Трамп став проблемою для республіканців? Як партія готується до виборів у США

Все більше республіканців висловлюють незгоду з відверто проросійським розворотом у політиці президента Дональда Трампа. Та чи зможуть вони завадити йому добивати рейтинг партії перед проміжними виборами до Конгресу та імідж своєї держави? 

Чому республіканці повстали проти Трампа

У Палаті представників та Сенаті є чимало симпатиків України, також у Конгресі існує двопартійна група підтримки нашої держави, співголови якої демократи Марсі Каптур і Майк Квіглі та республіканці Браян Фіцпатрік і Джо Вілсон регулярно жорстко критикують антиукраїнські дії Білого дому. Зокрема, пригрозили правлячій адміністрації, що Конгрес не залишить без уваги припинення передачі американських розвідданих та обмеження роботи супутникового зв’язку Starlink. Спочатку демократи, а потім і конгресмен-республіканець Фіцпатрік ініціювали розслідування проти мільярдера-трампіста Ілона Маска через уповільнення роботи Starshield, військової системи Starlink.

"Ми маємо викликати свідків, допитати їх під присягою та дійти до суті справи. Цього не можна просто так проігнорувати", — заявив Фіцпатрік в ефірі CNN.

Нагадаємо, після того, коли стало відомо про обмеження роботи Starshield в Україні, президент Володимир Зеленський зауважив, що це призвело за загибелі мирних людей. У політичних колах США почалися пошуки винних, адже ця історія серйозно б’є по американській владі. Суть розслідування у тому, щоби з’ясувати, хто, Маск особисто чи зі згоди Трампа, розпорядився встановити обмеження. Сам мільярдер у відповідь погрожує політичним опонентам "добратися до тих, хто смикає за ниточки".

Той же Фіцпатрік ініціював двопартійний законопроект Ronald Reagan Peace Through Strength Act — "Акт Рональда Рейгана: мир через силу", аби зупинити угоду Трампа з Путіним про купівлю російського дизелю. А днями видання Politico розповіло про ультиматум, який готують своєму президенту республіканці: йдеться про блокування запропонованого Трампом оборонного бюджету на 1,5 трильйона доларів. Демократи виступають проти таких витрат, якщо на їхній бік стане частина республіканців, глава Білого дому залишиться без грошей на свої військові забаганки.

Своєю чергою видання The Hill нагадує, що глава Пентагону Піт Гегсет тисне на республіканців, аби ті схвалили виділення щонайменше 350 мільярдів доларів на нові військові витрати. Голосування припадає на так званий період "кульгавої качки" — перехідний час між виборами та інавгурацією нового складу Конгресу — тому частина республіканців відмовляється задовольняти потреби Пентагону.

Видання наголошує, що однопартійці Трампа розлючені дизельною угодою з РФ та одночасним тиском на Україну. Крім того, частина республіканців обурена ігноруванням ухвалених "пекельних санкцій", автором яких був покійний сенатор Ліндсі Грем. Так, член Палати представників республіканець Дон Бейкон попередив: жоден пункт із законодавчого порядку денного Трампа не пройде через Конгрес у перехідний період, якщо президент не вживе заходів для покарання російської "воєнної машини" замість підживлювати її.

Обурення серед республіканців викликало й те, що Стів Віткофф під час переговорів із Путіним назвав диктатора "гуманістом". Сенатор Том Тілліс порадив Віткоффу поїхати в Україну і запитати родини дітей, яких Путін викрав і вбив. А згаданий конгресмен Дон Бейкон назвав заяву спецпосланця у Санкт-Петербурзі "черговою ганьбою". Словом, у Республіканській партії вистачає людей, незгодних із політикою Трампа, та чи здатні вони зупинити божевілля свого президента і чи справді хочуть цього?

В яку гру грають республіканці, щоби не потонути

Трамп применшує критику, мовляв, тих, кому не подобається, як він хоче завершити війну в Україні, небагато. Речниця Білого дому Тейлор Роджерс пояснила:

"Застосування положень про санкції перешкодило б поточним зусиллям США щодо переговорів про міцну та всеосяжну мирну угоду між Україною та Росією. Президент зберігає можливість скористатися цими повноваженнями будь-коли, якщо вирішить, що це сприятиме національним інтересам".

Схожа логіка і в інших виправданнях.

