# Тимур Міндіч

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про підозру ще шістьом учасникам організованої групи, яку викрили вчора на легалізації здобутого у злочинний спосіб майна в особливо великих розмірах.Про це повідомили на сайті НАБУ. Там уточнили, що йдеться про:колишнього віцепрем'єр-міністра України (Олексій Чернишов — TrueUA);бізнесмена (одного з керівників злочинної організації, викритої у листопаді 2025 року в межах спецоперації "Мідас") (Тимур Міндіч — TrueUA);інших осіб.За даними слідства, упродовж 2021-2025 років підозрювані відмили понад 460 мільйонів гривень шляхом зведення котеджного містечка в селі Козин Київської області."Йдеться про будівництво на земельних ділянках загальною площею близько восьми гектарів і чотирьох приватних резиденцій із допоміжними будівлями та спорудами, а також окремої резиденції загального користування — спа-зони", — деталізували правоохоронці.Вони додали, що частину витрачених на будівництво коштів отримали через так звану "пральню", підконтрольну бізнесмену — майбутньому власнику однієї з резиденцій. А це — майже дев’ять мільйонів доларів."Фінансування, зокрема, здійснювалося за рахунок коштів, отриманих внаслідок реалізації корупційних схем у ПАТ "НАЕК "Енергоатом", — констатували в НАБУ.Кваліфікація: частина 3 статті 209 Кримінального кодексу України (легалізація (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, в особливо великому розмірі або організованою групою).Нагадаємо, що захист колишнього очільника Офісу президента Андрія Єрмака офіційно відреагував на звинувачення правоохоронців щодо його участі у схемі легалізації коштів на елітному будівництві. Адвокат Ігор Фомін заперечив будь-яку причетність свого підзахисного до фінансових махінацій і заявив про відсутність доказової бази у справі..

Чим далі, тим більше "плівки Міндіча" нагадують інший скандальний епізод з української історії — "плівки Мельниченка". Наслідком останніх стала тривала пауза України в євроатлантичній інтеграції, чим скористалася Москва. Нинішні ж події можуть бути пунктом плану шантажу української влади задля поступок Росії."Кіно" від НАБУ. Від Розенблата до ТимошенкоПокоління ШІ й ТікТоку має коротку пам’ять, тому йому може здатися, що "Міндічгейт" — щось нове, що у нас не було таких потужних зливів аудіокомпромату на політиків. Були — і неодноразово. Наприклад, "касетний скандал", про який йтиметься трохи згодом. А в антикорупційних органів уже стало нормою публічно оприлюднювати результати негласних слідчих дій. Про кілька надгучних епізодів варто згадати.У липні 2017-го НАБУ оприлюднило деталі так званої "бурштинової справи", до якої, на думку детективів, були причетні два народних депутати — Борислав Розенблат із "Блоку Петра Порошенка" та Максим Поляков із "Народного фронту". Детективи використали агентку під прикриттям — це вже ноу-хау для наших антикорупційних органів. Також наші борці з корупцією у цьому розслідуванні співпрацювали з Федеральним бюро розслідувань. НАБУ показувало українцям "кіно" з фігурантами справи, яке стало хітом політичного сезону 2017 року. Наступного року до суду передали обвинувальний акт проти згаданих народних обранців та ще кількох фігурантів, а Вищий антикорупційний суд (ВАКС) розпочав розгляд справи по суті лише 2023-го. Вироків по ній досі немає.Інша історія — оприлюднення НАБУ аудіозаписів розмов колишнього голови Верховного суду Всеволода Князєва. Сталося це у травні 2023 року, майже три роки тому. Йшлося про одержання Князєвим (за даними детективів) хабаря у розмірі 2,7 мільйона доларів за ухвалення судового рішення на користь бізнесмена та екснардепа Костянтина Жеваго. Князєва розжалували з посади, заарештували, а 31 січня 2025 року він вийшов на свободу. Як і в попередньому випадку, суд ще триває. Третя історія — про столичних чиновників. У лютому минулого року НАБУ і САП оприлюднили відео із записами розмов столичних посадовців та фрагментами оперативних зйомок у межах справи "Чисте місто". З почутого українці дізналися про схеми заволодіння земельними ділянками. Серед підозрюваних називали прізвища заступника мера Києва, голови і заступниці земельної комісії, багатьох депутатів Київради, а організатором схем називався бізнесмен та колишній депутат міськради Денис Комарницький. Підозри загалом отримали десять осіб, але, як з’ясувалося, головний фігурант накивав п’ятами з країни. На якій стадії ця справа станом на зараз — сказати складно, адже після значного резонансу навколо неї — інформаційний штиль.Минулий рік взагалі видався багатим на "кіно" від НАБУ. Це і "справа Мідас", і відео у справі нардепки Анни Скороход, і лідерки "Батьківщини" Юлії Тимошенко. Але відео чи аудіозапис у ході негласних дій не означає доведеності провини "акторів". Це, по-перше. А по-друге, коли документи слідчих дій гуляють мережею, коли їх оприлюднюють не офіційні представники НАБУ, а журналісти або народні депутати — виникає запитання: звідки вони взяли ці "плівки", як не від самих антикорупційних органів.Скандал, який поставив на паузу євроінтеграцію України"Касетний скандал" вибухнув 28 листопада 2000 року, коли тодішній лідер соціалістів Олександр Мороз оприлюднив частину диктофонних аудіозаписів, зроблених майором управління державної охорони Миколою Мельниченком. Той стверджував, що робив записи таємно, сховавши диктофон під диваном у кабінеті другого президента України Леоніда Кучми. Ключовий момент записів — обставини, пов’язані із загибеллю журналіста Георгія Гонгадзе. А от про наслідки касетного скандалу варто згадати детальніше.Президент Кучма проводив політику так званої "багатовекторності" — Україна робила кроки в бік Європи і НАТО, але з оглядкою на Москву. У 1994 році було підписано угоду про партнерство з Євросоюзом, у вересні 1997-го відбувся перший саміт Україна-ЄС, у червні 1998-го Україна заявила про прагнення до статусу асоційованого члена Євросоюзу. Був помітний рух до НАТО — 1997 року укладено Хартію про особливе партнерство з Альянсом, що дало можливість проводити спільні військові навчання і долучатися до миротворчих місій. Після "касетного скандалу" на кілька років рух у бік західних структур помітно сповільнився, що було на руку Москві. Фактично євроінтеграційні процеси активізувалися тільки у 2003 році, але дорогоцінний час був втрачений. "Плівки Мельниченка" продовжували жити своїм життям і після їхнього першого оприлюднення. У 2002 році американська влада зі згаданих аудіозаписів отримала інформацію про буцімто продаж Україною іракському режиму Саддама Хусейна станцій радіотехнічної розвідки "Кольчуга". Офіційний Київ звинувачення спростовував, однак стосунки з Вашингтоном значно погіршилися. Пізніше американці визнали, що реальних доказів продажу "Кольчуг" Іраку немає, але неприємний осад лишився. Фактично ця історія поставила на паузу інтеграцію України до Північноатлантичного альянсу. А вигоду від цього отримав Кремль. Чому напрошуються паралелі "плівок Мельниченка" з "плівками Міндіча" Записи розмов фігурантів "Мідаса" велися не майором-одинаком, а співробітниками НАБУ. Поки "правовласниками" зібраних матеріалів було Антикорупційне бюро, питання виникали хіба до того, чому там тягнуть із підозрами окремим високопоставленим фігурантам. Нині ключове питання — якою мірою поява чергових зливів пов’язана із зовнішньополітичними реаліями. Інакше кажучи, чи не схиляють Зеленського через шантаж "Міндічгейтом" до підписання невигідного миру.Для тих, хто вважає це конспірологією, нагадаємо хронологію подій. У серпні на Алясці Дональд Трамп зустрічається з Володимиром Путіним, після чого з’являється так званий "дух Анкориджа" — Путін хоче від Трампа, аби той тиснув на Зеленського для територіальних поступок, зокрема, здачі територій Донеччини, які росіяни нездатні захопити. У ході переговорів стає зрозумілим, що протиснути забаганки свого російського друга Трамп не може. І от в листопаді вибухає "Міндічгейт". Оприлюднюється частина записів, відбуваються обшуки, затримання начебто причетних до "справи Мідас" осіб. На тлі подій в Україні у ЗМІ оприлюднюють "мирний план Трампа", де йшлося фактично про капітуляцію України. Зі значними зусиллями з боку України та наших європейських друзів наміри глави Білого дому протиснути цей "план" було зірвано. Подальші переговори зайшли в глухий кут, причини цього TrueUA детально аналізував. У Києві так і не дочекалися Стіва Віткоффа і Джареда Кушнера, натомість українців шокували новою порцією "плівок Міндіча". Причому видається, що добиралися вони для удару по Зеленському. НАБУ має багатогодинні записи, про що там казали на початку цієї епопеї, але на публіку виносять ті, де про кооператив "Династія" і будинок "Вови", про компанію Fire Point, яка виготовляє дрони та балістику, про те, як ухвалювалися кадрові рішення. Удари точкові — по президенту (хоча його прізвище не фігурує), по військово-технологічній компанії та по кадрових призначеннях. Це має створити враження тотальної корупції під час війни. Хто отримує вигоду від ослаблення переговорної позиції України? Москва і Вашингтон, вони, на жаль, діють щодо України в унісон. Яка роль у цій історії НАБУ, чиї "речові докази" гуляють мережею? Антикорупційні структури співпрацюють з американцями, що ні для кого не є секретом. Але одна справа співпраця на користь державі, інша, коли росіяни тиснуть на фронті, американська адміністрація демонструє, що вона не на нашому боці, а українське суспільство збурюють хвилі скандалів через чергове вкидання епізодів "плівок Міндіча". І головне — чому воно відбулося майже через півроку після того, як вибухнув "Міндічгейт". "Якщо запалюються зірки, значить, це комусь вигідно". Для України у цьому жодної вигоди — отже, вигоду отримують інші….

