
Національний військово-історичний музей України створив цифровий архів, який налічує понад 500 артефактів російсько-української війни. Там зібрано предмети які стосуються періоду від Революції Гідності до звільнення Херсона.
Про це повідомило "Суспільне Культура" з посилання на пресреліз музею.
"Команда розгорнула три спеціалізовані фотостудії просто в залах музею. За п'ять тижнів фахівці зробили понад шість тисяч світлин, оцифрувавши більш ніж 500 предметів періоду з 2014 року до сьогодення", — йдеться в повідомленні.
Для складних об'єктів, наприклад, військових касок, зброї чи деформованої техніки, застосовували технологію пошарового поєднання точок фокусу (focus stacking). Це забезпечило максимальну чіткість кожного міліметра поверхні.
Оцифрування проводили за міжнародними стандартами збереження даних. Незабаром усі створені матеріали передадуть до Єдиного державного реєстру Музейного фонду України.
"Оцифрування за міжнародними стандартами гарантує, що інформація про наші музейні скарби збережеться на покоління вперед, незалежно від будь-яких зовнішніх загроз", — пояснив керівник проєкту Влад Піоро.
Особливу увагу автори приділили предметам побуту військових і полонених. Серед оцифрованих речей — шапка, яку полонені "азовці" зшили з радянської ватної ковдри у холодних камерах, і футболка з номерами телефонів родин побратимів. Її винесли на собі бійці, яких обміняли першими. Поряд із такими особистими речами команда зафіксувала бойові прапори, важке екіпірування, пошкоджену броню та безпілотники.
"Завдяки цифровим технологіям ми можемо показати експонати в деталях, пояснити їхнє походження, відтворити обставини історичних подій і донести ці розповіді до людей. Адже йдеться не просто про доступ до цифрових зображень, а про доступ до самої історії України", — наголосив військовий історик і заступник директора музею з наукової роботи Ярослав Тинченко.
Окрім відцифрованих артефактів, у межах ініціативи також створили двомовний мультимедійний аудіогід, який охоплює 35 тематичних вітрин, повністю покриваючи експозицію третього поверху музею.
Голова Українського інституту національної пам'яті Олександр Алфьоров переконаний, що аудіогід є унікальним посібником для школярів, студентів, вчителів і батьків.
"Автори у доступній і зрозумілій формі не лише надають слухачу потрібну інформацію, а й діляться з ним спогадами й емоціями безпосередніх учасників подій. З таких цеглинок, як цей проєкт, ми й вибудовуємо каркас нашої національної памʼяті", — підсумував він.
Нагадаємо, що на початку року в Силах безпілотних систем запрацював цифровий облік та постачання майна і техніки зв’язку. Відтепер всі процеси відбуваються "без паперової тяганини та довгих погоджень".