# петиція

Київська міська рада та міський голова Києва Віталій Кличко відхилили петицію щодо розблокування руху авто та громадського транспорту з лівого берега на правий під час повітряних тривог. Про це йдеться на сайті Київської міської ради. "Рішення може бути переглянуте виключно за умови суттєвої стабілізації безпекової ситуації в столиці та надходження відповідних рекомендацій від Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Відповідний аналіз і оцінка здійснюються на постійній основі", — зазначив Віталій Кличко. Раніше петиція набрала необхідні 6 312 підписів киян. Рішення про блокування руху транспорту ухвалила Рада оборони Києва. У Київраді підтвердили, що його можуть змінити тільки тоді, коли ситуація з безпекою в Києві значно поліпшиться. До того ж для цього потрібні рекомендації від Державної служби України з надзвичайних ситуацій. Окрім того, у Київраді наголосили, що рішення про обмеження руху через мости під час повітряної тривоги ухвалює командування угруповання сил і засобів оборони Києва. Міська рада та її органи не можуть змінювати це рішення. Нагадаємо, що в неділю, 1 грудня, в Києві відкрили рух Подільсько-Воскресенським мостом для легкових авто та громадського транспорту. Для вантажівок мостовий перехід поки залишиться закритим. Об'єкт будували понад 30 років. 1993 року Кабінет міністрів схвалив документацію щодо будівництва.

У Черкасах місцеві жителі збирають підписи, щоб зробити безоплатним проїзд у громадському транспорті для людей, які мають прізвище Заєць та Зайченко. Відповідна петиція наразі набрала 52 із 500 необхідних підписів. Про це стало відомо із сайту електронних петицій міста. Петицію щодо безоплатного проїзду громадян, які мають прізвище Заєць, було створено 20 жовтня. Її ініціатором є Смолянський Василь Олександрович. "Вельмишановна Громада, бажаю міцного та непохитного! Пропоную для містян Черкас зі славнозвісним прізвищем ЗАЯЦЬ (Зайченко), зробити проїзд в міському транспорті БЕЗКОШТОВНО! Дякую за увагу", -- наголосив автор петиції.  Станом на неділю, 3 листопада, ця петиція зібрала лише 52 підписи з 500 необхідних. Збір підписів триватиме ще впродовж 17 днів. Серед тих, хто підписав цю петицію, є люди з прізвищем Заєць. Скриншот: сайт електронних петицій міста Черкаси Нагадаємо, в Україні деякі категорії громадян мають можливість безплатно подорожувати або отримувати квитки зі знижкою 50% на проїзд "Укрзалізницею". Для цього необхідно пред'явити відповідний документ, що підтверджує пільгову категорію та право на дешевший або безплатний проїзд.

На сайті Кабміну зареєстровано петицію, у якій українці просять уряд заборонити транслювати екстрасенсів у ефірі телемарафону "Єдині новини" та у інших випусках новин. Відповідний документ був зареєстрований на сайті уряду ще 12 вересня 2024 року. "Наразі відомі українські телеканали часто запрошують багатьох відомих екстрасенсів та інших представників містичних вчень узяти участь у випусках новин або виступити в телемарафоні з метою поворожити на війну, зробити розклади таро і поділитися своїми "прогнозами" про майбутній перебіг подій на фронті або щодо обстрілу ворогом українських міст", — наголосила авторка петиції Наталя Яковлєва. На думку авторки, трансляція екстрасенсів у телемарафоні та у випусках новин є "прямою рекламою шахраїв, що змушує глядачів вірити в магію, екстрасенсорні дива та посилює розвиток магічного мислення". Натомість, як зауважується у петиції, особливо небезпечними є екстрасенси з російським минулим, адже "вони поміж рядків закидають небезпечні проросійські меседжі-наративи, які деструктивно впливають на свідомість українців". "Крім того, важливим фактором є те, що телемарафон "Єдині новини" фінансується з державного бюджету, тобто на кошти платників податків. Тому неприпустимим є той факт, що за гроші українців їх успішно годують з телеекранів відвертою псевдонауковою маячнею від екстрасенсів, які, до того ж, маніпулюють думкою українських глядачів щодо своїх “надприродних здібностей”, вводячи їх в оману, і потім поза телеефірами пропонують населенню шахрайські "екстрасенсорні" послуги, надаючи їх за величезні кошти в обхід податкової", -- йдеться у документі. Наразі петиції зібрала лише 659 голосів. Проте для того, аби Кабмін розглянув документ необхідно зібрати 25 тисяч голосів. Нагадаємо, раніше в Україні зооактивісти пропонували створити зоополіцію. Відповідна петиція набрала 25 тисяч голосів на сайті Кабміну.

