# корисні копалини

У вівторок, 5 серпня, премʼєр-міністерка України Юлія Свириденко заявила про запуск трьох українсько-американських проектів із видобутку корисних копалин у межах угоди про надра за наступні 18 місяців.Про це Юлія Свириденко повідомила на своїй сторінці у Facebook після розмови з міністром фінансів США Скоттом Бессентом."Дуже змістовна розмова з міністром фінансів США Скоттом Бессентом. З ним моя команда активно працює не перший місяць, однак сьогодні перша розмова на посаді прем’єр-міністра, тож, відповідно, ширше коло питань", — зазначила вона.За її словами, говорили про посилення співпраці в оборонній та інвестиційній сферах."Значну увагу приділили потенційній оборонній угоді, яку анонсував президент Зеленський — щодо виробництва та продажу українських дронів, а також можливу закупівлю американської зброї", — додала прем’єр-міністерка.Також вона поінформувала, що обговорили запуск американсько-українського інвестиційного фонду."Працюємо над розширенням його мандату, щоби фонд міг інвестувати і в оборонну сферу. Перше засідання ради директорів заплановане на вересень. Завдання — запустити перші три проекти протягом 18 місяців", — акцентувала очільниця уряду.Також порушили питання посилення санкційного тиску та співпраці з міжнародними фінансовими організаціями."Домовилися продовжити діалог на робочому рівні. Вдячна США за послідовну підтримку України та спільне прагнення до справедливого та стійкого миру", — підсумувала Юлія Свириденко.Президент України Володимир Зеленський учора розповів, що очікує від прем'єр-міністерки Юлії Свириденко доповідь про програму дій для прикордонних територій.

У вівторок, 5 серпня, геомагнітне поле буде від тихого до активного рівня, а сонячна активність — низькою. При цьому очікується магнітна буря середньої активності.Про це повідомив Meteoagent.Згідно з нинішніми прогнозами фахівців, магнітна буря завтра буде жовтого рівня — 3,7 бала. Вона вважається середньою та може впливати на самопочуття людей.А вже у середу, 5 серпня, космічна погода дещо покращиться. Зокрема, магнітні коливання не перевищуватимуть 2,7 бала (зелений рівень).Магнітні бурі: як вберегтися від геомагнітних коливаньМетеозалежність — це комплексні симптоми, а не хвороба. Дуже мало людей мають генетичну схильність до метеозалежності, але насправді страждають від неї 50−70% населення Землі. Магнітні бурі тривають по два-три дні, на них реагують усі люди, бо кожна клітина організму має заряд, проте більшість цього навіть не помічає — людство до сонячної активності пристосувалося.Найчастіше на геомагнітні бурі реагують літні люди з хронічними захворюваннями серця і судин. У такі дні декого починають турбувати різні неприємні симптоми, серед яких:безсоння;знижена концентрація;стомлюваність вища за середню;агресивність;головні болі.Фахівці рекомендують під час магнітної бурі:віддавати перевагу корисній їжі та чистій воді для підтримки організму;добре висипатися;здійснювати хоча б півгодинні піші прогулянки, оскільки ходьба зміцнює нервову систему;частіше ходити в лазню і приймати душ, любителі лазні рідше реагують на температурні зміни.Варто зазначити, що прогнози магнітних бур можуть змінюватися, адже дослідники сонячної активності оновлюють свої дані кожні три години. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від нуля до дев'яти. Для позначення використовується планетарний К-індекс: якщо показник п'ять і вище, то це вважається потужною магнітною бурею.Нагадаємо, Землю 2 серпня 2027 року накриє найбільша темрява століття. Йдеться про повне сонячне затемнення, яке триватиме шість хвилин. .

