В Україні шахрайство з банківськими картами найчастіше відбувається через Інтернет, і лише мала частина афер припадає на фізичні пристрої, такі як банкомати та термінали. Більшість шахрайських випадків спричинена розголошенням особистих даних самими власниками платіжних карток.
Про це повідомляє прес-служба Національного банку України.
Середня сума однієї незаконної операції в мережі Інтернет у 2023 році зросла на 31% та становила 3 150 гривень. У 2022 році цей показник становив 2408 гривень.
У прес-службі регулятора додають, що у більшості випадків люди самі розголошують свої персональні дані. Так, на соціальну інженерію припало 80% суми всіх збитків у 2023 році. У 2022 році цей показник був значно меншим та становив 53%.
В НБУ пояснили, як не стати жертвою шахраїв:
- Не розголошуйте реквізити платіжних карток. Йдеться про номер картки, термін дії, три цифри на звороті картки (CVV-код), логін та пароль для входу до інтернет-банкінгу.
- Особливо небезпечним є розголошення одноразових паролів, що надсилаються в SMS-повідомленні від надавача платіжних послуг (зокрема банків) та мобільних операторів зв’язку, персональних даних тощо.
Інфографіка: НБУ
Найпопулярніші приклади того, як діють інтернет-шахраї:
- Шахраї розсилають фейкові повідомлення про можливість отримати допомогу від держави чи соціальних фондів. Так, люди переходять за посиланнями та видають персональні дані. Аферисти користуються цим та викрадають кошти довірливих громадян.
- Також аферисти виготовляють дублікати SIM-карти чи електронної SIM-карти або фінансового номера телефону клієнта. Виманюють коди доступу до застосунків мобільних операторів зв'язку. Далі використовують фінансовий номер для отримання доступу до мобільного банкінгу та крадуть гроші з рахунків. Шахраї можуть придбати товари в магазинах за кошти жертви або беруть онлайн-кредити.
- Злодії часто телефонують людям та видають себе за працівників служби безпеки банку, НБУ або інших установ, яким можуть довіряти люди. Роблять це, щоб отримати реквізити платіжної картки або спонукати до переведення коштів, як приклад, щоб уникнути нібито блокування рахунків. Люди можуть називати свої персональні дані "службі банку", що й призводить до фінансових втрат.
- Активно діють зловмисники й в месенджерах та соцмережах. Поширюють фейкові повідомлення про можливості отримання додаткового прибутку за виконання певних завдань у соціальних мережах чи в Інтернеті з метою змусити людину здійснити покупки чи перекази на користь шахраїв.
Нагадаємо, раніше у НБУ розповіли, які гривневі банкноти підробляють найчастіше. В Україні більшість "липових" банкнот припадає на номінали 100, 200 та 500 гривень. Найчастіше підробці піддавалися банкноти старого зразка.
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