Петиція про зниження верхньої межі віку для мобілізації набрала потрібні 25 тисяч голосів. Тепер документ розгляне президент Володимир Зеленський. Про це йдеться на сайті офіційного представництва Зеленського. Зокрема, у петиції підписанти попросили очільника держави зменшити мобілізаційний вік для чоловіків з 60 до 50 років. Зазначається, що це необхідно для поліпшення економічної ситуації в країні. Однак конкретних механізмів чи інструментів для впровадження такої ініціативи автори петиції не запропонували. Який мобілізаційний вік в Україні сьогодні Наразі до війська можуть призвати чоловіків віком від 25 до 60 років. Проте раніше нижня межа мобілізаційного віку становила 27 років, але 2 квітня 2024 року Володимир Зеленський підписав закон про зменшення граничного віку перебування громадян на військовому обліку призовників. Нагадаємо, у липня 2024 року речник Міністерства оборони України Дмитро Лазуткін заявляв, що поки гострої потреби у зниженні мобілізаційного віку немає. Цьому сприяла велика кількість осіб, які оновили військово-облікові дані.

На сайті Верховної Ради зареєстровано петицію про позбавлення мандата народного депутата Миколи Тищенка. Менш ніж за добу документ набрав половину необхідних голосів. Петицію опубліковано на сайті парламенту. "Твердо й рішуче ми виступаємо з ініціативою щодо зняття повноважень депутата Верховної Ради України Миколи Тищенка. Істотно шкодить він роботі нашого парламенту, що є вкрай важливою для нашої країни... Неприпустимим є його зловживання статусом, перевищення службових повноважень та рекет. Країна не може дозволити собі такого представника", -- наголошується у петиції. Наразі документ підписали вже понад 15 тисяч українців. Водночас для того, аби петицію розглянули залишилося зібрати понад дев'ять тисяч голосів. Петиція про позбавлення мандата Миколи Тищенка. Джерело: itd.rada.gov.ua Що відомо про справу Миколи Тищенка У Дніпрі 20 червня група невідомих осіб в одязі кольору хакі та балаклавах здійснила напад на колишнього бійця спеціального підрозділу Kraken Дмитра "Сина" Павлова. Це сталося в той час, коли чоловік гуляв із дитиною.  Місцеві Telegram-канали одразу заявили, що до цього причетна охорона народного депутата Миколи Тищенка, з яким Павлов посперечався. Зокрема, у соцмережах з'явилося відео, як група людей у формі оточила чоловіка у цивільному одязі та взяла його руки в кайданки. До того ж один із нападників у формі обшукував сумку чоловіка у цивільному та, схоже, ударив його. Через деякий час у поліції Дніпропетровської області повідомили, що за фактом конфлікту у центрі Дніпра відкрили два кримінальні провадження. Натомість у спецпідрозділі "Кракен" підтвердили, що чоловік у цивільному, який отримав тілесні ушкодження внаслідок сутички, є колишнім військовослужбовцем їхнього підрозділу. Сам Тищенко заявив, що потерпілий військовий (Дмитро Павлов) є нібито начальником безпеки ботоферми, обшук якої вчора проводили Тищенко разом з якимись людьми. Водночас нардеп не відповів, хто ті люди, які були із ним. Адже, як Тищенко запевняв раніше — у нього немає охорони. Нардеп наголосив, що Павлов "разом зі своїми хлопцями підійшов до місця, де проводились слідчі дії та спровокував поліціянта".  Натомість в обласній поліції зазначили, що місцеві та правоохоронці не співпрацювали з Тищенком і не брали участь в проведенні обшуків. У четвер було відкрито два кримінальних провадження за даним фактом: нанесення легких тілесних ушкоджень і незаконне позбавлення волі. Нагадаємо, 25 червня стало відомо, що за матеріалами Державного бюро розслідувань генеральний прокурор України повідомив про підозру чинному народному депутату України Миколі Тищенку за фактом незаконного позбавлення волі колишнього військовослужбовця у Дніпрі.

