Представники влади, відповідальні за податкову систему, роблять судомні рухи з її перелицювання. Західні партнери вимагають від української сторони якнайшвидшого збільшення податкових надходжень. І це є зобов'язанням України перед в тому числі Міжнародним валютним фондом, який очолює процес надання кредитів і фінансової допомоги.
Втім, варіанти податкових змін, які розробляються і втілюються зараз, далеко не у всіх викликають захоплення. Адже цілком очевидними є ризики, що замість ліквідації так званих скруток, конвертаційних центрів, податкової й митної корупції, зловживань з поверненням ПДВ та інших принад діючої фіскальної системи, крайніми опиняться знову ж таки малі підприємці та працівники, які будуть змушені платити в бюджет більше.
Останні події в українській податковій системі виявили низку негативних явищ: з’ясувалося, що війна жодним чином не вплинула на жадібність членів податкової корпорації. Водночас очевидною стала неспроможність людей та структур, відповідальних за створення ефективних правил оподаткування, перетворити систему у діючу та справедливу.
Нинішня ситуація виглядає так, що правоохоронні органи під тиском керівництва держави й справді взялися за корупцію в фіскальній службі. Мало не щотижня з’являються повідомлення про звільнення, затримання, арешти та обшуки у тих чи інших податкових кабінетах. На хабарях ловлять навіть фігур такого масштабу, як керівниця податкової служби Києва, коли всій країні продемонстрували до зухвалості розкішний як для держчиновника рівень життя: з дорогою нерухомістю, автомобілями й планами на Мальдіви.
За останні кілька тижнів також обезголовлено кілька регіональних податкових підрозділів, керівників яких або по-тихому, або зі скандалами, викидають з насиджених крісел.
"Якщо є питання до податківців і вони охреніли — я розберусь", — з таким досить недипломатичним меседжем виступив днями президент Володимир Зеленський. І країна з ним погодилася — податківці справді "охреніли". Адже в момент, коли для держави важлива кожна копійка, буйним цвітом квітнуть схеми вимивання мільярдів гривень з бюджету: конвертаційні центри, контрабанда, незаконне повернення ПДВ, блокування податкових накладних і їх розблокування за хабарі.
Експерти й бізнес наголошують, що просто "розібратись" — замало. Адже система є настільки "заточеною" саме під корупцію, що грізні погрози й показові посадки чиновників ніяк не можуть змінити ситуацію. Потрібні саме кардинальні системні зміни й виправлення дисбалансу, коли одні збагачуються на ухиленні й корупційних схемах, а інші змушені платити на повну котушку.
Всі ці благі наміри, звісно, можуть сприйматись пересічними громадянами як позитив. Проте суті справи це не змінює: система як була, так і залишається орієнтованою не на прозоре оподаткування, а на схеми та ухилення від сплати податків. Що має прямим наслідком подальше збагачення тих, від кого залежить ухвалення рішень. В цілому ж для країни має значення те, що оподаткування відбувається за дискримінаційним принципом, де різні галузі економіки сплачують податки асиметрично. Це, на думку економічного експерта Олексія Куща, призводить до того, що одні стають "дійними коровами", а інші — "внутрішніми офшорами".
У такий спосіб вижити в нинішніх податкових умовах може лише той бізнес, який знаходить шляхи для оптимізації, використовує зв’язки у владних кабінетах і, будемо відвертими, заносить хабарі податківцям та митникам.
"Косметика", яку зараз намагаються навести на фіскальну службу, можливо, дозволить створити певну картинку покращення. І на деякий час з інформаційного простору зникнуть всі ці скрутки й контрабанда. Але навряд чи ми побачимо бодай скільки-небудь відчутне збільшення надходжень до бюджету від великого бізнесу, зростаючого на корупційних схемах. Натомість можемо стати свідками того, як на бюджетний вівтар знову потягнуть малий та мікробізнес.
Тим часом весь цей "стрес", який переживають українські фіскали через раптову заповзятість власників владних крісел наводити лад, не йде ні в яке порівняння з тим, що зараз відчувають представники малого бізнесу та волонтери, що збирають кошти на армію і допомогу постраждалим. Щодо волонтерів, то в цьому випадку вкинуто пробний камінь у вигляді запровадження оподаткування волонтерських зборів. Цю дискусію дозволила певна "дірка" у законодавстві.
