# пам'ять

У вівторок, 11 серпня, в Тернополі в Музеї національно-визвольної боротьби створено Всеукраїнську громадську організацію "Пам'ять і справедливість". Це — асоціація нащадків українських жертв польських репресій.Про це повідомили на Facebook-сторінці асоціації "Пам'ять і справедливість".Зазначається, що в установчих зборах взяли участь нащадки українців, які постраждали від польських репресій у ХХ столітті, історики, науковці, громадські діячі та представники громадськості з різних регіонів України.Під час зборів учасники одностайно підтримали створення організації, затвердили її статут, резолюцію установчих зборів, а також визначили основні напрями діяльності та обрали керівні органи. Головою обрано громадсько-політичного діяча Тараса Гребеняка. Заступниками стали народний депутат України VIII скликання Андрій Шинькович і ветеран російсько-української війни Сергій Годлевський."Наша організація не створюється проти когось. Вона заради правди. Ми переконані, що міцні українсько-польські відносини можуть будуватися лише на взаємній повазі та чесному погляді на історію", — наголосив Гребеняк.Основними напрямами роботи організації визначено:наукову діяльність: підтримка досліджень і популяризація документально підтверджених фактів про репресії та депортації;збереження спадщини: догляд за українськими пам'ятками та похованнями на території Польщі;оцінку подій: надання належної правової й історичної оцінки фактам для подальшого розвитку стосунків із Польщею як зі союзником.За словами заступника голови організації Сергія Годлевського, збереження й опрацювання цих фактів є критично важливим для відновлення історичної справедливості.Як відомо, польська влада 1930 року провела у Східній Галичині масштабну репресивну кампанію, відому як "пацифікація". Польські поліція й армія проводили арешти, побиття й обшуки, а також закривали та руйнували українські установи.Після Другої світової війни польська комуністична влада продовжила репресивну політику щодо українського населення. 1947 року в межах операції "Вісла" українців із південно-східних регіонів Польщі — Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя — примусово депортували на північний захід країни.Нагадаємо, що декілька днів тому Український інститут національної пам'яті повідомив про проведення ексгумації останків, виявлених під час пошуку поховань жертв Волинської трагедії 1943 року, а також низки інших досліджень поховань часів Другої світової війни та повоєнного періоду. Роботи заплановані у Львівській, Рівненській, Київській, Тернопільській і Волинській областях..

Віктор Ющенко став головою новоствореної наглядової ради Національного музею Голодомору-геноциду. На першому її засіданні обрано керівний склад і визначено основні напрями подальшої роботи.Про це повідомив сайт Міністерства культури України. Там зазначили, що до Наглядової ради увійшли 11 представників українських громадських об’єднань, міжнародних організацій, закордонного українства та наукової спільноти.Рада працюватиме на постійній основі та сприятиме прозорості діяльності музею, його відкритості для суспільства і міжнародної спільноти, а також забезпеченню балансу державних і суспільних інтересів."Головна роль наглядової ради — забезпечити належний контроль за діяльністю музею. Серед першочергових завдань — завершення будівництва другої черги музейного комплексу та створення постійної експозиції. Не менш важливими є системна робота із залучення міжнародного фінансування, відкритість і підзвітність установи", — зазначила віцепрем’єр-міністерка України з гуманітарної політики України, міністерка культури Тетяна Бережна.Вона також наголосила, що музей має бути місцем збереження пам’яті про мільйони жертв Голодомору-геноциду, а також сучасним простором для наукових, освітніх і міжнародних подій."