Учора у столиці Франції відбулося засідання "Коаліції рішучих", за підсумками якого 26 країн зголосилися спрямувати до України або військовий континент, або надати певні засоби. Проте лише після припинення активних бойових дій.
Далекобійні ракети, допомога із заморожених активів Росії та 26 справді рішучих
Лідер Франції організував у себе фактично підсумкову зустріч країн, які погодилися долучитися до гарантій безпеки Україні. Це всі країни Євросоюзу, окрім Словаччини, Угорщини та Мальти. З першими двома все зрозуміло — це путінські "троянські коні" в Європі, а от відсутність представника Мальти, видається, новою нашою проблемою. Мальтійці блокували 18-й пакет європейських санкцій, аргументуючи свої дії тим, що їм не вигідно обмежувати ціну на російську нафту. Їхня судноплавна галузь (а саме нафтоперевезення танкерами) становить значну частину мальтійської економіки. Претензії Мальта, зрештою, зняла, і санкційний пакет ЄС ухвалив, проте влада цієї острівної країни, як бачимо, лишається непростим перемовником.
Окрім членів Євросоюзу, участь у паризькому засіданні взяли Велика Британія, вона разом із Францією є лідером "коаліції рішучих", кілька кандидатів у члени Європейського Союзу, зокрема, Туреччина, а також Канада, Австралія, Японія, Нова Зеландія. Відкриваючи зустріч, Макрон оголосив про участь 35 країн. Не всі були офлайн, але головне, що зібралася чисельна і солідна компанія. Відвідав захід у Єлисейському палаці і спецпредставник Дональда Трампа Стів Віткофф.
Варто зауважити, що не всі з присутніх дали згоду долучитися до гарантування безпеки не лише політичною підтримкою, а й конкретним внеском. За словами Макрона, "26 країн формально ангажувалися (інші висловили інтерес) надіслати або контингент в Україну, або внести певні засоби для підтримки цієї коаліції для забезпечення безпеки на морі або в небі". Наступний етап — визначення, де позиціонуватимуться сили гарантування. Дехто вже чітко заявив, що їхніх військових в Україні не буде. Зокрема, італійська прем’єр-міністр Джорджа Мелоні підтвердила відкритість до підтримки можливого припинення вогню за допомогою ініціатив з моніторингу та навчання за межами кордонів України. Для члена "Великої сімки" та одного із найпотужніших членів НАТО така участь видається недостатньою. Втім поки це лише заява, все може змінитися надалі.
Також заслуговує на увагу роз’яснення голови Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн. У мережі Х вона уточнила, що досягнуто домовленості працювати за трьома напрямками. Перший: посилення української армії та оборонного потенціалу для протидії російському агресору. Для перетворення України на "сталевого дикобраза". Другий напрямок: формування міжнародного контингенту за підтримки США. Третій: зростання оборонного потенціалу самої Європи, аби вона змогла уникати нових конфліктів.
З огляду на посилення погроз Путіна, які прозвучали з Китаю, станом на зараз для нас найважливішим є перший пункт — продовження військової допомоги. Тому ухвала "коаліції рішучих" про постачання Україні ракет великої дальності, мабуть, ключове рішення вчорашнього дня. Про нього повідомили у британському уряді. Йдеться про ракети виробництва країн Європи чи про американські, куплені для потреб України, не уточнюється. TrueUA раніше повідомляв про плани закупівлі 3350 ракет Extended Range Attack Munition (ERAM) та стільки ж навігаційних систем GPS та INS. Ці американські ракети посилять наші далекобійні потужності.
Ще одне важливе рішення — також від британців. Лондон надав нам військову допомогу на понад 1,3 мільярда доларів, оплачену доходами від заморожених російських активів. У британському уряді зазначили: це дозволило поставити сотні тисяч артилерійських боєприпасів, сотні ракет протиповітряної оборони, запасні частини та укласти нові контракти на технічне обслуговування та ремонт обладнання та транспортних засобів. Не секрет, що багато країн Європи бояться використовувати заморожені російські активи для фінансування допомоги нашій державі, остерігаючись судових позовів Росії. Британці подали гарний приклад для наслідування всім іншим.
Політичні рішення ухвалені. Якими будуть наступні кроки
"Маємо однакове бачення, що Росія робить усе можливе, щоб затягнути переговорний процес і продовжити війну. Потрібно збільшувати підтримку України й посилювати тиск на Росію. Зараз триває підготовка 19-го пакета санкцій Євросоюзу. Працює над санкційними кроками також Японія", — підсумував результати зустрічі в Парижі президент України Володимир Зеленський.
До його слів можна додати важливий нюанс. Наші партнери — це демократії, в яких політична ситуація мінлива. Нам потрібні не "непорушні обіцянки", а гарантії, що домовленості не перепишуть в разі приходу до влади в країнах-учасницях нових орбанів. TrueUA розповідав про небезпеку виборів у низці держав Євросоюзу, де до влади рвуться проросійські популісти. Простіше кажучи, мають бути запущені процедури, які агенти впливу Росії в Європі не зможуть згодом заблокувати або переглянути. Такою процедурою є ратифікація досягнутих угод парламентами. Вона не є стовідсотковою панацеєю, проте ускладнить спробу скасувати угоди, бо для цього знадобиться не розчерк пера прем’єра або президента, а голосування законодавців. Колективне рішення.
Також після саміту в Парижі не стало зрозуміло, хто ж готовий надати військових контингент. Італія не надасть, раніше те саме заявляли в Німеччині і в Польщі. Очевидно, не дочекаємося іспанців, португальців, греків, болгар, австрійців… Є надія, що контингент пришлють британці, французи, турки, може, хорвати, країни північної Європи. Але чисельність сил гарантування, якщо вони представлятимуть незначну частину вчорашніх учасників засідання, буде недостатньою для виконання функцій гарантів. Який сенс від іноземних вояків, які приїдуть виконувати "місію" десь на Закарпатті?
35 учасників саміту під головуванням Макрона і 26 охочих надати якусь реальну допомогу наче й хороший результат, бо підтримка є, але Путіна цим не налякаєш. От якби хтось із лідерів "Коаліції рішучих" відправив в Україну в межах двосторонньої домовленості хоча б не чисельний військовий контингент, це могло б вплинути на Путіна. Бо знайшовся той, хто його не злякався. Але такий сценарій малоймовірний. Зараз ідеться про розгортання сил гарантування лише після припинення бойових дій. Коли наступить "після" — саміт у Парижі відповіді не дає.
І, останній момент — якою є позиція США. Наразі невідомо, у чому полягатимуть їхні гарантії безпеки. Відомо тільки, що американських військ у нас не буде. Учасники зібрання телефоном спілкувалися з Трампом. Можливо, наші європейські друзі очікували від глави Білого дому оплесків, а він вилив на них відро холодної води, закликавши припинити купляти російську нафту (за рік Росія отримала 1,1 мільярда євро від продажу палива в ЄС), а також наголосив, що "європейські лідери повинні чинити економічний тиск на Китай за фінансування військових дій Росії". Десь такою буде поведінка Трампа надалі. Він спонукатиме європейців дотримуватися взятих на себе зобов’язань. І ось тут складне питання: чи всі, хто вчора долучився до засідання, організованого Макроном, готові тримати слово…