Наглядова рада Акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість" призначила на посаду генерального директора Олега Гуляка. Про це повідомляється на сайті "Укроборонпрому". Зазначається, що на цю посаду претендувало понад 20 осіб, з яких до шорт-листа потрапили три кандидати. З ними наглядова рада провела фінальну співбесіду та визначилася з кандидатурою. До співбесід з претендентами з шорт-листа були залучені представники посольств США, Великої Британії та ФРН. Міністр з питань стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін заявив, що Гуляк добре знає нагальні потреби війська та є досвідченим керівником. "Головні завдання, які стоять тепер перед ним -- збільшувати обсяги виробництва і надалі, завершити реформу державного сектору ОПК і побудову ефективної антикорупційної інфраструктури", -- зазначає Сметанін. Своєю чергою Гуляк подякував наглядовій раді за рішення на його користь та пообіцяв сумлінно виконувати свою роботу. "Я вдячний за довіру очолити Укроборонпром. Наша праця є надважливою для досягнення Перемоги над ворогом. Попереду багато роботи, важливих завдань і нових викликів. Проте впевнений, разом з нашою командою ми досягнемо необхідних результатів", -- наголосив Гуляк. Що відомо про Олега Гуляка Народився 8 січня 1972 року в місті Новий Буг на Миколаївщині. Закінчив Новосибірське вище загальновійськове командне училище. Кар'єру в Збройних силах розпочав у 1993 році, у 2004 був миротворцем в Іраці. У 2005 році став начальником штабу, а у 2006 році -- командиром 16-ї окремої механізованої бригади. З 2007 по 2010 рік був командиром 95-ї окремої аеромобільної бригади. У 2010-2012 роках обіймав посаду першого заступника командира 6-го армійського корпусу, а у 2012—2021 роках був начальником Одеської військової академії. Також обіймав посаду заступника командувача силами антитерористичної операції (2017—2018). З 2021 по 2024 рік -- командувач Сил Логістики ЗСУ. З 1 липня 2024 року обіймав посаду радника генерального директора з питань військового співробітництва в Акціонерному товаристві "Українська оборонна промисловість". Нагадаємо, раніше "Укроборонпром" очолював Герман Сметанін. Але 5 вересня його було призначено міністром з питань стратегічних галузей промисловості замість Олександра Камишіна.
Президент Володимир Зеленський заявив, що українська оборонна галузь активно розвивається. Вже є хороші результати щодо вітчизняних ракет та дронів. У своєму вечірньому відеозверненні гарант розповів, що сьогодні провів детальну та дуже тривалу розмову з міністром з питань стратегічних галузей промисловості Олександром Камишіним. "Аналіз роботи міністерства та відповідних підприємств нашої "оборонки" -- те, що досягнуте, і те, що заплановане. Хороші результати є. Багато різних аспектів -- і щодо нашої броньованої техніки, і щодо дронів, і щодо артилерії. Вдячний кожному й кожній, хто працює в наших оборонних підприємствах, в нашій оборонній індустрії. Відчутно, що галузь стає вже зовсім іншою -- більш сильною, більш ефективною", -- наголосив Зеленський. До того ж, за словами очільника держави, важливим фактом є те, що в оборонному виробництві почали реально й помітно працювати іноземні кошти. Це є великим досягненням для української "оборонки". "Сьогодні ми визначились і з "Укроборонпромом", і з нашими ракетниками щодо оновлених завдань. Щодо багатьох напрямів маємо не просто вже потенціал чи якісь певні результати, а постачання для виконання завдань Силами оборони та безпеки -- постачання, що зростає. Плюс щодо наших далекобійних дронів ми готуємо кроки, щоб вийти на більшу кількість і більшу якість", -- додав президент. Нагадаємо, 23 липня Зеленський провів засідання Ставки верховного головнокомандувача, на якому однією важливих тем стала саме ракетна програма. Як наголосив президент, ведеться активна робота для того, аби зменшити залежність від постачання ракет партнерами, зокрема й для ППО. .
