# пам'ять

Щодня о 09:00 під час загальнонаціональної хвилини мовчання в Києві на 60 секунд зупинятимуть рух транспорту. Там, де це технічно можливо, світлофори перемикатимуть у режим "Всім червоний".Про це повідомив Telegram-канал Київської міської державної адміністрації (КМДА), який оприлюднив відповідне рішення Київради."Це рішення має зробити хвилину мовчання у столиці справді видимою та перетворити її на щоденну традицію пам’яті", — йдеться в повідомленні.У київській владі наголосили, що ці 60 секунд — не про незручність чи затримку в дорозі. Це про повагу та пам’ять, яку місто проживає разом.Проєкт рішення розробили за дорученням мера Києва Віталія Кличка у відповідь на звернення депутатів Київради, які нині служать у Збройних силах України.Фахівці транспортної галузі опрацювали різні сценарії, провели моделювання та визначили механізм, який дозволить зупиняти рух керовано та безпечно.Як зазначив заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, депутат Київради Костянтин Усов, у великому місті пам’ять легко губиться в шумі транспорту, поспіху та щоденному русі. Тому Київ буде не просто оголошувати хвилину мовчання, а вчитися її проживати, подаючи приклад іншим регіонам країни."На першому етапі рух зупинятимуть у центральній частині столиці: на Європейській площі, Хрещатику, Басейній, Бессарабському проїзді, Великій Васильківській, площі Українських Героїв, Євгена Чикаленка, бульварі Тараса Шевченка, Володимирській і Прорізній", — зауважили в КМДА.Там додали, що надалі такий режим поширюватимуть на інші вулиці Києва відповідно до технічної готовності світлофорів. Під час зупинки руху через міську систему оповіщення транслюватимуть голосове повідомлення та відлік до завершення хвилини мовчання."Під час дії або оголошення повітряної тривоги рух на 60 секунд не зупинятимуть. Про дату початку дії нового порядку повідомимо окремо", — підсумували в міській владі столиці.. Нагадаємо, вчора прес-служба Міністерства розвитку громад і територій України інформувала, що використання електросамокатів та інших видів легкого персонального електротранспорту потребує зрозумілих правил. Це необхідно для безпеки всіх учасників дорожнього руху. Відповідний законопроєкт уже направлено у Верховну Раду..

У середу, 2 вересня, Національний банк ввів у обіг срібну пам’ятну монету "До 30-річчя грошової реформи в Україні". Вона присвячена річниці введення в обіг національної грошової одиниці з історичною назвою "гривня".Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ). Там нагадали, що грошова реформа тривала два тижні — з 2 до 16 вересня 1996 року."У цей період купоно-карбованці вільно та без обмежень обмінювалися на нову грошову одиницю — гривню", — зазначили в Нацбанку.І вже з 17 вересня 1996 року гривня стала єдиним законним засобом платежу на всій території України. Це стало важливим етапом утвердження економічної незалежності України."Наша нова пам’ятна монета присвячена не лише ювілею грошової реформи. Вона нагадує про шлях, який Україна та гривня пройшли разом за 30 років. За цей час гривня стала символом стійкості держави, її поява назавжди закріпила право України самостійно визначати своє економічне майбутнє. Зараз наша відповідальність — берегти довіру до національної валюти та робити все, щоби гривня залишалася грошима сильної та вільної європейської держави", — сказав голова Національного банку Андрій Пишний.Пам’ятна монета "До 30-річчя грошової реформи в Україні" має номінал одна гривня, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 31,1 грама. Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук.На аверсі монети відтворено дизайн обігової монети номіналом одна гривня зразка 2018 року. Угорі зображено малий Державний Герб України; у центрі — в обрамленні давньоруського орнаменту розміщено написи: УКРАЇНА / 1 / ГРИВНЯ, а також логотип Банкнотно-монетного двору Національного банку України (праворуч); унизу — рік карбування — 2026.На реверсі монети відтворено дизайн першої обігової монети номіналом одна гривня, що перебувала в обігу до 2018 року (зараз поступово вилучається з обігу). Унизу додано рік проведення грошової реформи в Україні — 1996, у центрі — в обрамленні орнаменту зі стилізованих гілок розміщено написи: 1 / ГРИВНЯ."Автор ідеї та адаптація дизайну — Андрій Сагач. Художник аверсу — Володимир Дем’яненко. Художник реверсу — Василь Лопата", — підсумували в Нацбанку України.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

