Питання найближчого майбутнього Запорізької атомної електростанції зараз є одним із ключових в контексті контрнаступу ЗСУ (і ймовірного звільнення території Василівського району Запорізької області, де і розташована АЕС), і безпеки населення — причому не тільки українського. Підірвуть станцію окупанти перед відступом чи ні, чим обернеться вибух, яким саме він буде — за різних умов, зокрема, різних об'єктів на території ЗАЕС, які врешті будуть підірвані. Відповіді на ці та інші питання ми спробували знайти за допомогою експертів. Спойлер: Думки експертів розділилися, але у можливості російського вибуху на Запорізькій АЕС не сумнівається ніхто.
.png)
Інфографіка TrueUA
На думку кандидатки хімічних наук, колишньої членкині колегії Державної інспекції ядерного регулювання, незалежної експертки з питань ядерної енергетики та безпеки Ольги Кошарної, особливу тривогу викликає енергоблок №5.
"П'ять енергоблоків (1-4 та 6, — ред.) перебувають у холодному режимі, вони потребують менше води для охолодження. А от енергоблок №5 вони спеціально тримають у гарячому режимі, щоб можна було швидко вивести його на мінімально контрольовану потужність, аби у разі втрати водопостачання для охолодження другого контуру мати меншу кількість часу до важкої аварії", — зазначає експертка у коментарі TrueUA.
Втім, навіть за найкращої для нас умови, якби усі шість енергоблоків були б у холодному режимі, радіоактивні викиди у разі важкої аварії забруднили б щонайменше 30-кілометрову зону. Хоча, звісна річ, треба враховувати й фактор напрямку вітру.
Ольга Кошарна пояснює, що існує декілька варіантів розвитку подій, бо необов'язково підривати сам реактор. Можна підірвати шандору, заслінку у ставку-охолоджувачу ЗАЕС. До того ж 11 червня водолази міністерства з надзвичайних ситуацій Російської Федерації пірнали у ставок до цієї заслінки — нібито ремонтували шандору, зміцнюючи її конструкцію, але це цілком могло бути замінування об'єкта.
На думку експертки, ризик вибуху на ЗАЕС є досить великим. Для росіян атомна станція є останнім козирем, тож вони можуть піти на підрив того чи іншого об'єкту на території станції, навіть якщо радіоактивна хмара накриє Краснодарський край. "Я переконана, що після цього буде підрив заводу "Кримський титан", а це вже хімічна небезпека", — наголошує Ольга Кошарна.
Експерт з атомної енергетики Людвіг Литвинський у коментарі TrueUA зазначив, що є два протилежні сценарії розвитку подій на території Запорізької АЕС — найгірший і найреалістичніший. Перший — це підрив реакторного відділення.
"Ми матимемо щось на кшталт того, що мали у Київській області через півроку після Чорнобильської катастрофи, але ця активність буде не лише на землі, а й у повітрі — принаймні, у гарячу фазу цього теракту. Це найгірший випадок, але я оцінюю його ймовірність як дуже невисоку, оскільки жодних переваг з військової точки зору такий крок не дає", — каже Литвинський.
Значно імовірнішим експерт вважає сценарій не вибух в реакторах, а завдання максимальної шкоди генеруючій потужності. Скажімо, буде підірване турбінне відділення, пошкоджене електрообладнання. На ліквідацію цих наслідків Україна, наголошує Людвіг Литвинський, буде змушена витратити щонайменше рік, а то й усі два.
"При цьому проблеми виникнуть, зокрема, й з охолодженням, та їх, нехай і ні складнощами, але можна буде вирішити, тимчасово забезпечуючи радіаційну та ядерну безпеку", — каже експерт.
У найгіршому варіанті, припустив Литвинський, Україна отримає нову зону відчуження на кшталт Чорнобильської. Тобто з певної території доведеться евакуювати населення. Ліквідація ж усіх наслідків у такому варіанті фактично неможлива — як неможливо буде жити у Чорнобильській зоні ще багато років. Втім, у менш критичних випадках ситуацію можна буде так чи інакше залагодити, ліквідуючи не такі катастрофічні наслідки.
"Стосовно того, що буде вибух — чесно кажучи, я в це вірю, і ймовірність теракту дуже висока, але з метою нанесення максимально економічної шкоди", — наголошує експерт.
Але в будь-якому випадку, навіть якщо жодного вибуху не станеться, на Україну чекає довга робота із відновлення ЗАЕС. У цілому стані росіяни нам її не залишать. "Досвід того, що відбувалося на Чорнобильському майданчику, чітко це підтверджує. Тобто все, що можна було вкрасти без принципової шкоди для станції, вони вже вкрали. Я майже впевнений, що у цілому стані ми її назад не отримаємо", — так прокоментував російську діяльність на Запорізькій АЕС Людвіг Литвинський.
