Трамп у політичній пастці: як поразка республіканців змінить його президентство

Проміжні вибори у США завершилися розгромом Республіканської партії, демократи отримали більшість в обох палатах Конгресу. Головний винуватець цього сидить у Білому домі. Чи наздоганятимуть його політичні опоненти і що від цього Україні?

Як "блакитна хвиля" змила республіканців в Америці

Востаннє Демократична партія мала повний контроль над обома палатами Конгресу в 2009-11 роках у період першого президентства Барака Обами, відтоді переважно зберігався двопартійний паритет. В 117-му скликанні Конгресу (2021-23 роки) за демократами була Палата представників, а от у Сенаті представництво розділилося рівно навпіл і лише завдяки голосу тодішньої віце-президентки Камали Гарріс Демпартія мала більшість і там. Тож нинішня перемога демократів на проміжних виборах безумовно історична, інша справа, як вони нею скористаються.

Навіть попередні результати засвідчили програш партії Трампа на виборах до Палати представників, там його політичні опоненти з "блакитного" табору матимуть більш ніж переконливу більшість, мінімальна, але все ж більшість, буде у демократів і в Сенаті. Також однопартійці Трампа програли вибори губернаторів у низці штатів, які вважаються республіканськими. Примітно, що демократи здобувають місця в Сенаті в Мічигані, Техасі, Айові, Канзасі, Північній Кароліні, Південній Кароліні та Огайо, штатах, де роками панували "слони".

Варто зупинитися на найбільш знакових результатах. Почнемо з Огайо, малої батьківщини віце-президента Джей Ді Венса. На посаду губернатора балотувався Вівек Рамасвамі, бізнесмен із сумнівною репутацією, друг родини Венса. Він лідирував за опитуваннями, поки його політтехнологи не скористалися ганебним прийомом проти демократки Емі Ектон — знайшли її матір, яка веде асоціальний спосіб життя, та витягли її на телеефіри з нападками на дочку. Після цього рейтинг Рамасвамі обвалився, у підсумку Ектон здобула переконливу перемогу — майже 52% проти близько 45% у республіканця. Ця обурлива історія очевидно вплинула і на підтримку республіканця Джона Г’юстеда, який посів у Сенаті місце Джей Ді Венса, на виборах він програв досвідченому 73-річному демократу Шерроду Брауну. Підсумки виборів в Огайо можна розглядати як референдум щодо політики самого Венса, земляки показали йому червону карточку.

Наступний — Канзас, де сталася справжня сенсація. Вперше з 1932 року сенатором від цього штату обрали демократа, ним став Адам Гамільтон, який обіграв республіканця Роджера Маршалла, причому з відривом у майже десять відсотків. Запекла боротьба розгорнулася і за губернаторське крісло, демократка Сінді Голшер незначно, але обходить республіканця Тая Мастерсона.

В Мічигані демократка Джослін Бенсон упевнено виграла вибори губернатора у соратника Трампа Джона Джеймса, а от до Сенату традиційно республіканський штат обрав демократа Абдула Аль-Саєда, він став першим сенатором-мусульманином.

В Айові губернаторську посаду з перевагою в 11 пунктів здобув демократ Роб Сенд, його однопартієць Джош Турек обрався до Сенату, перемігши республіканку Ешлі Гінсон. У цьому штаті демократи не могли виграти крісло сенатора 18 років.

Далі — Північна і Південна Кароліна. У першому з цих "червоних" (республіканських) штатів сенатором обрали демократа Роя Купера, він буквально розгромив республіканця Майкла Вотлі: майже 59% у переможця проти 39% у суперника. У Південній Кароліні також першість отримала демократка Енні Ендрюс, а от виграла вона у Дарлін Грем, сестри покійного проукраїнського сенатора Ліндсі Грема. Дарлін підтримувала брата, якою буде Ендрюс щодо України поки невідомо.

Нарешті головна електоральна база республіканців — Техас. Демократ Джеймс Таларіко буквально розгромив республіканця Кена Пакстона, а посаду губернаторки у змаганнях із республіканцем і чинним губернатором Грегом Ебботом виборола демократка Джина Хінохоза. Політичні аналітики кажуть про тектонічний зсув у цьому штаті: по-перше, обидва республіканці є яскравими представниками трампістського руху MAGA, по-друге, демократи вперше за 30 років виграли загальнодержавні вибори у цьому штаті, по-третє, Хінохоза має мексиканське походження, її обрання — потужний ляпас Трампу за його міграційну політику, по-четверте, Хінохоза стала першою жінкою-губернатором Техасу з 1995 року. В історії цього штату до неї було дві губернаторки, обидві — демократки, остання з них Енн Річардс очолювала владу штату у далеких 1990-х.

Тут — важлива ремарка: Трамп робив особливу ставку на Техас, наприкінці жовтня особисто приїздив сюди агітувати за республіканців. Під час виступів обіцяв посилити боротьбу з міграцією, а також анонсував так звані "дивіденди Трампа" — роздачу по п'ять тисяч доларів кожному американцю у разі перемоги Республіканської партії на виборах. Не спрацювало, але після 3 січня 2027 року, коли новообраний склад Конгресу почне свою роботу, історія зі спробою підкупу виборців додасться до товстелезної теки інших великих і малих "гріхів" Трампа за неповні два роки президентства.

Сценарії подальших подій у США

"У нас насправді найкраща економіка, але через ціни на бензин люди не помічають цього так, як помічали б за інших обставин. А ситуація з бензином виникла через Іран", — відреагував на поразку свої партії президент США.

