
Нове дослідження, проведене науковцями з Пекінського університету та Швейцарської вищої технічної школи Цюріха, ставить під сумнів традиційні уявлення про те, звідки на Землі взялася вода. Результати вказують на те, що значна її частина могла сформуватися не з комет чи астероїдів, а глибоко всередині самої планети.
Про це пише Econews.
За оцінками вчених, у ядрі Землі може зберігатися від девʼяти до 45 разів більше водню, ніж містять усі океани планети разом узяті. Він перебуває в екстремальних умовах — на глибині понад 3000 кілометрів, під колосальним тиском і температурою, де змішується із залізом, кремнієм та киснем.
У таких умовах водень не існує у звичному вигляді — він "запечатаний" у структурі металу, утворюючи нанорівневі сполуки.
Щоб відтворити умови глибин Землі, дослідники використали алмазні ковадла, створюючи тиск понад 100 гігапаскалів і температуру більш як 5000 Кельвінів.
Ковадло — масивний опорний ковальський інструмент, підставка, для оброблення металів куванням.
Після експериментів матеріали аналізували за допомогою атомно-зондової томографії, яка дозволяє буквально "бачити" розташування окремих атомів. У результаті були виявлені структури, багаті на водень, кисень і кремній, вбудовані в залізо. Саме це стало ключовим доказом прихованих запасів водню.
Якщо дані підтвердяться, це може означати, що значна частина води на Землі могла утворитися ще під час формування планети. Так, рідина могла виникати з внутрішніх процесів, а не лише бути "занесеною" кометами. Також це може довести, що рання Земля могла мати набагато більший внутрішній запас летких елементів, ніж вважалося раніше.
Це ставить під сумнів класичну гіпотезу, що основне джерело води — крижані астероїди та комети, які бомбардували молоду планету.
За розрахунками авторів, якщо весь цей водень колись з’єднався б із киснем, його вистачило б на утворення об’єму води, який міг би перевищувати сучасні океани.
Втім, у реальності цей ресурс недоступний — він замкнений у надрах і не впливає на водні ресурси на поверхні.
Дослідники наголошують, що результати мають похибки, адже вимірювання в таких екстремальних умовах надзвичайно складні. Інші наукові роботи також припускають різні оцінки вмісту водню.
Проте загальна тенденція вже очевидна: внутрішня структура Землі може бути значно "вологішою", ніж вважалося раніше.
Це відкриття має значення не лише для розуміння історії Землі, а й для науки про формування планет загалом. Якщо кам’янисті планети здатні накопичувати воду всередині себе, це змінює уявлення про те, де у Всесвіті може існувати життя. Іншими словами, історія кожної краплі води на поверхні може починатися глибоко в надрах планети.
Нагадаємо, на початку квітня на поверхні Сонця стався потужний вибух. Після нього стався викид у напрямку Землі корональної маси — хмари заряджених частинок і магнітних полів.