
Випадок смерті від чуми 27-річної лаборантки в Іркутську наробив галасу у світі. Але варто розуміти, що в Росії інформація дуже фільтрується, тож якщо про цей випадок стало відомо, значить, це могло бути вигідно Кремлю. Питання — навіщо?
Губернатор Іркутської області Ігор Кобєв запевняє: співробітниця науково-дослідного протичумного інституту Сибіру та Далекого Сходу померла не від чуми, а від позалікарняної пневмонії. За словами чиновника, в інституті не виявили жодних інцидентів, пов’язаних із патогенними мікроорганізмами, також не знайшли патогенів у тих, хто спілкувався з лаборанткою Дар’єю Шипіловою. Чому ж російська влада вирішила швидко загасити чумну історію, яка набирала масштабних обертів?
Нагадаємо версії причин зараження жінки. Перша: вона випадково розбила пробірку зі збудником легеневої форми хвороби. Версія сумнівна, адже співробітники таких закладів, по-перше, працюють у спецодязі, по-друге, у них мають бути щеплення. Або цього всього не було і в такому разі російські лабораторії — у стані повної деградації.
Друга версія: лаборантка повернулася з Бурятії, де на кордоні з Монголією зафіксували осередок чуми. Однак цю версію спростовує губернатор Бурятії Олексій Цидьонов: у його регіоні немає спалахів цього захворювання. Звісно, він може приховувати правду, втім усе одно довго робити цього не вийде, не та хвороба.
Третя версія — в Іркутському інститут таємно проводилися дослідження з патогенами, які використовуються для біологічної зброї, і щось пішло не так. Тому придумали версію про розбиту пробірку, а щоб не стався спалах захворювання, оперативно закрили на карантин кілька лікарень та взяли під нагляд працівників інституту і людей, які контактували з померлою. Якщо були чи є інші заражені, про це ніхто дізнається, повторного витоку інформації не допустять. Як заявив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков, "варто слухати тільки офіційні заяви "Росспоживнагляду". А той, звісно ж, каже, що ніякої чуми немає.
Четверта версія — новинам із Іркутська дали поширитися, отже, це було вигідно. Пропагандистські рупори повідомили і про смерть Шипілової, і про карантинні заходи, однак через певний час повідомлення видалили і розміщують виключно офіційні заяви. Але перша інформаційна хвиля встигла дійти до найдальших куточків світу і викликала реакцію, тепер у Кремлі можуть проаналізувати, як далеко розійшлися кола від закинутої страшилки про можливий спалах моровиці, про яку цивілізований світ почав забувати.
Після пандемії COVID-19 світова спільнота дуже чутлива до новин про страшні хвороби. Причини коронавірусу досі достеменно невідомі, тому ця тема обросла конспірологічними теоріями про штучне походження із китайських біолабораторій. В СРСР у 1973 році, після підписання "імперією зла" Конвенції про заборону виробництва і поширення біологічної і токсичної зброї, продовжували розробляти хвороботворчі агенти у рамках проекту "Біопрепарат". Серед таких агентів була і чума. Інститут в Іркутську не входив до наукових, а по суті військових дослідницьких закладів, які брали участь у проекті, але нічого не заважало вже в Росії створювати біологічну зброю саме в цьому закладі. Звісно, Кремль ніколи не признається, а механізмів змусити його — не існує. Згадана Конвенція не передбачає моніторингу, все - на чесному слові.
"Ми ще не маємо повної картини цього випадку і не можемо провести повну оцінку ризиків. Своєчасний, повний та прозорий обмін інформацією є надзвичайно важливим для з’ясування суперечливих повідомлень та забезпечення точної оцінки потенційних ризиків для населення", — зазначив гендиректор Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреїсус.
У ВООЗ після офіційних повідомлень російської влади вимагають пояснення: якщо лаборантка померла не від чуми, тоді від чого? У варіант із пневмонією там не вірять. І правильно роблять, бо навчені пандемією COVID-19.
Пострадянські Казахстан, Узбекистан, Киргизстан, Таджикистан посилили санітарно-епідеміологічні заходи на прикордонних переходах, усе ж історична пам’ять про брехню СРСР лишилася. Посилила такі заходи і Монголія. Своє занепокоєння висловили і в Євросоюзі. Глава німецького МЗС Йоганн Вадефуль закликав РФ надати вичерпну інформацію про інцидент в Іркутську. "У світу є питання, і Росія повинна дати на них відповіді. Ми не можемо і не будемо ризикувати", - заявив він. Про обмеження заявили й інші країни ЄС. А Сполучені Штати закликали своїх громадян негайно покинути Росію.
До речі, реакція американців наштовхує на неприємні припущення. Держсекретар Марко Рубіо, звертаючись до Москви, закликав її бути "прозорою і ділитися більшою кількістю інформації зі світом, щоб усі могли реагувати належним чином". У свою чергу Дональд Трамп викликався допомогти Росії і запевнив, що не вважає чуму у путінській країні біологічною зброєю. Тут варто нагадати, що трампісти активно розганяли у США фейк про американські біолабораторії в Україні, а коли справа дійшла до цілком конкретної біолабораторії у Росії, де могли розробляти біологічну зброю, Трамп кинувся знімати підозри з росіян, бо вони кажуть, що "все під контролем".
Під час розмови з Путіним глава Білого дому мав нагоду поговорити про чуму в Іркутську. З огляду на вже відомі результати цієї розмови — ганьбу із купівлею США російського дизелю — Трамп повторить заяви "Росспоживнагляду": не було ніякої чуми.
За великим рахунком, немає жодної різниці, від чого померла 27-річна лаборантка, для Кремля вона — ніхто і правда про причини її смерті не розкриється. Важливіші подальші події, - як російська влада налякала світову спільноті і що з цього переляку отримала.
Тема чуми в Росії стала топовою у ЗМІ та експертному середовищі. Як у нас, так і в Європі й США медіа згадали про лікарів-епідеміологів, котрі, залежно від власного сумління, розповідали про загрозу і масштаби поширення хвороби. Хтось казав, що ризик епідемії мінімальний, а хтось навпаки наганяв страху, що легенева чума поширюється швидко і тому вистачить навіть одного хворого в літаку, аби почалася пандемія.
Насправді, ця болячка нікуди не зникала, вона раз-по-раз спалахує у неблагополучних країнах, забираючи життя людей. Завдяки швидкому реагуванню медиків та наявності щеплень спалахи лишаються локальними, а от нагнітання — масштабним. Тепер гібридні спецоперації зі смертельно небезпечними хворобами можна поставити на потік.
В Іркутську міг статися реальний інцидент, проте щось подібне можна наступного разу придумати або спровокувати. Якусь епідемію для переключення уваги з російського тероризму в Україні на масове захворювання в якійсь із країн світу. Тобто, біологічна зброя в умовах інформаційного суспільства може і не бути зброєю в її прямому значенні, а інформаційно-психологічною спецоперацією.
Тому є сенс тиснути на ВООЗ, аби вона добилася допуску на цей та інші об’єкти в Росії, де мають справу з небезпечними патогенами. Допоки не з’ясовано, над чим росіяни працюють у таких закритих інститутах, ніхто у світі не може почуватися в безпеці.