Меморандум про взаєморозуміння для вивчення можливостей співпраці в проектах, пов’язаних з обороною, підписали Boeing і українська компанія "Антонов". Про це повідомили на сайті Boeing. Там зазначили, що один із найбільших у світі виробників авіаційної, космічної та військової техніки корпорація Boeing і українська компанія "Антонов" підписали Меморандум про взаєморозуміння для вивчення можливостей для співпраці в проектах, пов’язаних з обороною. Зокрема, йдеться про співпрацю у сфері безпілотників. Сфери потенційної співпраці, які визначені в угоді, містять навчання, матеріально-технічну підтримку та послуги з капітального ремонту тактичних безпілотних літальних систем, які використовують Збройні сили України, зокрема, ScanEagle. Крім того, компанії також вивчать можливості для “Антонова” надавати інженерну підтримку Boeing. "Така угода відкриває абсолютно новий рівень можливостей для впровадження найновіших і найефективніших рішень — на додаток до можливості майбутніх проектів із Boeing в аерокосмічній і оборонній промисловості", — сказав генеральний директор компанії «Антонов» Євген Гаврилов. Своєю чергою, президент і генеральний директор Boeing Defence, Space & Security Тед Колберт висловив задоволення від продовження співпраці з "Антоновим" для підтримки розвитку та економічного зростання України. "Ця угода демонструє наші постійні зусилля, спрямовані на пошук нових можливостей для співпраці з українською промисловістю, що підкреслено підписанням нами раніше цього року Договору про співпрацю з оборонно-промисловим комплексом України", — заявив він. Як провідна світова аерокосмічна компанія, Boeing розробляє, виробляє й обслуговує комерційні літаки, оборонну продукцію та космічні системи у більш ніж 150 країнах світу. Раніше "Антонов" став першим представником України в Асоціації аерокосмічної та оборонної промисловості Європи. Нагадаємо, у вересні минулого року стало відомо, що українська компанія "Антонов" змінює свій основний бізнес із виробництва вантажних літаків, посилюючи виробництво безпілотників.
Україна завершила випробування вітчизняних 155-мм снарядів для артилерії. Серійне виробництво боєприпасів заплановано на другу половину 2024 року. Про це повідомляє "Радіо Свобода", посилаючись на представників "Укроборонпрому". Зазначається, що після початку повномасштабного вторгнення Росії до України Київ вперше за часів незалежності почав масове виробництво артилерійських боєприпасів. Так, у 2024 році Україна вийшла на потужності у кілька десятків тисяч снарядів на місяць. Водночас варто наголосити, що йдеться лише про снаряди радянських калібрів, а потреба у снарядах калібру стандарту НАТО лише зростає, адже Сили оборони стрімко переходять на артилерію західних зразків. Наразі українська оборонна промисловість уже закінчила випробування власних 155-мм снарядів. Заплановано розпочати їх масове виробництво у другій половині 2024 року. Зазначається, що снаряди калібру 155 мм, які були виготовлені в Україні, будуть сумісні з усіма артилерійськими системами того ж калібру. "Перша партія вже виготовлена. Триває активна робота на кількох державних та приватних підприємствах оборонно-промислового комплексу задля налагодження масового виробництва снарядів калібру 155 мм", -- зазначили в "Укроборонпромі". Нагадаємо, у червні генеральний директор "Укроборонпрому" Герман Сметанін повідомляв, що в Україні запущено серійне виробництво ударних безпілотників з дальністю ураження понад тисячу кілометрів. При цьому наша держава не намагається копіювати у цьому напрямку підходи Російської Федерації.
В Україні запущено серійне виробництво ударних безпілотників з дальністю ураження понад тисячу кілометрів. При цьому наша держава не намагається копіювати у даному напрямку підходи Російської Федерації. Таку заяву зробив генеральний директор "Укроборонпрому" Герман Сметанін, пише "АрміяInform". Він наголосив, що за доволі стислий проміжок часу Україна розробила та запустила в серійне виробництво власні далекобійні ударні дрони. Зараз БпЛА уражають стратегічні об’єкти РФ на відстані понад тисячу кілометрів. Як зазначає глава "Укроборонпрому", копіювати підходи РФ до такого виробництва не варто. Сметанін підкреслив, що Україна стала "нелінійною та інноваційною" країною у виробництві дронів. "Росія має величезні ресурси та надпотужну промисловість, тому сліпо копіювати її підхід немає жодного сенсу. Ми змушені бути більш гнучкими та винахідливим. Свого часу Давид зрозумів, що боротися із Голіафом методами самого ж Голіафа — хибна ідея. У підсумку він обрав ту зброю, яка могла принести перемогу, та вміло застосував її", — резюмував Герман Сметанін. За інформацією російського міністерства оборони, у ніч на 30 червня майже 40 безпілотників літакового типу атакували кілька їхніх областей. Раніше глава Бєлгородської області В'ячеслав Гладков та губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявили, що у двох російських регіонах у ніч на 30 червня через атаку безпілотників працювали сили протиповітряної оборони. "Бавовна" лунала у Бєлгородській та Брянській областях. Нагадаємо, 21 червня Збройним силам України внаслідок удару по складові дронів, який розташований у Краснодарському краї Росії, вдалося знищити понад 100 ударних та розвідувальних безпілотників росіян. Це є ідеальною тактикою ведення війни.