У Києві пропонують відкрити офіційне кладовище для домашніх тварин. Відповідна петиція станом на вівторок, 30 квітня, набрала понад 2700 підписів.  "В більшості з нас є коти та собаки, які для нас члени сім'ї і яких ми дуже любимо. Але на жаль при втраті улюбленця ми стикаємося з великою проблемою поховання, бо офіційного кладовища для тварин наразі в нашому місті не існує", -- -зазначає авторка петиції Анжеліка Ігорівна Степанчук. Вона додає, що відкриття офіційного кладовища домашніх тварин може дати Києву додаткові фінансові надходження, адже багато власників домашніх тварин готові платити за місце поховання пухнастих улюбленців, якщо знатимуть, що його не забудують й не знесуть у будь-який момент. Варто наголосити, що для того, аби ініціативу розглянула влада міста, петиція має зібрати шість тисяч підписів від киян. Нагадаємо, що в Кабміні відреагували на петицію про створення зоополіції. В уряді вважають недоцільним створення в правоохоронних органах Національної поліції окремих підрозділів для захисту тварин від жорстокого поводження.

В уряді вважають недоцільним створення в правоохоронних органах Національної поліції окремих підрозділів для захисту тварин від жорстокого поводження. Про це стало відомо з відповіді Кабінету міністрів України на петицію про створення підрозділу зоополіції. Зазначається, що наразі українські правоохоронці беруть активну участь в обороні України та виконують завдання для забезпечення заходів правового режиму воєнного стану, що є пріоритетом. "Вважаємо, що на сьогодні створення окремих підрозділів із захисту тварин від жорстокого поводження в органах Національної поліції є недоцільним. МВС та Національна поліція, враховуючи актуальність питання охорони та захисту тварин від жорстокого поводження, систематично вживають заходів щодо підвищення рівня знань поліцейських у цій сфері", -- додають в уряді. Також у Кабміні наголошують, що, згідно з даними статистики адміністративних та кримінальних правопорушень, торік поліцейські виявили понад 4,8 мільйона адміністративних правопорушень, з яких лише 0,1% стосувалися сфери захисту тварин. Усього зареєстровано 369 тисяч кримінальних правопорушень, з яких лише 0,05% стосувалися захисту тварин від жорстокого поводження. "Ураховуючи наведене, вважаємо, що на сьогодні створення окремих підрозділів із захисту тварин від жорстокого поводження в органах Національної поліції є недоцільним. МВС та Національна поліція, ураховуючи актуальність питання охорони та захисту тварин від жорстокого поводження, систематично вживають заходів щодо підвищення рівня знань поліцейських у цій сфері", -- йдеться у відповіді на петицію. В уряді додають, що, згідно з Меморандумом про співробітництво між Національною поліцією та зоозахисними організаціями України, у 2023 році проведено 38 тренінгів для патрульних, дільничних офіцерів, поліцейських офіцерів громад та ювенальних правоохоронців. Нагадаємо, раніше Кабмін виділив 2,5 мільярда гривень на будівництво укриттів у школах. Найбільше коштів отримає Харківська, Дніпропетровська та Запорізька області.

