# пам'ять

У суботу, 21 березня, президент України Володимир Зеленський вшанував пам’ять захисників, які загинули в боях за село Мощун. Це стало переломним етапом під час російського наступу на Київ на початку повномасштабного вторгнення 2022 року.Про це повідомив сайт Офісу президента України. Зеленський установив лампадку біля стели на території меморіалу "Янголи Перемоги" та поспілкувався з рідними й близькими загиблих воїнів.. "Це дуже важливо і правильно — вшановувати пам’ять героїв, які захистили Мощун, Київщину та всю нашу державу. Ми вдячні вашим рідним та близьким. Дуже шкода, що їх з нами немає. Вони є в нашому житті, нашій історії. Дякуємо, що захистили Україну. На жаль, такою високою ціною", — сказав Володимир Зеленський.Президент окремо подякував за службу та всі ці роки боротьби з російською агресією присутнім на церемонії захисникам, які брали участь у боях за Мощун."Бажаю всім перемоги. Це дуже важливо — щоби війна закінчилася справедливо. Дуже важливо, щоби хлопці не просто так віддали свої життя. Ми вшановуємо всіх, кого ви знали, і тих, хто, може, невідомий. Головне, що відомо нам усім, — вони всі зробили найголовніше: ми тут, ми живі, Україна живе, діти наші тут. Це найголовніше", — наголосив він.Мощун став одним з основних оборонних рубежів Києва. Російські окупанти мали намір прорватися через село до столиці, використовуючи маршрут Гостомель — Буча — Ірпінь. 21 березня 2022 року ЗСУ повністю витіснили російські війська з Мощуна.Битва за Мощун стала однією з найзапекліших під час оборони Києва, тривала з 5 до 21 березня 2022 року. Більшість будинків в селі знищили окупанти. Раніше повідомлялося про 118 українських військовослужбовців, які загинули під час цієї битви.Нагадаємо, минулого тижня Володимир Зеленський заявив в інтерв'ю CNN, що країна-агресорка Росія підготувала велику наступальну операцію, яку планувала розпочати наприкінці минулого року і продовжити цієї весни. Проте ЗСУ зірвали плани ворога..

У понеділок, 9 березня, в Республіці Ботсвана відбулася історична подія. Там установили перший пам'ятник Тарасу Шевченку на африканському континенті.Про це повідомив міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїх сторінках у соціальних мережах."Урочисте відкриття монументу відбулося в найбільшому навчальному закладі країни, Університеті Ботсвани, за участі керівництва, викладачів, студентів, іноземного дипкорпусу, української громади та журналістів", — зазначив він.За його словами, монумент створений із ботсванської бронзи. Його автор — скульптор Франсуа Котеце.Під час церемонії декан гуманітарного факультету Тапело Отлохетсве зачитав власний переклад "Заповіту" національної мовою Ботсвани — сетсвана."У світі встановлено 1 384 памʼятники Кобзарю, з яких 128 — у 35 країнах світу. Тепер до них доєдналася перша держава Африки, Ботсвана", — зауважив український міністр.Він висловив вдячність директорці українського департаменту Африки та регіональних організацій Любові Абравітовій, послу України в Ботсвані Олексію Сиваку та команді посольства за втілення цієї важливої ініціативи, керівництву Ботсванського Університету за співпрацю, українській громаді — за небайдужість."Перший Кобзар на африканській землі — це про глобальність ідей Шевченка, про позачасовість його слова, про силу його думки, яка крізь століття обʼєднує український народ і весь світ довкола універсальних цінностей свободи, справедливості, національної самобутності", — підсумував Андрій Сибіга.Нагадаємо, що два роки тому українські військові Третьої штурмової бригади задекламували поезію Тараса Шевченка до 210 річниці від дня його народження..