Посадовців Кабміну, Київської міської державної адміністрації та оборонпрому володіють елітним майном в найбільшому місті Об’єднаних Арабських Еміратів. Такі придбання в Дубаї коштували їм недешево. Про це йдеться в журналістському розслідуванні "Схем" у межах міжнародного проекту #DubaiUnlocked. Медійники отримали доступ до масиву даних про власників об'єктів нерухомості в Дубаї. Журналісти верифікували інформацію та розповідають, хто з чинних українських посадовців та їхніх родичів має дубайське майно: Віталій Коблош — вже майже 10 років очолює департамент гуманітарної та соціальної політики в Кабінеті міністрів. 2018 року його дружина Наталія придбала у хмарочосі Wyndham Dubai Marina один із найбільших готельних номерів. Відповідно до дубайського реєстру, він обійшовся їй у понад 331 тисячу доларів. У рік купівлі Коблоші задекларували дохід лише на 15% вартості цього майна. При цьому сам посадовець ніколи не декларував це майно, а журналістам сказав, що нічого про нього не знає. Віктор Перепелиця — останні 20 років працює на заводі "Іскра", який виробляє техніку в царині радіолокації та радіоелектронної боротьби. Зараз він керівник бюро управління матеріально-технічного забезпечення "Іскри". Підприємство входить у державний "Укроборонпром". Дружина Перепелиці, відповідно до дубайського витоку, 10 років тому придбала апартаменти у хмарочосі Burj Vista Tower 1 за 430 тисяч доларів. Посадовець і його дружина заявили "Схемам", що нічого не знають про цю нерухомість, а їхня донька запевнила, що купила майно за загальною довіреністю від матері — без відома батьків. Проте доказів на прохання журналістів не надала. Дмитро Рахматуллін — нині виконує обовʼязки директора комунального автотранспортного підприємства столичної мерії, яке неформально називають "гараж КМДА". У дубайському реєстрі вказані права власності Рахматулліна на 16 квартир у ньому сукупною площею 2 255 квадратів. Нерухомість він придбав 2009 року, але хмарочос під назвою Ferretti Luxury Beach Residence відтоді так і не збудували. Віртуальні квартири Рахматулліна вартували 14,5 мільйона доларів. У деклараціях посадовця ця нерухомість відсутня. Сам він заявив, що не володіє нерухомістю в Дубаї. Нагадаємо, у квітні стало відомо, що проросійський діяч і колишній заступник голови Адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов, який виїхав з України та перебуває в Іспанії, на початку квітня 2024 року переписав великий маєток під Києвом на своїх неповнолітніх дітей. Вілла розташована в елітному селищі Козин.
В Україні створюється мережа секретних підземних заводів для перезапуску збройної промисловості. У такий спосіб країна намагається позбутись залежності від союзників. Про це повідомляє El Mundo. За даними джерела, створюючи секретні підземні підприємства, Україна хоче позбутись залежності в озброєнні від інших держав, а також стати центром виробництва зброї для всіх країн Заходу. Зокрема, як стало відомо виданню, частину заводів Україна маскує декораціями, а персонал підприємства ретельно перевіряють, щоб не просочилися інформатори Росії. Нагадаємо, 18 квітня президент Володимир Зеленський заявив, що Україні вдалося досягти важливих результатів у внутрішньому оборонному виробництві. Зокрема, у виготовленні зброї. Крім того, очільник держави висловив вдячність компаніям та виробникам, які забезпечують Сили оборони та безпеки України всім необхідним. Зазначається, що на сьогодні спроможності українського оборонно-промислового комплексу вже втричі перевищують можливості українського бюджету. Відтак, деякі виробники хотіли б отримати експортну ліцензію для завантаження потужностей, які не використовуються під державне замовлення. За словами заступника міністра оборони України Іван Гаврилюка, за три місяці цього року Міністерство оборони України кодифікувало понад 80 зразків вітчизняної зброї. Серед допущеного до експлуатації у Збройних силах України озброєння та військової техніки вітчизняного виробництва найбільша група — боєприпаси.