Необхідну кількість голосів набрала петиція із закликом призупинити надання російським військовополоненим права на телефонний зв'язок. Тепер її має розглянути Кабінет міністрів України. Про це свідчить петиція на офіційному сайті Кабінету міністрів України Авторка петиції Інна Турова стверджує, що родичі українських полонених захисників не мають жодної інформації про їхній стан здоров’я чи місце перебування. "Попри багатомісячні прохання та вимоги, ми не можемо почути голос наших захисників, аби впевнитися, що вони справді живі. Це щастя мали лише одиниці з нас. Ми пишемо листи своїм чоловікам, синам та братам, але навіть не знаємо – чи доходять вони до них. Міжнародний комітет Червоного Хреста мовчить про це не менш твердо, ніж це роблять росіяни", — аргументувала вона свою позицію. Водночас авторка петиції зазначила, що росіяни, які потрапили в полон, вже давно написали та зателефонували своїм рідним. "Рідні наших ворогів живуть спокійніше, знаючи про забезпечену долю тих, хто приходив нас вбивати. Вони знають, що Україна урядовим документом закріпила право російських військовополонених на телефонні розмови, хоча це зовсім не передбачено Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими 1949 року, яка гарантує лише листування", — додала авторка петиції. На думку підписантів, ставлення до полонених ворогів "має мати розумні межі". Тож вони закликають призупинити надання російським військовополоненим права на телефонний зв'язок, поки Росія не забезпечить таку можливість для українських захисників. "Подальша можливість у полонених ворогів зв’язатися з рідними має залежати від політики Росії, яка ведеться стосовно наших захисників", — йдеться в дописі. З 22 березня петиція набрала понад 25 тисяч голосів. Тепер її повинен розглянути Кабінет міністрів і надати відповідь. Нагадаємо, декілька днів тому Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець заявив, що росіяни проігнорували ініціативу України щодо обміну військовополонених мусульман і католиків. При цьому українська сторона пропонувала формат обмін один до чотирьох.

В Україні зооактивісти пропонують створити зоополіцію. Відповідна петиція вже набрала необхідну кількість голосів, тому тепер її повинен розглянути уряд. Авторка петиції Марина Суркова пропонує у структурі Національної поліції України створити підрозділ зоополіції. "З року в рік ми чуємо про нові випадки жорстокого поводження з тваринами. ... Але найгірше, що поліція здебільшого не володіє достатнім рівнем знань (навіть незважаючи на численні тренінги, які регулярно проводять зоозахисники для представників поліції) або просто не діє, бо не вважає тварин вартими своєї уваги", -- пише активістка. У петиції вказується, що зоополіція, окрім реагування на випадки жорстокого поводження з тваринами та проведення розслідувань, повинна стежити за дотриманням власниками тварин правил утримання домашніх улюбленців та складати адміністративні протоколи за неналежне утримання тварин. Як аргумент для створення зоополіції, авторка використовує дослідження Єльського університету, яке засвідчило, що 80% засуджених за насильницькі злочини раніше знущались з тварин або взагалі їх вбивали.  Раніше за жорстоке поводження з тваринами був передбачений лише штраф в розмірі 850 грн, але у 2017 році Верховна Рада України прийняла зміни до законодавства. Тепер за жорстоке поводження з тваринами порушникам загрожує від двох до восьми років позбавлення волі. У петиції вказується, що, попри зміни у законі, суспільство майже не чує гучних кейсів та судових вироків винуватцям жорстокого поводження з тваринами.  Авторка петиції визнає, що є поодинокі випадки притягнення осіб до відповідальності за жорстоке поводження з тваринами. Але і цих випадків не відбулося б, якби не тиск громадськості та зоозахисників. Жінка вважає, що така ситуація склалася через зайнятість поліції тисячами інших справ. Ключем до розв'язання проблеми вона вважає створення підрозділу зоополіції в структурі Національної поліції України. Нагадаємо, що у січні українцям офіційно дозволили брати тварин в укриття. Відповідні зміни ухвалило Міністерство внутрішніх справ України, які почали діяти з 25 січня 2024 року.