Щороку 8 березня в українському суспільстві загострюється дискусія навколо того, чи потрібно залишати Міжнародний жіночий день офіційним державним вихідним, чи таку норму варто скасувати.На думку Українського інституту національної пам’яті (УІНП), постійне повернення до цієї дискусії є індикатором ширшої необхідності — реформи державного календаря свят і памʼятних днів загалом."Зокрема, ми потребуємо остаточного відходу від радянської спадщини та підходів у цій сфері", — йдеться в дописі УІНП у Facebook.Там зазначили, що повномасштабне російське вторгнення посилило запит із боку суспільства на роботу з радянською та російською імперською спадщинами в різних публічних площинах і їх осмислене подолання."Водночас реформа державного календаря не може бути поверхневою. Вона торкається життя кожного громадянина, тож неможлива без комплексного та всебічного підходу. У запровадженні змін ми повинні брати до уваги як фундаментальні речі, які стосуються національної памʼяті, так і соціальні та релігійні аспекти", — наголосили в Інституті.Фахівці висунули версію щодо 8 березня: хоча ця дата увійшла у своєрідний "канон свят радянської людини", до появи Міжнародного дня боротьби за права жінок і міжнародний мир СРСР не мав жодного стосунку. Тому первинно це не комуністичне та не радянське свято. Фундаментально воно пов'язане з боротьбою жінок за свої права — виборчі, трудові тощо, та закладене в резолюції ООН від 1977 року."У СРСР день, повʼязаний із боротьбою за права жінок, поступово трансформувався у "свято весни та краси". Вихолощення суті цього дня в СРСР цілком закономірне, адже в тоталітарній країні не йшлося про реальну та послідовну боротьбу за права людини", — йдеться в повідомленні.Там додали, що, вочевидь, навіть із погляду походження цієї дати, а також контексту, в якому вона відзначається у світі, нелогічно продовжувати 8 березня радянську та пострадянську традицію "свята весни та краси"."Водночас цей день може стати індикатором, чи можемо ми як суспільство, долаючи радянську спадщину, використовувати інструменти переосмислення, відновлення первісних змістів того, що вихолощено та спотворено в радянський час", — підсумували в Інституті національної пам’яті.Нагадаємо, що, за результатами опитування Rating Group, в Україні популярність свята Міжнародного дня жінок, який відзначається щороку 8 березня, поступово знижується. Цього року святкувати 8 березня планували 45% громадян. Натомість 52% заявили, що не будуть відзначати..

У Києві суди обидвох інстанцій винесли рішення припинили право приватної власності на приміщення флігеля садиби мецената Івана Терещенка. Вона розташована на бульварі Тараса Шевченка, 34.Про це повідомила пресслужба Київської міської прокуратури."Садиба мецената Івана Терещенка, яка є пам’яткою архітектури, побудована напикінці 19 століття. Усі споруди садиби складають цілісний ансамбль у стилі венеціанської готики. В особняку проживав цукропромисловець, меценат, колекціонер Іван Терещенко", — йдеться в повідомленні.У прокуратурі додали, що 2006-2008 років садибу на підставі низки правочинів всупереч встановленій законодавством забороні на відчуження зареєстрували на праві власності за приватною структурою, яка не вживала заходів щодо її реставрації та збереження.Пізніше, 2023 року Велика палата Верховного Суду за позовом столичної прокуратури повернула з приватної власності особняк садиби Терещенків на бульварі Тараса Шевченка, 34, загальною площею понад одна тисяча квадратних метрів.Окрім того, 2024 року Київська міська прокуратура заявила позов про скасування державної реєстрації права власності товариства на нежитлові приміщення у флігелі вказаної садиби та їх повернення територіальній громаді Києва."Рішенням Господарського суду міста, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, позов прокурора задоволено", — акцентували в прокуратурі.Прокурори підсумували, що зараз на виконання вказаних судових рішень право власності приватного товариства на приміщення флігелю припинено.Нагадаємо, що Міністерство культури внесло київську садибу Євменія Зеленського, яку побудували у другій половині ХІХ століття, до Державного реєстру нерухомих пам’яток України..