Український уряд затвердив переліки критичних та стратегічних корисних копалин для надання в користування на умовах конкурсів та аукціонів. Це необхідно для угоди про надра зі Сполученими Штатами Америки.Про це повідомила прес-служба Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України. Так, було затверджено:переліки критичних і стратегічних мінералів;60 ділянок надр для аукціонів;26 ділянок для конкурсів УРП,У відомстві пояснили, що це дозволить залучити інвесторів до видобутку літію, титану, міді та інших стратегічних корисних копалин для зміцнення обороноздатності та розвитку економіки України."Затвердження переліків стратегічних і критичних корисних копалин та ділянок надр є важливим кроком для збереження національної безпеки, розвитку інноваційного виробництва та нарощування промислового потенціалу держави. Це рішення дозволить ефективно управляти ресурсами надр, залучати інвестиції у видобувну галузь та створювати нові можливості для розвитку економіки України в довгостроковій перспективі", — підкреслила міністр захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук.Даним рішенням затверджено:перелік корисних копалин та компонентів стратегічного значення, до якого віднесено 11 корисних копалин: руди алюмінієві, берилієві, мідні, нікелеві, ніобієві, стронцієві, танталові, титанові, уранові, цирконієві, флюорит;перелік корисних копалин та компонентів критичного значення містить 28 корисних копалин, які включають і корисні копалини стратегічного значення: руди алюмінієві, берилієві, мідні, нікелеві, ніобієві, стронцієві, танталові, титанові, уранові, цирконієві, флюорит, ванадієві, вісмутові, вольфрамові галієві, гафнієві, індієві, рідкісноземельні, літієві, миш’якові, мідні, олов’яні, свинцеві, скандієві, сурм’яні, телурові, цезієві, цинкові, сіль калійна;перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного та (або) критичного значення, що надаватимуться у користування шляхом проведення аукціону (електронних торгів) з продажу спеціального дозволу на користування надрами — внесено 60 ділянок надр і родовищ корисних копалин з покладами руд титанових, літієвих, мідних, нікелевих, кобальтових, ніобієвих, берилієвих, цирконієвих, солі калійної, флюориту, апатиту;перелік ділянок надр (родовищ корисних копалин) стратегічного значення та (або) критичного значення, що надаватимуться в користування шляхом проведення конкурсу на укладення угоди про розподіл продукції внесено 26 ділянок надр та родовищ корисних копалин з покладами руд ванадієвих, літієвих, титанових, уранових і солі калійної.Цей крок спрямований на захист національних інтересів, посилення обороноздатності держави та створення прозорих механізмів доступу до надр. Очікується, що затвердження переліків сприятиме підвищенню інвестиційної привабливості видобувної галузі, розвитку промислових виробництв і сталого економічного розвитку України."Крім того, затвердження переліків є одним із першочергових завдань для успішної реалізації домовленостей, визначених відповідно до угоди між урядом України та урядом США про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови", — зауважили у відомстві.Нагадаємо, на початку липня президент Володимир Зеленський підписав закон про те, що використання природних ресурсів України передбачають виплати з державного бюджету. Це випливає з відповідної угоди зі Сполученими Штатами Америки.

У четвер, 3 липня, президент Володимир Зеленський підписав закон про те, що використання природних ресурсів України передбачають виплати з державного бюджету. Це випливає з відповідної угоди зі Сполученими Штатами Америки.Про це свідчить картка законопроекту №13256 про зміни Бюджетного кодексу на сайті Верховної Ради України.Зміни до Бюджетного кодексу потрібні для втілення положення про наповнення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови.Внесок України складатиметься з половини коштів, які отримані після набуття чинності угодою від:ренти на видобування корисних копалин (нафта, газ, газовий конденсат та усе, що зазначено в додатку А до угоди) з нових ліцензій;видачі нових спецдозволів на користування надрами;реалізації державної частини продукції за новими угодами про розподіл продукції.Ці гроші зараховуватимуть у спеціальний фонд державного бюджету та перераховуватимуть до Фонду відбудови.Раніше голова Бюджетного комітету українського парламенту Роксолана Підласа назвала такий порядок цифр щодо внесків з боку України: близько трьох мільярдів гривень за п’ять років."Скажімо, якби угоду підписали 2019 року, то саме така сума надійшла би до фонду як внесок України до цього часу", — написала вона.Як відомо, 1 травня Україна та США підписали угоду про створення американсько-українського інвестиційного фонду. Після цього 8 травня Верховна Рада ратифікувала міжурядову угоду. Президент Володимир Зеленський підписав закон 12 травня, завершивши процес ратифікації.Нагадаємо, міністерка захисту довкілля та природних ресурсів Світлана Гринчук розповіла, що Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.

