Сприйняли за шпигунів: прокуратура Відня пояснила затримання Михайла Ткача

Австрійська правоохоронна система оприлюднила офіційне пояснення щодо гучного затримання у Відні українського журналіста-розслідувача Михайла Ткача та його оператора Ярослава Бондаренка. Як з'ясувалося, затримання медійників було пов'язане не з їхнім професійним репортажем, а зі збігом обставин під час спеціальної операції проти шпигунської мережі.

Про це повідомляє агентство Reuters.

Причини затримання та версія правоохоронців

Згідно із заявою прокуратури Відня від 12 жовтня, поліціянти затримали українських громадян під час відпрацювання інформації про ймовірне шпигунство. Правоохоронці звернули увагу на те, що журналіст опинився в місті, за яким паралельно вели спостереження двоє інших чоловіків, підозрюваних у шпигунській діяльності. Поліція отримала свідчення свідків, які бачили осіб, що фіксували один і той самий об'єкт однаковим чином і в один час.

"Ці підозри ґрунтувалися, зокрема, на свідченнях свідків, які бачили трьох чоловіків за спостереженням за одним місцем. Спостереження відбувалося в той самий період і здійснювалося тим самим чином", — пояснили у прокуратурі Відня.

Через це прокурори припустили, що всі троє є учасниками однієї організованої групи, та видали ордер на затримання третьої особи.

Звільнення без висунення звинувачень

У четвер австрійські силовики затримали журналіста-розслідувача Михайла Ткача та його оператора Ярослава Бондаренка, який на момент виявлення авто перебував поруч. Згодом обох українців звільнили без висунення будь-яких офіційних підозр чи звинувачень. Австрійська прокуратура підкреслила, що поліція не мала інформації про статус затриманих на момент проведення операції:

"На момент арештів не було відомо, що підозрюваними є український журналіст-розслідувач та оператор. Арешти жодним чином не пов'язані з професійною діяльністю двох чоловіків", — підсумували в австрійському відомстві.

Нагадаємо, в травні 2024 року видання "Українська правда" заявляло, що журналісту-розслідувачу Михайлу Ткачу та їхній редакції надійшли листи з погрозами. Адресат тоді представився Олександром Слобоженком.