У Львові 51-річний мешканець нецензурно облаяв іншого водія автомобіля, який зупинився під час хвилини мовчання. Його затримали, після чого порушник визнав свою вину та попросив вибачення.Про це повідомив відділ комунікації поліції Львівської області. Правоохоронці уточнили, що подія сталася 12 лютого о 09.00 на вулиці Малоголосківській у Львові."Під час загальнонаціональної хвилини мовчання 58-річний мешканець Тернопільської області зупинив свій автомобіль, аби вшанувати пам’ять загиблих унаслідок збройної агресії Росії", — розповіли подробиці поліцейські.Вони додали, що натомість інший водій, 51-річний мешканець Львова, розпочав сигналити, а потім нецензурною лайкою змушував від’їхати водія машини, що стояла попереду, та пропустити його.На львів'янина поліцейські склали адміністративний протокол за статтею 173 (Дрібне хуліганство) Кодексу України про адміністративні правопорушення."Санкція статті передбачає покарання — накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на термін від 40 до 60 годин, або виправні роботи на термін від одного до двох місяців з відрахуванням 20 відсотків заробітку, або адміністративний арешт на термін до 15 діб", — ідеться в повідомленні.Щоправда, після затримання правопорушник визнав свій проступок і попросив вибачення.Нагадаємо, 28 січня стало відомо, що в Рівному оштрафували водія, який під час щоденної хвилини мовчання в центрі міста проігнорував вимогу про зупинку руху. У підсумку на 30-річного водія винесли постанову..

Міжнародний олімпійський комітет (МОК) заблокував вшанування пам'яті полеглих українських героїв, заборонивши Владиславу Гераскевичу патріотичне екіпірування на офіційних стартах. Коментуючи цей крок, голова Федерації бобслею України Михайло Гераскевич відкрито звинуватив структуру у тотальній політизації та підігруванні агресору.Про це Гераскевич-старший повідомив у соцмережі X.Суть конфліктуМіжнародний олімпійський комітет виніс вердикт, згідно з яким використання шолома з фотографіями загиблих українських спортсменів на офіційних тренуваннях та змаганнях "суперечить правилам". Як альтернативу, українцю дозволили носити лише стриману чорну пов’язку. Михайло Гераскевич емоційно прокоментував таку позицію організації:"Сьогодні увесь світ побачив, що МОК — це найбільш політизована спортивна структура у світі, яка страшенно боїться, коли війну називають війною, а не конфліктом, коли росіян називають терористами та вбивцями".Попри тиск з боку міжнародних функціонерів, представники українського спорту налаштовані рішуче. "Ми не здамося", — підсумував Гераскевич-старший.Як відомо, в понеділок, 9 лютого, Владислав Гераскевич з'явився на тренуванні на олімпійській трасі в "особливому" шоломі. Там зображені загиблі внаслідок російських атак українські спортсмени. Згодом він повідомив про заборону, яку отримав від МОК на використання шолома.На таке рішення відреагував президент України Володимир Зеленський, закликавши Міжнародний олімпійський комітет "не приховувати правду" щодо жертв війни, спричиненої Росією.У вівторок, 10 лютого, НОК України звернувся до МОК щодо дозволу використання "шолома пам’яті" Гераскевичем, наголосивши, що він "відповідає нормам", встановлених організацією. МОК відреагував на заборону використовувати шолом Гераскевичу — залишив рішення чинним, однак дозволив виходити на старт з чорною пов'язкою.Цікаво, що Владислав Гераскевич, попри заборону від Міжнародного олімпійського комітету, вийшов у "шоломі пам'яті" на тренування. Воно традиційно відбувається на олімпійській трасі.Нагадаємо, що в Італії тривають зимові Олімпійські ігри. Цього року головна подія зимового спорту проходитиме з 6 по 22 лютого у чотирьох містах — Мілані, Кортіна-д'Ампеццо, Предаццо та Лівіньйо. У змаганнях беруть участь 2 871 спортсмен із 92 країн. Під час Ігор розіграють 116 комплектів медалей у 16 видах спорту. Збірна України на цій Олімпіаді представлена найбільшою кількістю спортсменів з 2010 року — в 11 видах спорту ліцензії отримали 46 спортсменів і спортсменок..