Україна зняла гриф "Секретно" на певний перелік корисних копалин, в тому числі й критичні мінерали. Така таємничість залишалася пережитком ще з радянських часів.Про це повідомила міністерка захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук під час виступі на "Форумі держави та бізнесу: від діалогу до партнерства"."Гриф скасовано, зараз ми завершуємо всі бюрократичні процедури для того, щоби вже повноцінно без цього бар’єру працювати далі з інвесторами та бізнесом", — пояснила вона.Гринчук наголосила, що з допомогою Європейського банку реконструкції та розвитку ведеться також активна робота щодо цифровізації геологічної інформації, бо величезна її кількість перебуває в паперовому вигляді."Зараз проводимо додаткові переговори з DFC для того, щоби розширити цей проект. Ми оцифрували шість тисяч геологічних звітів. Зараз продовжуємо: буквально тиждень тому підписали угоду про другий етап, і наступні 60 тисяч книг із геологічною інформацією оцифруємо в найближчій перспективі", — зазначила міністерка.Вона також зауважила, що спільно з Мінекономіки на основі переліків стратегічної та критичної сировини, визначених в міжнародних документах і угодах, сформовано національні переліки таких мінеральних ресурсів."І підготували також переліки мінералів, угоди щодо яких реалізовуватимемо через аукціони або через угоди щодо розподілу продукції. Дуже сподіваюся, що в найближчі два тижні ми отримаємо рішення в уряді щодо цих дуже важливих документів", — повідомила Гринчук.Міністерка додала, що з осені минулого року ведеться також інтенсивна робота з геологічними службами різних країн — європейських та американських — щодо покращення якості та доступу геологічної інформації в Україні. Наприклад, разом із французькою геологічною службою розробили 3D-модель Завалівського родовища графітуЗгідно із наказом Служби безпеки України №207 від 29 травня цього року, єдиною корисною копалиною, відомості про запаси та можливості видобування якої є таємними, залишається уран, тоді як раніше подібні дані залишалися секретними й щодо золота, платини, алмазів, літію, титану, паладію, цирконію, іридію тощо.Нагадаємо, 19 червня керівник Офісу президента Андрій Єрмак розповідав, що наразі Україна веде підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області. Воно може стати першим проектом у межах співпраці зі США щодо угоди про надра.

Наразі Україна веде підготовку до оголошення конкурсу на розробку літієвого родовища "Добра" в Кіровоградській області. Воно може стати першим проєктом у межах співпраці зі Сполученими Штатами Америки у межах угоди про надра.Про це повідомив голова Офісу президента Андрій Єрмак."Радий бачити, що процес іде та результати наших зустрічей у Вашингтоні тиждень тому перетворюються на конкретні дії", — наголосив він.До того ж Єрмак зауважив, що 18 червня у Канаді він спільно із віце-премʼєром-міністром економіки Юлією Свириденко зустрілися з міністром фінансів США Скоттом Бессентом і детально проговорили співпрацю у межах угоди про корисні копалини. Однак, які рішення були ухвалені за результатами перемовин, Єрмак не уточнив."Працюємо далі", — резюмував голова ОП.Що відомо про родовище "Добра"Одне із найбільших родовищ літію в Україні. За даними Державної служби геології та надр, ділянка "Добра" входить до площі Станкуватського рудного поля Центральноукраїнського (ШполянськоТашлицького) рідкіснометалевого району, характерною рисою якого є поля розвитку рідкіснометалевих пегматитів з високими концентраціями літію, танталу, рубідію, цезію та підвищеними — берилію, ніобію та олова.Площа ділянки сягає 1706,9 га (17,07 км2). Ділянка надр складається з двох окремих зон близько розташованих жил рудоносних пегматитів – Станкуватської та Надія – і трьох рудопроявів вольфраму, що розташовані на східному фланзі. Станкуватська зона – представлена рудними тілами.Як відомо, 1 травня Україна та США підписали стратегічну угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин. Вона стосується 57 мінералів.Зокрема, підписаний у Вашингтоні документ встановлює політичні параметри співпраці. Водночас чимало деталей пропишуть у наступній технічній угоді.Американський президент Дональд Трамп заявив, що підписання угоди про надра "захистить" інвестиції США та фінансову допомогу, яку Вашингтон надає Києву. На його думку, угода, можливо, сприятиме припиненню війни Росії проти України.Президент Володимир Зеленський заявив, що угода про економічне партнерство між Україною та США — це "практичний результат" перемовин з Трампом у Ватикані. Верховна рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США 8 травня.Дві технічні угоди стосуються створення інвестиційного фонду. У Мінекономіки України пояснили, що для їхньої імплементації не потрібна ратифікація парламентом. Загалом у відомстві сподіваються, що фонд розпочне працювати вже найближчими тижнями.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський 12 травня підписав закон про ратифікацію угоди про рідкісноземельні метали між урядом України й урядом США.Нагадаємо, 23 травня Україна та Сполучені Штати Америки завершили всі процедури для запуску Фонду реконструкції. Йдеться про домовленості в межах угоди про рідкісноземельні метали.