Президент футбольного клубу "Полісся" Геннадій Буткевич став фігурантом резонансного розслідування через оприлюднені записи розмов бізнесмена Тимура Міндіча та ексрадника президента Сергія Шефіра. У діалогах, що стосувалися мільярдних збитків державі, ім’я Буткевича згадується щонайменше три рази.Про це повідомляє "Українська правда"Видання оприлюднило першу частину резонансних аудіозаписів, які отримали назву "плівки Міндіча". Головними героями записів є співвласник студії "Квартал-95" Тимур Міндіч та колишній перший помічник президента Володимира Зеленського Сергій Шефір. Найбільшу увагу привертає той факт, що під час обговорення корупційних розслідувань вони тричі згадують Геннадія Буткевича — відомого бізнесмена та президента ФК "Полісся".Корупційний контекст та роль БуткевичаЗгідно з матеріалами, які датуються літом 2025 року, Міндіч та Шефір обговорювали долю Олексія Чернишова. Останній, бувши ексміністром національної єдності, став фігурантом розслідувань НАБУ та САП. Його підозрюють у корупційних діях у будівельній галузі, що могли завдати збитків державі на суму понад один мільярд гривень. Співрозмовники обговорювали можливість внесення застави у 120 мільйонів гривень та умови його повернення в Україну.Що саме казали про президента "Полісся"У розшифровках аудіозаписів Сергій Шефір висловлює занепокоєння щодо того, як саме Буткевич поставиться до ситуації."Буткевич повертається, і завтра я з ним поговорю, мені треба розібратися. Не думаю, що Буткевич захоче офіційно брати участь. Взагалі, звичайно, ситуація дуже погана", — зазначав Шефір у першому фрагменті.Згодом він додає, що особиста зустріч з власником футбольного клубу постійно відкладалася."З Буткевичем ще не розмовляв, він сьогодні о 7-й повертається. Ну, в офісі мені незручно. Я просто вже заспокоївся, що мені Олег каже", — йдеться у матеріалах.В останньому епізоді Шефір наголошує на важливості узгодження позицій з іншими учасниками процесу перед зустріччю з бізнесменом."Завтра з Буткевичем зустрінуся, але до цього треба з Льошею поговорити, що він? Слава Богу, Буткевич був у відрядженні та нічого їм не сказав. А то мені Льоша дзвонив і каже, "Сказали Буткевича". А вчора каже, "Ну, звучало це ім’я". Я кажу, "Ну, Льоша, у мене поки що мандата немає, я не можу", — резюмував Шефір.Раніше редакція "Української правди" оприлюднила нову стенограму аудіозаписів, які отримали назву "плівки Міндіча". Журналісти стверджують, що матеріали надійшли до них від джерел у політичних колах. Ці файли, що складаються з трьох частин, уже долучені Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) до розслідування у справі "Мідас"..