Український скелетоніст Владислав Гераскевич, попри заборону від Міжнародного олімпійського комітету (МОК), вийшов у "шоломі пам'яті" на тренування. Воно традиційно відбувається на олімпійській трасі.Фотографію в "шоломі пам’яті" Владислава Гераскевича опублікувало "Суспільне Спорт"."Раніше МОК заборонив Гераскевичу використовувати цей шолом, дозволивши натомість чорну пов'язку на старти Олімпіади", — зауважили медійники.Загалом ситуація з цією забороною стала однією з найобговорюваніших у перші дні Олімпійських ігор в Італії. МОК публічно відреагував на неї. Гераскевич підготував на Олімпіаду-2026 "особливий" шолом, на якому зображені загиблі внаслідок російських атак українські атлети.У коментарі Reuters пресатташе МОК Марк Адамс наголосив, що шолом "суперечить" правилам, встановленим організацією на час Олімпіади-2026, однак повідомив, що комітет піде назустріч українцю та дозволить йому одягти чорну пов'язку на старти в Мілані."МОК цілком розуміє бажання спортсменів віддати шану друзям, які загинули у цьому конфлікті. Гераскевич зробив це під час тренування і висловив свої емоції у соціальних мережах. Але цей шолом суперечить правилам", — зазначив він.Адамс наголосив, що поле змагань має залишатися максимально нейтральним."Існують правила, які зрозумілі всім національним олімпійським комітетам. Люди можуть подавати запит на виняток, але для цього має бути вагома причина. Якщо причина вагома — її розглянуть. Люди можуть виражати себе як завгодно в інших місцях. "Щодо свободи слова — усі спортсмени абсолютно вільні висловлювати свою думку з будь-якого питання в соціальних мережах", — пояснив він.Як відомо, в понеділок, 9 лютого, Владислав Гераскевич з'явився на тренуванні на олімпійській трасі в "особливому" шоломі. Там зображені загиблі внаслідок російських атак українські спортсмени. Згодом він повідомив про заборону, яку отримав від МОК на використання шолома.На таке рішення відреагував президент України Володимир Зеленський, закликавши Міжнародний олімпійський комітет "не приховувати правду" щодо жертв війни, спричиненої Росією.У вівторок, 10 лютого, НОК України звернувся до МОК щодо дозволу використання "шолома пам’яті" Гераскевичем, наголосивши, що він "відповідає нормам", встановлених організацією. МОК відреагував на заборону використовувати шолом Гераскевичу — залишив рішення чинним, однак дозволив виходити на старт з чорною пов'язкою.Нагадаємо, що в Італії тривають зимові Олімпійські ігри. Цього року головна подія зимового спорту проходитиме з 6 по 22 лютого у чотирьох містах — Мілані, Кортіна-д'Ампеццо, Предаццо та Лівіньйо. У змаганнях беруть участь 2 871 спортсмен із 92 країн. Під час Ігор розіграють 116 комплектів медалей у 16 видах спорту. Збірна України на цій Олімпіаді представлена найбільшою кількістю спортсменів з 2010 року — в 11 видах спорту ліцензії отримали 46 спортсменів і спортсменок..

Мурал із зображенням убитої української біженки Ірини Заруцької з’явився в Нью-Йорку. Стінопис, серед інших, профінансували мільярдер Ілон Маск і генеральний директор компанії Іntercom Еоган Маккейб.Про це повідомило видання The New York Post. Журналісти зауважили, що триповерхове зображення дівчини з'явилося на стіні багатоквартирного будинку в окрузі Бруклін.Мурал є частиною кампанії Маккейба, який хоче вшанувати 23-річну художницю-початківицю завдяки стінописам в декількох американських містах. Гендиректор компанії, який також жертвував кошти на президентську кампанію Дональда Трампа, сказав, що хотів наголосити, як злочинність може призвести до таких трагедій, як убивство Ірини."Я розпочав цю кампанію, щоб історія Ірини не зникла. Її вбивство є основою багатьох проблем, що турбують американське суспільство. Переважна більшість насильницьких злочинів скоює дуже невелика частина населення. Коли міста відмовляються ув'язнювати цих людей, вони стикаються з набагато більшою кількістю насильницьких злочинів", — наголосив Маккейб.Для створення муралу Ілон Маск пожартував мільйон доларів, Маккейб віддав 500 тисяч доларів. Ще 200 тисяч зібрали з менших донорів.Що відомо про вбивство Заруцької23-річна біженка з України Ірина Заруцька загинула внаслідок нападу в поїзді в американському місті Шарлотт (штат Північна Кароліна). Трагедія сталася 22 серпня, підозрюваного у вбивстві затримали правоохоронці.Українку смертельно поранили ножем у поїзді легкорейкового транспорту Lynx Blue Line в Шарлотті внаслідок раптового нападу пізно вночі.Ірину Заруцьку поранили декілька разів ножем, зокрема, щонайменше одним ударом у горло, близько 21:50 22 серпня. Підозрюваного у нападі, 34-річного Декарлоса Брауна-молодшого, заарештували та звинуватили у вбивстві першого ступеня. Влада стверджує, що Браун і Заруцька не знали один одного, а мотив залишається незрозумілим.Браун, який, як повідомляється, отримав травму руки під час інциденту, вийшов з поїзда на наступній зупинці, пізніше його затримали.Його лікували в лікарні з порізом на тильній стороні долоні, а після виписки йому висунули звинувачення у вбивстві. Влада не повідомила мотив, і Браун наразі перебуває у в'язниці, де проходить оцінку професійної компетентності.Чоловікові висунули звинувачення, зокрема, федеральні, за які його можуть засудити до смертної кари.В американському штаті Північна Кароліна губернатор-демократ Джош Штайн підписав так званий "Закон Ірини". Його мета — скасувати певні форми безготівкової застави та встановити суворіші вимоги до досудового звільнення за насильницькі злочини.Нагадаємо, в жовтні минулого року, новий вид метеликів назвали на честь 23-річної українки Ірини Заруцької. Назву Iryna’s Azure отримали комахи, які переважно мешкають у штаті Південна Кароліна..

