# пам'ять

У понеділок, 9 листопада, президент України Володимир Зеленський підписав указ про надання Львівському історичному музею статусу національного.Відповідний указ оприлюднено на сайті Офісу президента України.Відзначено роль Львівського історичного музею у збереженні національної культурної спадщини, популяризації історії України, формуванні національної пам'яті та єднанні суспільства навколо спільної історії."Для нашого музею, який понад століття зберігає безцінну історико-культурну спадщину України, це рішення є найвищим державним визнанням багаторічної праці багатьох поколінь музейників, науковців, реставраторів і хранителів музейних цінностей", — прокоментували на Facebook-сторінці Львівського історичного музею.Львівський історичний музей є комунальним закладом Львівської обласної ради. Його очолює Роман Чмелик. Музей має дев’ять експозиційних локацій:Палац Бандінеллі — Львів, пл. Ринок, 2;Музей історії Львова (Чорна кам'яниця) — Львів, пл. Ринок, 4;Кам'яниця Корнякта — Львів, пл. Ринок, 6;Музей історії України — Львів, пл. Ринок, 24;Музей-Арсенал — Львів, вул. Підвальна, 5;Музей "Літературний Львів першої половини ХХ століття" — Львів, вул. Героїв Майдану, 18;Музей визвольної боротьби України — Львів, вул. Лисенка, 23-А;Історико-меморіальний музей Євгена Коновальця — село Зашків, Львівський район, Львівська область;Музей генерал-хорунжого УПА Романа Шухевича — Львів, вул. Білогорща, 76а (тимчасово зачинений на час відбудови після російського обстрілу).Львівський історичний музей веде свою історію з 1893 року та є одним із найстаріших музеїв України. Фонди установи налічують понад 370 тисяч експонатів, серед яких — рукописи, стародруки, історична зброя, твори мистецтва й інші пам'ятки української і європейської історії.Нагадаємо, в середині жовтня стало відомо, що Національний військово-історичний музей України створив цифровий архів, який налічує понад 500 артефактів російсько-української війни. Там зібрано предмети які стосуються періоду від Революції Гідності до звільнення Херсона..

Українські та польські фахівці завершили черговий етап пошуків останків загиблих під час Другої світової на території колишнього села Пужники на Тернопільщині. Масового поховання не виявили, але натрапили на фундамент цвинтарної каплиці.Про це повідомив "Укрінформ" із посиланням на спеціалізовану установу "Волинські старожитності"."Під час пошукових робіт ми продовжили обстеження території у північно-східній частині старого кладовища Пужників. Учасники експедиції за допомогою техніки заклали 36 розвідкових траншей на площі близько пів гектара", — розповіли дослідники.Вони уточнили, що вдалося визначити межі цвинтаря, а також виявити залишки трьох об'єктів."Попередньо вважаємо, що вдалося натрапити на фундамент каплиці, де відспівували померлих перед похованням, і господарської споруди. Також виявили кам'яну кладку, яка, можливо, є частиною дороги", — додали в установі.Там також зазначили, що Пужники — складне місце для пошукових робіт, адже це горбиста місцевість, яка поросла лісом і чагарниками.За інформацією спеціалізованої установи "Волинські старожитності", територію Пужників планують дослідити з допомогою лідар-зйомки (LiDAR — Light Detection and Ranging). Це сучасний метод сканування рельєфу землі, який допоможе у пошуку масового поховання. Однак поки що триває оформлення дозволу на її проведення.З українського боку в Пужниках працювали пошуківці спеціалізованої установи "Волинські старожитності", з польського — фахівці Поморського медичного університету в Щецині та представники фонду "Свобода та демократія".Раніше віцепрезидент фонду "Свобода та демократія" Мацей Данцевич розповів, що пошукові роботи у Пужниках планують продовжити наступного року. Третій етап пошукових робіт у Пужниках розпочали 4 листопада. У складі українсько-польської експедиції працювали семеро фахівців.Нагадаємо, що в середині жовтня українська експедиція виявила близько 30 останків українських жертв на території Польщі. Їх знайшли на православному кладовищі у селі Ласків Люблінського воєводства..

Осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка в Європі має покинути історичну будівлю в передмісті Парижа. Таким є рішення суду. Необхідно вивезти архів і бібліотеку, де зберігалася колекція української діаспорної літератури.Про це повідомив науковий співробітник Інституту історії України Сергій Шумило на своїй сторінці у Facebook."Дуже сумна звістка з Франції — український осередок Наукового товариства імені Тараса Шевченка Європи в Сарселі, що неподалік від Парижу, виселяють з його історичної будівлі", — написав він.За його словами, там понад 60 років зберігався справжній скарб української науки та культури — архів та бібліотека НТШ, які налічують велику колекцію української діаспорної літератури (близько 20 тисяч томів), картотеки і архів Енциклопедії українознавства, архіви засідань всіх секцій НТШ, колекцію мікрофільмів, старих фотографій, велику кількість кореспонденції. Там також зберігалась найповніша збірка діаспорних журналів."Тепер це все доведеться виселити та вивезти з історичної будівлі НТШ. Інша громадська асоціація виграла справу в суді, тепер НТШ має покинути свою штаб-квартиру та вивезти архів і бібліотеку. Разом із ними зобов’язали звільнити й український храм-каплицю Успіння Богородиці, який освятив іще митрополит Йосип Сліпий", — констатував Шумило.. Він додав, що якусь частину бібліотеки й архіву планується перевезти до Лондона до бібліотеки Тараса Шевченка при Союзі українців у Великій Британії."Це безцінна наша українська наукова та культурна спадщина. Саме в цьому будинку з 1951 року жили та працювали видатні українські вчені В.Кубійович, З.Кузеля, О.Шумило-Кульчицький, В.Янів, О.Шульгин, А. Жуковський та багато інших", — зазначив науковий співробітник Інституту історії України.Він вважає, що НТШ в часи радянської окупації України виконувало роль української діаспорної академії наук. Це був один із головних українських науково-просвітницьких центрів у діаспорі, який розвивав нерадянську українську науку."Бібліотека й архів НТШ в Сарселі — справжній скарб для українських науковців. Але, на жаль, як часто це в нас буває, цей скарб останнім часом перебував у дуже скрутному становищі. Без матеріальної підтримки та фінансування з України цей український науковий центр останнім часом занепадав, а будинок НТШ через відсутність опалення та сильну вологість опинився в поганому стані", — зауважив науковець.На його переконання, НТШ у Сарселі має вкрай важливе значення для України. Тут міг би бути впливовий центр українського культурного життя та просування українських інтересів у Франції."Проте замість цього, відбувається виселення НТШ з його історичного будинку в Сарселі. Вкрай важливо вберегти ці скарби української науки та культури в діаспорі і забезпечити пристойне місце, куди б вони могли бути перевезені та збережені", — підсумував Сергій Шумило.Нагадаємо, на початку жовтня стало відомо, що твори українського поета Тараса Шевченка потрапили до загальної навчальної програми в Литві. Цього року вивчення класика має рекомендований характер, але вже з наступного навчального року стане обов'язковим для одинадцятикласників..

Прокуратура через суд зобов’язала владу Києва вжити заходів щодо надання памʼяткоохоронного статусу історичному будинку Всеволода Тарнавського на Андріївському узвозі. Його збудували ще у 1870 роках, а він досі не має статусу пам'ятки.Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури.За позовом Подільської окружної прокуратури Києва Київський окружний адміністративний суд визнав протиправною бездіяльність департаменту охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та зобов’язав вжити заходів щодо взяття на облік історичного будинку № 26 на Андріївському узвозі у Подільському районі Києва."Це історичний будинок Всеволода Тарнавського, зведений у 1870 роках, який має значну історичну та архітектурну цінність і розташований на території Державного історико-архітектурного заповідника "Стародавній Київ", — ідеться в повідомленні."Разом із тим, попри історично-архітектурну цінність будівлі та загрозу втрати її автентичності, уповноважений орган упродовж тривалого часу не вжив передбачених законодавством заходів, спрямованих на внесення будинку до переліку об’єктів культурної спадщини Києва", — зауважили в прокуратурі.Там додали, що з метою захисту інтересів держави у сфері охорони культурної спадщини Подільська окружна прокуратура Києва звернулася до суду з відповідним позовом.Суд визнав обґрунтованими вимоги прокурора та зобов’язав уповноважений орган вжити передбачені законодавством заходи, необхідні для взяття вказаної історичної будівлі на державний облік як об’єкта культурної спадщини.Нагадаємо, в липні цього року в Державному історично-архітектурному заповіднику "Стародавній Київ" інформували, що в столиці на Андріївському узвозі запланували облаштувати великий відкритий культурний простір. Там проводитимуть різні мистецькі заходи. Фінансування — позабюджетне..

