Досягнутого цього тижня прориву в угоді про економічне співробітництво з Україною навряд чи пом'якшить опір російського диктатора Володимира Путіна мирному плану президента Дональда Трампа, і Білий дім поки не знає, як це змінити.
Про це повідомляє Politico. Хоча представники адміністрації 1 травня публічно оголосили про угоду як про важливу подію, у Білому домі немає єдиної думки про те, що буде далі, повідомляють дві особи, які знайомі з перебігом обговорень і побажали залишитися неназваними, оскільки не уповноважені виступати публічно.
Це може спричинити необхідність прийняття важких рішень, включно з прямим тиском на Кремль, на що Трамп досі не готовий піти.
"Більше санкцій стануть наступним поворотом гайок", — сказав один із людей. "Якщо президент захоче піти цим шляхом".
Пропозиція, спонсорована сенатором Ліндсі Гремом (RS.C.) про введення нових санкцій проти Росії та 500-відсоткових мит для країн, які купують російську нафту, газ і алюміній, одержала широку двопартійну підтримку в Сенаті, можливо, навіть переважна більшість вето. Міністр закордонних справ Франції Жан-Ноель Барро заявив у четвер, що він обговорив "похвальну" пропозицію з держсекретарем Марко Рубіо під час зустрічі та висловив бажання, щоб європейські союзники координували зі США запровадження нових санкцій.
Інше питання, чи буде достатньо додаткового режиму санкцій для тиску на Путіна. Російський лідер зустрічався чотири рази за останні місяці зі спецпредставником Трампа Стівом Віткоффом і продовжував відкидати пропозицію США про припинення трирічної війни, що заморозило б конфлікт уздовж нинішніх ліній фронту і таким чином дало б Росії значні територіальні надбання.
Реагуючи на активізацію російського бомбардування останніми днями, Трамп уголос розмірковував у соціальних мережах про те, чи потрібно йому посилювати свій підхід до Путіна. Але за останні чотири місяці він не виявив жодного прагнення зробити це. Він ще не зайняв позицію на пропозицію республіканців щодо посилення санкцій проти Москви. І саме небажання президента схвалити додаткову допомогу для військових зусиль України чи післявоєнні гарантії безпеки насамперед вимагало угоди про розподіл доходів, орієнтованої на майбутнє.
У четвер вранці в кімнаті для брифінгів прес-секретар Каролін Левітт заявила, що "історична" угода є доказом того, що президент є "головним посередником" і відданий "забезпеченню міцного миру" в Україні. Адміністрація трубить про угоду з Україною, коли президент щойно перевалив за політично значущу 100-денну позначку свого другого терміну, який настав і закінчився, а Трамп так і не уклав жодних торгових угод чи посередницького миру між Росією та Україною, який він обіцяв укласти у перший день своєї адміністрації.
Міністр фінансів Скотт Бессент, який керував переговорами щодо угоди про корисні копалини протягом останніх кількох місяців, у телеінтерв'ю в четвер вранці припустив, що вона вплине на мирні переговори, які, зважаючи на все, зайшли в глухий кут.
"Це сильний сигнал російському керівництву, і він дає президенту Трампу можливість вести переговори з Росією на ще міцнішій основі", — сказав він під час виступу на Fox Business Network.
Посилаючись на критику президента України Володимира Зеленського 28 лютого в Овальному кабінеті, де Трамп заявив українському лідеру, що він не має козирів на мирних переговорах, Бессент наголосив, що тепер все інакше.
"Президент Трамп тепер роздав йому флешрояль, тому що тепер ми можемо взяти ці карти, піти і показати російському керівництву, що між нашими цілями немає просвіту між українським народом та американським народом", — сказав Бессент.
Інший чиновник міністерства фінансів, який побажав залишитися неназваним, розповів про угоду, що велика економічна зацікавленість Америки в майбутньому України покаже Росії, що США "віддані довгостроковому успіху України".
Річард Хаас, колишній голова Ради з міжнародних відносин та ветеран трьох республіканських адміністрацій, сказав, що угода є позитивним кроком на шляху до покращення напружених відносин між США та Україною. Але, за його словами, це не є переломним моментом у мирних переговорах.
"Ми не маємо переоцінювати це. Це не заміна відкритої, довгострокової військової та розвідувальної підтримки США для України", — сказав Хаас. "Єдине велике питання полягає в тому, чи приведе ця угода до чогось більшого між США та Україною".
Трамп, чия первісна пропозиція Україні полягала в тому, щоб США отримали 500 мільярдів доларів доходів від майбутньої розробки корисних копалин країни, продовжив публічно описувати угоду як спосіб для американських платників податків відшкодувати частину від 120 мільярдів військової допомоги США за останні три роки. Проте остаточна угода не вимагає від України відшкодування будь-якої допомоги. Натомість дві країни створять спільний інвестиційний фонд, щоб допомогти відновити Україну після війни.
Згідно з угодою, США отримають переважні права на видобуток корисних копалин в Україні. Київ тим часом матиме останнє слово в тому, що і де видобувається, і збереже право власності на надра. Україна збереже контроль над своїми природними ресурсами та вноситиме 50 відсотків майбутніх доходів від нових ліцензій на критично важливі корисні копалини, розвідку нафти та газу.
І угода дозволяє США робити внесок у фонд через прямі платежі або за допомогою нової військової допомоги. Це залишає відкритою можливість для Конгресу схвалити нову додаткову оборонну допомогу для України, хоча додаткова допомога, яку фінансують платники податків, залишається малоймовірною.
Як зазначив Бессент, терміновість остаточної ратифікації угоди про економічне співробітництво зросла останніми днями після того, як Трамп зустрівся з Зеленським на полях похорону Папи Франциска минулими вихідними. Вона також матеріалізувалася, оскільки президент все більше дратувався через кампанію бомбардувань столиці України з боку Путіна, що посилюється, і максималістську позицію щодо мирних переговорів, хоча представник Білого дому припустив, що публічна жорстка лінія Росії не повністю відображає приватні переговори з Москвою.
"Якщо говорити точніше, позиція Росії посилилася", — сказав Хаас. "Вони ведуть війну без перепочинку, і їх чітко сформульована позиція стає дедалі більшою, а не меншою, вимогливою і все ще далекою від припинення вогню".
Нагадаємо, раніше речниця Державного департаменту США Теммі Брюс заявляла, що Сполучені Штати Америки з часом можуть відмовитися від ролі посередника у врегулюванні війни Росії проти України. Настав час, коли Київ і Москва мають представити власні мирні пропозиції.
Своєю чергою державний секретар Сполучених Штатів Америки Марко Рубіо заявив, що позиції України та Росії щодо укладення мирної угоди та закінчення війни вже стали ближчими. Однак вони все ще далекі одна від одної.