Владислава Гераскевича дискваліфікували перед стартом Олімпіади-2026 у скелетоні: усі деталі
У четвер, 12 лютого, вранці стало відомо, що українського скелетоніста Владислава Гераскевича дискваліфікували перед першим заїздом Олімпіади-2026 у скелетоні. Рішення Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) щодо дискваліфікації спортсмен отримав особисто.
"Є рішення жюрі змагань зі скелетону на Олімпійських іграх у справі Владислава Гераскевича про порушення олімпійських правил щодо вираження атлетами [позиції]. Що він одягатиме шолом, який за правилами МОК, порушує статтю 50: нібито порушує якісь політичні заклики. Владислава Гераскевича зняли зі стартлисту", — повідомило "Суспільне".
Майже одразу після розповсюдження новини у ЗМІ з'явилася офіційна позиція Міжнародного олімпійського комітету (МОК). В організації наголосили, що рішення було прийнято після відмови Гераскевичем дотримуватися Керівних принципів МОК щодо самовираження спортсменів. Його ухвалило жюрі Міжнародної федерації бобслею та скелетону (IBSF) на основі того факту, що шолом, який він мав намір носити, не відповідав правилам.
Також у МОК наголосили, що Гераскевич мав вранці зустріч з президенткою організації Кірсті Ковентрі, у ході якої не було досягнуто консенсусу.
Що відомо про позицію Гераскевича
Впродовж останніх років Гераскевич є одним з головних "рупорів" в українському спорті, який звертає увагу на ситуацію, пов'язану з повномасштабним вторгненням РФ до України. Допуск російських та білоруських спортсменів до змагань навіть у нейтральному статусі, часткове зняття санкцій — український скелетоніст неодноразово висловлював проактивну позицію, звертаючись до МОК, Міжнародної федерації бобслею і скелетону та інших міжнародних організацій.
Перший яскравий прояв громадянської позиції Гераскевича на міжнародних змаганнях проявився на попередніх Олімпійських іграх у Пекіні. Тоді повномасштабне вторгнення Росії в Україну було лише загрозою, а не реалізованим сценарієм, але спортсмен одним з перших відреагував на нього цілком серйозно: менш як за два тижні, на Олімпійських іграх у Пекіні, провів "мовчазний протест" після заїзду, тримаючи у руках лише листочок з написом "No war in Ukraine".
На той час Гераскевичу теж загрожувала дискваліфікація, але МОК навпаки повністю підтримав українського скелетоніста: попри потенційне порушення правила 50 олімпійської хартії, в організації наголосили, що в його протесті почули "заклик до миру".
Правило 50 — жодна демонстрація або політична, релігійна чи расова пропаганда не дозволені в олімпійських містах та об'єктах.
Втім, через чотири роки позиція МОК щодо іншої акції Гераскевича — віддати данину пам'яті загиблим українським атлетам внаслідок російського вторгнення — зустріла супротив з боку організації. У Міжнародному олімпійському комітеті підготували заборону на використання шолому українським скелетоністом — через те саме порушення правила 50.
Згодом стало відомо, що заборону на використання патріотичної амуніції отримав не лише Гераскевич. Окрім цього, МОК "забанив" шолом української фристайлістки Катерини Коцар, тоді як Міжнародний союз ковзанярів вніс відповідну заборону на шолом шорт-трекіста Олега Гандея. Обидва українські спортсмени були змушені підкоритися вимогам міжнародних організацій, але Гераскевич вирішив йти далі до кінця.
Він вийшов у цьому ж шоломі на другий тренувальний день, коли заборона була винесена. Потім взяв його і на наступний тренувальний день — напередодні запланованого старту на Олімпіаді.
Своєю чергою, рішення МОК щодо заборони Гераскевича отримало широке висвітлення у провідних світових медіа. Окрім цього, Гераскевич отримав беззаперечну підтримку і від інших українців-учасників Олімпіади.
Водночас відбувається і зміна в риториці МОК, який запропонував різні компроміси спортсмену: від виступу у чорній пов'язці під час олімпійських заїздів до демонстрації того-таки шолому у мікс-зоні після спуску, залишаючи при цьому заборону на участь у ньому. Після останньої зустрічі, яку провели між собою Гераскевич і організація, сторони залишилися при своїх позиціях.
"Якщо коротко, то ні", — такою була перша реакція скелетоніста на останню пропозицію від МОК.
Нагадаємо, що дворазовий призер Олімпійських ігор та віцепрезидент Федерації плавання України Михайло Романчук поділився очікуваннями від виступу української збірної на майбутніх зимових Іграх у Мілані та Кортіні-д'Ампеццо. Спортсмен вважає, що українці мають потенціал вибороти п'ять нагород на головному старті чотириріччя.
Читайте також: МОК очолила Кірсті Ковентрі із Зімбабве. Чи поверне вона росіян на Олімпіаду