У Національному військово-історичному музеї України оцифровують 500 артефактів сучасної воєнної спадщини. Роботи розпочали напередодні Дня пам'яті захисників України 29 серпня.Про це повідомили в Національному військово-історичному музеї. Там зазначили, що проєкт має за мету зберегти у 3D-форматі пів сотні експонатів російсько-української війни.Оскільки під час війни музейні колекції є особливо вразливими, фахівці створюють інтерактивне середовище для надійного збереження артефактів. Вони використовують 3D-сканування та детальну зйомку за міжнародними стандартами.Усі 500 оцифрованих предметів фахівці заархівують та додадуть до електронного реєстру Музейного фонду України. На основі цих даних розробники створюють мультимедійний аудіогід українською та англійською мовами, який міститиме 35 відеосюжетів із 3D-моделями. Ознайомитися з ними можна буде за QR-кодом безпосередньо в музеї або онлайн із будь-якого куточка світу.Команда проєкту планує завершити роботи на початку жовтня. Після цього матеріали стануть повністю доступними для ознайомлення.    Переглянути цей допис в Instagram           Допис, поширений Military_museum (@military_museum_ua)Керівник проєкту та голова ГО "Український центр розвитку музейної справи" Влад Піоро зазначив, що цифрові технології вже стали невіддільною частиною взаємодії з культурним контентом. За його словами, професійна фіксація допомагає зберегти інформацію про експонати навіть у разі втрати оригіналу."Ми хочемо, щоби ці свідчення війни за незалежність України стали доступними не лише відвідувачам музею сьогодні, а й дослідникам та суспільству через десятки років", — наголосив він.Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров нагадав, що Іловайськ є важливою віхою в сучасній історії, адже оточення українських військ росіяни розпочали показово — до Дня незалежності. Він додав, що, попри малий проміжок часу, пам'яток з Іловайська залишилося вкрай мало."У цьому контексті колекція Національного військово-історичного музею України, в якій зібрані предмети з полів боїв під Іловайськом є унікальним надбанням національного значення", — запевнив він.Керівник музею Юрій Кошель пояснив, що в умовах війни з безпринципним ворогом українці не можуть бути стовідсотково впевненими у вічному фізичному збереженні речей."Музей — це не просто сукупність речей, а джерело пам'яті для майбутніх поколінь. Особливо символічно, що першими у цифровому форматі представлені експонати, пов'язані з боями під Іловайськом", — акцентував він.Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень"..

У п’ятницю, 28 серпня, Національний банк України (НБУ) ввів в обіг дві нові обігові пам’ятні монети номіналом 10 гривень зі серії "Ми сильні. Ми разом". Вони присвячені Дніпропетровській і Кіровоградській областям.Про це повідомив сайт Національного банку України (НБУ)."Дніпропетровщина та Кіровоградщина — кожна зі своїм характером та своєю роллю, але зараз обидві щодня роблять величезну роботу для життя країни. За контуром областей на монетах — сотні міст і сіл, мільйони особистих історій наших співгромадян. Ми закарбовуємо їх у металі, бо кожна область є невіддільною частиною країни, яку ми разом щодня захищаємо", — наголосив голова НБУ Андрій Пишний.Монети "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" мають номінал 10 гривень, виготовлені зі сплаву на основі цинку з нікелевим покривом.Аверс обох нових обігових пам’ятних монет ідентичний з аверсом обігової монети номіналом 10 гривень зразка 2018 року. На ньому в центрі в обрамленні давньоруського орнаменту розміщені номінал монети, рік карбування та Державний Герб України.Головним елементом реверсу цих монет є стилізована мапа України з чітко окресленими адміністративними межами та зображенням території регіонів, яким вони присвячені. Зокрема, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" виокремлено Дніпропетровську область, на монеті "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" — Кіровоградську область.Дизайн реверсу монет розробила Олександра Кучинська, художник аверсу і скульптор — Володимир Дем’яненко."Обігові пам’ятні монети є законними платіжними засобами на території України, приймаються всіма фізичними та юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України за всіма видами платежів, а також для зарахування на рахунки, вклади, акредитиви та для виконання платіжних операцій за номіналом 10 гривень", — зазначили в НБУ.Національний банк поступово видаватиме такі обігові пам’ятні монети банкам, інкасаторським компаніям і компаніям з оброблення готівки для подальшої їх видачі клієнтам. Від клієнтів вони прийматимуться за номіналом 10 гривень. Поступово в готівковий обіг увійде по два мільйони штук кожної з таких обігових пам’ятних монет.Частина тиражу цих монет сформована в спеціально оформлені ролики. Кожен ролик міститиме 25 обігових пам’ятних монет, тираж кожного — 15 тисяч штук.Придбати ролики із 25 обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом. Дніпропетровська область" та "Ми сильні. Ми разом. Кіровоградська область" можна в інтернет-магазині нумізматичної продукції НБУ, а також у банків-дистриб’юторів.Нову тематичну серію обігових пам’ятних монет "Ми сильні. Ми разом", присвячену єдності України, її неподільності й адміністративно-територіальному устрою, Національний банк започаткував у грудні 2025 року.В обіг уже введені обігові пам’ятні монети, що вшановують такі регіони України: Крим, Донецьку, Луганську, Запорізьку, Харківську, Херсонську, Сумську, Чернігівську, Миколаївську, Одеську, Дніпропетровську та Кіровоградську області.Нагадаємо, що 24 серпня Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України..