Під приїзд Віткоффа з російської в’язниці звільнили 74-річного Стіва Габбарда, громадянина США, захопленого росіянами під час окупації Ізюма та звинуваченого у начебто участі в українській самообороні. За звільнення американця Віткофф і назвав Путіна "гуманістом". Трамп знайшов пояснення: якби він впровадив санкції проти Росії, американця б не звільнили. І ще й похвалив Путіна, мовляв, "безпрецедентна ситуація для Росії, Сполучені Штати з поваги до президента Трампа не повинні були нічого давати натомість.

Для цього звільнення не знадобився жоден "обмін". Нагадаємо, Росія не вперше для досягнення своєї мети відпускає американських громадян, яких тримала у себе в заручниках, але раніше Путіна за це "гуманістом" не називали.

Значна кількість експертів спільна в думці, що Трамп топить республіканців. Згідно з останніми опитуваннями, його рейтинг обвалився до нового історичного мінімуму — схвалює роботу президента 31%, не схвалюють — 66% громадян. На запитання, за яку партію проголосували б, 47% зареєстрованих виборців назвали демократів, а 35% — республіканців. У демократів перевага у 12% — і це найвищий показник за час перегонів. Опитування Reuters / Ipsos проводилося після укладення дизельної угоди та скасування низки санкцій проти РФ, то ж результати загравань Трампа з Путіним — очевидні. Але є кілька нюансів, на які варто звернути особливу увагу.

Перший: багато республіканців наступного року вже не буде у Конгресі, хтось піде звідти за віком, хтось розуміє, що вибори програє (завдяки діяльності господаря Овального кабінету), це розв’язує їм язики і може розв’язати руки для блокування згаданих вище рішень щодо видатків на військові потреби, але лише до січня, коли розпочне роботу новий склад Конгресу. Тому критика цими людьми Трампа тішить нас, впливає на думки американських виборців, однак не дає гарантії, що опоненти нинішнього глави Білого дому візьмуть гору в обох палатах Конгресу. А тільки в такому випадку Віткофф, Кушнер, Бессент, Маск, Гегсет тощо даватимуть під присягою покази конгресменам та відчують, що на них є управа.

Щоб отримати більшість у Сенаті, де засідає 100 законодавців, їм потрібно зберегти чинну чисельність (демократів там 45) і здобути мінімум чотири додаткові мандати. Ще два сенатори — незалежні, традиційно приєднуються до демократів. З огляду на опитування громадської думки, отримати чотири мандати до Сенату з 33-х, за які відбувається боротьба, реально, тому не дивно, що республіканці, розуміючи куди їх тягне Трамп, взялися рятуватися самотужки. З чого випливає наступний нюанс.

Спікер Палати представників, затятий трампіст Майк Джонсон немало здивував заявою, що Путіну довіряти не можна і зажадав консультацій з Білим домом. Хитрість у тому, щоб переконати виборців, що Республіканська партія не несе відповідальності за політику глави Білого дому та його адміністрації.

На початку жовтня агенція Reuters проаналізувала агітацію та публічні заяви учасників виборів у 62-х округах і з’ясувала цікаву деталь: у 41 окрузі кандидати-республіканці намагаються не акцентувати на своїх політичних зв’язках із президентом або навіть критикують окремі його кроки, щонайменше 12 кандидатів прибрали ім’я, фото або згадки про підтримку Трампа зі своїх передвиборчих сайтів. Але відкрита критика політики президента — велика рідкість серед висуванців республіканців.

Третій нюанс: існує думка, що в разі програшу республіканців Білий дім через своїх адвокатів оскаржуватиме результати виборів на тих округах, де кандидати йтимуть ніздря в ніздрю, блокуючи у такий спосіб отримання мандатів політичними опонентами. Зрозуміло, що за критиків Трампа — не втупляться, тому кандидати намагаються зберігати лояльність до президента.   

Тут згадався лист 50 впливових республіканців, оприлюднений у серпні далекого 2016 року, в якому ті закликали не допустити висунення Трампа кандидатом у президенти від їхньої партії, називали його "агресивним невігласом". У разі перемоги, наголошували вони, ця особа стане "найбезрозсуднішим президентом". Як у воду дивилися, проте Республіканська партія поставила на Трампа. Зробила це і вдруге у 2024 році. Істеблішмент чудово розумів наслідки, але іншу прохідну фігуру так і не запропонував. Тому й нинішню критику президента частиною партійних діячів можна розглядати як політичну гру.

Справжня ж їхня позиція проявиться значно пізніше, коли доведеться голосувати за імпічмент президента, який демократи в Палаті представників ініціюють, мабуть, у перший же день роботи нового скликання.