Україна цьогоріч наздогнала Росію за виробництвом ударних дронів-камікадзе, які аналогічні іранським "шахедам". Про це повідомив гендиректор "Укроборонпрому" Герман Сметанін в інтерв'ю АрміяInform. Посадовець зазначає, що було підписано низку контрактів з приватними виробниками, переважно це стосується ліцензійного виробництва. Зокрема, йдеться про виробництво дронів. Оскільки приватні підприємства не можуть забезпечити потрібну кількість, вони підписують ліцензійну угоду, і до виробництва залучаються підприємства, які належать "Укроборонпрому". "І це вже дало свої результати. У 2024 році Україна наздогнала Росію щодо кількості виробництва дронів-камікадзе, схожих на Shahed-131 та Shahed-136, а також у виробництві інших ударних безпілотників", -- каже він. Також Сметанін підтвердив слова міністра з питань стратегічних галузей промисловості Олександра Камишіна, який заявив, що "те, що вибухає на Росії, -- то все наше". "Для розробки нових видів озброєнь залучено дуже велику кількість приватних підприємств-розробників, науковців. Є розробки більш інноваційні, є такі, що відповідають завтрашньому дню. Потрібно терміново нарощувати виробництво, тому ми входимо в кооперацію з цими виробниками, і в такий спосіб забезпечуємо постачання необхідного озброєння в ЗСУ", -- додає Сметанін. Нагадаємо, 27 квітня понад 10 безпілотників атакували нафтопереробний завод та інші об'єкти інфраструктури на Кубані. На деяких із них виникли пожежі.
Уряд Данії ухвалив рішення додатково надати фінансування для допомоги Україні. Їх спрямують як інвестиції в українську оборонну промисловість. Про це повідомили в Міністерстві оборони Данії. Крім того, кошти скеровують на створення значного морського потенціалу, безпілотників і виробництво ракетних компонентів. Загалом Данія надала близько 2,2 мільярда данських крон (295 мільйонів євро). "У березні я відвідав низку українських підприємств оборонної промисловості в Києві, і стало зрозуміло, що існує великий потенціал для майбутньої співпраці, здатної забезпечити Україну потрібним обладнанням, яке допоможе змінити ситуацію на полі бою", — заявив міністр оборони Данії Троельс Лунд Поульсен. Він наголосив, що прямі інвестиції в український оборонно-промисловий комплекс — це нова ініціатива, яка може надихнути інші країни зробити те саме, щоб Україна сама могла виробляти більше військового обладнання. Загалом Данія вже оголосила про військову підтримку України на майже 41,4 мільярда данських крон (5,9 мільярда євро). Як відомо, в лютому 2024 року Данія не просто заявила про допомогу Україні, а й передала їй усю свою артилерію. Прем'єр-міністр країни Метт Фредеріксен закликала західних партнерів наслідувати приклад Копенгагена, відправивши Україні зброю, боєприпаси та системи ППО, які не використовуються у їхніх власних арсеналах. Нагадаємо, минулого тижня стало відомо, що Данія передасть Україні кошти на відновлення української енергетичної системи після масованих атак Росії на інфраструктуру. Йдеться про п'ять мільйонів євро.