У суботу, 29 серпня, в Києві о 09:00 зупиниться рух усього громадського транспорту. Це відбудеться на знак вшанування пам’яті загиблих Захисників і Захисниць України.Про це повідомили в Telegram-каналі комунального підприємства "Київський метрополітен".Там зазначили, що зупинять рух поїздів на одну хвилину. Крім того, на окремих станціях через технологічні процеси поїзди можуть стояти ще чотири-п’ять хвилин."Після цього рух відновлюватимуть поступово — на повернення до звичного графіка може знадобитися до двох годин", — попередили в столичній підземці.Транспортники додали, що наземний громадський транспорт, за технічної можливості, теж зупинятиметься на зупинках пасажирського транспорту на одну хвилину під час загальнонаціональної хвилини мовчання."Просимо пасажирів врахувати це під час планування поїздок і з розумінням поставитися тимчасових зупинок", — акцентували в "Київському метрополітені".Там підсумували, що одна хвилина тиші — це спільний вияв вдячності та шани тим, хто віддав життя за Україну.Сьогодні в "Укрзалізниці" повідомили, що станом на 28 серпня через наслідки обстрілів частина поїздів із Перемишля, Дніпра, Харкова, Києва та Львова вирушатиме зі суттєвими затримками. При цьому служби національного перевізника працюють у посиленому режимі, щоби якнайшвидше стабілізувати рух поїздів.Нагадаємо, декілька днів тому Офіційний вісник ЄС інформував, що комунальне підприємство "Дніпровський електротранспорт" спільно з Європейським інвестиційним банком оголосило тендер на постачання нових низькопідлогових багатосекційних зчленованих трамваїв довжиною 26-27 метрів на суму більш ніж 7,79 мільйонів євро (без ПДВ)..

