ніхто, окрім Індії, не противився тому, що Трамп приписав собі досягнення миру. Також у майже всіх угодах американці отримали вигоду, отримавши доступ десь до транспортної інфраструктури, а десь — до корисних копалин.
Зміна очільника Римо-католицької церкви
Для католицького світу у 2025 році сталася історична подія — після смерті папи Франциска новим понтифіком уперше став американець Роберт Френсіс Прівост, який узяв собі ім’я Лев XIV. Традиційно, зі зміною папи зазнає трансформацій і політика Ватикану. Тому до обрання нового очільника Римо-католицької церкви була прикута значна увага.
В Україні папу Франциска, який помер 21 квітня, отримав неоднозначну репутацію як через свої ліві політичні погляди, так і через нечітку позицію щодо російської агресії проти України. Він молився за українців, закликав припинити війну, у той же час робив заяви, які дуже дратували. На його похорон 26 квітня зібралася світова політична та бізнесова еліта. Тоді ж у Базиліці Святого Петра відбулася зустріч Зеленського з Трампом. Це був перший їхній контакт після гучного скандалу в Овальному кабінеті 28 лютого.
8 травня конклав обрав папою Роберта Прівоста, його інтронізація відбулася 18 травня. Папа Лев XIV підтримує Україну, зустрічався із Зеленським. У грудні прийняв пропозицію приїхати до нашої країни, план візиту розробляється і буде реалізований після встановлення справедливого і тривалого миру в Україні.
Зустріч Трампа й Путіна на Алясці
Ця подія стала головною у світовій політиці літа 2025 року. 16 серпня в Анкориджі російського диктатора зустрічали з усіма почестями — на червоній доріжці та з президентським ескортом. Реакція на зустріч була полярною — від жорсткої критики та звинувачень Трампа у зганьбленні Америки до схвалення за розблокування переговорного процесу щодо миру в Україні. Глава Білого дому дуже боляче сприймав критику, називаючи її "фейковими новинами". У Росії ж раділи, називаючи подію "новим етапом американсько-російських відносин". Ще б пак, Путін із ізгоя став рукоподатним.
Попри гостинність Трампа, досягнути прориву йому не вдалося, однак певні домовленості на Алясці все ж були, але вони не афішувалися. Кремль постійно нагадує американцям про ці домовленості. Серед них, імовірно, могла бути обіцянка Трампа Путіну дотиснути Україну до територіальних поступок на Донбасі.
В оцінках цієї зустрічі більшість аналітиків дійшла висновку, що для американського президента вона стала дипломатичним провалом. Він не продемонстрував дипломатію сили, яку від нього очікували. Що вселило самовпевненість в диктаторів. Підтвердженням чого стала наступна подія — військовий парад у китайській столиці.
Військовий парад у Пекіні
3 вересня у Пекіна відбулася конференція з нагоди 80-ї річниці перемоги Китаю над Японією у Другій світовій війні, заключним акордом якої став "парад перемоги". У ньому взяли участь 12 тисяч військових, авіація, було здійснено демонстративний запуск міжконтинентальної балістичної ракети та показано інші ракетні сили Китаю, включно з гіперзвуковими ракетами — носіями ядерних боєголовок.
На парад до Сі Цзиньпіна приїхало багато гостей, серед них Путін, Кім Чен Ин, Олександр Лукашенко, іранський президент Масуд Пезешкіан, лідери країн Середньої Азії, низки африканських та азійських держав. Від Європи були прем’єр Словаччини Робер Фіцо та президент Сербії Александр Вучич. Реакція європейських політиків на подію в Пекіні була тривожною, адже Китай уперше в таких масштабах демонстрував свою військову силу. А от Трамп відреагував дивно. Він заявив, що не розглядає "парад" як виклик США і нагадав про значну допомогу Америки китайцям у роки Другої світової. Хоча для більшості було очевидним — Китай зібрав у себе пул антизахідних країн та показував передовсім Сполученим Штатам готовність до ескалації.
Протести покоління зумерів
Протягом року у низці країн відбувалися масштабні протести, головними діючими особами в яких була молодь, народжена у 2000-х. Зумери або покоління Z. Іскри, через які розгорялися протести, були різними: в Непалі — цензура соціальних мереж, у Перу — затяжна політична криза, на Мадагаскарі — нескінченні злидні, в Індонезії — підвищення житлових субсидій для членів парламенту. Під кінець року протести вибухнули в Ірані. Але у кожному з випадків перебіг подій був схожим — високий рівень агресії та радикальні вимоги. Політичні програми та лідери були відсутні, мобілізація на акції відбувалася через соцмережі і месенджери. Символом акцій протесту став піратський прапор із японської манги One Piece.
Учасники протестів не споруджували сцен, а одразу — барикади, і не вимагали від влади реформ, вони палили урядові будівлі, брали штурмом парламенти, громили вітрини та автомобілі. Добрячих стусанів отримували і політики, які опинялися на шляху натовпу. Особливо жорстокими виявилися сутички з поліцією, в ході яких були жертви та поранені з обох сторін. Тобто, це не "кольорові революції", а битва із системою без правил.
Масштабні протестні акції стали трендом 2025 року. Жодна із них не принесла очікуваних результатів, радше це був бунт заради бунту проти всього поганого і за все хороше. Але влада все ж вимушено йшла на поступки. Існує думка, що у 2026 році подібні акції ширитимуться світом та охоплять Росію.
Оприлюднення "файлів Епштейна"
20 грудня Міністерство юстиції США почало публікацію архівів відомого фінансиста і сексуального злочинця Джеффрі Епштейна, який покінчив життя самогубством (хоча більш популярна версія про його вбивство) у 2019 році в тюрмі. Трамп спочатку був проти оприлюднення цих документів, оскільки мав товариські стосунки з Епштейном, але обидві палати Конгресу проголосували за публікацію файлів, де може міститися компромат на главу Білого дому. Трампу нічого не залишалося, як підписати ухвалений закон.
Перша порція опублікованих фото та електронних листів виявилася цензурованою, що викликало невдоволення американських політиків і суспільства. Влада пояснювала це піклуванням про жертв сексуальних злочинів. Однак під тиском громадськості публікацію продовжила. В документах "знайшовся" і Трамп. Фото в компанії жінок та з самим Епштейном не є тим компроматом, який спричинив би імпічмент.
Оприлюднення документів триває, Мінюст виявив ще понад мільйон того, що згідно із законом має стати надбанням громадськості. Політичні опоненти Трампа уважно слідкують, щоб адміністрація не махлювала, та очікують такого компромату, який би дав нагоду хитнути крісло під президентом. України ця історія стосується безпосередньо, — у випадку загострення внутрішньополітичної боротьби у США Трамп може зосередитися на ній, відмовившись від посередництва задля припинення війни Росії проти нашої держави.