Новий виток скандалу навколо "плівок Міндіча" змусив народних обранців викликати на килим колишнього першого помічника президента Сергія Шефіра та секретаря РНБО Рустема Умєрова. Члени профільної комісії Верховної Ради прагнуть почути відповіді на питання, що виникли після публікації чергових розшифровок розмов.Про це повідомив народний депутат та голова Тимчасової слідчої комісії Олексій Гончаренко у своєму Telegram-каналі.Гончаренко ініціював виклик Сергія Шефіра та Рустема Умєрова на засідання комісії, що заплановане на 13 травня. Приводом для цього стали нові матеріали у справі "Мідас", які нещодавно з'явилися у публічному просторі.Розслідування ТСК та нові доказиГончаренко, який очолює ТСК з питань розслідування можливих фактів порушення законодавства під час дії воєнного стану, наголосив на необхідності офіційних свідчень від згаданих осіб. Запит стосується нових розшифровок розмов, які є частиною матеріалів справи "Мідас". Згідно з даними медіа, на одному із записів фігурує бесіда між Сергієм Шефіром та бізнесменом Тимуром Міндічем. Сам голова комісії так прокоментував ситуацію у своїх соцмережах:"Ранок у всіх нас почався з нових плівок Міндіча, які опублікувала Українська Правда. І одним з фігурантів цих плівок став Сергій Шефір...Викликаю Шефіра для надання офіційних показань по цій справі. Тому чекаємо на засіданні. Питань стає все більше".Роль НАБУ та походження записівРаніше редакція "Української правди" оприлюднила нову стенограму аудіозаписів, які отримали назву "плівки Міндіча". Журналісти стверджують, що матеріали надійшли до них від джерел у політичних колах. Ці файли, що складаються з трьох частин, уже долучені Національним антикорупційним бюро України (НАБУ) та Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою (САП) до розслідування у справі "Мідас".Нагадаємо, 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..