Звичка фотографувати або робити скриншоти, щоб зберегти важливу інформацію, може погіршувати здатність людини запам'ятовувати побачене. Нове дослідження показало, що учасники гірше пам'ятали зображення, які зберігали на телефоні, ніж ті, які просто розглядали.Науковці з Бінгемтонського університету залучили до дослідження 892 людини та провели сім експериментів. Вони намагалися з'ясувати, чому фотографування може спричиняти так званий ефект погіршення пам'яті, повідомляє ScienceAlert.У першому експерименті учасникам показали на смартфонах 44 зображення творів мистецтва. Частину з них потрібно було просто переглянути, а решту — зберегти за допомогою скриншота. Через десять хвилин добровольці пройшли тест на пам'ять. Результати показали, що учасники гірше розпізнавали ті зображення, скриншоти яких зробили, порівняно з тими, які лише переглядали."Результати цього дослідження свідчать, що одним натисканням кнопки ми, ймовірно, погіршуємо пам'ять про інформацію та пережитий досвід, причому цей ефект може поширюватися навіть за межі того, що було зафіксовано", — пояснила психологиня Бінгемтонського університету Софія Фабріціо.Чому фотографування може погіршувати пам'ятьОдне з можливих пояснень полягає в тому, що використання смартфона відволікає увагу від самої події. У результаті мозок витрачає менше ресурсів на формування спогаду.Інша гіпотеза пов'язана з когнітивним розвантаженням. Коли людина знає, що певна інформація вже збережена у смартфоні, мозок може докладати менше зусиль для її запам'ятовування. Схожий механізм описує так званий "ефект Google": люди схильні гірше запам'ятовувати те, що можуть будь-якої миті швидко знайти в інтернеті або цифровому пристрої.Під час наступних експериментів науковці перевіряли, чи спрямовуються вивільнені когнітивні ресурси на інші завдання. Учасникам пропонували розв'язувати математичні приклади та виконувати додаткові тести на пам'ять, однак помітної переваги у тих, хто робив скриншоти, дослідники не виявили.Навіть можливість переглянути фото не допомоглаВ одному з експериментів добровольцям повідомили, що вони зможуть переглянути зроблені скриншоти перед перевіркою пам'яті. Частині учасників сказали, що тест відбудеться впродовж 30 хвилин, іншим — що лише через місяць. Насправді всіх перевірили вже через десять хвилин.Науковці припускали, що люди, які очікували тесту через місяць, сильніше покладатимуться на цифрове збереження інформації. Проте суттєвої різниці між групами не виявили: в обох випадках учасники гірше пам'ятали зображення, скриншоти яких зробили."Наше дослідження свідчить про виражене погіршення пам'яті, пов'язане зі створенням скриншотів, і лише про незначні переваги для подальшого навчання за дуже обмежених умов", — підсумували автори роботи.Водночас дослідники наголошують, що питання впливу фотографування на пам'ять залишається складним. Результати деяких попередніх робіт, навпаки, вказували, що створення фотографій за певних умов може допомагати краще запам'ятовувати пережитий досвід.Додамо, нове дослідження показало, що відчуття справжнього контакту між людьми залежить не лише від теми розмови. Ключову роль відіграє синхронізація активності мозку співрозмовників.Читайте також: Багато працюють, але не завжди ефективні: чому трудоголіки можуть шкодити команді.

У понеділок, 24 серпня, Національний банк України ввів у обіг пам’ятну монету "До 35-річчя Незалежності України". Вона продовжує серію "Українська держава" та присвячена річниці проголошення незалежності України.Про це повідомили на сайті Національного банку України (НБУ). Презентація унікальної срібної пам’ятної монети відбулася у Верховній Раді України. Саме тут 35 років тому, 24 серпня 1991 року, відбулося ухвалення Акта проголошення незалежності України."Для Національного банку кожна пам’ятна монета — це можливість говорити голосом символів, нагадувати про важливе і закарбовувати пам’ять. Коли ми шукали образ, який найточніше втілює 35 років Незалежності України, то обрали щит. Він зазнав ударів, але не зламався, вистояв", — пояснив голова НБУ Андрій Пишний.За його словами, це метафора України. А рука українського воїна, яка міцно тримає цей щит, нагадує, що незалежність захищають люди, українські воїни."Захищають заради майбутнього, яке символізує простий, як і усі справжні цінності, дитячий малюнок — на ньому дитина, серце, сонце, дім. Схиляємо голову перед тими, хто віддав життя за ці цінності. Дякуємо тим, хто захищає їх зараз", — наголосив він.Пам’ятна монета "До 35-річчя Незалежності України" має номінал 20 гривень, виготовлена зі срібла 925 проби, категорія якості карбування — "спеціальний анциркулейтед", маса дорогоцінного металу в чистоті — 62,2 грама."Гурт монети — гладкий із заглибленими написами. Монета оздоблена патинуванням та локальною позолотою. Її тираж — до 5 000 штук", — додали в Нацбанку.На аверсі монети зображено руку військового, який тримає щит. Угорі — зображення дитячого малюнка, що слугує талісманом для захисника. У верхній частині зліва розміщено: напис УКРАЇНА, справа — малий Державний Герб України, рік карбування монети — 2026, номінал 20 та графічний знак гривні ₴. По колу напис: 35 РОКІВ БОРОТЬБИ ЗА МАЙБУТНЄ.На реверсі зображено зовнішній бік щита з пошкодженнями, що символізує боротьбу за свободу та незалежність українського народу. Художник — Андрій Сагач.Нагадаємо, що 25 травня Національний банк України презентував пам'ятну монету, приурочену до сотих роковин загибелі Симона Петлюри, голови Директорії та Головного отамана військ Української національної республіки..