Отямився, адже раніше звинувачував Україну? Мабуть, ні, бо тут же пояснив поразку відсутністю свого прізвища у списках.

Трамп ще до початку голосування обіцяв накладати вето на закони, ініційовані демократами, мовляв, робитиме це доти, доки опоненти не укладуть з ним угоду.

"Після кількох місяців вето вони зателефонують і скажуть: "Як нам це владнати?". І ми будемо працювати разом", — казав він.

Але в демократів тепер буде потужний інструмент проти політики президента, — парламентський контроль за діяльністю його адміністрації. Він може проявлятися по-різному — від відмови підтримувати антиміграційні заходи та зростаючі витрати на війну в Ірані до створення слідчих комісій, за допомогою яких демократи впливатимуть на кадрову політику, дискредитуватимуть окремих членів адміністрації і самого Трампа. Той у відповідь може перейти до ручного управління, видаючи так звані "виконавчі укази" — президентські укази для обходу рішень Конгресу.

Сфера дії таких указів обмежена, вони одразу оскаржуватимуться в судах. Юридичні війни між Білим домом з одного боку, Конгресом та губернаторами штатів з іншого призведуть до хаосу в управління країною, коли одні органи влади чи бізнес-кола вважатимуть, що укази треба виконувати, інші ж їх саботуватимуть до остаточного вердикту Верховного суду.

Відомо, що президентство Трампа стало рекордним за кількістю шатдаунів — їх було п’ять. Конфлікт між адміністрацією і Конгресом обіцяє нові зупинки фінансування уряду. Не виключено, глава Білого дому навмисно їх провокуватиме з метою помсти за поразку або для торгів із демократами. Варто нагадати про причини найтривалішого з шатдаунів: рівно рік тому у США 43 дні не отримували зарплату майже півтора мільйони службовців та бюджетників. Все почалося з вимог MAGA-крила республіканців суттєво урізати соціальні, освітні та медичні витрати, натомість поновити спорудження стіни на кордоні з Мексикою. Демократи відповіли категоричним "ні". Ситуація вирішилася тільки після ухвалення тимчасового бюджету. Внаслідок шатдауну постраждала й Україна через заморозку постачання зброї.

Але найбільш імовірним інструментом у боротьбі демократів із Трампом стануть слідчі комісії, про це детально TrueUA писав ще до нинішніх виборів. Розслідування стосуватимуться досить широкого кола осіб як в адміністрації, так і близьких соратників президента. Серед перших під розслідування ризикують потрапити глава Пентагону Піт Гегсет, мільярдер Ілон Маск, також у зоні ризику зять Трампа Джаред Кушнер, який виконує функції спецпредставника США на різних переговорних треках, у тому числі щодо війни в Україні, хоча Конгрес його на це не уповноважував.

Також значно зросла ймовірність початку процедури імпічменту Трампа, але радше для тиску, аніж задля реального усунення від влади. Палата представників, де у демократів вагоме представництво, підтримає імпічмент, а от у Сенаті для успіху треба мінімум 67 голосів, тобто, доведеться шукати понад 10 прихильників серед республіканців. І тут намалювалася серйозна проблема: за підсумками проміжних виборів втратили мандати кілька республіканців із поміркованого крила, які могли б підтримати імпічмент, зокрема, у Пенсільванії програв вибори друг України Браян Фіцпатрік, а більшість новообраних є прихильниками MAGA. Тому навіть попри історичну перемогу демократів, Трамп, швидше, досидить у кріслі до кінця каденції, правда, крісло під ним горітиме.

Тут слід пам’ятати, що головна мета і демократів, і республіканців — президентські вибори у листопаді 2028 року, тож перші за допомогою різних інструментів понижуватимуть рейтинги республіканців, хто б не був від них кандидатом, а другі опинилися перед серйозним вибором — або і далі робити ставку на радикальне MAGA-крило, яке оконфузилося на цих виборах, або відсунути "магічних" кандидатів і запропонувати американському суспільству помірковану фігура на посаду президента. Вагання між двома "або" демократи можуть використати у власній політичній грі. Не виключено, і для оголошення імпічменту Трампу, якщо розкол між таборами республіканців поглиблюватиметься і частина з них захоче позбутися тавра трампістів.

Що принесуть зміни в політиці США Україні? Існує багато припущень і прогнозів, переважна більшість все ж оптимістична, враховуючи, що демократи завжди були на нашому боці. Але слід пам’ятати, що у Трампа є два місяці з нинішнім складом Конгресу, де у республіканців більшість, за цей час президент може кардинально змінити політику на користь України, усвідомивши, що одна з ключових причин поразки республіканців — його проросійські заяви та рішення на кшталт дизельної угоди. Чи навпаки, він скористається нагодою для посилення тиску на Україну, розуміючи, що після 3 січня у нього такої нагоди вже не буде. Другий варіант, на жаль, виглядає більш реалістичним.

Програш Трампа, а провал республіканців — його пряма відповідальність, суттєво погіршує переговорні позиції американців. Відтепер Трамп — "кульгава качка" і так до нього ставитимуться в Москві, Пекіна та деінде. Досі глава Білого дому був проблемним союзником, а нині він ще й ослаблений союзник. Тож перемога демократів відкриває для України нові можливості, і це добре, однак якщо Америка зануриться у внутрішні розбірки, такі можливості можуть стати предметом політичних ігрищ.