Сполучені Штати Америки та Китай погодили угоду про повернення до торгового перемир’я. Крім того, вони домовилися зняти деякі експортні обмеження Пекіна, зокрема, на рідкісноземельні метали.Про це повідомила агенція Reuters. Журналісти зазначили: після двох днів переговорів у Лондоні міністр торгівлі США Говард Лутнік сказав, що нова домовленість спирається на те, про що сторони вже домовилися в Женеві минулого місяця. Вона передбачає зниження мит, які подекуди сягали понад 100%.Лутнік не розкрив деталей, однак поінформував, що США скасують частину власних експортних обмежень."Ми погодили рамкову угоду. Тепер президент Трамп має її затвердити, так само як і президент Сі", — сказав він.У Reuters зауважили, що, попри угоду, ключові суперечки — зокрема, односторонні мита Трампа та структура китайської економіки — залишаються невирішеними."Формально вони повернулися на старт, але це краще, ніж нічого", — зазначив Джош Ліпскі з Атлантичної ради у Вашингтоні.Країни мають час до 10 серпня, щоби погодити повноцінну угоду. Інакше митні ставки знову злетять: США можуть підвищити їх до 145%, Китай — до 125%.Лутнік наголосив, що обмеження на рідкісноземельні метали — ключовий пункт угоди. США, за його словами, вже готують заходи у відповідь, якщо експорт Китаю не відновиться.Раніше, в четвер, Трамп поспілкувався телефоном із президентом Китаю Сі Цзіньпіном. Трамп і Сі домовилися відвідати один одного та попросили свої штаби провести переговори.Журналісти додали, що обидві країни перебувають під тиском необхідності послабити напругу: світова економіка відчуває тиск через контроль Китаю над експортом рідкісноземельних мінералів, в якому він є домінантним виробником, а інвестори занепокоєні ширшими зусиллями Трампа щодо запровадження тарифів на товари з більшості країн, які є торговими партнерами США.Китай тим часом скоротив власні постачання ключових товарів американського імпорту, таких як програмне забезпечення для проектування мікросхем і деталей для атомних електростанцій.Ще 12 травня країни уклали 90-денну угоду в Женеві, щоби скасувати деякі з тризначних тарифів, які вони встановили одна проти одної після повернення Трампа на посаду президента в січні.Однак, стверджують аналітики, ця тимчасова угода не вирішила ширших проблем, які напружують двосторонні відносини — від незаконної торгівлі фентанілом до статусу демократично керованого Тайваню та скарг США щодо китайської економіки, яку домінують державні підприємства і яка орієнтована на експорт.Трамп неодноразово погрожував запровадженням різних каральних заходів щодо торгівельних партнерів, щоби скасувати деякі з них в останню мить. Такий непослідовний підхід збентежив світових лідерів і налякав бізнесменів.Китай розглядає експорт мінералів як важіль впливу. Зупинка цього експорту може створити внутрішній політичний тиск на президента США від Республіканської партії, якщо економічне зростання сповільниться через неможливість компаній виготовляти продукцію, що потребує цих мінералів.Останніми роками офіційні особи США називають Китай своїм головним геополітичним суперником і єдиною країною у світі, здатною кинути виклик Америці як в економічному, так і у військовому плані.Нагадаємо, 30 травня президент США Дональд Трамп заявляв, що Китай "повністю порушив" торгівельні домовленості щодо послаблення тарифів.

