Європа витрачає трильйони на оборону, але досі не має боєздатного війська, — FT

Наразі Європа переживає суттєве зростання витрат на оборону. За останнє десятиліття військові бюджети країн-членів Євросоюзу подвоїлися.

Газета Financial Times повідомляє, що оборонні сили Європи занепали, а загроза з боку Росії реальна.

Десятиліття, що передувало вторгненню Росії до України, не було "втраченим десятиліттям" для європейських армій. Згідно з даними Стокгольмського інституту дослідження проблем миру (SIPRI), загальні витрати європейських членів Північноатлантичного альянсу за цей період склали понад 3,15 трильйона доларів (у цінах 2023 року). 

"Це значно більше, ніж у Росії. Сьогодні вважається, що Європі потрібно більше боєздатних військ, але вже зараз у неї є 1,47 мільйона військовослужбовців — це більше, ніж у США", — додає газета.

Проблема полягає у тому, що оборонні бюджети Європи вже подвоїлися. При таких витратах Європа отримує надто мало: немає ефективного стримування, обмаль боєздатних військ і відсутні запаси озброєння для допомоги Україні.

"Оптиміст міг би сказати, що не все так погано. Європа все ж отримала певну віддачу (переважно завдяки Великій Британії, Франції та Туреччині) від своїх трьох трильйонів доларів, які були витрачені на оборону. Якщо провести давно назрілу реорганізацію, навіть Німеччина зможе створити дієву систему стримування. Узгодження базових речей — наприклад, спільної системи ППО чи обмеженого вибору танків — суттєво змінить ситуацію. Планка невисока: Європі достатньо досягти середнього рівня неефективності американського військово-промислового комплексу, щоб мати потужну армію", — зазначив редактор Financial Times, професор історії в Колумбійському університеті та директор Європейського інституту Адам Туз.

Він зауважив, що здоровий глузд вимагає визнати той факт, що криза європейської оборони реальна й потребує термінового вирішення. Після витрат понад трьох трильйонів доларів за десятиліття Європа фактично залишилась без дієздатних збройних сил. Туз наголосив, що задля того, щоб це виправити, доведеться знову вкладати великі кошти — навіть якщо попередні витрати були неефективними.

"Втім, щоб нове фінансування не стало черговим джерелом розчарування, воно має ґрунтуватися на чіткій стратегії змін. Очевидно, що Європа могла б зменшити витрати, замовляючи зброю більшими партіями — і для цього потрібно не більше грошей, а більше співпраці між державами. Щоб виправдати збільшення оборонних бюджетів, потрібно вірити, що нові інвестиції зможуть перетворити занепалі військові системи XX століття на сучасні збройні сили XXI століття. Тобто, що кількісне зростання витрат зможе призвести до якісного прориву", — додав Адам Туз.

Відомо, що у такому формулюванні питання європейського переозброєння в чомусь нагадує виклик енергетичного переходу. Так звані "Партнерства справедливого енергетичного переходу", започатковані у 2021 році, були засновані на ідеї, що додаткові кошти з Європи та Сполучених Штатів допоможуть великим країнам, які розвиваються — як-от Південна Африка чи Індонезія — досягнути радикальних змін, підкупивши впливові групи інтересів і подолавши політичні бар’єри на шляху до декарбонізації.

"Перетворення "кількості на якість" — хороша концепція. Проте навіть ті енергетичні ініціативи вважалися сміливими при бюджетах у кілька мільярдів євро, тоді як плани з модернізації європейської оборони у сто разів масштабніші й ляжуть важким тягарем на вже перевантажені бюджети. Найменше, що демократичні уряди Європи мають дати своїм громадянам — це відвертість щодо масштабів цього ризику", — зазначив Туз.

Нагадаємо, раніше видання The Daily Telegraph повідомляло, що європейські чиновники, які брали найактивнішу участь у підготовці планів миротворчої місії в Україні, можуть вдатися до так званого "плану Б". Вони вже декілька разів обговорювали свої дії на випадок відмови Дональда Трампа надавати військову підтримку Києву.