Росія продовжує незаконні розкопки на території Херсонесу Таврійського. Його ЮНЕСКО внесло до списку об'єктів всесвітньої спадщини, що перебуває під загрозою.Російські пропагандистсько-інформаційні ресурси повідомили, що з 24 вересня цього року тут провели ще одні незаконні розкопки та вилучили фрагменти сирійської кераміки та поливʼяну кераміку візантійського походження."Знайдено елементи сирійської кераміки, вона відрізняється блакитним кольором. У нас, у Візантії та в Північному Причорномор'ї, не знали барвник кобальт, який давав блакитний колір. А ці предмети якраз виробництва держави мамлюків, Єгипту та Сирії. Імпорт зі сирійського узбережжя — це особлива глазурована кераміка синього кольору, така як фосфоресцентна, блискуча. Що стосується полив'яної кераміки, полива — це рідка глазур, яка була поширена в середньовіччі, це якраз візантійське виробництво, найімовірніше, константинопольське", — розповів заступник директора окупованого Інституту історії й археології Візантії та Причорномор'я Севастопольського держуніверситету Сергій Бочаров.Окрім того, окупанти також знайшли фрагменти червонофігурної кераміки античної доби з розписами.Незаконні розкопки на території Херсонеса Таврійського розпочалися 24 вересня та тривали весь жовтень. Окупанти досліджували ділянку розмірами приблизно 30 на 30 метрів. За цей час обстежили третину площі, решту — хочуть перекопати за найближчі п'ять років. 2027 року досліджувати локацію планують два з половиною місяці.Раніше, 23 липня, в межах комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО на 48-й сесії ухвалило рішення внести об'єкт всесвітньої спадщини — "Стародавнє місто Таврійський Херсонес та його хору" до списку об'єктів всесвітньої спадщини, що перебувають під загрозою."Ми вітаємо це рішення. Цей об'єкт, розташований в українському Криму, який тимчасово окупований Росією, перебуває під постійною загрозою та зазнає пошкоджень і руйнувань з боку російських окупаційних влад", — наголосив тоді міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.Він також закликав міжнародну спільноту посилити співпрацю задля запобігання незаконному обігу культурних цінностей походженням із тимчасово окупованого Криму.Також ЮНЕСКО закликало забезпечити захист інших об'єктів культурної спадщини Криму: Ханського палацу в Бахчисараї, печерних міст Кримської Готії, Кримської астрофізичної обсерваторії та Судацької фортеці.Нагадаємо, в березні цього року стало відомо, що в тимчасово окупованій Алушті російські окупанти знищили символ міста — напівротонду на набережній. Вона багато років була так званою "візитівкою" міста..

У багатьох людей є речі, які вони майже ніколи не використовують, бо вважають їх надто цінними для повсякденного життя. Це може бути весільний порцеляновий посуд, особливі прикраси або сувеніри, пов’язані з важливими подіями. Такі предмети часто зберігають у шафах і коробках, намагаючись уберегти від пошкоджень. Однак через це вони можуть втрачати частину свого емоційного значення.Нове дослідження Дена Гроссмана та його колег, опубліковане у 2026 році, свідчить, що регулярне використання пам’ятних речей здатне посилювати їхню цінність. Про це йдеться в матеріалі Psychology Today.Як повсякденне використання впливає на спогадиЗазвичай люди припускають, що часте використання дорогої серцю речі може зменшити її цінність через зношування. Проте результати дослідження вказують на протилежний ефект: якщо предмет регулярно стає частиною повсякденного життя, його емоційне значення може зростати.Це пояснюється тим, що цінність таких речей пов’язана не лише з їхніми матеріальними властивостями. Вони нагадують про близьких людей, важливі події та пережитий досвід. Коли людина користується пам’ятним предметом, відповідні спогади частіше виникають у її свідомості, а зв’язок між ними та особистою ідентичністю стає сильнішим.Дослідники перевірили цю гіпотезу в п’яти дослідженнях, у яких загалом взяли участь майже 2000 людей. Учасники, які користувалися пам’ятними речами, частіше згадували пов’язаних із ними людей, події чи переживання. Вони також відчували, що ці спогади тісніше пов’язані з їхнім уявленням про себе.В одному з експериментів 214 студентів університету прикрасили брелоки словами, які нагадували їм про улюблений спогад із часів навчання. Вродовж двох тижнів частина учасників користувалася цими брелоками щодня, тоді як інші залишили їх у шухляді. У першій групі емоційна цінність предметів зросла сильніше.Чому не варто відкладати улюблені речі на потімНа думку авторів матеріалу, звичка зберігати пам’ятні предмети невикористаними може позбавляти людей можливості частіше повертатися до важливих спогадів. До того ж сучасні споживачі накопичують дедалі більше речей, частина яких роками залишається без діла. Про зростання інтересу до оренди індивідуальних складських приміщень, зокрема, свідчать дані британської асоціації Self Storage Association UK за 2026 рік.Дослідники пропонують інакше поглянути на власні речі: сприймати їх не лише як предмети, які потрібно зберегти в ідеальному стані, а й як спосіб підтримувати зв’язок із близькими людьми та власним минулим.Тож замість того, щоб роками чекати на особливу нагоду, можна частіше користуватися весільним посудом, носити пам’ятні прикраси або діставати сувеніри, які нагадують про важливі моменти життя. Адже іноді найкращий спосіб зберегти значення дорогої серцю речі — знайти для неї місце в сьогоденні.Додамо, самотність і соціальна ізоляція можуть бути пов’язані зі скороченням періоду життя без депресії, тривожності та інших захворювань. За результатами дослідження понад 277 тисяч людей, чоловіки, які стикаються з обома проблемами, можуть втрачати близько 5,8 року життя без психічних розладів, а жінки — 3,7 року.Читайте також: Чи можна відновити довіру після зради: що з’ясували дослідники.