Український уряд напрацьовує додаткові програми на кшталт "Доступні кредити 5-7-9". Вони стосуватимуться насамперед кредитування приватних оборонно-промислових підприємств України. Про це повідомила "Економічна правда" з посиланням на заступника голови правління "Ощадбанку" Юрія Каціона під час круглого столу "Як змінилося обслуговування корпоративного бізнесу під час війни". "Уряд зараз відпрацьовує деякі програми, схожі на програми підтримки "5-7-9", з оборонки приватної. Це надасть можливість залучати новоствореним компаніям фінансування саме в цій галузі", — зазначив він. За його словами, підтримка стратегічних галузей промисловості стане одним із пріоритетних напрямів роботи "Ощадбанку". Зокрема, фінансова установа зосереджує увагу на фінансуванні приватного оборонного сектору, який може стати новим драйвером розвитку економіки та зростання кредитування, а також на фінансуванні муніципалітетів. Заступник голови правління "Ощадбанку" наголосив, що викликом у кредитуванні для банків цього року стане трансформація державних програм кредитування, зокрема "Доступні кредити 5-7-9". "Уряд уже давно анонсує зміни до цієї програми, що буде переорієнтовано, переформатовано напрямки стимулювання, зосереджено саме на інвестиційному кредитуванні та довгостроковому кредитуванні, а все, що стосується підтримки фінансування на поповнення обігового капіталу, поступово вилучатиметься із "5-7-9" і з портфельних гарантій", — пояснив банкір. Він вважає, що це матиме серйозний вплив на структуру портфелів банків, які є лідерами в наданні кредитів за згаданою держпрограмою. На думку Каціона, це може створити труднощі для аграріїв, яким буде важко "перелити свої ліміти в нові кредитні ліміти, тому що і ставки будуть уже, відповідно, не такі дотаційні, які зараз компенсуються, і умови будуть уже не такі на відповідні періоди". "І от як вони поводитимуться в цій ситуації — це буде якраз-таки доволі серйозним ризиком. Я думаю, цей ризик усвідомлює й уряд, тому що вони не поспішають із затвердженням цих змін, вони їх анонсують", — зауважив Каціон. Нагадаємо, на початку березня заступниця міністра з питань стратегічних галузей промисловості Ганна Гвоздяр заявила, що до кінця 2024 року Україна може виготовити два мільйони дронів. Вітчизняні виробники безпілотників наразі щомісяця здатні виготовляти до 150 тисяч одиниць продукції. Проте, якщо буде додаткове фінансування — ця кількість може збільшитися.
У п'ятницю, 29 грудня, Кабінет міністрів України затвердив нову наглядову раду компанії "Українська оборонна промисловість". Вона була створена на заміну концерну "Укроборонпром". Про це повідомив міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. До складу наглядової ради увійшли: Олексій Гончарук, колишній прем'єр-міністр, голова наглядової ради ГО "Аеророзвідка"; Тимофій Мілованов, колишній міністр економіки, голова наглядової ради в концерні "Укроборонпром"; Сергій Коновець, колишній член наглядової ради "Укрексімбанку" та правління НАК "Нафтогаз України"; Давід Ломджарія, член наглядової ради "Укрзалізниці"; Лінді Сміт, президент та СЕО Оборонно-промислової коаліції Аризони (AZDIC). "Це потужна команда професіоналів, з величезним досвідом та експертизою. Я впевнений, що разом з Германом Сметаніним нова наглядова рада успішно продовжить трансформацію Укроборонпрому в прозорий європейський оборонний холдинг", — написав Камишін. Реформування "Укроборонпрому": що відомо Державний концерн "Укроборонпром" було створено у 2010 році. У грудні 2020 року генеральний директор концерну Юрій Гусєв підписав наказ про початок корпоратизації держконцерну. Ліквідувати держконцерн планувалося до кінця червня 2021 року. Парламент 13 липня 2021 року ухвалив у другому читанні та в цілому законопроект про реформування "Укроборонпрому". 20 липня 2021 року Рада розблокувала підписання закону про реформування "Укроборонпрому". 4 травня Кабінет міністрів опублікував постанову про утворення акціонерного товариства "Українська оборонна промисловість". Воно стало заміною державному концерну "Укроборонпром". Нагадаємо, новим гендиректором концерну став Герман Сметанін. Перед ним стоїть три головні завдання: наростити виробництво боєприпасів та військової техніки; побудувати в компанії ефективну антикорупційну інфраструктуру; трансформувати підприємство. Варто відзначити, що у листопаді Кабінет міністрів затвердив фінансовий план "Укроборонпрому" на 2024 рік. У Міністерстві стратегічної промисловості анонсували збільшення об'ємів виробництва та ріст прибутків.
У п'ятницю, 17 листопада, Кабінет міністрів затвердив фінансовий план "Укроборонпрому" на 2024 рік. У Міністерстві стратегічної промисловості анонсували збільшення об'ємів виробництва та ріст прибутків. Про це повідомив у Telegram міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олександр Камишін. Урядовець не уточнив запланованих фінансових показників концерну. "Плануємо суттєве зростання виручки, хороший прибуток. В нас є приклади, коли за рахунок суттєвого збільшення обʼємів виробництва, ціна на вироби "Укроборонпрому знизилась вдвічі порівняно з весною цього року. Але навіть при цьому, "Укроборонпром" нарощує прибуток. Так і має працювати державний оборонний холдинг", — написав Камишін. Нагадаємо, Україна налагодила серійне виробництво вітчизняного аналога "шахедів". За місяць таких дронів виробляють десятки. Додамо, на початку листопада директор "Укроборонпрому" Герман Сметанін заявляв, що український аналог "шахеда" вже вражав російські об'єкти. Рекордна дальність його бойового вильоту — близько 1 000 кілометрів. Його замовляють Сили оборони України.