Рекомендації щодо використання Державного прапора спрямовані на забезпечення належного ставлення до нього як одного зі символів України, формування культури та запобігання діям, що можуть принижувати його гідність.Про це повідомили на інформаційних ресурсах Українського інституту національної пам’яті (УІНП)."Ці методичні напрацювання визначають рекомендований порядок використання, розміщення, зберігання, пояснення та поводження з Державним прапором України під час офіційних, державних, пам’ятних, меморіальних, культурно-просвітницьких та інших публічних заходів", — повідомила пресслужба інституту.В УІНП навели такі пункти використання Державного прапора України:Державний прапор під час вивішування в Україні серед інших прапорів має займати перше, найпочесніше місце. Він вивішується або вище за всі інші, або у фронті інших прапорів займає правий геральдичний бік (лівий у глядача). Прапори мають бути однакового або співмірного формату та перебувати у належному фізичному стані.Під час урочистостей Державний прапор розміщується праворуч від трибуни; якщо прапор виставляється з боку аудиторії, то займає правий бік фронтом до присутніх. Під час офіційних заходів не допускається розміщувати прапор таким чином, щоби його перекривали декорації, банери, екрани, меблі або інші предмети.У процесіях Державний прапор несуть попереду інших прапорів або праворуч від них.Під час проведення церемоніалів не можна виставляти ушкоджений, забруднений, вицвілий або в інший спосіб ушкоджений прапор.Державний прапор піднімається на щоглі в супроводі державного гімну України. При цьому всі присутні стоять з повагою з рівнянням на прапор.Під час виконання державного гімну України громадяни України дивляться на прапор. За його відсутності — прямо перед собою. Прикладання правої руки до лівої частини грудей (до серця) є рекомендованим як церемоніальний жест поваги.Під час вивішування полотнище Державного прапора не повинно торкатися землі, підлоги й інших поверхонь.У дні жалоби Державний прапор України зі скорботною стрічкою чорного кольору приспускається (нахиляється).На Державному прапорі, який використовується в церемоніях, не можна розміщувати предмети, емблеми, прикраси, написи тощо, крім випадків передбачених церемоніалом. Із застарілими пошкодженими прапорами проводиться непублічна церемонія поховання прапора, що передбачає розділення обох смуг (а отже, перетворення прапора на два окремі однокольорові полотнища) та їх спалення.Не можна використовувати Державний прапор як звичайний декоративний елемент у вигляді малюнку в невстановлених місцях, як завісу, скатертину або як деталь, яка принижує його символічне значення.Згідно зі статтею 338 Кримінального кодексу України, публічна наруга над Державним прапором України карається штрафом або пробаційним наглядом на термін до трьох років, або позбавленням волі на той самий термін. Наруга може проявлятися, зокрема, у публічному знищенні чи пошкодженні прапора (герба) шляхом його спалення, ламання, розмальовування, нанесенні на прапор образливих написів, зле шаржування герба чи гімну тощо."Як вияв шанобливого ставлення до полеглих захисників і захисниць варто дбати щоб усі прапорові щогли були однакової висоти, стежити за станом державних прапорів. У разі псування — своєчасно проводити заміну", — йдеться в повідомленні.Там також додали, що не варто викидати застарілі полотнища до смітника. Рекомендується ініціювати встановлення на кладовищах спеціальних скринь, у які потрібно складати застарілі або пошкоджені прапори. Особливо цінні зразки в разі пошкодження не підлягають утилізації, а передаються на зберігання до музейних установ."Якщо прапор використовується для накриття труни, після завершення церемонії він знімається, складається та передається визначеним особам у встановленому порядку", — підсумували в УІНП.Нагадаємо, що в неділю, 23 серпня, в Україні відзначають День Державного прапора — свято одного з головних символів нашої держави. Синьо-жовтий стяг уособлює незалежність, свободу, єдність і незламність українського народу..