Петиція щодо перенаправлення на потреби Збройних сил України коштів, виділених на телемарафон, набрала необхідні 25 тисяч голосів. Тепер Кабінет міністрів зобов'язаний її розглянути. Відповідний документ опублікований на сайті уряду. Петицію №41/005936-24еп на сайті Кабміну зареєстрували 17 січня. Станом на 31 березня вона зібрала понад 29 тисяч підписів.   Ініціатори петиції закликають Кабмін внести відповідні зміни до держбюджету на поточний рік, щоб переспрямувати кошти, призначені для телемарафонів, на фінансування безпілотників та пікапів для ЗСУ. На думку авторів петиції, телемарафон та створення контенту для Freedom є "надзвичайно дорогими для державного бюджету".  "За 2022 та 2023 роки на них було витрачено 2,13 мільярда гривень. За цю суму можна було б купити 21 515 квадрокоптерів DJI Mavic 3 або 4000 пікапів в доброму стані. На 2024 рік на фінансування телемарафонів вже заклали майже 2 мільярди гривень", -- йдеться у петиції.  До того ж ініціатори документа зауважили, що "телемарафони є часто маніпулятивними джерелами інформації, які не відображають реальну ситуацію в країні та світі" та "є засобом політичної боротьби". "Ми вважаємо, що телемарафони Єдині новини та Freedom є шкідливими для національної безпеки, демократії та економіки України. Ми вимагаємо припинити трансляцію телемарафонів та перерозподілити виділені на них кошти на потреби оборони країни", -- наголошується в петиції. Водночас видання "Наші гроші" заявило, що цього року українські платники податків заплатять за трансляцію Єдиного телемарафону ще пів мільярда гривень.  "Державне підприємство "Мультимедійна платформа іномовлення України" у березні уклало угоди з телеканалами, що входять до марафонів "Єдині новини #UAразом" та Freeдом, на виготовлення контенту протягом 2024 року ще на суму 568 мільйона гривень", -- йдеться у повідомленні. Загалом же під час повномасштабного вторгнення "МПІУ" і телеканал "Рада" вже заплатили виробникам контенту для марафонів 1,21 мільярда гривень.  Журналісти зауважили, що найбільший контракт на 2024 рік вартістю 190 мільйонів гривень узяло ТОВ "Ми -- Україна". Відтак, ціна години контенту для "Єдині новини #UAразом" становить 196 тисяч гривень. Крім того, ТОВ "СЛМ Новини" Віктора Пінчука отримало цьогоріч два замовлення на суму майже 190 мільйонів гривень, а група Ігоря Коломойського взяла 187 мільйонів гривень. Зокрема, ТОВ "Телерадіокомпанія "Студія 1+1" дали 139 мільйонів гривень на "Єдині новини #UAразом" по 155 тисяч гривень за годину, а Іноземне підприємство "1+1 Продакшн" отримало 48 мільйонів гривень на Freeдом по 92 тисячі гривень за годину. Нагадаємо, раніше повідомлялося, що українські телеканали розглядають можливість зміни формату загальнонаціонального марафону "Єдині новини". .

Петиція про заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військових на час воєнного стану, а також про інші обмеження для учасників грального ринку набрала понад 25 тисяч голосів. Президент Володимир Зеленський доручив державним відомствам зібрати інформацію щодо цього питання для прийняття подальших рішень. Відповідне повідомлення з'явилось у Telegram-каналі президента. Зеленський зауважив, що сьогодні дуже швидко зібрала необхідні голоси петиція щодо тематики казино — онлайн-платформ гральних, а саме про те, як це поширено і як це впливає на частину суспільства.  "Доручив голові Служби безпеки України, Держспецзвʼязку, Мінцифрі та секретарю РНБО зібрати мені всю аналітику із цього питання і наступного тижня запропонувати рішення", — сказав глава держави. Заборона азартних ігор для військовослужбовців: про що йдеться у петиції У своїй петиції військовослужбовець 59-ї бригади Павло Петриченко закликає президента Зеленського внести до парламенту невідкладний законопроект, який передбачатиме: на час воєнного стану — заборону азартних ігор та доступу до онлайн-казино для військовослужбовців; заборону реклами азартних ігор з використанням символіки ЗСУ та будь-якої повʼязаної з війною та армією символіки чи предметів: форма, каска, автомат і тощо; заборону благодійним фондам співпрацювати з учасниками грального ринку; заборону військовим частинам приймати на баланс майно у вигляді благодійної допомоги від учасників грального ринку або пов’язаних фізичних чи юридичних осіб; заборону будь-якої реклами чи публічних згадок фактів надання учасниками грального ринку благодійної допомоги військовослужбовцям; заборону ломбардам приймати дрони, тепловізори та інші схожі товари подвійного призначення; зобов’язання інтернет-провайдерів та мобільних операторів блокувати вебсайти нелегальних казино. Автор петиції зазначив, що онлайн-казино та інші учасники грального бізнесу користуються вразливістю воїнів та привертають їхню увагу до себе, використовуючи символіку ЗСУ. Крім того, гральний бізнес "відбілює" свою діяльність невеликими благодійними пожертвами на користь ЗСУ. Нагадаємо, на початку лютого комітет Верховної Ради з фінансів податкової та митної політики підтримав ідею ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей. Також буде автоматизована видача гральної ліцензії у сфері азартних ігор.