Колишній голова громадської ради Державної інспекції ядерного регулювання Олексій Толкачов дотримується оптимістичнішої думки. Він вважає, що жодного вибуху на реакторах Запорізької АЕС не станеться.
Толкачов відзначив три принципові відмінності реакторів ЗАЕС від Чорнобильської станції.
"Максимум, до чого може призвести катастрофа на Запорізькій АЕС — це розплавлення активної зони й незворотнє руйнування самого реактора в середині конфайменту. В такому разі ми не зможемо відновити роботу ЗАЕС, адже реактор ремонту не підлягає", — зауважує Толкачов.
Оскільки експерти оцінювали винятково технічну складову цієї проблеми, варто зосередитися й на політичному аспекті.
По-перше, порівнювати потенційний вибух на ЗАЕС із підривом Каховської ГЕС і навіть спровокованою росіянами можливою аварією на "Кримському титані" — не зовсім коректно. Тому, що у цьому випадку йтиметься про ядерну загрозу, а про неприпустимість використання ядерного фактора у війні проти України Москву уже попередили не тільки на Заході, а і на Сході. І, схоже, у Кремлі дослухалися до цього попередження — причому неважливо навіть, до чийого саме, Джо Байдена чи Сі Цзіньпіна. Головне, що бажання вести війну будь-якими засобами й способами отримало свою межу. Через яку Путін навряд чи захоче переступати.
По-друге, Запорізька АЕС — це не Каховська гідроелектростанція. Там росіяни спробували звернути усе на Україну чи взагалі стихію. Але якщо можна більш-менш переконливо збрехати (принаймні, для внутрішньої російської аудиторії) про удар ракетами по греблі ГЕС, то із реакторами ЗАЕС такий фокус навіть у росіян не пройде. Хоча б тому, що Україна не має тактичної ядерної зброї, а російські політики й пропагандисти навіть не намагалася розігнати фейк про "передачу Україні ТЯЗ для того, аби вдарити по атомній електростанції й звинуватити у всьому Росію". Якби такі плани були — вони б уже почали реалізовувати їх.
Експерти не виключають, що росіяни можуть звинуватити Україну у підриві станції вже після свого виходу, але тоді виникає просте і логічне питання — чому ж українці не підірвали інші свої станції, звернувши усе на Росію, якщо їм (нам з вами) не шкода своєї землі заради того, аби змусити війська НАТО врешті вступити у війну. Цей аргумент, звісна річ, не є стовідсотковим, але після усіх злочинів росіян за час повномасштабного вторгнення від них можна очікувати чого завгодно.
Ну, і по-третє. З Чорнобильської АЕС росіяни пішли, не завдавши серйозної радіаційної шкоди цьому об'єкту. Розграбували й знищили лабораторії — це було, і тут варто погодитися із Литвинським, що в живому стані усі допоміжні об'єкти на ЗАЕС росіяни нам не залишать. Але жодних серйозних проблем вони не створили. Це певною мірою свідчить про те, що й в окупантів є свій стоп-кран. Хоча, звісно ж, ситуація у березні-квітні 2022 року для них була не такою критичною, як зараз.
На можливий теракт на Запорізькій АЕС з боку Росії відреагували й Сполучені Штати Америки. Там, попри останні заяви української влади про підготовку окупантами підриву, наразі не вважають "неминучою" загрозу теракту.
"Я не збираюся вдаватися до конкретних розвідувальних даних. Скажу лише, що ми дуже уважно стежимо за цим. Ми бачили ці звіти. Як ви знаєте, у нас є можливість моніторити радіоактивність поблизу станції, і ми не бачили жодних ознак того, що ця загроза є неминучою. Але ми стежимо за цим дуже, дуже уважно", — заявив представник Ради нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі на брифінгу.
Він зазначив, що, окрім бурхливої риторики, США не бачать жодних ознак того, що є якийсь намір використати ядерний фактор у війні на території України. Також Кірбі додав, що США наразі не бачать і можливості для застосування Росією своєї ядерної зброї.
Тож, підсумовуючи, варто розуміти, що якусь проблему росіяни на Запорізькій АЕС нам обов'язково влаштують. Але вірогідність серйозної аварії аж до появи другої зони відчуження на території України є все-таки малоімовірною. Хоча після усіх тих звірств, які ми уже побачили за час повномасштабної війни, найправильнішим буде керуватися правилом "готуйся до гіршого, сподівайся на краще".
Але бігти закуповувати йод не потрібно. Особливо тим, хто проживає на значній відстані від ЗАЕС. Принаймні, як заявив у коментарі TrueUA експерт Людвіг Литвинський, період напіврозпаду йоду-131 (а він найкритичніший на сьогодні) — лише вісім діб. З часу ж зупинки реакторів вже минуло 30 з гаком періодів. За цей час від того йоду нічого не залишилося. І, сподіваємося, нового до повернення контролю України над ЗАЕС та відновленням повноцінної роботи станції не з'явиться. Але це уже буде зовсім інший йод — і зовсім інша історія.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