Коли пам’ять смартфона заповнюється, пристрій може працювати повільніше, а застосунки — зависати або самостійно закриватися. Втім, звільнити місце можна без видалення фотографій, відео та потрібних програм.TrueUA розповідає про п’ять способів, як звільнити пам’ять на Android та iPhone без втрати важливих файлів.1. Очистіть кеш месенджерівTelegram і WhatsApp можуть зберігати значну кількість фотографій, відео, стікерів та інших медіафайлів. Їх можна видалити з кешу, не стираючи текст листування.У Telegram потрібно відкрити "Налаштування", перейти до розділу "Дані та сховище", вибрати "Використання сховища" й натиснути "Очистити кеш". Там також можна встановити обмеження на розмір кешу та термін зберігання медіафайлів.У WhatsApp слід відкрити "Налаштування" та перейти до пункту "Керування сховищем". Там можна переглянути великі файли й видалити непотрібні медіа з окремих чатів. Перед очищенням варто перевірити, чи немає серед них важливих матеріалів.2. Видаліть кеш та історію браузераТимчасові файли браузера також займають місце в пам’яті смартфона. Наприклад, у Google Chrome потрібно відкрити меню, перейти до "Історії" та вибрати "Очистити історію". У розширених налаштуваннях можна видалити історію перегляду, файли cookie та кешовані зображення.Збережені паролі й дані автозаповнення краще залишити, щоб не довелося повторно вводити дані для входу на сайти.На iPhone кеш Safari очищується через налаштування смартфона: потрібно відкрити розділ Safari та натиснути "Очистити історію та дані сайтів".3. Перевірте системні програми на AndroidЧастину пам’яті Android-смартфонів займають попередньо встановлені програми та їхні оновлення. Деякі системні застосунки не можна видалити повністю, але на окремих пристроях можна видалити їхні оновлення.Для цього відкрийте Play Маркет, перейдіть до керування програмами та пристроями й перевірте список встановлених застосунків. Важливо не видаляти оновлення програм, якими ви регулярно користуєтеся, без потреби.Також можна скористатися вбудованим інструментом очищення пам’яті. Він допоможе знайти кешовані дані та файли застосунків, якими ви рідко користуєтеся.4. Скористайтеся хмарним сховищемЯкщо смартфон переповнений фотографіями, відео та документами, їх можна перенести до хмарного сховища. На Android для цього доступний Google Диск, а власники iPhone можуть використовувати iCloud.На iPhone також є функція оптимізації сховища фотографій. Після її активації оригінали знімків зберігаються в iCloud, а на пристрої залишаються версії, що займають менше місця.Перед видаленням локальних копій переконайтеся, що файли справді завантажилися в хмару. Доступний обсяг безоплатного сховища обмежений, а для його розширення може знадобитися платна підписка.5. Вивантажте програми, якими не користуєтесяНа iPhone можна звільнити місце, не видаляючи дані застосунків. Для цього відкрийте "Параметри", перейдіть до "Основні", а потім — до "Сховища iPhone". Виберіть програму та натисніть "Усунути програму".Так, сам застосунок буде видалений із пристрою, але його документи й дані збережуться. За потреби програму можна встановити знову.Якщо жоден із цих способів не допоміг, варто перевірити, які категорії файлів займають найбільше місця. На Android це можна зробити в налаштуваннях пам’яті, а на iPhone — у розділі "Сховище iPhone". Це допоможе зрозуміти, що саме варто оптимізувати, перш ніж видаляти потрібні файли.Додамо, акумулятор смартфона з часом природно втрачає ємність, проте неправильне заряджання може прискорити цей процес. Раніше ми розповідали, як правильно заряджати телефон та яких звичок краще уникати, щоб продовжити термін служби батареї.Читайте також: Телефонує "мама", але номер підроблений: як Android перевіряє справжність дзвінка.