На сайті президента України зареєстрували петицію з вимогою сприяти впровадженню вже розробленого механізму протидії сексуальним домаганням у Збройних силах та "припинити безкарність тих, хто чинить насильство в армії". Авторкою петиції виступила парамедикиня та очільниця "Жіночого ветеранського руху" Катерина Приймак. Документ було оприлюднено ще 8 березня. "Проблема сексуальних домагань та сексуального насильства на військовій службі існує в арміях усіх країн світу, і Україна не є винятком", -- наголошується у документі. У петиції зазначається, що українська армія має один з найбільших відсотків залучених жінок. Станом на жовтень 2023 року, їхня кількість уже 62 062 людини. Однак проблема сексуальних домагань залишається нерозв'язаною, і від цього страждають не лише жінки, але й чоловіки. До того ж згідно з петицією, дослідження "Невидимий батальйон 3.0" у ЗСУ було зафіксовано десятки випадків сексуальних домагань й кривдники залишилися не покараними. У петиції зазначено, що наявні механізми протидії та розслідування сексуальних домагань, насильства за ознакою статі неефективні, бо не адаптовані під низку особливостей таких ситуацій. "До повномасштабної війни Генеральний штаб не встиг призначити людей на посади підрозділу гендерної інтеграції в Апараті Головнокомандувача ЗСУ. За цим слідувало б ухвалення Інструкції із запобігання сексуальним домаганням та гендерній дискримінації в ЗСУ, яка до 24 лютого 2022 року пройшла погодження зі всіма командуваннями. Таким чином, ані запропоновані механізми, ані будь-які інші так і не були затверджені й утілені.Просимо Верховного Головнокомандувача сприяти якнайшвидшому впровадженню механізму реагування на повідомлення про сексуальні домагання, насильство за ознакою статі в ЗСУ", -- наголошується в документі. Зауважимо, для того аби очільник держави розглянув петицію вона має набрати 25 тисяч голосів. Наразі ж документ назбирав понад 3500. Нагадаємо, раніше у Міністерстві оборони України пояснили, що значна частина військових на сьогодні перебуває у тилу, адже "у жодній сучасній війні на фронті не може перебувати більшість військовослужбовців".

Транспортна комісія Київської міськради підтримала петицію про дозвіл перевезення собак в метро. Наразі пасажири мають право безплатно перевозити в столичному метрополітені лише птахів і дрібних тварин у клітках. Про це йдеться у повідомленні громадської організації "Пасажири Києва" у Telegram-каналі. Директор метрополітену Віктор Брагінський розповів, що підземка під час тривог забезпечувала безпеку людей, в тому числі з домашніми улюбленцями. Тому, за його словами, метрополітен підтримує цю пропозицію, однак просить надати відтермінування у реалізації петиції для обговорення ініціативи з громадськими організаціями та кінологами. "Оскільки розгляд петицій не передбачає їх відтермінування, то вона має реалізовуватися Департаментом транспортної інфраструктури КМДА в плановому порядку", — йдеться у повідомленні. Додамо, що петиція із закликом дозволити проїзд із собаками в метро за умов дотримання безпеки та санітарних норм для інших пасажирів з'явилася на сайті Київської міськради 6 лютого, а вже 20-го ця петиція набрала необхідну кількість голосів. Нагадаємо, у Київраді попередили про небезпеку у метро з початком весняного паводку. У звязку із підняття рівня води у підводних річках, "синя" гілка київської підземки може перетворитись на аналог каналу у Венеції й рух між станціями буде відбуватись на човнах. .