Журналісти отримали доступ до аудіозаписів, відомих як "плівки Міндіча", що проливають світло на резонансну справу. Вже оприлюднено перші розшифровки задокументованих розмов та згодом очікується продовження серії викриттів.Про це йдеться на Youtube-каналі "Української правди".За інформацією розслідувачів, ці записи вже офіційно долучені правоохоронцями до матеріалів справи "Мідас", у якій фігурує понад десять осіб. Наразі вирішується питання щодо обрання фігурантам запобіжних заходів.Екстрадиція та витік матеріалівЯк стверджує журналіст Михайло Ткач, українські антикорупційні органи — НАБУ та САП — активізували роботу у міжнародному напрямку. Через Офіс Генерального прокурора до Ізраїлю було надіслано частину доказів у межах запиту на видачу співвласника "Кварталу 95" Тимура Міндіча та бізнесмена Олександра Цукермана. Журналіст пояснив, чому конфіденційна інформація почала з'являтися у публічному просторі."Тому кількість осіб, до яких могли потрапити матеріали слідства, схоже, стала настільки великою, що днями окремі фрагменти почали витікати в мережу", — сказав Ткач.Матеріали, які представив журналіст, поділені на три блоки. На цих записах зафіксовано ймовірні діалоги між бізнесменом Тимуром Міндічем, експершим помічником президента Сергієм Шефіром, чинним секретарем РНБО Рустемом Умєровим та жінкою, на ім'я Наталія. Зазначається, що всі учасники розшифровок спілкуються між собою російською мовою.Перший фрагмент розмов датований червнем 2025 року. У ньому Міндіч та Шефір обговорюють ситуацію навколо Олексія Чернишова, колишнього міністра національної єдності, якому НАБУ та САП закидають зловживання владою та отримання неправомірної вигоди. Співрозмовники шукають шляхи, як внести за нього грошову заставу.Грошові потоки та "частки" від депутатівОкрім долі Чернишова, фігуранти записів торкаються питань розподілу коштів, які, ймовірно, заробляли народні обранці від партії "Слуга народу" Юрій Кісєль та Олександр Сова. З контексту випливає, що частина цих грошей могла передаватися безпосередньо Сергію Шефіру. Журналіст навів фрагмент розшифровки, де обговорюються ці фінансові розрахунки."(Імовірно, — ред.) Міндіч (шепоче): 100 процентов, что он скрысил, 6 или 26, или... (Імовірно — ред.) Шефір: первое — это нечестно. Если ты в команде, то ты... У меня Кисель и Сова. Если что-то где — сюда. Я сразу сказал: 50% сюда", — озвучив розшифровку Ткач.Варто зауважити, що наприкінці 2025 року Юрій Кісєль офіційно став фігурантом справи НАБУ та САП. Йому було повідомлено про підозру у провадженні, що стосується виплати хабарів народним депутатам.Чергова порція розшифровок від Ткача розкриває ще глибші пласти залаштункових домовленостей українського політикуму. У записах фігурують імена найвищих посадовців держави, зокрема колишнього голови Офісу президента Андрія Єрмака, його ексзаступника Андрія Смирнова та чинного заступника Олега Татарова.Другий фрагмент аудіозаписів фіксує розмову Тимура Міндіча з жінкою, на ім'я Наталія, що відбулася наступного дня після його зустрічі із Сергієм Шефіром. Основною темою стало замороження будівництва елітних маєтків кооперативу "Династія".Таємнича нерухомість та загрози слідстваЗа словами журналіста, Міндіч серйозно занепокоєний тим, що ексміністр Чернишов під тиском правоохоронців може розкрити інформацію про чотири конкретні будинки. Джерела у політичних колах стверджують: ця нерухомість може належати самому Міндічу, Чернишову, Андрію Єрмаку та навіть президенту Володимиру Зеленському. Фрагмент цього діалогу вже фігурував під час засідань у справі "Мідас".Кадрові ротації: Умєров та ШмигальТретя частина розшифровок датована 8 липня 2025 року. На ній зафіксовано спілкування Міндіча з Рустемом Умєровим. Записи нібито зроблені одразу після того, як президент озвучив намір призначити Умєрова послом України в США.Учасники розмови активно обговорюють ймовірні кадрові перестановки в уряді. Зокрема, на плівках звучить інформація, що місце міністра оборони замість Умєрова може посісти Денис Шмигаль, який на той момент очолював Кабінет міністрів.Нова частина розслідування присвячена фінансовим інтересам навколо компанії Fire Point. У розпорядженні журналістів опинилися розшифровки, де бізнесмен Тимур Міндіч, попри публічні заперечення своєї причетності до структури, обговорює з тодішнім міністром оборони Рустемом Умєровим проблеми її фінансування та великі оборонні замовлення. Співрозмовники торкнулися питання закупівлі двигунів та виконання державних контрактів. Міндіч у розмові скаржиться на дефіцит обігових коштів.Деталі оборонних замовленьЗгідно з матеріалами розслідування, обсяги обговорюваних контрактів вражають навіть для воєнного часу. Тимур Міндіч наголошує на важливості підтримки підприємства, де працює понад дві тисячі людей."(Імовірно, — ред.) Міндіч: Надо чуть-чуть, понимаешь? Ну как-то. Там же две тысячи человек работает. Сегодня надо закупить эти двигатели. Мы же не свою прибыль просим, мы же оборотку не вытащим. Ну у нет такого, ну ты ж понимаешь. Это компания, мы всё выдаем. (Імовірно — ред.) Умєров: Ну то есть ракет и так далее на 5-6 ярдов. Это много, брат. Я понимаю всё, но это много", — зачитав розшифровку Ткач.Продаж частки іноземцям та передплатиКрім того, фігуранти записів розглядають варіант залучення іноземних інвестицій. Йдеться про продаж 33% акцій Fire Point за 600 мільйонів. План передбачав, що половина цієї суми піде безпосередньо акціонерам, а інша — на розвиток виробництва. Наприкінці бесіди Міндіч висловлює занепокоєння через можливі перебої з платежами від відомства, що може призвести до колапсу компанії."(Імовірно, — ред.) Міндіч: Хорошо, давай сейчас по-нашему. Ты ж сейчас уйдешь, у тебя там *** будет по всему. По жилетам у нас будет минус 7 миллионов. У меня. Ну я ж не один. То есть здесь Fire Point, его могут вот так и положить конкуренты. Сейчас перестать платить — и всё. Вы сейчас заберете товар. Да-да-да, давайте новую предоплату — и я буду в халепе", — озвучив журналіст.У фінальному фрагменті першої серії розслідування Михайла Ткача розкриваються деталі кулуарного впливу бізнесмена Тимура Міндіча на процеси всередині Міністерства оборони. Записи свідчать, що підприємець не просто радить, а фактично інструктує Рустема Умєрова, вимагаючи негайного розв'язання проблем із прийманням державою партії бронежилетів. Згідно з розшифровкою, Міндіч наполягає на тому, щоб міністр зробив лише один дзвінок для розв'язання фінансового питання, яке він називає "великими грошима".Тиск на міністра та кадрові обговоренняДіалог демонструє ступінь близькості між співрозмовниками та неформальний характер їхнього спілкування."(Імовірно, — ред.) Міндіч: Скажи, если ты сейчас все это делаешь. Прошу тебя: не уйди. Ну бронежилеты — это большие деньги. (Імовірно — ред.) Умєров: Ну бронежилеты, мы просто в финансах были. Честно, туда не дошел. (Імовірно — ред.) Міндіч: Просто пусть приемку подпишут. Всё, ну это тебе один звонок. Просто скажи: я не хочу больше слышать от Тимура про бронежилеты, а я с ним встречаюсь два раза в неделю. (Імовірно — ред.) Умєров: Интересно. (Імовірно — ред.) Міндіч: Ну это одна твоя команда и всё", — процитував фрагмент Ткач.Окрім бізнесових питань, сторони обговорюють зарплати підлеглих та згадують особу на ім'я "Маша". Журналісти зазначають, що у примітках до розшифровки була версія про причетність до розмови волонтерки Марії Берлінської, проте аналіз "Української правди" вказує на іншу фігурантку. Ймовірно, йдеться про Марію Доценко, яка є радницею гендиректора Нацфонду інвестицій України.Плани на майбутнє: від України до АмерикиЗавершується перша серія плівок обговоренням подальшої долі Рустема Умєрова на посаді. Міндіч висловлює побажання, щоб той залишався в оборонному відомстві ще принаймні на рік, проте розглядає і варіанти співпраці у США."(Імовірно, — ред.) Умєров: Что ещё мы должны обсудить? (Імовірно — ред.) Міндіч: Мы должны обсудить, что лучше бы ты остался на год здесь. Довел бы все, что ты тут делаешь, и *** остался здесь в ресурсе в таком. В команде. Если нет — ехать в Америку. (Імовірно — ред.) Умєров: Можно будет там открыть этот хотя бы... Сделать спейс-центр там", — йдеться у завершенні розшифровки.Після публікації "плівок Міндіча" журналістами "Української правди" головні фігуранти розслідування надали свої офіційні коментарі. Редакція звернулася до чинного секретаря РНБО Рустема Умєрова та бізнесмена Тимура Міндіча з проханням підтвердити або спростувати автентичність оприлюднених записів. У відповідь на запит представники влади та бізнесу висловили скептицизм щодо походження аудіоматеріалів та відмовилися обговорювати їхній зміст по суті.Позиція пресслужби УмєроваУ відомстві, яке очолює Умєров, коментувати розслідування Михайла Ткача фактично відмовилися. Там наголосили на відсутності доказів того, що голоси на записах належать саме вказаним особам."Ми не коментуємо фрагменти текстів, автентичність яких нічим не підтверджена", — заявили у пресслужбі.Також було додано, що державна структура не збирається робити жодних припущень стосовно конкретних осіб чи обставин, згаданих у розшифровках.Зазначимо, наприкінці листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Пізніше він підтвердив обшуки, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями.Ці дії могли стосуватися розслідування у справі "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики, в якій фігурують співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Є припущення щодо "плівок Міндіча", де нібито звучать вказівки від людини з псевдонімом "Алі-Баба", яка координує атаки на САП і НАБУ. Деякі політики та медівники стверджували, що йшлося про Єрмака.Проте 31 березня головний детектив у так званій "справі Міндіча" Олександр Абакумов розповів в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання", що на "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург"..