У п’ятницю, 23 травня, Україна та Сполучені Штати Америки завершили всі процедури для запуску Фонду реконструкції. Йдеться про домовленості в межах угоди про рідкісноземельні метали.Про це повідомила перша віце-премʼєрка, міністерка економіки України Юлія Свириденко, яка опублікувала відповідний допис на своїй сторінці в соціальній мережі X."Останній крок — дипломатична нота від США, яку я особисто отримала сьогодні вранці від тимчасово повіреної у справах США Джулі Девіс. Фонд офіційно запущено!" — написала українська міністерка.Як відомо, 1 травня Україна та США підписали стратегічну угоду про створення Інвестиційного фонду відбудови та партнерство у сфері критичних корисних копалин. Вона стосується 57 мінералів.Зокрема, підписаний у Вашингтоні документ встановлює політичні параметри співпраці. Водночас чимало деталей пропишуть у наступній технічній угоді.Американський президент Дональд Трамп заявив, що підписання угоди про надра "захистить" інвестиції США та фінансову допомогу, яку Вашингтон надає Києву. На його думку, угода, можливо, сприятиме припиненню війни Росії проти України.Президент Володимир Зеленський заявив, що угода про економічне партнерство між Україною та США — це "практичний результат" перемовин з Трампом у Ватикані. Верховна рада ратифікувала угоду про надра між Україною та США 8 травня.Дві технічні угоди стосуються створення інвестиційного фонду. У Мінекономіки України пояснили, що для їхньої імплементації не потрібна ратифікація парламентом. Загалом у відомстві сподіваються, що фонд розпочне працювати вже найближчими тижнями.Своєю чергою, президент Володимир Зеленський 12 травня підписав закон про ратифікацію угоди про рідкісноземельні метали між урядом України й урядом США.Нагадаємо, 13 травня міністерка Юлія Свириденко розповідала, що наша держава завершила всі необхідні внутрішні процедури для запуску інвестиційного фонду відбудови Україна — США, який створено у межах угоди про корисні копалини.

У понеділок, 12 травня, президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди про копалини між Сполученими Штатами та Україною. Про це повідомила прес-служба Верховної Ради України."Президент Володимир Зеленський підписав закон про ратифікацію угоди між урядом України та урядом США про створення американсько-українського інвестиційного фонду відбудови", — йдеться у повідомленні.У ВР наголосили, що "цей документ має відкрити шлях для залучення масштабних інвестицій у нашу економіку, зокрема в критичну інфраструктуру, промисловість і відновлення постраждалих регіонів".Ратифікація угоди дозволить запустити повноцінну роботу Фонду. Йдеться не лише про фінансову підтримку, а й про формування нової довіри з боку стратегічного партнера — Сполучених Штатів Америки."Це — ще один практичний крок до відновлення, розвитку та економічної стійкості України", — запевнили в Раді.Що відомо про укладення угоди щодо надр між Україною та США У ніч на 1 травня міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні."Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.Основні положення угоди про надра:в угоді записано, що всі ресурси є українською власністю;створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу;угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави;в документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США;угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України;наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду;законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент;Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation);доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні.Верховна Рада 8 травня підтримала ратифікацію угоди про копалини між Сполученими Штатами та Україною. Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що угода про корисні копалини, яку підписали Україна й Америка, є повноцінним економічним партнерством. Це дасть змогу президенту Дональду Трампу вести переговори з Росією на міцнішій основі.