Кабінет міністрів України може розглянути петицію із закликом не виводити населені пункти з категорії постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Вона набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів. Відповідна інформація з'явилась на сайті уряду. Зазначається, що петиція була подана 5 липня і станом на 12 вересня набрала необхідні голоси для розгляду. Звернення зареєстрували у зв'язку з оприлюдненням відповідного проекту постанови Державного агентства України з управління зоною відчуження. Варто відзначити, що проектом акта пропонується затвердити новий перелік населених пунктів, що належать до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, згідно з яким більшість населених пунктів виводиться з категорії постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС. Що вимагають підписанти петиції Ініціатори заявляють, що рішення підготовлено винятково на основі експертних висновків щодо радіологічного стану населених пунктів, підготовлених за результатами проведеної 2011 року загальнодержавної дозиметричної паспортизації, і водночас не враховуються економічні чи соціальні наслідки. "З огляду на вищенаведені факти, а також соціальне обурення мешканців територій, що суттєво постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у зв'язку з можливим зниженням рівня їхнього соціального захисту, громадяни України вимагають не схвалювати проєкт постанови Кабінету міністрів", — йдеться в петиції. Чорнобильська катастрофа: що відомо Аварія на Чорнобильській АЕС — техногенна екологічно-гуманітарна катастрофа, спричинена двома тепловими вибухами й подальшим руйнуванням четвертого енергоблока Чорнобильської атомної електростанції, розташованої на території України (тоді УРСР), в ніч на 26 квітня 1986 року. Руйнування мало вибухову природу, реактор було частково зруйновано і в довкілля викинуто велику кількість радіоактивних речовин. Відбулося виверження потужністю трьохсот Хіросім. На думку багатьох, ця виняткова подія та офіційна реакція на неї, що була виявлена Москвою, стали однією з причин розпаду СРСР. Ця надзвичайна подія, яку називають найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі, є однією з двох аварій атомної енергетики, оцінених як "сім" (найбільший ступінь тяжкості) за Міжнародною шкалою ядерних подій, іншою є ядерна катастрофа на Фукусімі в Японії 2011 року. Нагадаємо, раніше науковець Володимир Борисенко заявив, що потенційна аварія на Запорізькій АЕС не є настільки небезпечною, як Чорнобильська катастрофа. Пʼять зі шести енергоблоків станції перебувають у холодному стані. Тож спричинити витік радіації насправді непросто.

Президента Володимира Зеленського закликали ветувати закон про е-декларування депутатів та чиновників. Петиція на сайті президента лише за кілька годин набрала необхідні 25 тисяч голосів. У петиції закликають накласти вето на закон №9534 та повернути його до парламенту з вимогою публічного негайного доступу до Реєстру декларацій. Станом на вечір 6 вересня звернення вже має понад 32 тисячі голосів. Тепер петицію повинен розглянути глава держави. "Таким кроком народні депутати пішли проти заяв Європейського Союзу, послів G7 та депутатів Європарламенту. Кількість журналістських розслідувань, де фігурують народні депутати та представники виконавчої влади разюча. В цей час приховувати від українців декларації влади — це покривати тотальну корупцію у країні", — пише автор петиції Олександр Ябчанка. Скріншот з сайту президента Повернення е-декларування: що відомо Верховна Рада ухвалила законопроект №9534 про відновлення електронного декларування під час воєнного стану. Проте парламентарі не підтримали поправку №371 — про негайне відкриття декларацій чиновників. За поправку №371 проголосували лише 199 народних депутатів, проте для її ухвалення необхідно 226 голосів.  Водночас президент України Володимир Зеленський вже відреагував на ухвалення закону про е-декларування для депутатів та чиновників. Глава держави ще не визначився, чи підписуватиме його. Він заявив, що йому потрібно проконсультуватися з віце-прем'єр-міністеркою з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Ольгою Стефанішиною. Очікується, що ухвалення закону сприятиме спрощенню притягнення до відповідальності за несвоєчасне подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і також підвищить ефективність впливу держави на забезпечення вимог фінансового контролю особами, які відповідно до частин першої та другої статті 45 Закону України "Про запобігання корупції" зобов’язані подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Нагадаємо, раніше у Національному агентстві з питань запобігання корупції закликали Верховну Раду не руйнувати декларування та не приховувати від суспільства дані про осіб, які вчинили корупційні злочини.