Розбудова Національного музею Голодомору-геноциду — це наша відповідальність перед загиблими, їхніми нащадками та майбутніми поколіннями українців. Музей має зберігати імена й історії людей, розвивати дослідження, працювати з молоддю та представляти правду про Голодомор у світі. Вірю, що професійність і досвід членів наглядової ради допоможуть перетворити ці завдання на конкретні результати", — додала міністерка.Під час відкритого голосування члени ради обрали її керівництво:головою став президент України 2005-2010 років Віктор Ющенко;заступником голови — надзвичайний і повноважний посол Канади в Україні 2014-2019 років Роман Ващук;секретаркою — засновниця та голова мережі нащадків Голодомору Ольга Сорока.Віктор Ющенко назвав мобілізацію коштів для завершення другої черги музейного комплексу одним із головних завдань наглядової ради."У країні, яка воює, про це говорити непросто, адже завжди є нагальніші питання, які не можна ігнорувати. Тому пошук фінансування має особливе значення. До нього необхідно залучити два потужні ресурси: національний — можливості українського бізнесу й економіки — та потенціал закордонного українства", — зазначив він.За словами Віктора Ющенка, Національний музей Голодомору-геноциду зміцнює національну та державну суб’єктність України. Його повноцінна розбудова набуває особливого значення в умовах війни, коли Росія знову вчиняє геноцид проти українського народу.Нагадаємо, що в червні другий і третій президенти України, Леонід Кучма та Віктор Ющенко, відмовилися від польського Ордена Білого орла на знак незгоди з рішенням про позбавлення нагороди Володимира Зеленського..

У четвер, 6 серпня, український військовий меморіал у Польщі зазнав акту вандалізму. Наруга відбулася в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства.Відповідну заяву оприлюднило посольство України в Польщі на своїй Facebook-сторінці."Посольство України в Республіці Польща висловлює глибоке обурення черговим актом вандалізму щодо українського місця пам’яті в урочищі Білосток поблизу села Ліски Люблінського воєводства", — йдеться в повідомленні.За отриманою інформацією, невідомі особи знову здійснили наругу над пам’ятним місцем, пошкодивши його та порушивши належний стан об’єкта, який є місцем вшанування загиблих українських воїнів."Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними. Незалежно від складних і трагічних сторінок спільної історії, місця поховань і пам’ятні знаки мають залишатися поза політичними суперечками та бути об’єктами поваги відповідно до загальноприйнятих європейських стандартів та християнських цінностей", — наголосили в посольстві.Там додали, що особливе занепокоєння викликає те, що цей інцидент відбувається на тлі зростання кількості проявів ворожості щодо українців у Польщі, зокрема, повідомлень про акти агресії та напади на громадян України."Будь-які спроби перенесення історичних суперечностей у площину вандалізму, залякування чи ворожнечі проти сучасної України й українців є небезпечними та мають отримувати належну правову оцінку", — переконані в українському дипломатичному відомстві.Посольство України закликало компетентні органи Польщі невідкладно провести необхідні процесуальні дії, встановити всі обставини інциденту, притягнути винних осіб до відповідальності, а також забезпечити відновлення пошкодженого місця пам’яті."Україна послідовно виступає за збереження пам’яті про трагічні сторінки минулого на основі діалогу, взаємної поваги та принципу недопущення використання історії як інструменту ворожнечі між народами. Посольство України в Республіці Польща офіційно звернулося у цій справі до польської сторони", — йдеться в заяві.Нагадаємо, що на початку липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..