Як відомо, ще у грудні торік був ухвалений закон, яким волонтерська діяльність була звільнена від оподаткування. І на виконання цього закону уряд мав дещо змінити у своїх постановах. Зокрема, додати до переліку звільнених товарів саме те, що волонтери зараз активно закуповують для армійців: дрони, тепловізори, старлінки, антидронові рушниці та інше. Тож настав момент, коли податківці заговорили про те, що всі ці збори та закупівлі мають розцінюватись як дохід фізичних осіб. І, відповідно, обкладатись податком на доходи фізосіб (18%) та військовим збором (1,5%).
Очікувано, що волонтери були дещо шоковані. Дискусія вилилася в те, що на рівні міністерств і відомств майже узгодили проекти нормативки, яка б однозначно звільнила від оподаткування зареєстрованих волонтерів. В тому числі й стосовно тих закупівель, які були здійснені з моменту набрання сили грудневим законом. Але як завжди виникло "але": у Мінфіні заявили, що все не так просто, і аби повністю звільнити волонтерів від податків, мало лише рішення відомства чи уряду — потрібно вносити відповідні зміни у закони.
Зрештою, питання зняли — у владних кабінетах вирішили, що волонтери платити ніби не мусять. При цьому голова фінансового комітету Ради Данило Гетманцев заявив, що всі ці розмови "від лукавого". "Немає і не було ні в кого наміру вводити такий новий податок. Це був звичайний фейсбучний "хайп" на рівному місці, який, до речі, шкодить нашій єдності, і я не розумію його витоків", — вдався шлангом нардеп,
Уряд, після того, як спалахнув цей "хайп", справді вніс деякі з найменувань у перелік неоподатковуваних волонтерських товарів. Серед них і дрони, і старлінки, і навіть двигуни, апаратуру зв’язку та деякі інші товари. Але у волонтерському русі все ж зберігається деяке напруження — тим більше, що список не є вичерпним, і багато позицій товарів залишаються неузгодженими. Плюс остаточно незрозуміло, що робити з тими закупками, які було здійснено під час існування діри у законі.
А от представникам малого бізнесу, схоже, треба готуватись до більш несприятливого розвитку подій. Нині в парламенті дуже швидко просувається законопроект, яким будуть повернуті мирні правила оподаткування, через що навантаження саме на ФОПів зросте у кілька разів. Плюс знову виринула тема контролю за картковими рахунками українців, які, не секрет, багатьма використовуються, зокрема, для підприємницьких розрахунків за товари та послуги.
Нагадаємо, що у березні торік, після початку повномасштабного вторгнення Росії й запровадження воєнного часу, підприємці отримали можливість працювати за спрощеною системою і сплачувати мінімальні податки. Їм зробили послаблення в плані застосування розрахункових касових апаратів та суттєво обмежили можливості для перевірок і покарань за порушення з боку перевіряльників.
Цією можливістю продовжувати працювати з відносною прибутковістю скористалися не лише діючі ФОПи — під законодавче нововведення в країні почали реєструватись нові маленькі бізнеси, для яких сплата 2% податку, скасування ЄСВ і відтермінування обов’язковості касових апаратів на період війни стала вікном можливостей. Нині в Україні єдиний податок за ставкою 2% сплачують 340 тисяч бізнесів. Але тепер у владі вирішили, що "лавочку" треба прикривати. Бо вже не на часі. І вже буквально у парламенті найближчим часом активно готуватимуть до другого читання відповідний законопроект, яким "вікно можливостей" буде закрито. А підприємцям доведеться повертатись до звичних правил оподаткування зі сплатою ЄСВ, військового збору — всіх повернуть на ту групу та ставку, з якої вони прийшли на 2%. Очікується, що закон запрацює вже 1 серпня 2023 року. В грошовому вимірі, очікують розробники проекту, додатково до бюджету протягом періоду до кінця року буде залучено 8-10 млрд грн.
В уряді очікують, що скасування пільгових умов оподаткування для ФОПів та юросіб дозволить додатково залучити у 2023 році до бюджетів близько 8 мільйонів гривень.
Насправді "наступ" на малі форми бізнесу та самозайнятих є цілком передбачуваним. Бо це найлегший шлях для збільшення надходжень: щоби змусити платити великий бізнес, потрібно справді змінити систему, створивши прозорі та недискримінаційні механізми стягнень. Тоді як дрібні підприємці є цілком доступною і "законною" ціллю.
А тих гіпотетичних 8-10 мільярдів, які планують з них зібрати, може вистачити, аби переконати західних донорів у щирих намірах української влади навести лад у фіскальній системі.
Антон Коломойцев, для TrueUA
Підписуйтеся на нас в Telegram 
, щоб дізнаватися важливі та цікаві новини першими
