"Болото" в Білому домі та "булінг" України: про що пишуть американські ЗМІ після приходу Трампа до влади
Після повернення Дональда Трампа до влади в США почався новий етап в американській політиці. Конспірологічна риторика, скорочення федеральних працівників та амбітні зовнішньополітичні наміри — все це спричинило бурхливу реакцію іноземних медіа.
Журналісти видання "Детектор медіа" проаналізували, що пишуть американські ЗМІ про перші тижні каденції лідера США Дональда Трампа та яке місце в їхньому медіапросторі посідає Україна.
Інавгураційний "медовий місяць" Трампа
Перші дні після інавгурації американського лідера Дональда Трампа відзначилися концентрацією ЗМІ на широкому колі питань, дотичних переважно до внутрішньополітичного порядку денного. Так, на початку другого терміну президент СЩА вкотре озвучує свої програмні тези — про "вкрадені вибори" у 2020 році, проблеми інфляції та міграції, у яких він звісно ж звинуватив, демократів.
Акції енергетичних компаній одразу відреагували на гасла Трампа: Drill, baby, drill ("Бури, крихітко, бури" — кампанія зі збільшення видобутку американської нафти) оптимістичним зростанням. Проте подальші новини про скорочення різних федеральних установ, як і про створення так званого Департаменту урядової ефективності з амбітними намірами скорочення державного апарату викликали протилежну реакцію.
Таким чином, умовний "медовий місяць" для Дональда Трампа так і не встиг медійно розпочатися, адже виникли ознаки невдоволення політикою чинної влади та роздуми про спроби встановлення в США автократії. Саме таке формулювання вжито в тексті на сайті американської громадської радіостанції NPR.
Менш важливим стало для американських журналістів питання міграції, натомість більше почали хвилюватися через власні економічні негаразди. Йдеться про призупинення програм для біженців, безпрецедентні заходи на південному кордоні, дозволи на затримання мігрантів у громадських місцях. Проте деякі видання — особливо з консервативного табору, як-от New York Post — робили чимало акцентів на кримінальних біографіях "незадокументованих" мігрантів.
Навіть деякі дуже протрампівські медіа на кшталт The Epoch Times не стояли осторонь проблем із пташиним грипом, зростанням цін на яйця та звільненнями з Департаменту сільського господарства тих фахівців, які мали б відповідати за стримування епідемії.
"Українізація" медіапростору США
Після відволікання на соціально-політичні й економічні проблеми Україна повернулася в порядок денний новин про Дональда Трампа. Відбулося це після перших сигналів з боку української влади про неприйнятні для Києва пропозиції в межах угоди про корисні копалини ще з середини лютого, а далі вже активізувалися прямі випади на адресу українського керівництва, наприклад, як "Зеленський — диктатор".
Щоправда, тема війни в Україні в американських ЗМІ станом на початок року посідала другорядні позиції — порівняно з ситуацією в Газі. Водночас публічна сварка між Дональдом Трампом і Володимиром Зеленським стала поворотним моментом у сприйнятті американського президента. Він одержав чимало неприємних і водночас містких характеристик, як-от Bully-in-Chief (що перекладається як "головний задирака").
Проте після 28 лютого, коли зустрілися президент України та США, виник помітний різкий стрибок цікавості американських ЗМІ до нашої країни. Так, резонувала теза Зеленського про те, що до завершення війни ще дуже далеко, й водночас зневажлива реакція Трампа ("найгірша заява, яку тільки можна було зробити" й "Зеленський не хоче миру"). Згодом уже поширювали м’якшу риторику — про шкодування українського президента з приводу невдалої розмови в Овальному кабінеті та про нібито лист для Трампа із сигналами про готовність до миру. Американські видання наголосили, що поведінка Трампа стала неочікуваною, вони називали рішення призупинити допомогу "жорстоким".
Лінії розколу: від демократії до традиційних цінностей
Натомість портал Fox Business наголошував на словах мільярдера Ілона Маска про Starlink, що є "хребтом" української армії, в разі вимкнення якого вся лінія фронту обвалиться, а також про "м’ясорубку", яка рано чи пізно повинна закінчитися. Цей приклад засвідчує, наскільки все ж таки, навіть попри тематичну спільність, є поляризованим інформаційне середовище США залежно від власника ресурсу, політичних симпатій чи антипатій самих медіа та навіть географічного чинника.
США мають цілий пласт "мейнстримних" медіа здебільшого ліберального спрямування, що поділяють спільний порядок денний, зосереджений на питаннях внутрішньої політики, демократії, захисту громадянських прав і свобод. До такого класу медіа належать New York Times, Associated Press, CNN, NBC News, CBS News, ABC News, громадські мовники NPR (National Public Radio) та PBS (Public Broadcasting Service). Вони стикаються з тиском від чинної республіканської адміністрації.
Медіа The Epoch Times позиціює себе як оплот "традиційних цінностей", який "пропонує мільйонам американців засновану на фактах і відзначену нагородами журналістику". Водночас, за твердженням видання, їм неодноразово погрожували, а працівників заарештовували.
Дане дослідження ґрунтується на двох вибірках публікацій у медіа (кожна — по 700 одиниць дослідження), що містили ключові слова Trump, MAGA та похідні від них (публікації обиралися випадковим чином із генеральної сукупності, що містила понад 50 тисяч публікацій). Перша вибірка містить загальноамериканські медіа, друга — локальні ресурси 50 штатів. Період дослідження — з 20 січня (день інавгурації Дональда Трампа) до 9 березня 2025 року (перша декада березня, яка відобразила реакцію медіа на зустріч Трампа з Зеленським).
Нагадаємо, за даними видання Bloomberg, Сполучені Штати Америки представили європейським союзникам пропозиції щодо "мирної угоди" між Росією та Україною. Вони передбачають три пункти, які не влаштують офіційний Київ.