Інноваційний проєкт "Віртуальний тур. Національний заповідник "Софія Київська" став відкритим для широкої аудиторії. Завдяки сучасним цифровим технологіям відвідувачі з будь-якої точки світу можуть здійснити віртуальну мандрівку територією заповідника.Про це повідомила пресслужба Міністерства культури України. Там зазначили, що завдяки цьому можна познайомитися з пам’ятками "Софії Київської".Зазначається, що проєкт реалізували фахівці всеукраїнської цифрової платформи eMuseum."Використання сучасних технологій створює нові можливості для пізнання, дослідження та популяризації української культурної спадщини, а віртуальний формат робить культурні пам’ятки доступнішими для широкої аудиторії", — йдеться в повідомленні.Віртуальний тур охоплює:Софійський собор;Софійську дзвіницю;Трапезну;Будинок митрополита;Браму Заборовського;територію Національного заповідника "Софія Київська"."Користувачі можуть у зручному форматі ознайомитися з комплексом пам’яток архітектури та монументального живопису початку XI століття, який є частиною Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО", — зауважили організатори проєкту.Окрім віртуальних турів, сервіс містить аудіогіди та мультимедійні матеріали, які допомагають глибше познайомитися з історією та культурною спадщиною заповідника.Нагадаємо, наприкінці червня генеральна директорка заповідника "Софія Київська" Неля Куковальська розповідала, що за підтримки ЮНЕСКО в Національному заповіднику "Софія Київська" реалізовують унікальний проєкт в умовах воєнного стану. Там установили 28 сейсмодатчиків, які відстежують вплив ракетних ударів, вибухів та інших вібраційних навантажень на пам’ятки комплексу..

Польський Кошалін і український Івано-Франківська можуть припинити угоду про партнерство. Мер міста в Польщі Томаш Соберай звернувся до свого колеги Руслана Марцінківа із закликом відмовитися від дій, які можуть прославляти ОУН, УПА та пов'язаних із ними діячів.Про це повідомив сайт польського видання Głos Koszaliński. Там зазначається, що зверненню передувала заява керівника регіонального осередку польської партії "Нова надія" Яна Казімєжа Адамчика. Він закликав міську владу відреагувати на дії мера Івано-Франківська, які, на думку представників партії, пов'язані з популяризацією Степана Бандери, ОУН і УПА."Складається враження, що це місто та його влада підтримують Степана Бандеру, ОУН і УПА навіть більше, ніж решта України. Діти там беруть участь у поетичних конкурсах про Бандеру, мер майже завжди позує перед бандерівськими прапорами", — зазначив він.Представники політичної партії також закликали владу Кошаліна розірвати співпрацю з містом-побратимом Івано-Франківськом.За інформацією журналістів польського видання, мер Кошаліна Томаш Соберай надіслав листа міському голові Івано-Франківська Руслану Марцінківу."З найвищим обуренням і рішучим опором я сприймаю інформацію про ваші дії щодо вшанування та прославляння людей і груп, пов'язаних ОУН і УПА, а також націоналістичної ідеології, пов'язаної з рухом Бандери. Як мер Кошаліна, міста-побратима Івано-Франківська, закликаю вас утриматися від дій, які можна було б інтерпретувати як прославляння ОУН, УПА та відповідальних за злочини, скоєні проти польського населення", — йдеться в листі.Зараз поляки очікують на реакцію України. До речі, звернення щодо розірвання партнерства з Івано-Франківськом надішлють депутатам Кошалінської міської ради — вони можуть розглянути це питання на одній з наступних сесій.На травень 2026 року Івано-Франківськ мав дев'ять польських міст-побратимів і три угоди про співпрацю з повітами Польщі. Наразі невідомо про випадки розірвання таких договорів.Нагадаємо, що 4 серпня Тверський районний суд Москви за позовом генеральної прокуратури Росії визнав Степана Бандеру, Романа Шухевича й інших діячів українського визвольного руху "пособниками нацистської Німеччини"..

У п’ятницю, 21 серпня, президент України Володимир Зеленський підписав указ, яким зобов’язав уряд забезпечити організацію проведення відкритого конкурсу, а також усіх необхідних заходів зі встановлення пам’ятника гетьману Івану Мазепі в Києві.Про це повідомив сайт Офісу президента України."За результатами конкурсу потрібно забезпечити проєктування та виготовлення пам’ятника", — йдеться в повідомленні.Також уряд разом із Київською міською державною адміністрацією мають розв’язати питання щодо облаштування простору, місця, де буде встановлено пам’ятник, його органічного поєднання з міською архітектурою.Як відомо, установлення пам’ятника Івану Мазепі президент України Володимир Зеленський ініціював у День Конституції."Тоді український лідер наголосив, що ідеальним для цього місцем є бульвар Тараса Шевченка", — зазначили в Офісі президента України.Як відомо, пам'ятник Володимиру Леніну на Бессарабці активісти повалили в грудні 2013 року під час Революції Гідності. Відтоді місце залишається порожнім, а навколо його майбутнього не стихають дискусії."Я впевнений, там де Ленін впав, там міцно стоятиме Мазепа", — наголошував Володимир Зеленський.Нагадаємо, що українська держава продовжує відновлювати історичну справедливість і вшановувати пам'ять визначних діячів минулого. Наприкінці червня на території Києво-Печерської лаври офіційно з'явився пам'ятник видатному українському гетьману, державнику та меценату Івану Мазепі..