У понеділок, 12 січня, до Києва з офіційним візитом прибув міністр закордонних справ Норвегії Еспен Барт Ейде. Він зустрівся зі своїм українським колегою Андрієм Сибігою та вшанував пам’ять загиблих захисників.Про це повідомив Андрій Сибіга, який опублікував відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі Х."Радий вітати Еспена Барта Ейде у Києві цього холодного зимового дня. Україна та Норвегія — близькі союзники із багатовіковою спільною історією", — зазначив він.Український і норвезький міністри вшанували пам'ять загиблих захисників, які віддали своє життя, захищаючи Україну та спільні цінності."Сьогодні ми обговоримо нашу взаємовигідну співпрацю, мирні зусилля, оборону та стійкість України. Вдячний Норвегії за її підтримку", — підсумував Андрій Сибіга.Раніше, 17 грудня, стало відомо, що Норвегія профінансує новий масштабний пакет військової допомоги для України загальною вартістю 3,2 мільярда крон (приблизно 315 мільйонів доларів). Основний акцент підтримки зроблено на забезпеченні винищувачів F-16 та зміцненні протиповітряної оборони.Окрім того, Україна та Норвегія в листопаді підписали угоду про спільне виробництво українських безпілотних літальних апаратів. Денис Шмигаль тоді назвав цей крок ключовим для масштабування оборонних спроможностей країни та зміцнення співпраці з партнерами.Нагадаємо, державний секретар Міністерства фінансів Норвегії Еллен Рейтан інформував, що фінансова підтримка України з боку Норвегії до кінця 2026 року загалом становитиме понад 19,4 мільярда євро, що дорівнює 227 мільярдам норвезьких крон..

У вівторок, 16 грудня, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект про законодавче закріплення загальнонаціональної хвилини мовчання.Про це повідомив народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк. За його словами, цю ініціативу підтримали 314 політиків."Рада проголосувала (за основу тільки) №14144 — встановлення на законодавчому рівні загальнонаціональну хвилину мовчання як щоденний комеморативний захід", — йдеться у повідомленні. Документ передбачає, що:загальнонаціональна хвилина мовчання за співвітчизниками, загиблими внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України, проводиться щоденно о 09:00;органи державної влади та місцевого самоврядування мають забезпечити інформування про початок і звершення загальнонаціональної хвилини мовчання;оголошення загальнонаціональної хвилини мовчання здійснюється через медіа (засоби масової інформації) незалежно від форми власності, системи оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту.До того ж у Раді пропонують, щоб о 9:00 зупинявся рух транспорту та припинялася робота в установах та організаціях.У парламенті вважають, що ухвалення законопроекту на загальнодержавному рівні дозволить належно вшановувати пам’ять загиблих військових і цивільних, сприятиме формуванню культури пам’яті, вихованню поваги до героїв та усвідомленню відповідальності живих перед тими, хто віддав життя.Нагадаємо, раніше керівник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко повідомляв, що у столиці щодня Хрещатик перекриватимуть о 09:00. Обмеження руху транспорту будуть на час загальнонаціональної хвилини мовчання..