
Українське кіно має чимало комедій, здатних подарувати гарний настрій та зробити вечір яскравішим. Серед них є як перевірені часом стрічки, так і сучасні історії з актуальним гумором, романтикою та кумедними життєвими ситуаціями.
TrueUA зібрав десять українських комедій, які варто додати до списку для вечірнього перегляду.
Культова українська комедія розповідає про цирульника Свирида Голохвостого, який мріє про заможне життя, але постійно потерпає від нестачі грошей. Щоб виправити своє становище, він вирішує одружитися з багатою Пронею Прокопівною та отримати чималий посаг. Водночас герой намагається завоювати серце вродливої Галі, через що опиняється у кумедному любовному трикутнику.
Стрічку режисера Віктора Іванова створено за мотивами однойменної п'єси Михайла Старицького. Після виходу фільм здобув величезну популярність, хоча протягом десятиліть глядачі переважно бачили його в російськомовному дубляжі. Оригінальну українську звукову доріжку згодом знайшли в Маріуполі та відновили за сприяння Довженко-Центру.
"Пропала грамота" — комедійно-пригодницька стрічка за мотивами однойменного твору Миколи Гоголя. За сюжетом двоє козаків вирушають до Петербурга, щоб передати цариці гетьманську грамоту. Дорогою на героїв чекають небезпечні пригоди, кумедні ситуації та містичні випробування, тісно переплетені з українським фольклором і козацькими переказами.
Фільм Бориса Івченка з Іваном Миколайчуком у головній ролі зняли на початку 1970-х, однак радянська цензура побачила у ньому "ідейно-художні вади" та надмірне захоплення козацькою минувшиною. Через це картину фактично поклали "на полицю", а офіційний вихід на екрани відбувся лише 1983 року.
Комедія розповідає про двох фронтових друзів, які після демобілізації повертаються до повоєнного Києва та намагаються розпочати нове життя. Тарапунька працює регулювальником, а Штепсель — монтажником у театрі. Саме там герой несподівано знову зустрічає Галю, з якою познайомився ще під час війни. Водночас друзі пробують себе на естраді, і випадковий виступ стає початком їхньої комедійної кар'єри.
Стрічка стала першим повнометражним фільмом знаменитого гумористичного дуету Юрія Тимошенка та Юхима Березіна, відомих як Тарапунька і Штепсель. Фільм зняли двомовним, проте українська мова в ньому переважає, що було доволі рідкісним явищем для кінематографа 1950-х років.
Після десяти років шлюбу Максим і Яна розуміють, що колишня пристрасть згасла, а їхні стосунки зайшли у глухий кут. Подружжя вирішує розлучитися, однак суддя дає їм місяць, аби остаточно обміркувати своє рішення.
Цей час герої вирішують використати незвично — дозволити собі все, від чого відмовлялися впродовж спільного життя. Місяць свободи перетворюється на низку кумедних і несподіваних ситуацій, які змушують Максима та Яну по-новому поглянути на свій шлюб.
Головний герой комедії — безтурботний чоловік, якому вже за 30, але дорослішати він зовсім не поспішає. Дзідзьо живе у подарованій матір'ю квартирі у Львові, не працює та витрачає гроші, які вона заробляє за кордоном. Втомившись від такого способу життя сина, жінка вирішує знайти йому дружину та кличе його до Португалії.
Однак Дзідзьо запізнюється на літак, після чого розлючена мати позбавляє його звичного комфорту та відправляє жити до старої дідової хати в селі. Опинившись без грошей і зручностей, герой уперше змушений самостійно розв'язувати свої проблеми та нарешті брати відповідальність за власне життя.
Молодий італієць українського походження Мікеле звик до безтурботного життя в сонячній Італії. Проте обставини змушують його вирушити до карпатського села Бережниця, де живе його дідусь. Знайомство родичів одразу не складається: вони говорять різними мовами, мають зовсім різні характери та погляди на життя, а сам Мікеле мріє якнайшвидше повернутися додому.
Вимушене спільне життя перетворюється на зіткнення двох поколінь і культур, сповнене кумедних ситуацій та непорозумінь. Однак поступово дідусь та онук починають знаходити спільну мову, відкриваючи для себе цінність родинних зв'язків, взаєморозуміння та вміння йти на компроміс.
У центрі сюжету — родина шкільної вчительки, яка переживає фінансові труднощі та сімейну кризу. Щоб отримати допомогу й урятувати сім'ю від боргів, жінка переконує чоловіка та дітей долучитися до програми "Уроки толерантності". За її умовами, вони мають на певний час прийняти у своєму домі ЛГБТ-активіста.
Новий мешканець стає випробуванням для родини, члени якої мають чимало стереотипів і упереджень. Через комедійні та подекуди незручні ситуації герої поступово вчаться краще розуміти не лише свого гостя, а й одне одного. Стрічку створено за мотивами п'єси Ігоря Білиця "Гей-парад".
Події науково-фантастичної стрічки розгортаються у майбутньому. Український астронавт Андрій Мельник перевозить ядерні відходи із Землі на супутник Юпітера Каллісто. Під час чергового рейсу Земля несподівано вибухає, і чоловік залишається практично сам у безмежному космосі разом із бортовим роботом Максимом.
Усе змінюється, коли Андрій встановлює зв'язок із француженкою Катрін, яка перебуває на космічній станції поблизу Сатурна. Попри величезну відстань і затримки сигналу, між ними поступово виникають почуття. Дізнавшись, що станція Катрін приречена впасти на Сатурн, Андрій вирушає у небезпечну подорож, аби спробувати врятувати її.
У центрі романтичної комедії — успішна та впевнена в собі кар'єристка Яна, яка звикла долати будь-які труднощі. Єдина сфера, де все складається не за її планом, — особисте життя. Ситуація стає ще дивнішою, коли на героїню накладають прокляття: кожен чоловік, з яким вона проводить ніч, наступного ранку перетворюється на собаку.
"Песики" стали дебютною роботою телеведучої Лесі Нікітюк у повнометражному кіно, а роль матері її героїні виконала Ольга Сумська. Однією з особливостей зйомок стала участь понад сотні собак, більшість із яких були вихованцями притулку в Гостомелі. Фільм знімали у Києві та його околицях.
Події комедії розгортаються напередодні Гелловіну, коли батьки школярів збираються в класі, щоб обговорити результати виборів президента школи. Звичайні батьківські збори швидко перетворюються на справжню політичну боротьбу: дорослі звинувачують одне одного у фальсифікаціях, підкупі та маніпуляціях заради перемоги власної дитини.
Чим гострішим стає протистояння, тим радикальніші методи використовують герої — від популістичних гасел до шантажу й булінгу. Через комедійні ситуації стрічка іронізує над виборчими кампаніями та показує, як далеко можуть зайти дорослі у боротьбі за владу, навіть якщо йдеться лише про шкільні вибори.