Міністерство культури України спільно з Міністерством відновлення, інфраструктури та транспорту України затвердили оновлений порядок спорудження (створення) пам’ятників (монументів).Про це повідомив сайт Міністерства культури України з посиланням на відповідний наказ № 1102/1925. Йдеться про те, що оновлений документ осучаснив правила щодо підготовки, погодження, проєктування і встановлення пам’ятників (монументів) державного та місцевого значення. Попередня редакція наказу діяла з 2004 року.Порядок передбачає належне історичне обґрунтування рішень, врахування думки громадськості, проведення конкурсів на найкращі проєктні пропозиції відповідно до законодавства, визначення джерел фінансування, дотримання вимог доступності та безбар’єрності, а також забезпечення подальшого утримання пам’ятників."Оновлені правила дають громадам чіткий алгоритм дій: від історичного обґрунтування та громадського обговорення до відкритого конкурсу та встановлення пам’ятника. Кожне таке рішення має спиратися на історичні факти, відповідати законодавству та враховувати суспільну значущість події чи постаті", — зазначив перший заступник міністра культури України Іван Вербицький.Тепер Державна агенція України з питань мистецтв і мистецької освіти забезпечує організацію проведення мистецьких конкурсів на найкращі проєктні пропозиції пам’ятників (монументів) державного значення:організовує конкурс після того, як Кабмін ухвалить рішення про спорудження пам’ятника чи монумента державного значення;враховує вимоги законодавства під час формування конкурсного завдання, зокрема щодо охорони культурної спадщини, деколонізації публічного простору, національної пам’яті, доступності та безбар’єрності; передає результати конкурсу замовнику, який забезпечує подальше розроблення документації, виготовлення та встановлення пам’ятника.З урахуванням змін документ деталізує технічні та художні вимоги до майбутніх пам’ятників. Зокрема, проєкти мають містити тривимірні візуалізації, розрахунки міцності конструкцій, інформацію про матеріали, кошториси та рішення щодо доступності для маломобільних груп населення. Ще до виготовлення та встановлення пам’ятника замовник має визначити, хто відповідатиме за його технічний стан, утримання та благоустрій прилеглої території.Порядок деталізує вимоги до історичних довідок про осіб і події, які пропонують увічнити. Документи мають містити інформацію про історичне значення, зв’язок з Україною та місцем встановлення пам’ятника, позитивні та негативні аспекти діяльності особи, суперечливі питання та наявні форми вшанування її пам’яті. Для пам’ятників державного значення передбачена історична довідка Національної академії наук України."Документ прямо забороняє спорудження пам’ятників особам, подіям, символам та ідеям, які підпадають під обмеження законодавства про декомунізацію, деколонізацію та заборону пропаганди російської агресії", — наголосили в Мінкульті.До переліку документів, які враховують під час ухвалення рішень щодо спорудження пам’ятників (монументів), входять результати громадських обговорень. Ініціатори мають підготувати фінансово-економічне обґрунтування орієнтовної вартості пам’ятника та визначити джерела фінансування.Окремо враховується необхідність гідного вшанування пам’яті захисників і захисниць України, які загинули внаслідок російської збройної агресії. Для таких випадків передбачили виняток із загального правила, за яким пам’ятник можна встановлювати не раніше ніж через рік після смерті особи або завершення події."Наказ оновлює єдину нормативну основу для державних органів, громад та ініціаторів спорудження пам’ятників. Це сприятиме обґрунтованому ухваленню рішень, відповідальному використанню бюджетних коштів, збереженню культурної спадщини та формуванню українського простору пам’яті", — підсумували в Міністерстві культури України.Нагадаємо, що 21 серпня президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким зобов’язав уряд забезпечити організацію проведення відкритого конкурсу, а також усіх необхідних заходів зі встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Києві..

