Ракети гучніші за слова. Як Трамп два тижні наступав собі на горло і що з цього вийшло
Фраза "Трамп помер" стала вірусною в X, оскільки глава Білого дому не з’являвся на публіці протягом декількох днів. Він так привчив світ до потоку своїх заяв, що раптова тиша викликала конспірологічні теорії. До речі, щодо війни в Україні американський лідер також стишив інформаційну активність. І це пішло на користь…
Що Трамп наговорив за два останніх тижні
Востаннє Дональд Трамп посилав світові значні меседжі про війну в Україні 18 серпня під час зустрічі з Володимиром Зеленським у Вашингтоні, а після неї — з європейськими лідерами. Не те щоби 47-й президент геть не коментує цю тему — питають, то відповідає — але тимчасово роль спікерів перейшла до інших. Зокрема, до керівника Держдепу Марка Рубіо, спецпосланців Трампа Стіва Віткоффа та Кіта Келлога, до прес-секретарки глави Білого дому Керолайн Левітт. У їхніх заявах також багато різнобіжностей, однак коли щось шокуюче каже не перша особа Америки, є сподівання, що перша так не вважає. Приміром, українців вразила цинізмом заява Левітт після останньої атаки росіян по Києву: Трамп не був задоволений, але і не здивований, бо Зеленський і Путін не готові припинити війну.
З 18 серпня Трамп про війну в Україні зробив кілька заяв. Перша: похвалився, що США більше не витрачаються на війну у нашій країні.
"Тепер ми продаємо обладнання НАТО. Вони платять за обладнання. Ми не витрачаємо гроші на війну. У цьому і полягає різниця", — заявив президент Сполучених Штатів.
Нагадаємо: військова допомога Україні здійснюється за новим механізмом Prioritized Ukraine Requirements List (PURL). Україну, за великим рахунком, він влаштовує, оскільки постачання американської зброї триває. А що Трамп розповідає своїм виборцям — це нас не стосується..
Друга заява: тристороння зустріч Трампа, Зеленського і Путіна — відбудеться.
"Тристороння зустріч можлива. Не знаю щодо двосторонньої (між Зеленським та Путіним, — ред.), але тристороння зі мною станеться. Але не завжди люди до цього готові", — заявив президент США.
Раніше він наполягав на тому, що спочатку Зеленський і Путін мають зустрітися вдвох, а втрьох — тільки коли домовляться. Для всіх очевидно, що російський диктатор зустрічатися з українським президентом відмовляється. Замість цього він демонстративно поїхав до Китаю на саміт Шанхайської організації співробітництва, а потім залишиться в Пекіні на парад.
Третя заява: Трамп дав Путіну чергові кілька тижнів.
"Подивимося, що відбудеться протягом тижня або двох... Якщо буде потрібно — я особисто підключуся. Або буде угода, або її не буде", — казав він 25 серпня.
Ми неодноразово чули про "пекельні санкції", про покарання Росії, але щоразу все ж є сподівання, що от саме зараз Трамп не злякається.
Але Трамп не був би собою, якби не додав перцю до своїх висловлювань. Він цинічно порівняв криваву війну в Україні до бійки двох дітей на дитмайданчику, а також заговорив про можливість введення санкцій і мит не тільки проти Росії, а й щодо України:
"Тисячі переважно молодих людей вмирають щотижня. Якщо я можу запобігти цьому, наклавши санкції або використовуючи дуже великі мита, які дорого коштуватимуть Росії чи Україні, чи будь-кому…".
Цю фразу витлумачили як постановку на один щабель агресора та жертви. Це проскакувало у Трампа ще навесні, але з літа, здавалося, він нарешті визначився, хто у цій війні вовк, а хто — ягня.
