Життя на Марсі: апарат NASA зробив неймовірне відкриття
Зразки, які марсохід Perseverance зібрав у стародавньому висохлому річищі в кратері Єзеро торік, містять потенційні сліди стародавнього мікробного життя на Червоній планеті.
Як повідомляє NASA, потенційні біосигнатури — це речовина або структури, які потенційно можуть мати біологічне походження, але потрібні додаткові дані, які дадуть змогу однозначно говорити про присутність або відсутність життя.
"Це відкриття, отримане за допомогою апарату Perseverance — найближче до виявлення життя на Марсі, яке ми коли-небудь робили. Виявлення потенційної біосигнатури на Червоній планеті — новаторське відкриття, яке поглибить наше розуміння Марса. NASA продовжить проводити "золотий стандарт науки", прагнучи до досягнення нашої мети — ступити на кам'янистий ґрунт Марса", — заявив виконувач обов'язків адміністратора NASA Шон Даффі.
Марсохід натрапив на "Водоспад Чеява" торік, коли вивчав формацію Брайт-Енджел. Йдеться про низку скельних виступів на північному та південному краях долини Неретва на Марсі. Це стародавня річкова долина завширшки близько 400 метрів, яку мільярди років тому прорізали потоки води, що хлинули в кратер Єзеро.
Прилади Perseverance показали, що осадові породи формації складаються з глини та мулу, в яких на Землі добре зберігаються сліди мікробного життя, що існувало в минулому. Вони також багаті органічним вуглецем, сіркою, іржею і фосфором.
"Комбінація хімічних сполук, виявлених нами у формації Брайт-Енджел, могла бути багатим джерелом енергії для мікробного метаболізму. Але те, що ми побачили всі ці переконливі хімічні сигнатури в даних, не означало, що у нас є потенційна біосигнатура. Нам потрібно було проаналізувати, що можуть означати ці дані", — заявив провідний автор нового дослідження Джоел Гуровіц.
Водоспад Чеява — це скеля у формі наконечника стріли розмірами метр на 60 сантиметрів. Вивчаючи її, дослідники помітили кольорові плями, які потенційно могли залишити мікроби, що використовували вихідні інгредієнти, органічний вуглець, сірку і фосфор, як джерело енергії.
На зображеннях із вищою роздільною здатністю прилади зафіксували виразний малюнок мінералів, організованих у реакційні фронти (точки контакту, де відбуваються хімічні та фізичні реакції), які вчені назвали "плямами леопарда". Плями містили сліди двох багатих на залізо мінералів: вівіаніту (гідратованого фосфату заліза) і грейгіту (сульфіду заліза). Вівіаніт часто зустрічається на Землі у відкладеннях, торф'яних болотах і навколо органіки, що розкладається. Аналогічним чином, деякі форми мікробного життя на Землі можуть утворювати грейгіт.
Так, поєднання цих двох мінералів, які, ймовірно, утворилися в результаті реакцій перенесення електронів між осадом і органічною речовиною, є потенційною ознакою мікробного життя, яке могло б використовувати ці реакції для отримання енергії для росту. Науковці наголосили, що ці мінерали можуть утворитися і без участі мікробів, наприклад, під впливом високих температур або кислого середовища. Втім, породи в цьому регіоні не зберегли слідів такого впливу.
Нагадаємо, раніше Шон Даффі повідомляв, що на початку 2030 років може відбутися експедиція на Марс. За попередніми планами, місія триватиме впродовж восьми місяців. Там намагатимуться спорудити базовий табір.