Національний банк України (НБУ) ввів в обіг нову обігову пам'ятну монету номіналом десять гривень. Вона пов’язана з Днем вшанування пам'яті захисників і захисниць України, яких стратили, закатували, або вони загинули в полоні. Він відзначається 28 липня.Про це повідомили на сайті НБУ. Там зазначили, що монета називається "Пам'яті страчених, закатованих або загиблих у полоні"."Ця монета — про пам’ять, яка не стирається з часом. Вона вшановує військових і цивільних, чиї життя обірвав російський полон, і нагадує про злочини проти українського народу, які не мають терміну давності, про системну політику терору, яку Росія веде проти України. Закарбовуємо цю пам’ять у металі, щоби вона жила не лише в меморіалах чи книгах, але й нагадувала кожному про ціну людської гідності, свободи та життя. Не можемо повернути загиблих, але можемо і повинні зробити все, щоб правда та пам’ять про них залишалися з нами назавжди", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Обігова пам’ятна монета "Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні" має номінал 10 гривень, виготовлена зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс цієї обігової пам’ятної монети ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.На її реверсі зображено ланцюг із розірваною ланкою, що символізує звільнення з кайданів. Частини ланцюга піднімаються вгору і трансформуються в силуети птахів — образи незламного духу, героїзму та світлого переходу у вічність тих, хто віддав своє життя за Україну. По колу розміщено напис "Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні".Художник реверсу монети — Микола Коваленко, художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігова пам’ятна монета “Пам’яті страчених, закатованих або загиблих у полоні” є законним платіжним засобом на території України, приймається всіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — акцентували в СБУ.Поступово в готівковий обіг введуть два мільйони штук таких обігових пам’ятних монет НБУ видаватиме їх банкам та інкасаторським компаніям / компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Вони прийматимуться за номіналом 10 гривень.Нагадаємо, що минулого року до третіх роковин вторгнення Росії в Україну Національний банк ввів у обіг пам’ятну монету номіналом п'ять гривень "Тримаймо стрій". Вона виготовлена з нейзильберу..

У неділю, 19 липня, у Львові на вулиці Томаша Масарика до других роковин вбивства мовознавиці та громадської діячки Ірини Фаріон відкрили простір пам'яті. Сквер зі стелою облаштували на місці, де її смертельно поранили.Про це повідомило "Суспільне". Медійники зазначили, що на відкриття прийшли близькі та друзі Ірини Фаріон, а також львів'яни. Серед них — донька мовознавиці Софія Особа."Сьогодні, у другу річницю вбивства мами, ми відкриваємо пам’ятну стелу — стелу, яка буде жити, говорити словами та цитатами Ірини Фаріон. Кожен, хто підходитиме до цієї стели, розумітиме, що її ідеї — вічні. "Говорити українською означає панувати" — саме ця цитата також є тут. Мова — це зброя, мова — це кордон. Але найгірше, що може бути зараз, — це те, що ми досі не посадили Зінченка. Боротьба триває", — зазначила вона.Центральним елементом скверу є меморіальна стела. На чотирьох гранях стели прорізані слова "мова", "воля", "нація" та "сила". Крізь вирізані літери відвідувачі зможуть побачити камінь, розташований усередині конструкції. На ньому розмістили 20 висловів Ірини Фаріон, які автори проєкту відібрали спільно з її родиною.Авторами цього проєкту меморіального простору стала команда Guess Line Architects, до якої увійшли, зокрема, і колишні студенти Ірини Фаріон. Серед них — Андрій Лесюк."Ірина Фаріон — дуже харизматична людина. Вона показувала, що має чіткі цілі. І настільки вразило те, що вона завжди випереджала свій час. Тобто наш український народ не встигав за її думками, не встигав за її цитатами, і ми кожного разу тепер в цьому переконуємося", — наголосив він.Лесюк додав, що стела виконана з мідного металу, який є патинованим, тобто окисленим. За його словами, під впливом погодних умов стела змінюватиме свій вигляд."Проста, лаконічна форма символізує простоту Ірини Фаріон, її скромність і чистоту. На чотирьох сторонах стели розміщені літери, які складаються у слова, притаманні Ірині Фаріон. Крізь ці слова ми можемо заглянути і побачити душу — камінь-вапняк, на якому розташовані цитати Ірини Фаріон. Ми бачимо ці цитати, ми досліджуємо Ірину Фаріон. Але щоби дослідити її, нам потрібна дія, взаємодія з цією скульптурою, щоб відчути, зрозуміти та заслужити цю фразу. Дуже важливо, щоби була дія. Це те, чого хотіла б Ірина Фаріон, — щоби ми діяли та думали", — пояснив Лесюк.У відкритті простору пам’яті Ірини Фаріон також узяв участь міський голова Львові Андрій Садовий.Нагадаємо, що 1 січня у Львові офіційно відкрили вулицю, яку перейменували на честь мовознавиці, наукової діячки Ірини Фаріон. Раніше вона мала назву Технічна. Вулиця сполучає головний корпус Національного університету "Львівська політехніка" та парк імені Івана Франка..

