Як шахраї маніпулюють у мережі: чергова серія проекту "Кібербезпека.UA"

Щороку фахівці кіберполіції фіксують тисячі злочинів. Ціллю, а часто і жертвами аферистів, є як пересічні громадяни, так і відомі медійні персони.

Департамент кіберполіції Національної поліції України публікує чергову серію проекту "Кібербезпека.UA" у якій кіберполіцейський Віталій Кузьменко, реп-виконавиця Alyona Alyona, фахівець у сфері інформаційних технологій та захисту даних Віталій Якушев і директорка Центру медіааналітики Cyber Media Track Анастасія Кондрико розкажуть про розповсюджені прийоми аферистів і як не піддатися їх психологічному впливу та маніпуляціям.

Що таке соціальна інженерія та як її використовують шахраї?

Соціальна інженерія вивчає людську поведінку та фактори, які на неї впливають, і сама по собі не є видом шахрайства. Шахраї використовують напрацювання соцінжеренерії, щоб спонукати жертв самих, завдяки маніпуляціям, віддавати гроші, надавати потрібну інформацію або вчиняли певні дії.

"Перехід за тим чи іншим посиланням, завантаження того чи іншого файлу та подальше його відкриття. Тобто це все ті заходи, які спонукають людину до дій, які без маніпулювання вона би не вчинила", — пояснює заступник начальника управління оперативного забезпечення та аналізу Департаменту кіберполіції Національної поліції України Віталій Кузьменко.

Також, фахівці виділяють метод "зворотної соціальної інженерії". Цей тип атаки спрямований на створення такої ситуації, в якій жертва змушена буде сама звертатися до зловмисника за допомогою. Наприклад, шахрай може заздалегідь вислати лист з телефонами й контактами, нібито від служби підтримки, після чого, через деякий час, може спровокувати проблеми в комп’ютері жертви і просто чекати на її дзвінок.

Як протидіяти зловмисникам?

Щоб не попастися на зловмисників, які використовують методи соцінженерії в мережі, потрібно:

• ставитися критично до будь-яких пропозицій від незнайомців, особливо до заманливих;
• не лякатися і не поспішати робити те, що вас просять, або тим більше вимагають від вас;
• бути пильними з невідомими посиланнями й вкладеннями — не відкривати їх без необхідності;
• не працювати в присутності незнайомців з персональними даними, особливо з реквізитами карток (номер, термін дії, CVV-код, пін-код), паролями для входу в онлайн-банкінг чи будь-якими іншими паролями та кодами, надісланими в СМС-повідомленнях;
• встановити та оновлювати антивірус;
• використовувати різні паролі для доступу до особистої та корпоративної пошти, соцмереж і банківських додатків.

Детальніше про те, що таке соцінженерія дивіться у черговій серії проекту "Кібербезпека.UA":

Нагадаємо, раніше у кіберполіції України розповіли громадянам, як захиститися від комп'ютерних вірусів та не стати жертвами хакерів.