На "плівках Міндіча" колишній керівник Офісу президента України Андрій Єрмак фігурує під псевдонімом "Хірург". Раніше вважалося, що його в розмовах називали "Алі-Баба".Про це повідомив головний детектив у цій справі Олександр Абакумов в інтерв'ю YouTube-каналу "Є питання". На запитання, чи фігурує Єрмак у справі, Абакумов розповів, що в ній є "окремі псевдоніми", які можуть бути пов'язані з колишнім керівником Офісу президента."Я знаю ту людину, яку ви назвали, під псевдонімом "Хірург". А Офіс президента — як хірургічне відділення", — зазначив детектив.Про те, чи є псевдонім "Алі-Баба" справжнім, який був на плівках, Абакумов порадив спитати у керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.Детектив також зауважив, що для вручення Андрію Єрмаку підозри має бути вдосталь доказів. Він додав, що високорівневі посадові особи мають змогу "забезпечити собі найвищий захист" — найкращих адвокатів і юристів."Вони можуть мати фінансовий ресурс для того, щоби забезпечити консультантів, адвокатів, навіть медійні кампанії для того, аби маніпулювати тими чи іншими фактами. Тому я впевнений, що в таких кримінальних провадженнях має бути найкраща доказова база, яка можлива в таких випадках", — наголосив Абакумов.Як відомо, наприкінці листопада 2025 року детективи НАБУ та прокурори САП прийшли з обшуками до тодішнього керівника Офісу президента України Андрія Єрмака. Пізніше він підтвердив обшуки, зазначивши, що співпрацює зі слідством, а його адвокати підтримують контакт із правоохоронцями.Ці дії могли стосуватися розслідування у справі "Мідас". Йдеться про велику корупційну схему у сфері енергетики, в якій фігурують співвласник "Кварталу-95" Тимур Міндіч і низка інших колишніх високопоставлених чиновників.Є припущення щодо "плівок Міндіча", де нібито звучать вказівки від людини з псевдонімом "Алі-Баба", яка координує атаки на САП і НАБУ. Деякі політики та медівники стверджували, що йшлося про Єрмака.Нагадаємо, раніше в березні НАЗК прокоментувало поширену інформацію про начебто неправомірну відсутність інформації про початок і результат повної перевірки декларації колишнього керівника Офісу президента Андрія Єрмака..

Українські правоохоронці розпочали офіційну процедуру повернення в Україну бізнесмена Тимура Міндіча та його партнера Олександра Цукермана. Наразі обидва підозрювані перебувають на території Ізраїлю. Директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що відомство перебуває на етапі формування та надсилання екстрадиційних документів через Офіс генерального прокурора.Про це повідомляє "Суспільне".Складність процесу та аргументи захистуОчільник НАБУ відверто зазначає, що гарантувати успіх екстрадиції на 100 відсотків неможливо. Головною перешкодою стала повномасштабна війна: фігуранти використовують безпекову ситуацію в Україні як юридичний важіль у закордонних судах."Наші фігуранти використовують це як обставину, (мотивуючи неможливість повернення ситуацією в країні, — ред.). Це може смішно та абсурдно звучати, але ми стикалися з такою практикою судів: "Вибачте, в країні небезпечно, це може загрожувати життю", — пояснив Кривонос.Повернення підозрюванихПопри те, що європейські та інші міжнародні юрисдикції часто приймають аргумент про небезпеку і відмовляють у видачі осіб, Кривонос відзначив певне покращення ситуації останнім часом. НАБУ вже вдалося екстрадувати низку осіб, попри воєнний стан. Стосовно фігурантів справи "Мідас", директор Бюро наголосив:"Я скажу відверто й чесно: сказати на 100%, чи вдасться нам здійснити цю екстрадицію з Ізраїлю чи з будь-якої іншої країни, складно".Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Речниця САП Ольга Постолюк поінформувала, що для колишнього українського міністра Германа Галущенка проситимуть у суді заставу в 425 мільйонів гривень.Читайте також: Схема "Шлагбаум": у НАБУ показали, яку роль мав Галущенко у "справі Міндіча".