Через рішення Львівської облради оголосити 2027 роком Української повстанської армії (УПА), Романа Шухевича й Олега Ольжича Польща призупинила надання Україні пакету військової допомоги.Таку інформацію оприлюднило видання "РБК-Україна" з посиланням на власні джерела."Депутати Львівської облради примудрилися провести це голосування просто під час підготовки до відправлення масштабного пакету військової допомоги Польщі. Через їхні безвідповідальні дії зараз постачання цього пакету призупинено", — зазначив співрозмовник журналістів.За його словами, триває активна робота, щоби врегулювати ситуацію на українському та міждержавному рівнях.Водночас заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що українська сторона пообіцяла скасувати рішення Львівської обласної ради. Його цитує Polsat News.Він поінформував, що польська сторона отримала запевнення від представників Офісу президента України, що рішення Львівської обласної ради не набуде чинності.Босацький додав, що після втручання Польщі постанова з цього питання зникла зі сайту Львівської обласної ради."Постанови зараз на цьому сайті немає, тож це вселяє надію. Ми віримо на слово українській владі й розраховуємо на виконання цих обіцянок", — заявив він.До цього міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав клопотання про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети, який є ініціатором цього документа, до списку осіб, небажаних для перебування на території Польщі.Раніше Львівська облрада ухвалила постанову про проголошення 2027 року роком Української повстанської армії (УПА), її командира Романа Шухевича та діяча Організації українських націоналістів Олега Ольжича. Це рішення облради викликало різку реакцію з боку польської влади та політикуму.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш назвав неприйнятним ухвалене ще в липні рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком Української повстанської армії (УПА) та її головнокомандувача Романа Шухевича. Він вважає, що українська влада має від цього відмежуватися.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х у вівторок, 20 жовтня, ввечері."Рішення Львівської обласної ради про проголошення 2027 роком УПА та Шухевича є неприйнятним. Таке рішення не сприяє побудові взаємної довіри між народами, а навпаки, поглиблює розколи. Необхідно, щоб українська влада відмежувалася від цієї позиції", — зазначив він.Львівська обласна рада ухвалила рішення про проголошення 2027 роком Шухевича, УПА й українського поета та археолога Олега Ольжича на засіданні комісії з питань культури, інформаційної політики та промоції 6 липня."Наступного року виповнюється 120 років від дня народження видатних лідерів боротьби за незалежність України, генерал-хорунжого та головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича й українського поета, очільника культурно-освітньої референтури та голови Проводу українських націоналістів Олега Ольжича. Крім того, наступного року відзначатимемо 85-річчя створення УПА", — йшлося в повідомленні облради, оприлюдненому того дня.Тоді ж облрада виступила з пропозицією звернутися до обласної військової адміністрації "напрацювати комплекс заходів із протидії дезінформації, можливо створити відповідний центр, у якому би працювали фахівці з польсько-українських відносин".Тоді ж Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Нагадаємо, наприкінці серпня заступник міністра закордонних справ Польщі Марчин Босацький заявив, що поява Степана Бандери та Романа Шухевича у Національному пантеоні може ускладнити відносини України з Польщею та її подальшу європейську інтеграцію..

Національний військово-історичний музей України створив цифровий архів, який налічує понад 500 артефактів російсько-української війни. Там зібрано предмети які стосуються періоду від Революції Гідності до звільнення Херсона.Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на пресреліз музею."Команда розгорнула три спеціалізовані фотостудії просто в залах музею. За п'ять тижнів фахівці зробили понад шість тисяч світлин, оцифрувавши більш ніж 500 предметів періоду з 2014 року до сьогодення", — йдеться в повідомленні.Для складних об'єктів, наприклад, військових касок, зброї чи деформованої техніки, застосовували технологію пошарового поєднання точок фокусу (focus stacking). Це забезпечило максимальну чіткість кожного міліметра поверхні.Оцифрування проводили за міжнародними стандартами збереження даних. Незабаром усі створені матеріали передадуть до Єдиного державного реєстру Музейного фонду України."Оцифрування за міжнародними стандартами гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз", — пояснив керівник проєкту Влад Піоро.Особливу увагу автори приділили предметам побуту військових і полонених. Серед оцифрованих речей — шапка, яку полонені "азовці" зшили з радянської ватної ковдри у холодних камерах, і футболка з номерами телефонів родин побратимів. Її винесли на собі бійці, яких обміняли першими. Поряд із такими особистими речами команда зафіксувала бойові прапори, важке екіпірування, пошкоджену броню та безпілотники."Завдяки цифровим технологіям ми можемо показати експонати в деталях, пояснити їхнє походження, відтворити обставини історичних подій і донести ці розповіді до людей. Адже йдеться не просто про доступ до цифрових зображень, а про доступ до самої історії України", — наголосив військовий історик і заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко.Окрім відцифрованих артефактів, у межах ініціативи також створили двомовний мультимедійний аудіогід, який охоплює 35 тематичних вітрин, повністю покриваючи експозицію третього поверху музею.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров переконаний, що аудіогід є унікальним посібником для школярів, студентів, вчителів і батьків."Автори у доступній і зрозумілій формі не лише надають слухачу потрібну інформацію, а й діляться з ним спогадами й емоціями безпосередніх учасників подій. З таких цеглинок, як цей проєкт, ми й вибудовуємо каркас нашої національної памʼяті", — підсумував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..

