Повстання "альфів": чому бунт школярів може змінити вибори у Франції
Протести учнів шкіл та ліцеїв розпочалися ще 17 вересня в столичному регіоні Іль-де-Франс, але влада почала шукати вирішення проблеми тільки після того, як на вулицях почалося насилля. Хто виграє від нового для Європи явища бунту покоління Альфа?
Протести школярів на тлі зростання видатків на освіту
Спочатку ініціатори протестів не виставляли політичних вимог, а лише пов’язані з навчальним процесом: переповнені класи, старе обладнання в школах, брак учителів і персоналу, надмірне навчальне навантаження і так далі. Французькі школярі складають Parcoursup, щось схоже на український НМТ, частина з них не може скласти його на високий бал через гірші умови навчання і підготовки. Тож фактично вже на початку протестів з’явилося політичне гасло про нерівність у доступі до освіти, під яким об’єдналися школярі та ліцеїсти всієї країни. Тобто, це не проблема передмість Парижа, де значну частину мешканців складають мігранти або їхні нащадки, а загальнодержавна.
За інформацією французької влади, у середовище старшокласників і студентів, які їх підтримали, проникли ультраліві радикали і саме вони винні у безчинствах. В МВС порахували: у протестах бере участь понад 250 тисяч осіб, лише у Парижі понад 50 тисяч, у протестувальників інші цифри — приблизно півмільйона, у столиці близько 100 тисяч. Протягом кількох останніх днів маніфестації вилилися у жорстокі сутички з поліцією, кількість затриманих наближається до семи тисяч, з боку протестувальників і поліції є поранені.
За оцінками прем’єр-міністра Франції Себастьяна Лекорню, від початку протестного руху поранення отримали 215 учнів, 85 працівників системи освіти та 715 поліцейських і жандармів. Також підрахували, що страйк уже завдав понад 20 мільйонів євро збитків, найбільше — внаслідок пошкодження шкіл, переважно — підпалів.
За даними міністерства освіти, з початку протестів було спалено або розграбовано 24 школи. Національна спілка учнів ліцеїв повідомила, що 1800 з 3700 середніх шкіл країни були заблоковані або закриті. Спроби перевести заняття в онлайн-формат не дали відчутного результату, бо всі — на "революції".
Останніми днями до школярів і ліцеїстів приєдналися батьки та багато вчителів, свою роль відіграли і профспілки, які у Франції традиційно дуже ліві за своїми поглядами. Вони вже звинуватили поліцію у надмірному насильстві і "непропорційних репресіях". Утім, кадри з французьких міст нагадують поле битви, тож з оцінками правозахисників погоджуються далеко не всі французи. Погроми, спалення автомобілів, сміттєвих баків, кидання в поліцію камінням і петардами — насильство, а не мирний протест.
У середу перед депутатами Національних зборів доповідали міністр внутрішніх справ Лоран Нуньєс і міністр національної освіти Едуар Жеффре, прем’єр Лекорню оголосив про перші кроки для діалогу з протестувальниками. Перше: заняття у навчальних закладах зупинили до п’ятниці, щоб почути вимоги старшокласників. Друге: тимчасово зупинили використання поліцією світлошумових гранат, разом із тим Лекорню підтримав служителів правопорядку:
"Правоохоронці не отримували вказівок протистояти старшокласникам. Їхнє завдання — захищати майно, але насамперед людей. Для цього вони мають діяти пропорційно, часто в дуже складних умовах".
На думку французьких експертів, мета цих заходів — стишити акції, зупинити безлад, проте швидко вирішити наболілі проблеми не вийде. Уряд проводить політику жорсткої бюджетної економії (обсяг державного боргу країни сягає близько 119 відсотків ВВП), а для помітного покращення стану справ в освіті необхідні значні кошти.
На тлі скорочення видаткової частини приблизно на 54 мільярди євро в бюджеті на наступний рік уряд заклав зростання видатків на освіту десь на 1,2 мільярди, тож урядовців спантеличили вимоги школярів — тут зростання витрат держави, а не урізання. Тому праві ті, хто вбачають причини протестів не тільки у недостатньому фінансуванні шкіл і ліцеїв, а в підготовці до головної події у Франції — президентських виборів, які відбудуться навесні.
Кому допомагають маніфестації покоління Альфа
За підсумками 2025 року TrueUA до топ-10 подій відніс протести покоління зумерів, які смерчем пронеслися Непалом, Перу, Індонезією, Мадагаскаром, Іраном. Жоден не приніс очікуваних результатів, радше це був бунт заради бунту проти всього поганого і за все хороше, та ще й із підвищеним рівнем радикалізму і насилля. Влада вимушено йшла на поступки, однак за великим рахунком глобально нічого не змінилося.
Нинішній рік увійде в історію першими масовими виступами молодих людей, народжених у 2009-10 роках і пізніше. Поки науковці дискутують, яким же буде покоління Альфа, коли піде до вузів та на роботу, воно вже почало проявляти свої політичні вподобання. На президентських виборах частина сьогоднішніх активних учасників мітингів із середовища студентства голосуватиме, це будуть їхні перші вибори і відразу така відповідальність — обрання президента республіки у президентській державі, де ця посадова особа має широкі повноваження. На чий бік стануть молоді виборці?
Президент США Дональд Трамп охарактеризував події у Франції як "наслідок неконтрольованої міграції", коли "іслам прагне захопити колись велику країну". Така оцінка — некоректна, однак не варто скидати з рахунків, що з цих протестів скористаються ультраправі Марін Ле Пен та радикальні ліві, які хоч і розрізнені, проте можуть зробити ставку на крайній протилежний фланг — партію "Нескорена Франція" та її лідера Жан-Люка Меланшона. Згідно з недавніми опитуваннями, він має більше шансів вийти у другий тур із Ле Пен, аніж ліберальний кандидат і друг України Едуар Філіпп. Боротьба за президентство політиків із крайніх таборів дуже поляризує французьке суспільство.
Протести покоління Альфа, які вилилися у масштабний безлад, грають на руку ультралівим та ультраправим, адже вони найбільш радикально критикують діючий уряд, заробляючи дивіденди на популізмі. Лідерка крайніх правих звинуватила політиків із протилежного полюсу в ескалації і закликала посилити відповідальність для учасників заворушень. Мабуть, Ле Пен скористається підказкою Трампа про "неконтрольовану міграцію", спробувавши зіграти на своїй улюбленій антимігрантській темі. Що ж до ультралівих, то вони продемонстрували здатність підпалити вулицю. В разі перемоги Ле Пен країну можуть охопити ще масштабніші протести на ідеологічному ґрунті.
Насамкінець варто пригадати, що у Франції — не перший політичний виступ школярів. 5 грудня минулого року, потім 5 березня цього року і зовсім недавно, кілька тижнів тому на акції протесту виходили німецькі школярі. Їхні вимоги були значно вужчими - вони виступають проти відновлення військового обов’язку.