У лютому 2021 року на острові Ангілья у Карибському басейні зареєстровано фонд для залучення близько 100 мільйонів доларів інвестицій. Директором фонду став давній знайомий фігурантів "Міндічгейту" — громадянин Сейшельських Островів і Сент-Кітс і Невіс.Про це повідомили Національному антикорупційному бюро (НАБУ)."Він на професійній основі надавав послуги відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом", — зазначили в Бюро.Інвесторами стали Міндіч і Цукерман, які за 2021-2025 роки інвестували туди десятки мільйонів доларів. Щоби приховати участь Галущенка у фонді, на території Маршалових островів створили три компанії, які увійшли в структури трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невіс. Бенефіціарними власниками були колишня дружина Галущенка та четверо дітей Галущенка.У НАБУ зазначили, що отримали докази, що Галущенко безпосередньо лобіював перед міністром з питань стратегічних галузей промисловості питання забезпечення мораторію на виплату заборгованості "Енергоатом" за укладеними контрактами."Це зробило можливою схему "Шлагбаум", коли оплата підряднику надходила від "Енергоатому" лише після "відкату". Частина неправомірної вигоди, яку отримували "Тенор" і "Рокет" (Дмитро Басов та Ігор Миронюк) від контрагентів, передавалася топпосадовцю, якого вони між собою називали "Професор", — нагадали в НАБУ.Правоохоронці додали, що "Карлсон" (Міндіч), маючи зв'язки у вищих органах державної влади, забезпечував збереження ключової ролі Галущенка й інших осіб у Кабміні."Ключова роль "Сигізмунда" (Галущенка) в діяльності Міненерго, "Енергоатому", НКРЕКП, ОГТСУ й інших суб'єктів господарювання державного сектору енергетики фактично не зменшилася. Навіть після призначення його у липні 2025 року на посаду міністра юстиції. Внаслідок цього він отримав можливість впливати вже на два міністерства", — пояснив детектив Абакумов.Отримані НАБУ докази свідчать, що протягом 2021-2025 років на користь Галущенка "відмили" 12 мільйонів доларів."Кошти переважно надходили та накопичувалися на рахунках фонду у банківських установах Швейцарії та клалися на депозит, з якого родина "Сигізмунда" отримувала додатковий дохід. "Сигізмунд" на посаді міністра енергетики отримав понад 7,4 мільйона доларів на рахунки двох компаній, зареєстрованих на Маршаллових островах", — ідеться в розслідуванні.Ще майже 4 мільйони доларів видано у Швейцарії в готівковій формі. Частина цих коштів витрачалася на дороговартісне навчання дітей "Сигізмунда" в престижних навчальних закладах Швейцарії, а також акумулювалася на карткових рахунках колишньої дружини."Частина коштів витрачалася на медичні послуги в клініці "Шугармена" (Цукермана), а також придбання брендового одягу в бутиках Києва", — розповіли в НАБУ.Правоохоронці наголосили, що в межах цієї справи триває співпраця з 15 країнами, на теперішній момент розслідування триває. Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Речниця САП Ольга Постолюк поінформувала, що для колишнього українського міністра Германа Галущенка проситимуть у суді заставу в 425 мільйонів гривень..

Рідна сестра колишнього соратника українського президента Тімура Міндіча — Любов Міндіч — упродовж десяти років користувалася квартирою в центрі Москви. Помешкання належить сімʼї генерала російської армії та колишнього високопосадовця адміністрації президента Росії. Про це свідчить спільне розслідування медійників "Слідства.Інфо" та Dnipro.media. Журналісти виявили квартиру в будинку на вулиці Малая Бронная в районі Патріарших ставків російської столиці, якою протягом тривалого часу користувалася Любов Міндіч. На це вказує ціла низка зібраних доказів.У витоках із російських клієнтських баз розслідувачі знайшли інформацію про замовлення товарів із московського ЦУМу жінкою, дата народження, ім’я та по батькові якої співпадають із даними сестри Тімура Міндіча."Звуть — Любов Михайлівна, але прізвище інше — Журавльова. У квітні 2024 року ця жінка зробила замовлень на 105 тисяч російських рублів (близько 58 тисяч гривень), наступного місяця — ще три покупки у ЦУМі, на 49, 44 та 94 тисячі", — констатували медійники.Російський номер телефону Журавльової, вказаний у замовленнях із ЦУМу, зустрічається й у витоку даних користувачів однієї із поштових служб Росії. Там ім’я клієнтки станом на 2016 і 2017 роки — MINDICH LUBA MIHAYLOVNA.Журналісти встановили, що чоловіком сестри Міндіча може бути російський бізнесмен Андрій Журавльов, з яким Любов має трьох спільних дітей із таким же прізвищем.Діти, як з'ясували розслідувачі, як і чоловік — громадяни Росії. Андрій Журавльов на 70% володіє компанією "Экоберениче Рус" і має спільний бізнес із групою компаній "Регіон", яка співпрацює з російськими нафтовими гігантами, такими як "Роснефть" і "Тюменьнефтегаз"."Ще одним доказом того, що йдеться саме про сестру бізнесмена-втікача є те, що електронна пошта жінки зустрічається в іншій злитій базі даних — клієнтів російського сервісу "Ківі-таксі". І там ця електронна пошта пов’язана з користувачем на ім’я Timur Mindich", — з’ясували розслідувачі.Вони додали: щонайменше з 2014 року Любов Міндіч замовляла доставку товарів з московських магазинів саме на вулицю Малая Бронная. Ця ж квартира зазначена як адреса проживання у профілях російських медичних сервісів станом на 2024 рік.Відповідно до отриманого журналістами витягу, квартира площею понад 180 квадратних метрів із 2009 року належить Єлєні Аброськіній. Її чоловік — Микола Павлович Аброськін — у 2000 роках працював директором Федерального агентства спеціального будівництва Міноборони Росії."Тоді Володимир Путін був прем’єр-міністром. А коли Путін знову став очільником держави, то призначив Миколу Аброськіна першим заступником керівника Управління справами президента Росії. Микола залишив цю посаду в грудні 2020 року", — зауважили журналісти.Журналісти намагалися отримати коментарі від власників квартири, Любові Міндіч та її родини, однак відповіді на дзвінки й повідомлення не отримали. Тімур Міндіч у коментарі журналістам заявив, що його сестра не має майна в Росії та не веде там жодної діяльності."Сестру давайте не чіпати. Вона ж моя сестра", — сказав Міндіч у коментарі журналісту Михайлу Ткачу.Водночас про сестру Тимура Міндіча йдеться в оприлюднених у листопаді минулого року записах НАБУ. Там згадувалося, що його сестра нібито планувала купити будинок у Швейцарії — для цього, як йдеться у записах, хотіли перерахувати шість мільйонів у два платежі.У коментарі журналістам "Слідства.Інфо" у листопаді Любов Міндіч підтвердила, що підтримує стосунки з братом, однак на питання про будинок у Швейцарії відповіла, що "не готова обговорювати".Нагадаємо, вчора генеральний директор НАБУ Семен Кривонос розповідав, що зараз українські структури співпрацюють із низкою іноземних юрисдикцій для збору доказів та повернення фігурантів справи "Мідас". Таким чином тривають екстрадиційні процедури..