Дозволи на подальші ексгумації жертв Волинської трагедії видаватимуть практично негайно. Зволікань у цьому процесі не виникатиме.Про це заявив голова Українського інституту національної пам’яті (УІНП) Олександр Алфьоров у коментарі "Польському радіо".Як відомо, в п’ятницю президент України Володимир Зеленський заявив, що поляки не матимуть перешкод у проведенні пошукових робіт і ексгумації останків жертв Волинської трагедії.Алфьоров у цьому контексті наголосив, що, згідно з українським законодавством, ексгумаціям мають передувати пошукові роботи. Дозвіл на їх проведення видає Міністерство культури, а дозвіл на ексгумацію — комісія при Українському інституті національної пам’яті.За його словами, після завершення пошуків зазвичай необхідно певний час чекати на дозвіл на ексгумацію. Адже існує відповідна процедура."За нинішніх умов комісія працює дуже оперативно, тому дозволи після завершення пошукових робіт видаватимуться фактично одразу", — пояснив очільник Українського інституту національної пам’яті.Варто зазначити, що зараз в Україні тривають ексгумації в Острівках і Волі Островецькій. Наступні ексгумації, найімовірніше, відбудуться наступного року в Гуті Пеняцькій, де в червні виявили поховання людей.Минулого року Україна після кількарічної перерви відновила можливість проведення пошукових робіт і ексгумацій польських жертв на своїй території. Відтоді вдалося ексгумувати та перепоховати жертв трагічних подій у Пужниках, а також останки польських військових, загиблих під час вересневої кампанії 1939 року.Нагадаємо, сьогодні міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що непорозуміння між Польщею й Україною грає лише на руку Росії. При цьому важливим є будь-який крок, який наближає Варшаву та Київ до розв’язання історичних суперечок..

На території Національного військового меморіального кладовища перепоховають останки українського військового та політичного діяча Євгена Коновальця. Він — перший голова Організації українських націоналістів (ОУН), один з ідеологів українського націоналізму.Про план заходів щодо цього свідчить розпорядження № 703-р Кабінету міністрів України. При цьому центральні органи виконавчої влади й установи повинні забезпечити його виконання в межах своїх повноважень.Фінансувати заходи планують коштом державного та місцевих бюджетів, а також з інших джерел, не заборонених законодавством.Євген Коновалець був полковником Армії Української Народної Республіки, державним, військовим і політичним діячем та першим головою Організації українських націоналістів 1929-1938 років.Президент Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна веде перемовини щодо повернення останків Коновальця, наголошуючи на важливості відновлення історичної пам'яті та роботи над відповідними ініціативами.Перший заступник голови Держкомтелерадіо України та голова ОУН Богдан Червак зауважив, що для перепоховання важливо дотриматися всіх юридичних процедур, щоби не можна було потім поставити під сумнів легітимність цього процесу."Тому таку дорогу ще треба пройти Степану Бандері й іншим діячам ОУН, які заслуговують на те, щоби їх перепоховати, для того, аби вони повернулися в Україну", — наголосив він.Євген Коновалець — полковник армії Української народної республіки, командир Січових стрільців, член Стрілецької ради, командант Української військової організації, голова проводу українських націоналістів, перший голова Організації українських націоналістів, один з ідеологів українського націоналізму.Коновальця вбив 23 травня 1938 року агент радянської служби зовнішньої розвідки Павло Судоплатов, він похований на цвинтарі Кросвейк у Роттердамі (Нідерланди). Могила Коновальця має статус тимчасової, оскільки вважалося, що в майбутньому його мають поховати на українській землі.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії Української народної республіки, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Міністерство закордонних справ України відреагувало на нову постанову Сейму Польщі з нагоди роковин Волинської трагедії. Українські дипломати закликали Варшаву до рівноправного діалогу.