Та головне, чого не було за два тижні після зустрічі у Вашингтоні, — спроб провести "Аляску-2" або примусу України до продовження безглуздих переговорів у Стамбулі. Через два тижні після саміту у столиці США все лишилося, як було. І це, виявляється, не гірший варіант. Отже, представники України, "коаліції рішучих", уповноважені особи від Америки (зокрема, Марко Рубіо) шукають спільні домовленості для гарантій безпеки. Поки все складно. Стів Віткофф зустрічався з Андрієм Єрмаком, після цієї зустрічі український перемовник повідомив: ніхто з американської сторони не тисне на Україну щодо якихось територій. Росія ротом начальника генштабу терористичних військ Валерія Герасимова розбила останні ілюзії Трампа щодо швидкого припинення вогню. Путінський вояка наголосив, що наступальні дії окупантів триватимуть.
Коли коротко описати ситуацію, то на шляху до припинення чи заморожування війни ми перебуваємо у тій самій точці, де були доти, як Трамп розвинув свою бурхливу миротворчу діяльність. З певними нюансами, як от посиленням підтримки з боку Європи. Чи повільним усвідомленням американцями, що закінчити війну територіальними поступками України без жодних реальних поступок Росії — не вийде.
Трамп хоче вийти з переговорів? Чому це нісенітниця
Дехто уздрів у цій зміні поганий знак. Видання The Atlantic із посиланням на власні джерела описало розчарування європейських партнерів невизначеністю, нерозумінням того, про що американці домовляються з росіянами, що у Москві пообіцяли Віткоффу. А в Білому домі буцімто панує втома Трампа від війни в Україні. Він хоче, щоб вона швидше закінчилася, і байдуже, як. Також джерела наполягають, що американському президенту не подобається українсько-європейський план. Схожу лінію поведінки Трампа описало інше видання, Axios. Американський президент нібито задумується, щоб припинити свої миротворчі зусилля "доки одна чи обидві сторони не почнуть демонструвати більшу гнучкість".
Втім, до описаних версій варто ставитися зі скепсисом. По-перше, в оточенні Трампа є різні центри впливу, які намагаються довести йому свою правоту. Таких центрів вимальовується кілька: Рубіо-Келлог, які працюють над гарантіями безпеки, Віткофф, який востаннє привіз із Москви щось, що спонукало його боса-президента піти на принизливу для себе зустріч із Путіним на Алясці. Зрештою вийшло велике ніщо. Є ще віце-президент Джей Ді Венс та його дивовижні за напрямком думок ставленики. Зокрема, Елбрідж Колбі, якому закидали ініціативу зупинки постачання військової допомоги Україні. Колбі просуває ідею, що головний супротивник США — Китай, отже, всі інші геополітичні напрямки для американців менш цікаві. Одним словом, шепнути журналістам новину, вигідну для своєї групи впливу, є кому.
По-друге, з переговорів Трамп не вийде, його байдужість — удавана, він очікує рішень на саміті ШОС. Якщо рішення його не влаштують, і він побачить ескалацію з боку Китаю, який не захоче вплинути на Путіна, у нього просто не залишиться іншої опції, як застосування санкцій. Або ж здаватиметься слабаком.
По-третє, поки Трамп стишився зі своїми публічними заявами, спостерігаємо позитивну динаміку щодо постачання зброї. Нещодавно стало відомо про плани закупівлі Україною 3350 ракет Extended Range Attack Munition (ERAM) та стільки ж навігаційних систем GPS та INS. Якої саме модифікації ці ракети, поки точно невідомо, але відомо, що, по-перше, ERAM посилять наші далекобійні потужності, а, по-друге, ракети можуть почати надходити в Україну вже цього року.
Інша угода — продаж обладнання на більш ніж 300 мільйонів доларів для підтримки систем Patriot та закупівлю й обслуговування Starlink. Про це днями повідомив міністр оборони Денис Шмигаль. З огляду на потребу у захисті критичної інфраструктури від ворожих повітряних атак, це рішення — дуже важливе. Якби США було байдуже, бо Трамп — утомився, ми б спостерігали інакшу картину. Ймовірно, сьогоднішню ситуацію можна назвати невизначеністю, яка от-от прорве сильними рішеннями, або новим потоком слів.