У четвер, 8 травня, відбулася історична подія — Верховна Рада підтримала ратифікацію угоди зі Сполученими Штатами Америки про створення Інвестиційного фонду відбудови. Цей крок необхідний не лише для відновлення економіки, а й для відбудови та модернізації нашої держави.Таку заяву зробив прем'єр-міністр Денис Шмигаль, опублікувавши відповідний пост на своїй Facebook-сторінці."Разом ми зробили важливий крок до відновлення нашої економіки, до посилення України, до зростання добробуту людей", — наголосив посадовець.Угода надає Україні низку значних можливостей:отримаємо стратегічного інвестора в особі США;залучимо гарантовані інвестиції в найбільш перспективні сектори економіки;прискоримо відбудову України та швидше подолаємо руйнівні наслідки війни;одержимо сучасні технології для модернізації країни.При цьому Шмигаль запевнив, що "природні ресурси України залишаються за Україною, а держава не бере на себе жодних боргових зобов’язань"."Ми змогли домогтись такого безпрецедентного партнерства насамперед завдяки лідерству президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Це історична подія для наших країн", — зауважив прем'єр.Також очільник українського уряду додав, що вже найближчим часом має завершитися всю технічна робота та розпочатися новий етап співпраці з американськими партнерами.Як відомо, 8 травня на засіданні ВР 338 народних обранців підтримали ратифікацію угоди про надра. Нардепи проголосували за основу та в цілому. Що відомо про укладення угоди щодо надр між Україною та США У ніч на четвер, 1 травня, міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні."Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.Основні положення угоди про надра:в угоді записано, що всі ресурси є українською власністю;створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу;угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави;в документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США;угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України;наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду;законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент;Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation);доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні."США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проекти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", — повідомила Свириденко.Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що угода про корисні копалини, яку підписали Україна й Америка, є повноцінним економічним партнерством. Це дасть змогу президенту Дональду Трампу вести переговори з Росією на міцнішій основі.

У вівторок, 6 травня, Комітет Верховної Ради з питань міжнародної політики підтримав ратифікацію угоди про корисні копалини між Україною та Сполученими Штатами Америки.Про це повідомив заступник голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, народний депутат від "Голосу" Ярослав Железняк."Комітет з питань міжнародної політики підтримав ратифікацію за основу та в цілому угоду по копалинам", — написав він на своїй сторінці у Telegram.За словами нардепа, була внесена пропозиція у текст рішення Комітету:будь-які додаткові домовленості про створення Фонду відбудови, не можуть противитися цій угоді;ця угода діє на всій території України в рамках міжнародно визнаних кордонів. Це рішення підтримали 11 нардепів, які є членами цього Комітету ВР, 11 — утримався, а двоє не взяли участі в голосуванні. Железняк уточнив, що ратифікація у Верховній Раді відбудеться 8 травня.Що відомо про укладення угоди щодо надр між Україною та США У ніч на четвер, 1 травня, міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр фінансів Сполучених Штатів Америки Скотт Бессент підписали угоду щодо мінералів. Укладання історичної угоди відбулося у Вашингтоні."Спільно із міністром фінансів США Скоттом Бессентом підписала Угоду ​​про створення Інвестиційного фонду відбудови США-Україна", — повідомила українська посадовиця.