Про це свідчить офіційна заява Міністерства закордонних справ (МЗС) України. Там зазначили, що взяли до відома ухвалення чергової постанови з нагоди річниці трагічних подій на Волині 1943-1944 років."Нагадуємо, що 11 липня українська сторона на найвищому рівні віддала шану всім жертвам Волинської трагедії. Українські та польські високопосадовці вшанували пам’ять невинно вбитих українців і поляків як на території України, так і на території Польщі", — йдеться в повідомленні.У МЗС наголосили, що Україна розраховує на конструктивний і фаховий діалог, продовження спільних пошукових і ексгумаційних робіт на території двох держав."Правда про минуле встановлюється виключно науковим підходом", — акцентували українські дипломати.Вони зауважили, що Україна цінує Польщу як одного з найближчих союзників у протистоянні російській агресії та переконана: біль минулого не повинен роз'єднувати народи, об'єднані сьогодні спільними цінностями, спільним ворогом, спільним європейським майбутнім."Українська сторона продовжить дотримуватися паритетного підходу. Закликаємо до рівноправного ставлення у двосторонніх відносинах, взаємної поваги до політик національної памʼяті, прагматичного добросусідства заради сильної України та сильної Польщі", — підсумували в українському дипломатичному відомстві.Як відомо, 11 липня міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш відвідав українську Волинську область, де взяв участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Нагадаємо, що результати нещодавнього опитування, яке провели соціологічні служби на замовлення польського видання Rzeczpospolita засвідчили, що в Польщі зменшилася кількість людей, які виступають за продовження військової підтримки України. Історичні суперечки, які провокують політики, вплинули на свідомість пересічних поляків..

Традицію виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах — "Запорозьких тулумбасах" — внесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України."Запорозькі тулумбаси — традиція виготовлення, навчання та гри на великих казаноподібних козацьких барабанах", — так звучить формулювання, щодо якого відповідний наказ видало Міністерство культури України.Традиція виготовлення та гри на запорозьких тулумбасах є живою практикою Запорізького краю, що поєднує виконавське мистецтво, традиційну музику, ремесло, усну передачу знань і військово-церемоніальні функції. У громаді побутують назви "Запорозькі тулумбаси", "козацькі тулумбаси", "грати на тулумбасах", "тулумбасити".Тулумбаси — це великі казаноподібні козацькі барабани з металевим або дерев’яним корпусом і натуральною мембраною. Їх виготовлення охоплює добір матеріалів, роботу з деревом і металом, створення мембран і калатал, оздоблення, ремонт та догляд за інструментом.Гра передбачає використання ритмічних формул, різних технік звуковидобування, ансамблеве музикування та публічне виконання."Тулумбаси виконували сигнальні, військово-організаційні та церемоніальні функції: скликали громаду, супроводжували козацькі ради, урочистості, військові й святкові події. Їхнє звучання символізує силу, єдність, гідність і зв’язок із козацькою спадщиною", — наголосили в Мінкульті.Там додали, що традиція активно практикується в Запоріжжі через школу гри на тулумбасах, майстер-класи, публічні виступи, освітні та музейні ініціативи, зокрема, навколо Музею історії музичних інструментів "Барабанза". Передача знань відбувається через безпосереднє навчання, слухове наслідування та спільну практику."Традиція має важливе значення для локальної ідентичності Запоріжжя, культурної стійкості прифронтової громади та передачі козацької звукової спадщини молодшим поколінням. В умовах російсько-української війни тулумбаси стали символом спадкоємності, єдності та зв’язку між традицією Війська Запорозького та сучасним досвідом захисту України", — підсумували в культурному відомстві України.Нагадаємо, що у квітні Міністерство культури України додало до Національного переліку нематеріальної культурної спадщини "Традицію вбирання хрестів Хресної дороги у селі Монастирок Тернопільської області"..

