Профільний комітет Ради підтримав ратифікацію угоди про корисні копалини: які пропозиції внесли
У вівторок, 6 травня, Комітет Верховної Ради з питань міжнародної політики підтримав ратифікацію угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки.
Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк.
"Комітет з питань міжнародної політики підтримав ратифікацію за основу та в цілому угоду по копалинам", — написав він на своїй сторінці у Telegram.
За словами нардепа, була внесена пропозиція у текст рішення Комітету:
- будь-які додаткові домовленості про створення Фонду відбудови, не можуть противитися цій угоді;
- ця угода діє на всій території України в рамках міжнародно визнаних кордонів.
Це рішення підтримали 11 нардепів, які є членами цього Комітету ВР, 11 — утримався, а двоє не взяли участі в голосуванні.
Железняк уточнив, що ратифікація у Верховній Раді відбудеться 8 травня.
Що відомо про укладення угоди щодо надр між Україною та США
У ніч на четвер, 1 травня, міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні.
"Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.
Основні положення угоди про надра:
- в угоді записано, що всі ресурси є українською власністю;
- створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу;
- угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави;
- в документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США;
- угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;
- документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України;
- наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду;
- законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент;
- Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation);
- доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.
"США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проекти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", — повідомила Свириденко.
Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що угода про корисні копалини, яку підписали Україна й Америка, є повноцінним економічним партнерством. Це дасть змогу президенту Дональду Трампу вести переговори з Росією на міцнішій основі.