Основні положення угоди про надра:в угоді записано, що всі ресурси є українською власністю;створюється інвестиційний фонд на рівних умовах — 50/50. Київ та Вашингтон спільно здійснюватимуть управління Фондом, у жодної зі сторін немає переважаючого голосу;угода не передбачає змін у процесах приватизації або управлінні державними компаніями — вони й далі належатимуть Україні. Компанії на кшталт "Укрнафти" чи "Енергоатому", залишаються у власності держави;в документі не йдеться про будь-які боргові зобов’язання України перед США;угода відповідає Конституції України та не змінює її євроінтеграційний курс;документ узгоджується з національним законодавством і не суперечить жодним міжнародним зобов’язанням України;наповнення Фонду здійснюватиметься виключно доходами з нових ліцензій. Це, зокрема, 50% коштів від нових ліцензій на проекти у сфері критичних матеріалів та нафти й газу, що надходитимуть до бюджету після створення Фонду. Доходи від уже розпочатих проектів або заплановані у бюджеті надходження не належать до Фонду;законодавчі зміни — лише точкові. Для функціонування Фонду передбачено лише внесення змін до бюджетного кодексу. Саму ж Угоду має ратифікувати український парламент;Сполучені Штати допоможуть Україні залучати інвестиції, технології та інновації через агентство DFC (Development Finance Corporation);доходи й внески Фонду не оподатковуються ні у США, ні в Україні."США роблять внесок у Фонд. Крім безпосередньо коштів, вони можуть робити його і новою допомогою, наприклад, системами ППО для України. Ми очікуємо, що перші 10 років прибутки та надходження фонду не розподіляються, а можуть лише інвестуватись в Україну – у нові проекти чи відбудову. Ці умови будуть обговорюватися додатково", — повідомила Свириденко.Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що угода про корисні копалини, яку підписали Україна й Америка, є повноцінним економічним партнерством. Це дасть змогу президенту Дональду Трампу вести переговори з Росією на міцнішій основі.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що угода про використання ресурсів між Україною та Сполученими Штатами Америки є вигідною для обидвох країн. Вона зміцнить двосторонні відносини.Відповідний допис Андрій Сибіга зробив на своїй сторінці в соціальній мережі Х.За його словами, підписана напередодні угода про створення інвестиційного фонду для відбудови "знаменує початок нового етапу стратегічного партнерства між Україною та США"."Інтенсивна робота над текстом угоди дозволила досягнути збалансованої та надійної угоди, яка принесе користь обидвом країнам", — зазначив він.Міністр додав, що вона забезпечить довгострокове відновлення та процвітання України, а також відкриє нові інвестиційні можливості для США й американських компаній.Очільник МЗС наголосив, що угода згадує і про процес вступу України до Євросоюзу, й про роль України у підтримці міжнародного миру."Угода не стосується лише бізнесу, а є інвестицією в довгострокову присутність американського стратегічного бізнесу в Україні та формування майбутньої архітектури безпеки", — підсумував Сибіга.Нагадаємо, президент Володимир Зеленський заявив, що Україна та США підписали рівноправну угоду, яка створює можливість для інвестицій в нашу країну. На ній зможуть заробляти обидві країни.

Україна та Сполучені Штати Америки підписали рівноправну угоду, яка створює можливість для інвестицій в нашу країну. На ній зможуть заробляти обидві країни.Про це заявив президент України Володимир Зеленський під час традиційного вечірнього відеозвернення."Сьогодні відбулися доповіді нашої урядової команди щодо економічного партнерства зі США. Угода є, підписана, буде направлена на ратифікацію у Верховну Раду України, і ми зацікавлені в тому, щоби не було з угодою жодних затягувань", — зазначив він.За його словами, українські представники — передусім перша віце-премʼєр-міністерка Юлія Свириденко, команда Міністерства економіки, також Міністерство фінансів, Міністерство юстиції — усі попрацювали дуже добре."Угода значно змінилась у процесі підготовки. Тепер це насправді рівноправна угода, яка створює можливість для інвестицій в Україну — доволі вагомих, — а крім того, ще й для суттєвої модернізації виробництв в Україні та, що не менш важливо, модернізації юридичних практик у нашій державі", — пояснив український президент.Він уточнив, що в угоді немає боргу, а створюється фонд — Фонд відновлення, який буде інвестувати в Україну та заробляти саме тут."Це робота разом з Америкою та на справедливих умовах, коли заробляти можуть у партнерстві й українська держава, і США, які допомагають нам у захисті", — запевнив президент США.Він наголосив, що про це йшлося під час розмови з президентом США Дональдом Трампом під час зустрічі у Ватикані."Фактично зараз ми маємо перший результат ватиканської зустрічі, який робить її насправді історичною. Дуже чекаємо й на інші результати нашої розмови", — підсумував Володимир Зеленський.  Нагадаємо, раніше міністр фінансів США Скотт Бессент заявляв, що угода про корисні копалини, яку підписали Україна й Америка, є повноцінним економічним партнерством. Це дасть змогу президенту Дональду Трампу вести переговори з Росією на міцнішій основі.