Українська експедиція виявила близько 30 останків українських жертв на території Польщі. Їх знайшли на православному кладовищі у селі Ласків Люблінського воєводства.Про це повідомили на Facebook-сторінці Українського інституту національної пам'яті (УІНП).Пошукові роботи проводять на замовлення Українського інституту національної пам’яті. Забезпечує проведення пошукових робіт комунальне підприємство "Доля", яке отримало від польської сторони відповідний дозвіл 31 серпня 2026 року."Виявлено як поодинокі, так і групові поховання українців, які загинули внаслідок нападу підрозділів Армії Крайової та Батальйонів хлопських у березні 1944 року", — йдеться в повідомленні.Голова Українського інституту національної пам’яті Олександр Алфьоров зазначив, що спільним завданням є забезпечити гідне вшанування пам’яті всіх загиблих, незалежно від їхнього походження та національності."Адже справжнє примирення розпочинається з поваги до пам’яті кожного, визнання болю іншої сторони та спільного прагнення до порозуміння. Дякую польській стороні за можливість проводити дослідження", — наголосив він.Пошукові дослідження проводять на виконання домовленостей, досягнутих за результатами роботи Українсько-польської робочої групи у справах гідних поховань. Останні подібні пошукові експедиції, під час яких виявляли людські останки, відбулися 2016 року."Попередні результати пошукових досліджень підтверджують інформацію, відображену в спогадах колишніх мешканців Ласкова, яким вдалося врятуватися під час страшних подій березня 1944 року. Ми плануємо продовжувати пошук місць поховань, а наступним етапом провести ексгумаційні дослідження, перепоховати загиблих і гідно вшанувати їх пам'ять", — зауважив керівник комунального підприємства "Доля" Святослав Шеремета.Це вже другі пошукові роботи, які українська сторона проводить на території Польщі після тривалої перерви. Восени 2025 року відбулася перша українська пошукова експедиція, проведена на підставі офіційного дозволу польської влади. Роботи проходили в селі Юречкова.За різними історичними даними, під час масового вбивства українців у Ласкові 10 березня 1944 року загинули понад 300 людей. У межах досліджень істориків і експертів з України та Польщі встановлено дані про 327 мешканців Ласкова, які загинули 1944 року.Водночас окремі історики називають більшу кількість жертв — близько 350 осіб. Остаточну кількість жертв можна встановити внаслідок подальших історичних і пошукових досліджень.Нагадаємо, що на початку жовтня українські та польські фахівці успішно завершили пошукові й ексгумаційні роботи на території Голосківського цвинтаря у Львові. У результаті досліджень знайдено цілі останки понад ста польських воїнів і бійців німецької армії часів початку Другої світової війни..

Щодня о 09:00 під час загальнонаціональної хвилини мовчання в Києві на 60 секунд зупинятимуть рух транспорту. Там, де це технічно можливо, світлофори перемикатимуть у режим "Всім червоний".Про це повідомив Telegram-канал Київської міської державної адміністрації (КМДА), який оприлюднив відповідне рішення Київради."Це рішення має зробити хвилину мовчання у столиці справді видимою та перетворити її на щоденну традицію пам’яті", — йдеться в повідомленні.У київській владі наголосили, що ці 60 секунд — не про незручність чи затримку в дорозі. Це про повагу та пам’ять, яку місто проживає разом.Проєкт рішення розробили за дорученням мера Києва Віталія Кличка у відповідь на звернення депутатів Київради, які нині служать у Збройних силах України.Фахівці транспортної галузі опрацювали різні сценарії, провели моделювання та визначили механізм, який дозволить зупиняти рух керовано та безпечно.Як зазначив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, депутат Київради Костянтин Усов, у великому місті пам’ять легко губиться в шумі транспорту, поспіху та щоденному русі. Тому Київ буде не просто оголошувати хвилину мовчання, а вчитися її проживати, подаючи приклад іншим регіонам країни."На першому етапі рух зупинятимуть у центральній частині столиці: на Європейській площі, Хрещатику, Басейній, Бессарабському проїзді, Великій Васильківській, площі Українських Героїв, Євгена Чикаленка, бульварі Тараса Шевченка, Володимирській і Прорізній", — зауважили в КМДА.Там додали, що надалі такий режим поширюватимуть на інші вулиці Києва відповідно до технічної готовності світлофорів. Під час зупинки руху через міську систему оповіщення транслюватимуть голосове повідомлення та відлік до завершення хвилини мовчання."Під час дії або оголошення повітряної тривоги рух на 60 секунд не зупинятимуть. Про дату початку дії нового порядку повідомимо окремо", — підсумували в міській владі столиці.. Нагадаємо, вчора прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України інформувала, що використання електросамокатів та інших видів легкого персонального електротранспорту потребує зрозумілих правил. Це необхідно для безпеки всіх учасників дорожнього руху. Відповідний законопроєкт уже направлено у Верховну Раду..

