Національний банк в теперішніх умовах довів економіку країни фактично до рецесії, штучно створюючи показники інфляції на рівні 5%. Тоді як промислова інфляція в Україні на сьогодні перебуває на рівні 35%.
Про це повідомив економіст й фінансовий аналітик Олексій Кущ в інтерв'ю політологу, журналісту Юрію Романенку.
"Це прояв монетарної політики Нацбанку. Є промислова інфляція — це ріст цін на фактори виробництва, тобто елементи затрат, які входять у собівартість продукції, і там обвальна гіперінфляція. Тобто вона просто зашкалює. Але її ніхто не контролює, адже вона регулятор взагалі не цікавить. А споживчі ціни — там офіційний показник інфляції затиснули шляхом статистичних методів на рівні 5%. І показує нібито макрофінансову стабільність", — зазначив економіст.
Він вказав також на той фактор, що станом на сьогодні майже немає підприємств, у яких спостерігається висока рентабельність (30%). Такі показники, за його словами, властиві лише фінансовому сектору.
"Там (у фінансовому секторі, — ред.) рентабельність капіталу, завдяки голові НБУ Андрієві Пишному становить понад 30%. Тому й виходить, що реальний сектор економіки у таких умовах повністю вмирає. Нацбанк поступово знижує облікову ставку. Але, якщо ви це робите, при цьому жодним чином не розблоковуєте процес кредитування, то сенсу у цьому зниженні немає", — пояснив фінансовий аналітик.
Як приклад Кущ навів випадки, коли підприємства у прифронтових областях України не мають змоги взяти кредит, тому що, згідно з нормативами НБУ, на них стоїть так званий "червоний прапорець".
"Вони перебувають у підвищеній зоні ризику, і їм кредити не дають. Лише під 100%-й ліквідний завдаток. Тому в цьому випадку ми бачимо, як руйнується бізнес у таких областях, як Харківська, Сумська, Чернігівська, Миколаївська, Одеська, Херсонська, Запорізька області. Там виживають лише підприємства олігархічного формату. Тому НБУ у нас не виконав головну функцію — по фінансуванню структурного перебудування економіки", — підкреслив аналітик.
Олексій Кущ вважає, що причина занепаду бізнесу у прифронтових областях — це "колосальний прорахунок керівництва регулятора, тому що в Україні досі немає самовідновлювальної циркуляційної моделі економіки, тобто самозростаючої".
"Це коли ти даєш інвестиції, і через ефект-мультиплікатор отримуєш роль ВВП і далі вже ріст податкових надходжень", — констатував економіст й додав, що у таких питаннях повинна бути синергія політики уряду й національного банку.
Як відомо, облікова ставка визначає норму відсотка, який Національний банк стягує в разі рефінансування комерційних банків. Вища ставка передбачає вищі для населення й банків кредити й депозити. Це має прямий вплив на бізнес й населення у питанні накопичення коштів гроші, а не витрачання їх. У такому випадку попит на товари скорочується, а інфляція сповільнюється. Якщо ж облікова ставка підвищується, то відбувається скорочення кредитування і, як наслідок, уповільнюється економічне зростання.
Свого історичного мінімуму облікова ставка сягнула у червні 2020 року — 6%. У березні 2021 року Національний банк почав поступово підвищувати її, і в січні 2022-го її було підвищено до 10%. 3 червня 2022 року Нацбанк підвищив облікову ставку з 10% до 25%. Ставка трималася на цьому рівні до 27 липня 2023 року, коли регулятор знизив її до 22%.
15 грудня 2023 року НБУ знизив облікову ставку до 15%. 25 січня 2024 року ставку було залишено на попередньому рівні, а 14 березня її знизили до 14,5%, 25 квітня — до 13,5%, 13 червня — до 13%.
Нагадаємо, 25 липня правління Національного банку ухвалило рішення зберегти облікову ставку на рівні 13% річних. У регуляторі вважають, що це допоможе забезпечити стійкість валютного ринку. Наступне засідання правління Національного банку з питань монетарної політики відбудеться 19 вересня 2024 року.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