У суботу, 11 липня, міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш запланував поїздку в українську Волинську область. Він візьме участь у вшануванні пам’яті загиблих у регіоні під час Другої світової війни.Про це Владислав Косіняк-Камиш написав на своїй сторінці в соціальній мережі Х. Він зазначив, що хоче вшанувати пам’ять жертв Волинської трагедії."Уже багато років поспіль луцький єпископ Віталій Скомаровський організовує там траурні урочистості. Наші думки та молитви будуть з усіма, хто загинув лише тому, що був поляком. Жертви закликають не до помсти, а до пам’яті та правди", — додав очільник польського оборонного відомства.На початку цього тижня Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності та вшанування ОУН і УПА.Останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною. При цьому майже половина поляків, як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research, відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск зазначив, що Польща й Україна добре усвідомлюють, що відносини між країнами перебувають у кризі, та намагаються розв’язати суперечності, які пов’язані з історичними питаннями.Він позитивно оцінив сам факт зустрічі президента України Володимира Зеленського та президента Польщі Кароля Навроцького на полях саміту НАТО в Анкарі. За його словами, публічні сигнали лідерів свідчать про бажання врегулювати розбіжності, які лише грають на руку Кремлю.Нагадаємо, що 5 липня з могили в польському Кракові зникнув барельєф українського письменника Богдана Лепкого. В Міністерстві закордонних справ України назвали інцидент свідомою провокацією..

У вівторок, 7 липня, Інститут національної пам'яті Польщі висловив занепокоєння щодо позиції української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт щодо діяльності тв вшанування Організації українських націоналістів (ОУН) і Української повстанської армії (УПА).Відповідну заяву Інститут національної пам’яті Польщі опублікував на своїй сторінці у Facebook."Висловлюємо велике занепокоєння голосами представників української політичної, соціальної, наукової та культурної еліт (зокрема, істориків), які утверджують діяльність різних фрагментів бандерівського руху в Україні та заперечують факт геноциду, вчиненого цим про поляків та інших народів", — ідеться в ній.Особливе обурення в поляків викликає президент Володимир Зеленський, який надав Центру спеціальних операцій "Північ" Сил спеціальних операцій ЗСЦ ім'я "Героїв УПА"."Це образа пам'яті жертв, убитих УПА, та всієї польської нації. Ми занепокоєні також проєктом будівництва Національного пантеону, в якому також будуть поховані керівники таких формувань, як ОУН і УПА", — додали в документі.Інститут національної пам’яті Польщі закликав українську владу й українське суспільство припинити такі дії, які заважають процесу об'єднання народів."Ми хочемо жити в дружбі зі східними сусідами, але не можемо терпіти фальсифікацію історії та віддавати шану формаціям, які жорстоко вбивають поляків і польських громадян інших національностей", — підсумовується в заяві.В Інституті національної пам’яті Польщі додали, що заяву одностайно ухвалила колегія їхньої організації.Нагадаємо, що останнім часом помітною є ескалація конфлікту між Польщею й Україною на історичному ґрунті. Як свідчать результати опитування, яке провела компанія SW Research на замовлення видання RP.pl, майже половина поляків відповідальним за таке напруження вважають саме Київ і українську владу..

