Система безпеки "посипалася" через пароль: з'явилися деталі зухвалого пограбування Лувру
Пограбування французького музею Лувр, яке сталося 19 жовтня серед білого дня, привернуло увагу до системи безпеки. Паролем до системи відеоспостереження закладу було слово LOUVRE.
Французька газета Libération повідомляє, що конфіденційні документи свідчать про довгу історію вразливостей безпеки музею, починаючи з аудиту, який пройшов у 2014 році.
На той час експерти Французького агентства кібербезпеки (ANSSI) легко змогли проникнути в мережу безпеки музею, щоб маніпулювати системою відеоспостереження та змінювати рівні доступу за допомогою бейджів.
"Як експертам вдалося проникнути в мережу? Насамперед через слабкість певних паролів, які ANSSI чемно описує як "тривіальні". "Введіть LOUVRE, щоб отримати доступ до сервера, який керує відеоспостереженням музею, або THALES, щоб отримати доступ до однієї з програм, виданих Thales", — зазначили у Libération.
У 2015 році музей звернувся до Національного інституту передових досліджень у галузі безпеки та правосуддя Франції з проханням провести ще один аудит, який тривав два роки. Звіт на 40 сторінок описував "серйозні недоліки" у застарілих та несправних системах безпеки, погано контрольованому потоку відвідувачів та виходи через дахи, до яких легко можна було дістатися під час будівельних робіт.
За даними газети, пізніші звіти показали, що у 2025 році Лувр досі використовував програмне забезпечення систем безпеки, яке було придбано у 2003 році (нині не підтримується розробником) і працювало на обладнанні з Windows Server 2003. Наразі поліція вважає, що до пограбування Лувру, яке сталося 19 жовтня, причетні четверо людей. Так, трьох підозрюваних уже затримали. Двоє нібито викрали коштовності, інший чекав на "напарників" біля виходу з музею на моторолері. Ювелірні коштовності й досі не знайшли.
"Злодії проникли до музею через вікно на другому поверсі за допомогою сходів, забрали експонати зі скляних вітрин та вийшли тим самим шляхом. Весь процес зайняв не більше 10 хвилин і відбувався вранці, коли відвідувачі та співробітники музею були присутні у галереї", — зазначає газета, посилаючись на дані поліції.
Своєю чергою, керівник музею Лоранс де Кар під час слухань у Сенаті Франції заявляв, що основним недоліком в інциденті з пограбуванням став брак камер спостереження по периметру, до того ж чинні застаріли. Репортер New York Times нарахував близько 25 камер по периметру музею та лише п'ять на зовнішніх стінах. На фасаді галереї Аполлона (місце викрадення коштовностей) була камера, але вона спрямована в протилежний бік вікна, через яке проникли злодії.
Загалом грабіжники викрали вісім дорогоцінних ювелірних виробів, зокрема сапфірову тіару, намисто та сережку до нього; смарагдове намисто та сережки до нього; а також тіару та брошку, які носила імператриця Євгенія, дружина Наполеона III. Був і дев'ятий предмет, який поліції вдалося повернути: корону, що містить понад 2000 діамантів та 56 смарагдів. Під час крадіжки її дещо деформували, але відновлення можливе.
Нагадаємо, раніше прокуратура Парижа повідомляла, що знаменитий музей Лувр у Парижі 19 жовтня пограбували дрібні злочинці, а не професіонали. Вся операція з викрадення історичних коштовностей тривала менш як 10 хвилин.