Вплив війни на тварин: що відбувається із собаками в зоні бойових дій

Повномасштабна війна в Україні спустошує населені пункти, а під час евакуації люди не завжди забирають із собою тварин, внаслідок чого чимало собак стають безпритульними.

Як пише The New York Times, вчені з'ясували, що в зоні бойових дій на території України собаки за короткий проміжок часу набули рис диких видів, як-от вовки та койоти.

Науковці зібрали дані про 763 собак із дев’яти регіонів України. У цьому їм, зокрема, допомагали ветеринари й волонтери. Найскладніше було збирати дані на лінії фронту. Цей напрям очолював зоолог зі Львівського національного університету імені Івана Франка Ігор Дикий. У 2022 році він долучився до війська добровольцем і служив на Донеччині та Харківщині.

"Багато безпритульних собак жили з нами в селі Зарічне Донецької області. Вони були налякані бойовими діями, деякі зазнали контузій. Один маленький песик мав зламану лапу, яка не зажила належним чином, через що він назавжди залишився кульгавим. Інший був сліпий на одне око, яке втратив під час вибуху", — зазначив Дикий.

Разом із побратимами він давав прихисток чотирилапим, годував їх і за можливості надавав медичну допомогу. У дослідженні науковці зосередилися на собаках, які раніше були домашніми, але вже певний час не перебували під опікою власників і жили як безпритульні. Дослідники встановили, що на передовій ці собаки стали більш схожими на диких псових — зокрема вовків, койотів і динго.

Зокрема, собаки зазнали таких зовнішніх трансформацій:

• рідко мали короткі морди, як у французьких бульдогів, а також видовжені, як у такс;
• вуха частіше були гострі, а не обвислі;
• переважно мали знижену масу тіла.

"На передовій собаки з ознаками "дикого" фенотипу дійсно виживають частіше: прямі вуха, прямий хвіст, менше білого кольору", — зазначила зоологиня з Львівського національного університету імені Івана Франка Марія Марців.

У зоні бойових дій менше старих і хворих собак. Крім того, вони частіше живуть групами. Це також характеристики, більше притаманні для диких видів. Дослідники зауважують, що війна діє як потужний фільтр, сприяючи розвитку рис, що покращують виживання в екстремальних умовах.

"Найбільше нас здивувало, як швидко ці зміни проявилися. Війна триває відносно недовго, але відмінності між собаками на лінії фронту та іншими популяціями вже дуже виражені", — зауважила науковиця із Гданського університету Малгожата Вітек.

Втім, вчені застерегли, що не варто називати такий процес прискореною еволюцією, адже зміни відбуваються надто швидко. За словами вчених, в умовах війни краще виживають тварини з певними характеристиками. Наприклад, на собаку з меншою масою тіла рідше спрацьовують міни, вона легше ховається в обмеженому просторі та є меншою мішенню для уламків.

Попри це більшість тварин залишаються залежними від людей у питанні харчування, доповнюючи свій раціон рослинами та випадковим полюванням. Іноді вони виживають, поїдаючи тіла загиблих.

Нагадаємо, науковці встановили, що приручення вовків і перетворення їх на собак, ймовірно, пройшло за ініціативою самих хижаків, які віддали перевагу співіснуванню з людьми замість виживання в дикій природі.