Усі могили на території Національного військового меморіального кладовища (НВМК) приведені до належного стану. Раніше вода там розмила дороги, а в зоні поховань утворилися провали.Про це повідомила міністерка у справах ветеранів України Наталія Калмикова, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці у Facebook."Саме так зараз виглядають місця поховань на Національному військовому меморіальному кладовищі", — зазначила вона."Після аномальних опадів на окремих місцях нещодавніх поховань відбулося природне просідання ґрунту. Це природний процес: велика кількість води проходить крізь свіжий насипний ґрунт, унаслідок чого він ущільнюється та просідає", — пояснила посадовиця.Вона запевнила, що працівники Національного військового меморіального кладовища невідкладно розпочали роботи ще в п’ятницю. Вони тривали до пізнього вечора, згодом їх продовжили зі самого ранку суботи."Станом на зараз усі місця, де відбулося ущільнення ґрунту, вже приведені до належного стану. Щиро перепрошуємо за занепокоєння, яке могла викликати ця ситуація. Запрошую усіх охочих відвідати НВМК і переконатися на власні очі", — підсумувала Наталія Калмикова.Раніше Київський еколого-культурний центр (КЕКЦ) заявляв, що після зливи на території Національного військового меморіального кладовища вода розмила дороги, а в зоні поховань утворилися провали. В керівництві НВМК стверджували, що йдеться про природне ущільнення ґрунту.Нагадаємо, що 25 травня полковника армії УНР, голову ОУН Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

Кабінет міністрів України ухвалив постанову, згідно з якою Український національний пантеон розмістять на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".Про це повідомили в Українському інституті національної пам'яті (УІНП). Там зазначили, що постанова є логічним продовженням реалізації проєкту щодо створення Українського національного пантеону.Документ передбачає:розробку концепції та структури пантеону Українським інститутом національної пам’яті;забезпечення науково-методичного супроводу процесу утворення пантеону та визначення форм меморіалізації;проведення експертних і публічних обговорень із питань, пов’язаних з утворенням і діяльністю пантеону.Також УІНП спільно з Міністерством закордонних справ України мають забезпечити проведення верифікації борців за незалежність України й інших осіб, які відіграли значну роль у формуванні національної свідомості та ідентичності українців, і членів їхніх сімей, похованих за межами України, щодо яких доцільне здійснення перепоховання на території пантеону.На Міністерство культури України, до сфери якого належить Національний заповідник "Києво-Печерська лавра", покладено відповідальність за розташування пантеону з урахуванням обмежень у використанні земельних ділянок, вимог стосовно охорони культурної спадщини та міжнародних зобов’язань України, а також забезпечення організації та проведення архітектурного конкурсу на найкращий архітектурний проект пантеону за участю представників державних органів, органів місцевого самоврядування, громадськості, міжнародних організацій, релігійних об’єднань і провідних архітекторів, істориків, мистецтвознавців.Створення, облаштування, утримання та забезпечення функціонування пантеону в складі Національного заповідника "Києво-Печерської лаври" здійснюватиметься за рахунок державного бюджету й інших джерел, не заборонених законодавством."Це підсумок тривалого шляху — від ідеї, висловленої понад 30 років тому, до чіткого законодавчого регулювання", — резюмували в Українському інституті національної пам’яті.Нагадаємо, що 1 липня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №15360 "Про Український національний пантеон". Це відбулося за прискореною процедурою. Парламент також підтримав невідкладне направлення закону на підпис Руслану Стефанчуку та Володимиру Зеленському..