Зараз українські структури співпрацюють із низкою іноземних юрисдикцій для збору доказів та повернення фігурантів справи "Мідас". Таким чином тривають екстрадиційні процедури.Про це повідомив генеральний директор НАБУ Семен Кривонос під час виступу в "Медіацентрі Україна".За його словами, процедура екстрадиції є тривалою та потребує виконання всіх процесуальних дій перед направленням офіційних запитів. Після завершення необхідних заходів бюро скеровуватиме запити, зокрема, до Ізраїлю й інших держав, де можуть перебувати підозрювані."У цій справі ми очікуємо нових деталей, якими будемо комунікувати з українським суспільством. Ми просто намагаємося обережно зараз, на нинішньому етапі, комунікувати", — заявив Кривонос.Зараз у межах розслідування НАБУ співпрацює приблизно з десятьма юрисдикціями, зокрема, країнами Європейського Союзу, отримуючи інформацію про фінансові транзакції, рахунки й активи фігурантів.Очільник НАБУ також додав, що після розголошення інформації у "справі Міндіча" фінансовий моніторинг почав працювати краще, однак можна краще. "Після розголосу ситуація з фінансовим моніторингом значно покращилася. Заблоковано суму, яка передбачалася для внесення застави за одного з підозрюваних, який зараз перебуває під вартою. Фінмоніторинг заблокував ці кошти", — сказав Семен Кривонос. Детективи та прокурори антикорупційних органів опрацьовують інформацію, яким чином вносилися кошти застави за інших фігурантів та походження цих коштів.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Нагадаємо, керівник САП Олександр Клименко заявив, що деякі українські чиновники живуть на кошти, які зберігали на рахунках у Росії. Але вони приховували таку інформацію та відмовлялися блокувати ці активи..

Бізнесмен Тимур Міндіч, який є фігурантом справи "Мідас", планував свій виїзд за кордон заздалегідь. Він покинув країну напередодні обшуків.Про це повідомив директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос розповів під час засідання Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради."За результатами аналізу даних телефонів, вилучених під час обшуків у деяких фігурантів кримінального провадження, встановлено, що керівник злочинної організації виїхав 10 листопада орієнтовно о другій ночі, проте транспортний засіб — він користувався трансфером приватним — його помічники замовляли 9 числа зранку", — зазначив Кривонос.Відтак, за словами посадовця, "це був запланований виїзд, а не виїзд за кілька годин до обшуків".Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча"..

Колишня очільниця Міністерства енергетики Світлана Гринчук заявила, що не знає бізнесмена Тимура Міндіча і жодним чином не причетна до корупційної схеми в "Енергоатомі".Таку заяву вона зробила під час засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану.Гринчук відзначила, що у справі "Мідас" вона єдина, хто не вважається членом злочинної організації. Ба більше, на думку експосадовиці, її ситуація є "прикладом грубого порушення прав людини"."Мій кейс якраз є одним із найкричущіших порушень прав людини", — зазначила ексміністерка.Вона додала, що до неї "немає жодних претензій з боку правоохоронних органів". До того ж Гринчук відзначила, що у неї не проводилися обшуки, її не допитували, не повідомляли про підозру, а також не висували звинувачень у порушенні антикорупційного законодавства або зловживанні професійними повноваженнями на посаді міністра енергетики чи на інших державних посадах."Деталі мого особистого життя без будь-якої прив’язки до справи стали надбанням громадськості. Це, безумовно, вплинуло на моє життя і мою репутацію. Я вважаю це грубим порушенням моїх конституційних прав... Я не хочу мати відношення до політики в Україні, але коли говоримо про європейські цінності, ми самі грубо їх порушуємо. В Європі такого немає, а у нас навіть найвищі правоохоронні органи дозволяють собі такі дії", — заявила Гринчук.Позиція Германа ГалущенкаСвоєю чергою колишній очільник Міністерства юстиції Герман Галущенко, який також є фігурантом справи "Мідас", не відкидав того, що знав Міндіча. За словами експосадовця, він познайомився із бізнесменом у 2017–2018 роках, коли їхні діти навчалися в одному класі. Однак, як відмітив Галущенко, Міндіч не був його другом.Також, за словами Галущенка, він спілкувався із Міндічем "може, в серпні, може, в липні" у його квартирі на вулиці Грушевського, 9а. Він також додав, що проходить у справі "Мідас" як свідок і був на одному допиті."Я є свідком справи і вже давав покази на допиті. Це були формальні процесуальні дії, і я не приховував цього", — заявив колишній міністр.Крім того, Галущенко заперечив інформацію про нібито незаконний вплив з боку Міндіча на Міненергетики та інші державні органи цієї сфери."Вплив — це коли ти можеш звернутися до когось і сказати: "Мені потрібно зробити оце". Жодних таких випадків не було. Другий момент — захист від нього перед президентом — це повна маячня. Коли почалася велика війна, я майже цілодобово перебував у сусідньому будинку, президент був на зв’язку щодня, і масовані обстріли не залишали часу для подібних речей", — пояснив Галущенко.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова.Директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос 15 січня повідомив, що колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча"..