У вівторок, 18 серпня, на Національному військовому меморіальному кладовищі перепоховали останки Євгена Коновальця. Це державний, військовий і політичний діяч, полковника армії Української народної республіки (УНР), перший голова Організації українських націоналістів (ОУН).Про це повідомив президент України Володимир Зеленський у спеціальному дописі у своєму Telegram-каналі."Ми повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України полковник Євген Коновалець", — зазначив він.За його словами, все свідоме життя Євген Коновалець боровся за те, щоб Україна відновилася та набула реальної незалежної сили.Український президент додав, що, на превеликий жаль, тоді Україна не змогла утвердитися. Забракло єдності, забракло мудрості тогочасним політичним лідерам, забракло вміння будувати справжні зв’язки зі світом."Але час України настав. Незалежність відновлено, і ми захистили право України бути собою. Вже ніхто не прибере з Києва синьо-жовті прапори, і тільки Україна обиратиме собі національний шлях", — наголосив президент України.Він констатував, що зараз, пам’ятаючи українську визвольну боротьбу, ми всі абсолютно точно знаємо, яких помилок не можна допускати."Знаємо, що потрібно Україні та на чому зосереджувати наші увагу та зусилля. Знаємо, які в нашої держави мають бути національні орієнтири", — підсумував Володимир Зеленський.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

У вівторок, 18 серпня, останки державного, військового та політичного діяча, полковника армії Української народної республіки (УНР), першого голови Організації українських націоналістів (ОУН) Євгена Коновальця перепоховали на Національному військовому меморіальному кладовищі (НВМК).Про це повідомив TrueUA. У церемонії взяли участь керівники української держави, а також військові, представники громадськості, духовенства й української історичної спільноти."Сьогодні всі ми є учасниками події загальнонаціонального масштабу, коли Україна знову відновлює найвищу історичну справедливість для себе", — наголосив президент України Володимир Зеленський.Він також акцентував, що Україна повертаємо додому видатного сина українського народу. Це взірцевий воїн та вагомий державний діяч України, полковник Євген Коновалець."Разом із ним Україна повернула частину себе, своєї пам’яті, українського досвіду, нашої національної історії, історії усіх, хто в різні часи жив і бився заради України, нашої незалежності та самостійної держави", — заявив на перепохованні український лідер.Церемонія відбулася, згідно з військовим поховальним ритуалом із відданням усіх належних військових почестей.. Подія стала другим почесним перепохованням борця за незалежність України на території НВМК, після того, як у травні тут перепоховали полковника Армії УНР, голову ОУН Андрій Мельник і його дружина Софію Федак-Мельник. Згодом їх перепоховають на території Українського національного пантеону.Раніше, 11 серпня, в Роттердамі (Нідерланди) відбулася церемонія ексгумації останків полковника Коновальця, а 14 серпня його прах доставили до Патріаршого собору Воскресіння Христового Української греко-католицької церкви (УГКЦ) у Києві для церемонії прощання, яка тривала декілька днів.Що відомо про Євгена КоновальцяЄвген Коновалець — полковник армії УНР, командир Січових стрільців, комендант Української військової організації (УВО) та перший голова ОУН.Його вбили в Роттердамі 23 травня 1938 року. Замах організували радянські спецслужби, виконавцем став агент Павло Судоплатов. Після загибелі полковника поховали на кладовищі "Кросвейк" у Роттердамі.Його могила мала статус тимчасової, оскільки передбачалося, що в майбутньому останки перепоховають в Україні. У травні 2026 року Нідерланди надали Україні дозвіл на перепоховання Коновальця.Пам’ятник, який 87 років стояв на могилі Коновальця у Роттердамі, відтепер зберігатимуть у його родинній садибі на Львівщині, а саме місце поховання у Нідерландах меморіалізують.Як відомо, в червні 2025 року Кабінет міністрів затвердив порядок здійснення перепоховання на НВМК видатних борців за незалежність України у ХХ столітті.Нагадаємо, раніше голова Офісу президента Кирило Буданов заявляв, що перепоховання Євгена Коновальця — це історична подія, яка стала значущим кроком у відновленні національної пам'яті та вшануванні борців за незалежність..

