
Дискусія навколо походження Великої піраміди Гізи знову активізувалася після появи нових альтернативних теорій, які ставлять під сумнів загальноприйняту версію її будівництва. Традиційно вважається, що піраміду звели близько 2600 року до н.е. як гробницю фараона Хеопс (Хуфу). Цю версію підтримує більшість єгиптологів, спираючись на археологічні дані та історичні джерела.
Втім, дослідник і популяризатор альтернативної історії Ей Джей Джентіле заявив, що всередині піраміди могли відбуватися хімічні реакції. За його словами, в окремих камерах виявили сліди речовин на кшталт хлориду цинку та кислот, які теоретично могли взаємодіяти між собою, пише DailyMail.
На основі цього він висунув припущення, що споруда могла виконувати функції, значно складніші за звичайну усипальницю, аж до гіпотетичної "енергетичної установки". Прихильники цієї теорії також звертають увагу на внутрішню структуру піраміди, яка, на їхню думку, могла сприяти руху речовин і створенню тиску чи навіть електричних ефектів.
Окремі альтернативні гіпотези пов’язують розташування пірамід із зорями поясу Оріона, припускаючи, що комплекс може бути значно старішим, ніж вважається — аж до 10 500 року до н.е.
Водночас наукова спільнота відкидає подібні твердження. Археологи наголошують, що існують численні докази будівництва піраміди саме у період Стародавнього Єгипту: від слідів робітничих бригад до технологій транспортування каменю та будівництва.
Попри це, Велика піраміда Гізи й надалі залишається об’єктом численних гіпотез і спекуляцій, які регулярно з’являються поряд із науковими дослідженнями.
Нагадаємо, нещодавно поблизу міста Марсель у Франції археологи виявили частину давньоримського поселення, яке існувало приблизно дві тисячі років тому. Відкриття зробили в містечку Жеменос, за кілька десятків кілометрів від узбережжя.
Також раніше дослідники з Національного інституту антропології та історії Мексики виявили стародавнє поселення, яке було зведено приблизно 1200 років. На місці збереглися оборонні споруди.