У неділю, 28 червня, президент України Володимир Зеленський розповів, що підтримує пропозицію встановити пам'ятник Івану Мазепі на місці, де понад десять років тому повалили пам'ятник Леніну.Про це Володимир Зеленський заявив під час виступу на заходах із нагоди Дня Конституції України.Під час відкриття погруддя Івана Мазепи у Києво-Печерській лаврі президент заявив, що Україна відновлює історичну справедливість."Сьогодні ми виправляємо ще одну історичну несправедливість. Відтепер тут, у Києво-Печерській лаврі, абсолютно справедливо стоятиме погруддя великого українця та покровителя Лаври Івана Мазепи", — зазначив Зеленський.Він також наголосив, що саме за опіки Мазепи Києво-Печерська лавра пережила період розквіту, а самого гетьмана назвав видатним державним діячем, меценатом і очільником Козацької держави.На думку Зеленського, масштаб постаті Івана Мазепи заслуговує не лише на погруддя, а й на повноцінний пам'ятник у столиці. Він зауважив, що для цього вже існує символічне місце — на бульварі Тараса Шевченка, де у грудні 2013 року під час Революції Гідності повалили пам'ятник Леніну."Вважаю, що ідеальне місце для нього існує. Існує з грудня 2013 року на бульварі Шевченка. Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — підсумував Володимир Зеленський.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії.Нагадаємо, що полковника армії Української Народної Республіки (УНР), голову Організації українських націоналістів (ОУН) Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник перепоховали за на Національному військовому меморіальному кладовищі..

За підтримки ЮНЕСКО в Національному заповіднику "Софія Київська" реалізовують унікальний проєкт в умовах воєнного стану. Там установили 28 сейсмодатчиків, які відстежують вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу.Про це повідомило "Суспільне" з посилання на генеральну директорку заповідника "Софія Київська" Нелю Куковальську.За її словами, система моніторингу стану пам’яток у "Софії Київській" працює вже близько 20 років. Вона контролює стан будівель, ґрунтів, підземних вод, мікроклімату й екологічних показників.Вона розповіла, що ще до повномасштабної війни в заповіднику планували доповнити її датчиками для фіксації вібраційних навантажень. Однак реалізувати цей проєкт тоді не вдалося. Зокрема, відмовилися від безоплатної пропозиції американської компанії через високу вартість доставлення та митного оформлення. Зрештою систему вдалося встановити за підтримки ЮНЕСКО.Зараз 20 датчиків змонтували на Софійському соборі, ще вісім — на дзвіниці. ЮНЕСКО також профінансувало програмне забезпечення, спеціальний комп’ютер для обробки даних і роботу італійських фахівців, які монтували систему.За словами генеральної директорки заповідника Нелі Куковальської, датчики фіксуватимуть вібрації від вибухів, прольотів ракет і дронів, автомобільного руху, концертів та інших зовнішніх чинників.Отримані дані використовуватимуть для створення моделі напружено-деформованого стану пам’яток. Це дозволить визначити найуразливіші ділянки споруд і своєчасно планувати їхнє укріплення."Ми розумітимемо, де в нас ключові точки в пам’ятках, на які треба звернути увагу, які, можливо, треба підсилювати, щоби зберегти споруду", — пояснила Куковальська.Під час одного з останніх масованих обстрілів Києва поблизу території заповідника впала ракета "Іскандер". Працівники Софії Київської та профільні служби обстежили пам’ятки комплексу, однак пошкоджень не виявили. Однак на території довелося збирати уламки ракети та викликати вибухотехніків, але самі будівлі не постраждали."За пів дня ми обстежили всю територію, всі дахи, всі приміщення. Слава Богу, серйозних пошкоджень ніде не виявили", — сказала вона.Водночас директорка зазначила, що нові датчики вже зафіксували декілька потужних атак на Київ. Остаточні результати вимірювань фахівці зможуть проаналізувати після завершення налаштування всієї системи моніторингу.Крім того, система допоможе відстежувати вплив можливих землетрусів у зоні Вранча в Румунії, які періодично відчуваються й на території України. За словами директорки, черговий цикл сейсмічної активності в цьому регіоні очікують найближчими роками.Паралельно у Софійському соборі тривають реставраційні роботи з розкриття живопису XVIII–XIX століть, який десятиліттями залишався прихованим під нейтральним тонуванням.Нагадаємо, декілька днів тому міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповідав, що на території Києво-Печерської лаври тривають ремонтно-відновлювальні роботи після влучання російського дрона по Свято-Успенському соборі. Рятувальники намагаються захистити святиню від опадів і подальших руйнувань..