Лідер польської політичної партії "Право та справедливість" Ярослав Качинський заявив про нібито незаконні розкопки на місцях колишніх польських сіл на території України. Він вимагає пояснень як від української, так і польської влади.Одного з провідних політиків Польщі цитує видання Onet. Зокрема, Качинський заявив, що в історично-географічній області на Заході України, яку Польща називала "Східною Галичиною", начебто проводяться "незаконні розкопки"."Незаконні розкопки на місцях колишніх польських сіл у Східній Галичині насправді відбуваються", — зазначив він. Він поінформував, що його партія звернеться "до найважливіших державних органів Республіки Польща, зокрема, до Міністерства закордонних справ"."Наруга над останками померлих і пограбування коштовностей у жертв, зокрема, Волинської різанини, так званими групами чорних копачів заради наживи, — все це робиться за згодою місцевої української влади", — йдеться у дописі Качинського.Він також наголосив, що вимагатиме пояснень і реакції на «цю злочинну діяльність". Щоправда, наразі не зрозуміло, про які саме випадки чи інциденти заявив польський політик.Варто зазначити, що 7 серпня польський Інститут національної пам’яті оголосив про завершення робіт з ексгумації жертв Волинської трагедії у двох колишніх селах на Волині.Як відомо, під час досліджень на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька фахівці виявили рештки щонайменше 38 людей, які загинули 1943 року.Нагадаємо, що 11 серпня в Тернополі в Музеї національно-визвольної боротьби створено Всеукраїнську громадську організацію "Пам'ять і справедливість". Це — асоціація нащадків українських жертв польських репресій..

У вівторок, 11 серпня, в Тернополі в Музеї національно-визвольної боротьби створено Всеукраїнську громадську організацію "Пам'ять і справедливість". Це — асоціація нащадків українських жертв польських репресій.Про це повідомили на Facebook-сторінці асоціації "Пам'ять і справедливість".Зазначається, що в установчих зборах взяли участь нащадки українців, які постраждали від польських репресій у ХХ столітті, історики, науковці, громадські діячі та представники громадськості з різних регіонів України.Під час зборів учасники одностайно підтримали створення організації, затвердили її статут, резолюцію установчих зборів, а також визначили основні напрями діяльності та обрали керівні органи. Головою обрано громадсько-політичного діяча Тараса Гребеняка. Заступниками стали народний депутат України VIII скликання Андрій Шинькович і ветеран російсько-української війни Сергій Годлевський."Наша організація не створюється проти когось. Вона заради правди. Ми переконані, що міцні українсько-польські відносини можуть будуватися лише на взаємній повазі та чесному погляді на історію", — наголосив Гребеняк.Основними напрямами роботи організації визначено:наукову діяльність: підтримка досліджень і популяризація документально підтверджених фактів про репресії та депортації;збереження спадщини: догляд за українськими пам'ятками та похованнями на території Польщі;оцінку подій: надання належної правової й історичної оцінки фактам для подальшого розвитку стосунків із Польщею як зі союзником.За словами заступника голови організації Сергія Годлевського, збереження й опрацювання цих фактів є критично важливим для відновлення історичної справедливості.Як відомо, польська влада 1930 року провела у Східній Галичині масштабну репресивну кампанію, відому як "пацифікація". Польські поліція й армія проводили арешти, побиття й обшуки, а також закривали та руйнували українські установи.Після Другої світової війни польська комуністична влада продовжила репресивну політику щодо українського населення. 1947 року в межах операції "Вісла" українців із південно-східних регіонів Польщі — Лемківщини, Холмщини, Надсяння та Підляшшя — примусово депортували на північний захід країни.Нагадаємо, що декілька днів тому Український інститут національної пам'яті повідомив про проведення ексгумації останків, виявлених під час пошуку поховань жертв Волинської трагедії 1943 року, а також низки інших досліджень поховань часів Другої світової війни та повоєнного періоду. Роботи заплановані у Львівській, Рівненській, Київській, Тернопільській і Волинській областях..