У середу, 2 вересня, Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня".Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ). Там нагадали, що грошова реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року."У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю — гривню", — зазначили в Нацбанку.І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України."Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за 30 років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Зараз наша відповідальність — берегти довіру до національної валюти та робити все, щоби гривня залишалася грошима сильної та вільної європейської держави", — сказав голова Національного банку Андрій Пишний.Пам’ятна монета "До 30-річчя грошової реформи в Україні" має номінал одна гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 31,1 грама. Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук.На аверсі монети відтворено дизайн обігової монети номіналом одна гривня зразка 2018 року. Угорі зображено малий Державний Герб України; у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено написи: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ, а також логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч); унизу — рік карбування — 2026.На реверсі монети відтворено дизайн першої обігової монети номіналом одна гривня, що перебувала в обігу до 2018 року (зараз поступово вилучається з обігу). Унизу додано рік проведення грошової реформи в Україні — 1996, у центрі — в обрамленні орнаменту зі стилізованих гілок розміщено написи: 1 / ГРИВНЯ."Автор ідеї та адаптація дизайну — Андрій Сагач. Художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Художник реверсу — Василь Лопата", — підсумували в Нацбанку України.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

У Національному військово-історичному музеї України оцифровують 500 артефактів сучасної воєнної спадщини. Роботи розпочали напередодні Дня пам'яті захисників України 29 серпня.Про це повідомили в Національному військово-історичному музеї. Там зазначили, що проєкт має за мету зберегти у 3D-форматі пів сотні експонатів російсько-української війни.Оскільки під час війни музейні колекції є особливо вразливими, фахівці створюють інтерактивне середовище для надійного збереження артефактів. Вони використовують 3D-сканування та детальну зйомку за міжнародними стандартами.Усі 500 оцифрованих предметів фахівці заархівують та додадуть до електронного реєстру Музейного фонду України. На основі цих даних розробники створюють мультимедійний аудіогід українською та англійською мовами, який міститиме 35 відеосюжетів із 3D-моделями. Ознайомитися з ними можна буде за QR-кодом безпосередньо в музеї або онлайн із будь-якого куточка світу.Команда проєкту планує завершити роботи на початку жовтня. Після цього матеріали стануть повністю доступними для ознайомлення.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Military_museum (@military_museum_ua)Керівник проєкту та голова ГО "Український центр розвитку музейної справи" Влад Піоро зазначив, що цифрові технології вже стали невіддільною частиною взаємодії з культурним контентом. За його словами, професійна фіксація допомагає зберегти інформацію про експонати навіть у разі втрати оригіналу."Ми хочемо, щоби ці свідчення війни за незалежність України стали доступними не лише відвідувачам музею сьогодні, а й дослідникам та суспільству через десятки років", — наголосив він.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров нагадав, що Іловайськ є важливою віхою в сучасній історії, адже оточення українських військ росіяни розпочали показово — до Дня незалежності. Він додав, що, попри малий проміжок часу, пам'яток з Іловайська залишилося вкрай мало."У цьому контексті колекція Національного військово-історичного музею України, в якій зібрані предмети з полів боїв під Іловайськом є унікальним надбанням національного значення", — запевнив він.Керівник музею Юрій Кошель пояснив, що в умовах війни з безпринципним ворогом українці не можуть бути стовідсотково впевненими у вічному фізичному збереженні речей."Музей — це не просто сукупність речей, а джерело пам'яті для майбутніх поколінь. Особливо символічно, що першими у цифровому форматі представлені експонати, пов'язані з боями під Іловайськом", — акцентував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..