.png.webp)
Українські біженці в Євросоюзі опинилися під загрозою: що сталося
Мільйони біженців з України в Євросоюзі можуть опинитися під загрозою втрати свого правового статусу, оскільки у Європейського Союзу немає чіткого плану, який би дозволив їм залишитися після припинення вогню з Росією.
Як повідомляє видання Euractiv, від початку повномасштабної російсько-української війни директива ЄС про тимчасовий захист стала порятунком для майже 4,3 мільйона українців, які виїхали до країн-членів Євросоюзу.
Останні дослідження показують, що кількість біженців, які планують повернутися в Україну, зменшується. Дані Верховного комісара Організації Об'єднаних Націй у справах біженців свідчать про падіння з 65% таких біженців у 2024 році проти 77% у попередньому році.
"Частка тих, хто не визначився, зросла до 24% у 2024 році з 18%, а кількість тих, хто каже, що не мають надії повернутися, зросла більш ніж удвічі — до 11% з 5%", — наголосило видання.
Відповідна директива дозволяє країнам ЄС надавати біженцям з України право на проживання, роботу та доступ до послуг, більшість з яких оселилися в Польщі, Німеччині, Чехії та Словаччині. Втім, оскільки переговори про припинення вогню тривають, дія директиви може бути припинена.
"Припинення вогню може змінити сценарій за одну ніч, і країни будуть змушені вирішувати, чи згортати захист, чи наполягати на інтеграції, чи підштовхувати біженців до повернення додому", — зазначає Euractiv.
Торік країни ЄС домовилися продовжити дію тимчасового захисту до березня наступного року, вийшовши далеко за початкові межі, які передбачали дворічний період захисту з можливим продовженням на один рік. Втім, будь-яке продовження здійснюється з року в рік. Рівні захисту також відрізняються в різних країнах.
"Кожна країна ЄС тлумачить директиву дещо по-різному у своєму національному законодавстві, тобто до українців ставляться по-різному залежно від місця їх проживання", — наголошує видання.
Наразі комісія заявила, що почала розгляд наступних кроків, зокрема, "продовжувати чи ні" тимчасовий захист, допомагати людям переходити на національний статус для працевлаштування, навчання або возз'єднання сім'ї, а також підтримувати тих, хто вирішить повернутися в Україну.
Так, міністр внутрішніх справ Чехії Віт Ракушан підтвердив, що його країна, разом з Німеччиною та Єврокомісією, бере активну участь у формуванні спільної відповіді під час польського головування. Втім, конкретні умови ще належить обговорити. Як стало відомо Euractiv, Рада ЄС має розглянути відповідне питання на наступному засіданні міністрів внутрішніх справ, яке відбудеться у червні.
"Будь-яке рішення щодо припинення тимчасового захисту потребуватиме згоди всіх країн-членів ЄС, підтвердила речниця Міністерства внутрішніх справ Чехії Хана Мала, додавши, що вони очікують, що спільна позиція ЄС буде досягнута в першій половині цього року", — зазначило видання.
Втім, деякі країни не чекають на рішення Ради ЄС та вживають заходів, щоб знайти більш довгостроковий регулярний статус для біженців з України. Польща незабаром запропонує трирічний національний статус тимчасового проживання українцям, які мають безперервний тимчасовий захист принаймні протягом року.
"У Чехії новий спеціальний п'ятирічний дозвіл на проживання буде доступний для українців, які прожили там понад два роки та мають роботу, з обов'язковим відвідуванням школи їхніми дітьми", — наголошує Euractiv.
Проте навіть Чехія, яка є країною, де проживає багато біженців з України, чітко дала зрозуміти, що не видаватиме жодних нових тимчасових дозволів на проживання, "як тільки закінчиться війна", як заявив міністр внутрішніх справ. Інші держави розробляють власні плани. Австрія, Італія, Естонія та Латвія приймають довгострокові рішення з різним рівнем захисту.
Своєю чергою, міністерство внутрішніх справ Німеччини заявило, що вже розробило план дій, але саме наступний уряд має вирішити, які конкретно пропозиції будуть висунуті з цього питання, наголосивши на необхідності узгодженого європейського підходу.
Нагадаємо, раніше Національний банк України повідомляв, що кількість українських біженців, які планують повернутися додому, поступово зменшується. Наразі таких громадян лише 43% — тобто більша частина людей, імовірно, залишиться за кордоном.