
Під час змивання унітаза в повітря потрапляють дрібні аерозольні частинки, які можуть містити бактерії та віруси. Вони здатні підійматися до рівня дихання дорослої людини та певний час залишатися у повітрі.
Як повідомляє ScienceAlert, дослідники проаналізували результати 22 попередніх наукових робіт, присвячених аерозолям, які утворюються під час змивання унітаза. Автори наголосили, що результати цих досліджень суттєво відрізняються через різні методики, типи сантехніки та умови проведення експериментів.
"Змивання унітаза створює турбулентність, яка може вивільняти аерозолі в навколишнє повітря. Деякі дослідження виявляли ці аерозолі на висоті дихання дорослої людини, що вказує на потенційний шлях їхнього вдихання", — пояснила провідна авторка дослідження Ліра Адіяні.
Утворена під час змивання хмара переважно складається з води, проте разом із нею у повітря можуть потрапляти біоаерозолі — частинки біологічного походження, зокрема бактерії та віруси. За словами Адіяні, мікроорганізми можуть потрапляти в унітаз як під час його використання, так і разом із водою для змивання.
"Чим більше мікробів присутні в унітазі, тим більше біоаерозолів може вивільнятися. Тому більший об'єм води під час змивання зазвичай призводить до утворення більшої кількості аерозолів", — зазначила науковиця.
Рівень аерозолів суттєво відрізнявся залежно від умов експерименту, конструкції унітаза та способів вимірювання. У дослідах, під час яких воду попередньо насичували мікроорганізмами, більша їх концентрація була пов'язана з більшою кількістю біоаерозолів після змивання. Найвищі показники часто фіксували поблизу сидіння.
Науковці наголосили на важливості регулярного очищення унітаза та поверхонь поруч із ним. Це допомагає зменшити кількість мікроорганізмів, а отже, потенційно й біоаерозолів під час змивання.
Огляд не виявив статистично значущого зв'язку між рівнем аерозолів і положенням кришки чи вентиляцією. Проте дослідники вважають ці заходи доцільними як додаткові запобіжні дії.
Закрита кришка не здатна повністю зупинити поширення частинок. Водночас вона може перешкоджати їхньому руху безпосередньо вгору та спрямовувати аерозолі через щілини між сидінням і кришкою.
"Виходячи з наявних доказів, я б рекомендувала закривати кришку унітаза перед змиванням, якщо вона є, як запобіжний захід для мінімізації потенційного вдихання. Водночас це не може повністю запобігти виходу аерозолів", — наголосила Адіяні.
Науковці зауважили, що потрібні подальші дослідження, аби точніше оцінити ризики та розробити конструктивні рішення для зменшення кількості таких біоаерозолів. Особливо актуальним це може бути для лікарень та інших місць, де перебувають люди з підвищеною вразливістю до інфекцій.
Додамо, раніше іспанські науковці встановили, що у мікрохвильових печах живе значна кількість мікроорганізмів, які не гинуть під впливом електромагнітних хвиль.
Також кухонні рушники та серветки можуть накопичувати небезпечні бактерії й переносити їх на посуд та робочі поверхні. Мікробіологиня Прімроуз Фрістоун з Університету Лестера радить замінювати їх на чисті щодня.