Підприємство з виробництва патронів могло б закрити потреби українських військових на фронті. В Україні розмови щодо його будівництва тягнуться ще від 2014 року. Таку заяву зробив генеральний директор "Укроборонпрому" Герман Сметанін, пише "Економічна правда". За його словами, в Україні є виробництво патронів, але не наше і його недостатньо, щоб покрити потребу Збройних Сил. "На наступний рік з бюджету буде виділено в сім разів більше коштів на освоєння, модернізацію і розвиток оборонної промисловості, ніж цьогоріч. Частина цих грошей піде на розвиток спроможностей по виробництву патронів", — наголосив Сметанін. Раніше Сметанін повідомив, що український аналог "шахеда" вже вражав російські об'єкти. Рекордна дальність його бойового вильоту — близько 1 000 кілометрів. Його замовляють Сили оборони України. Нагадаємо, наприкінці жовтня міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін заявив, що Україна зараз виробляє у рази більше снарядів, ніж торік. А дронів до кінця 2023 року виготовлятиме десятки тисяч за місяць. Також Камишін повідомляв, що Україна разом зі Сполученими Штатами Америки розпочне на своїй території виробництво систем протиповітряної оборони. Перші результати варто очікувати до кінця 2023 року.
Український аналог "шахеда" вже вражав російські об'єкти. Рекордна дальність його бойового вильоту – близько 1 000 кілометрів. Його замовляють Сили оборони України. Про це повідомив директор "Укроборонпрому" Герман Сметанін в інтерв'ю "Економічній правді". "Ми вже виробляємо безпілотник-камікадзе, який здатен літати на 1 000 кілометрів. Зокрема, в кооперації з іноземними партнерами. Де саме, я розповідати не буду з міркувань безпеки. Головне, що вони літають і вибухають, а Сили оборони їх замовляють. Це ж чудово!" — наголосив він. Сметанін розповів, що в Україні багато державних і приватних виробників. У нас є аналог "шахеда", а є і потужніші моделі, бо "шахеди" так далеко не літають. "Ми зараз зосередилися на виробництві складніших і дорожчих дронів із високими характеристиками. Рекорд за дальністю бойового вильоту — приблизно 1 000 кілометрів", — додав директор "Укроборонпрому". За його словами, триває освоєння виробництва маленьких FPV-дронів. Їх зараз потрібно дуже багато. Тому триває допомога приватним фірмам масштабувати їхні розробки. "Підписали ліцензійні угоди з трьома великими компаніями на виробництво їхніх моделей. У нас є люди, приміщення, нам завозять компоненти, і ми виробляємо. Допомагаємо масштабувати розробки всім, хто до нас звертається", — підсумував Герман Сметанін. Нагадаємо, наприкінці жовтня міністр із питань стратегічних галузей промисловості України Олександр Камишін заявив, що Україна зараз виробляє у рази більше снарядів, ніж торік. А дронів до кінця 2023 року виготовлятиме десятки тисяч за місяць.
Представники контррозвідки Служби безпеки України викрили незаконну діяльність групи працівників одного з підприємств вітчизняної оборонки. Зловмисники налагодили протиправну схему привласнення та збуту комплектуючих, необхідних для виробництва озброєння. Про це повідомляє "Укроборонпром". За даними слідства, до організації оборудки причетні двоє керівників підрозділів підприємства, які залучили до злочинних дій майстра одного з цехів. Їхня незаконна діяльність завдала збитків держбюджету на понад 3,5 мільйона гривень і могла призвести до зниження обороноздатності України. Одному з керівників підрозділів підприємства вже повідомлено про підозру за двома статтями Кримінального кодексу України: ч. 4 ст. 191 (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем); ч. 1. ст. 263 (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами). Зазначають, що розслідування для притягнення до відповідальності його спільників триває. Учасникам угрупування загрожує до восьми років позбавлення волі. Нагадаємо, Служба безпеки затримала агента Федеральної служби безпеки Росії у Києві. Він займався підготовкою нових повітряних атак РФ по об’єктах критичної інфраструктури столиці. Правоохоронці встановили, що фігурантом є контрактник однієї з військових частин Національної гвардії, якого російська спецслужба дистанційно завербувала у січні цього року.