Колишній голова Офісу президента Андрій Єрмак та ексміністр оборони Рустем Умєров не мають статусу підозрюваних у "справі Міндіча".Про це заявив директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос під час засідання ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства України у сфері оборони, антикорупційної політики та прав людини під час дії воєнного стану.За його словами, у листопаді 2025 року обшуки у робочому кабінеті Єрмака не проводили. Водночас він відмовився відповідати на запитання, чи відбувалися будь-які інші слідчі дії пізніше, заявивши, що це "таємницю досудового розслідування". Також Кривонос не відповів, чи відомо НАБУ, де перебуває ексголова Офісу президента. "Ми вживаємо всі необхідні слідчі дії для того, щоб об’єктивно і повно розслідувати це кримінальне провадження і прийти до логічного висновку — про відсутність або наявність складу злочину в діях конкретних осіб, дії яких ми розслідуємо", — заявив директор НАБУ.Кривонос також запевнив, що ексміністр оборони Рустем Умєров також не має статусу підозрюваного у "справі Міндіча". Він пояснив, що "сам факт підозри щодо впливу на Умєрова не свідчить про склад злочину в його діях".Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.За даними САП, упродовж 2025 року Міндіч мав вплив на міністра енергетики Германа Галущенка та на тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова..

Бізнесмен та співзасновник "Кварталу 95" Тимур Міндіч вперше прокоментував підозру в організації корупційних схем в енергетичній та оборонній галузях.У коментарі "Українській правді" він заявив, що справа "Мідас" є "великим медійним кейсом". Також Міндіч відзначив, що знає про те, що його розшукують в Україні. Натомість все, що стосується слідства, Міндіч коментувати відмовився."А медійний, ну що я можу сказати? Це, мені здається, крута робота ваша і всіх інших хлопців, крутий сценарій, крута медіаатака за останні роки, тобто медіа сьогодні зробило весь образ і все", — пояснив Міндіч.Водночас бізнесмен підтвердив, що знайомий з секретарем Ради національної безпеки й оборони Рустемом Умєровим та екс-очільником Міненергетики та Мінʼюсту Германом Галущенком. Проте, за його словами, жодних вказівок він посадовцям не давав."Мене призначили винуватим. І сьогодні до мене все, що хочете: сьогодні, ну, мільйон речей до мене приписують, там, де не те що я не був, а й не знаю. Усі, які до мене приписують, — це все приписані речі", — заявив Міндіч.Також він прокоментував свої зв'язки з президентом Володимиром Зеленським. Міндіч запевняє, що вони спілкувалися "давно". Ба більше, за часів президентства Зеленського їхні контакти відбувалися не часто."Оце відповідь: давно. Я з ним, на жаль, дуже рідко спілкуюся, зараз узагалі не спілкуюся, і за весь час президентства дуже рідко спілкувалися", — запевнив бізнесмен.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада 2025 року повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Після обшуків у мережі майже одразу з'явилася інформація, що він може перебувати в Ізраїлі, а покинув Україну напередодні візиту до його оселі правоохоронців.22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро оголосило у розшук Міндіча та його бізнес-партнера Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд обрав Міндічу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.10 грудня бізнесмен Ігор Коломойський заявив, що 28 листопада в Ізраїлі було здійснено замах на Міндіча. За його словами, спроба вбивства була невдалою, адже нападники переплутали будинки. Внаслідок нібито замаху постраждала тільки хатня робітниця. Водночас, як заявив Коломойський, нападників було затримано. Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук, своєю чергою, заявив, що правоохоронці в Ізраїлі не отримували інформації про замах на життя бізнесмена..

Журналіст-розслідувач Михайло Ткач поділився подробицями того, як вистежив бізнесмена Тімура Міндіча в Ізраїлі. Фігурант справи "Мідас", який має ізраїльське громадянство, наразі оселився в передмісті Тель-Авіва. Про це йдеться на YouTube-каналі "Української правди". З розповіді журналіста стало відомо, що, попри те, що діти Міндіча вже ходять до місцевої школи, а родина повністю облаштувала побут, сам бізнесмен веде максимально закритий спосіб життя.За словами журналіста, Міндіч вдався до суворої конспірації, дізнавшись про приїзд журналістів: він уникає публічних місць, а на вулицю виходить лише в окулярах та шапці. Втім, розслідувачам вдалося знайти його на віддаленому пляжі. Наразі Міндіч відмовляється повертатися в Україну для свідчень у НАБУ, покладаючись на захищеність статусом громадянина Ізраїлю та складність процедури екстрадиції.Проте журналіст зауважує, що ситуація може змінитися через інтерес до бізнесмена з боку ФБР у справі про відмивання коштів — у разі запиту від США Ізраїль може видати його американському правосуддю. Невдовзі Ткач обіцяє оприлюднити серію інтерв’ю з Міндічем та іншими українськими фігурантами, які наразі перебувають в Ізраїлі.Попередній контекст:Національне антикорупційне бюро 10 листопада повідомило про проведення масштабної операції "Мідас" із викриття корупції у сфері енергетики. За даними слідства, фігуранти систематично вимагали "відкати" від контрагентів "Енергоатому" розміром від 10% до 15% вартості контрактів.Встановлено, що схему організував бізнесмен та співвласник фірми "Квартал 95" Тимур Міндіч. Бізнесмен, ймовірно, зараз перебуває в Ізраїлі. Попередньо, він "найімовірніше, дізнався про те, що в нього відбудуться обшуки та покинув територію України".22 листопада Центральне управління Національного антикорупційного бюро України оголосило у розшук Тимура Міндіча й Олександра Цукермана. А 1 грудня Вищий антикорупційний суд (ВАКС) обрав запобіжний захід Міндічу у вигляді триманні під вартою.10 грудня бізнесмен Ігор Коломойський заявив, що 28 листопада в Ізраїлі було здійснено замах на бізнесмена Міндіча. За його словами, спроба вбивства була невдалою, адже нападники переплутали будинки. В результаті постраждала тільки хатня робітниця. Водночас, як наголошує Коломойський, нападників було затримано.Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук заявив, що правоохоронці в Ізраїлі не отримували інформації про замах на життя бізнесмена..