У середу, 30 квітня, пізно ввечері український уряд ухвалив рішення, які необхідні для підписання угоди між Україною та Сполученими Штатами Америки. Йдеться про створення Інвестиційного фонду відбудови.Про це повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль, який залишив відповідний допис у своєму Telegram-каналі.Він поінформував, що в основі угоди п’ять ключових принципів:рівноправність: фонд створюється на засадах 50 на 50, й обидві сторони мають рівне право голосу;збереження контролю: Україна зберігає повний контроль над надрами, інфраструктурою та природними ресурсами;нові інвестиції, а не борги: жодних боргових зобов’язань угода не передбачає;гарантовані інвестори та покупці: фонд інвестуватиме в проекти та буде гарантувати комерційні закупівлі продукції на умовах "бери або плати";узгодженість з євроінтеграційним курсом: угода не становитиме перепони для набуття Україною членства в Євросоюзі."Фонд буде наповнюватися внесками США та України. Прибутки Фонду будуть реінвестуватись винятково в Україну", — додав прем’єр-міністр України.Денис Шмигаль підсумував, що завдяки цій угоді Україна зможе залучити значні ресурси для відбудови, розпочати економічне зростання, отримати новітні технології від партнерів та стратегічного інвестора в особі США.Раніше міністр фінансів США Скотт Бессент запевняв, що його країна не вносила жодних коректив у документ і готові підписати угоду з Україною про корисні копалини. Однак усе залежить від української сторони. Відповідаючи на запитання журналіста про підписання угоди про корисні копалини з Україною, він додав, що з американського боку немає жодних перепон для фіналізації договору.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, підписання рамкової угоди про використання ресурсів між Україною та США перебуває під загрозою зриву. У Києва та Вашингтона виникли розбіжності щодо умов оформлення цього документа.Як заявили два українські посадовці, Вашингтон хоче одночасно підписати як рамкову угоду, так і окрему, детальнішу — про інвестиційний фонд, який керуватиме доходами від видобутку корисних копалин.Ще одне джерело медійників, обізнане з позицією США, заявило, що переговори про угоду не завершилися, оскільки Україна нібито спробувала "переглянути умови" документа, узгоджені на вихідних.А ось українські джерела пояснили виданню, що інформація США є неточною, і що Київ не може підписати обидва документи в середу. Адже угоду про фонд має ратифікувати Верховна Рада перед підписанням.

Сполучені Штати Америки не вносили жодних коректив у документ і готові підписати угоду з Україною про корисні копалини. Однак зараз усе залежить від української сторони.Таку заяву зробив міністр фінансів США Скотт Бессент. Відповідаючи на запитання журналіста про підписання угоди про корисні копалини з Україною, він запевнив, що з американського боку немає жодних перепон для фіналізації договору.Однак при цьому він наголосив, що правки до документа, захотіли внести українці. До того ж зробив це Київ начебто в останній момент."Наша сторона готова підписати. Українці минулої ночі вирішили внести деякі зміни в останню хвилину. Ми впевнені, що вони це переглянуть. І ми готові підписати сьогодні вдень, якщо вони теж будуть готові", — зазначив Бессент.Його також запитали, чого саме стосуються зміни. Американський міністр вирішив вдаватися в подробиці.Однак він уточнив, що з боку США нічого не вилучали з угоди та не додавали до неї, мовляв, усе залишилося в такому ж вигляді, як і раніше."Нічого ми не вилучали. Це та сама угода, яку ми узгодили у вихідні. Жодних змін з нашого боку не відбулося. Документ залишився таким самим", — акцентував Бессент.Нагадаємо, що, за інформацією видання Financial Times, підписання рамкової угоди про використання ресурсів між Україною та США перебуває під загрозою зриву. У Києва та Вашингтона виникли розбіжності щодо умов оформлення цього документа.Як заявили два українські посадовці, Вашингтон хоче одночасно підписати як рамкову угоду, так і окрему, детальнішу — про інвестиційний фонд, який керуватиме доходами від видобутку корисних копалин.Ще одне джерело медійників, обізнане з позицією США, заявило, що переговори про угоду не завершилися, оскільки Україна нібито спробувала "переглянути умови" документа, узгоджені на вихідних.А ось українські джерела пояснили виданню, що інформація США є неточною, і що Київ не може підписати обидва документи в середу. Адже угоду про фонд має ратифікувати Верховна Рада перед підписанням.