Служба безпеки України 11 жовтня викрила двох зрадників, які корегували російський ракетний удар на село Гроза у Харківській області. Ними виявились два брати, які перейшли на бік загарбників.
Місцеві жителі розповіли подробиці про зрадників, які корегували удар по місцевому кафе, пише NV. Навідниками стали двоє колишніх місцевих жителів — 30-річний Володимир Мамон та його молодший брат 23-річний Дмитро Мамон.
Журналіст ще в перший день після російського удару по селу почув прізвище братів Мамонів. Вже тоді місцеві жителі згадували колишніх сусідів, які втекли в Росію, як катів та колаборантів.
Одна з жителів Лариса Шевченко (ім'я жінки змінено з міркувань безпеки та відомо редакції — прим. ред.) розповіла подробиці про місцевих зрадників-колаборантів. Жінка мешкає зовсім поруч з кафе, куди 5 жовтня влучила російська ракета. Її родина пережила російську окупацію Грози, під час якої будинок Лариси кілька разів обшукували, чоловіка погрожували розстріляти, а сина викрали та відправили в катівню.
Шевченко повідомила, що до цих та інших злочинів мала стосунок родина Мамонів, які одразу після приходу окупантів погодилися співпрацювати з росіянами й стали поліцаями. Під час 20-хвилинної розмови з журналістом жінка 11 разів назвала Мамонів фашистами.
Батько підозрюваних та ще один брат Олександр також були колаборантами. За її словами, уся родина була колаборантами. Варто відзначити, що СБУ станом на зараз не згадує Сергія та Олександра Мамонів як підозрюваних.
"Ще до війни батько Мамонів працював з моїм чоловіком. Я потім йому якось кажу — тобі не соромно? Ти ж разом з чоловіком моїм працював. А він каже — ну і що! Це звірі", — згадує про них Лариса Шевченко.
Під час окупації сина Шевченко викрали та тривалий час не повідомляли жодної інформації про його місцеперебування чи статус. Жінка розповідає, що здолала пішки шляху у 35 до Куп’янська в пошуках сина. Каже, була готова до того, що її можуть вбити на блокпостах росіян. Вона стверджує, що загалом в різних катівнях та підвалах в Куп’янську могли перебувати сотні людей.
Під час швидкого контрнаступу ЗСУ восени 2022 року окупанти буквально тікали з міста, та втратили контроль над частиною в’язнів. Саме так сину Лариси Шевченко вдалося втекти з примусових робіт за день до звільнення Куп’янська.
Вже напередодні звільнення регіону обидва зрадники разом із родинами втекли до РФ, де продовжили працювати на користь країни-агресора. За вказівками російських окупантів вони дистанційно розпочали формувати власну мережу інформаторів на підконтрольній Україні території.
Під виглядом дружніх розмов та листувань у месенджері зрадники випитували у людей відомості про дислокацію Сил оборони та масові заходи на території регіону. Від початку жовтня цього року обидва фігуранти почали збирати інформацію про заплановане перепоховання загиблого українського захисника у селі Гроза. При цьому вони розуміли, що внаслідок ворожої атаки обов'язково загинуть мирні мешканці — їх знайомі з села Гроза, в тому числі й ті, хто надавав їм інформацію.
Дізнавшись точну адресу та час проведення мирного заходу, Володимир Мамон передав ці дані російським окупантам. Отримані відомості рашисти використали для здійснення прицільного удару по українському селу із застосуванням оперативно-тактичного ракетного комплексу "Іскандер М".
Тоді внаслідок повітряної атаки РФ загинули 53 мирних жителі, серед них — малолітня дитина.
Нагадаємо, що в Харківській області оголосили триденну жалобу, з 6 по 8 жовтня, через російський ракетний удар по селу Гроза. Внаслідок атаки загинула 52 людей.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
