# вчені

У четвер, 18 вересня, повз Землю пролетить астероїд 2025 FA22. Розмір цього небесного тіла співмірний з хмарочосом. Видання LiveScience повідомляє, що його швидкість становитиме понад 38,6 тисячі кілометрів на годину. Водночас найближча відстань від астероїда до Землі сягне 835 тисяч кілометрів, що удвічі далі, ніж відстань між нашою планетою та Місяцем. Фахівці зауважили, що астероїд має діаметр від 130 до 290 метрів і у випадку зіткнення міг би знищити велике місто. Його виявили у березні цього року за допомогою телескопа Pan-STARRS 2 на Гаваях. Одразу після відкриття об’єкт викликав занепокоєння, адже мав 0,01% імовірності зіткнення із Землею під час повторного зближення у вересні 2089 року. Це забезпечило йому перше місце у списку ризиків Європейського космічного агентства (European Space Agency, ESA).Втім, після того, як ESA у травні провела додаткові спостереження, астероїд було виключено зі списку ризиків. За уточненими розрахунками NASA, у 2089 році він наблизиться до Землі на відстань близько шести мільйонів кілометрів, тобто у сім разів далі, ніж проліт у 2025 році. Вчені прогнозують, що у 2173 році FA22 може наблизитися на 320 тисяч кілометрів, що ближче, ніж відстань від Місяця до Землі.Варто зауважити, що проліт цього астероїда 18 вересня буде неможливо побачити неозброєним оком. Втім, як повідомляє IFLScience, об’єкт досягне зоряної величини 13. Це дозволить спостерігачам побачити його за допомогою телескопів середнього рівня або бінокля для спостереження за зорями. Також відбудеться безоплатна онлайн-трансляція у межах проекту Virtual Telescope з телескопа в Манчіано в Італії, яка розпочнеться 18 вересня о 6:00 за київським часом.Астероїд — це невелике кам'яне або металеве небесне тіло розміром від декількох метрів до сотень кілометрів, яке обертається кеплерівською орбітою навколо Сонця. Менші небесні тіла називають метеороїдами (розміри від декількох міліметрів до метрів), а більші класифікують як карликові планети (близько тисячі кілометрів)Нагадаємо, у травні поблизу Землі пролетів астероїд 387746 (2003 MH4). Цей об'єкт раніше класифікували як потенційно небезпечний.

В Антарктиці українські полярники сфотографували бурульки незвичної форми. Вони утворились внаслідок двох природних явищ.Як повідомляє Національний антарктичний науковий центр, посилаючись на очільника відділу фізики атмосфери та геокосмосу НАНЦ Дениса Пішняка, йдеться про таке явище, як танення товстих нашарувань снігу (сніжників). Другим явищем, яке повпливало на утворення таких бурульок, є короткочасна хуртовина (сніговий заряд), що властива морському полярному клімату в районі української антарктичної станції "Академік Вернадський". Вчений наголосив, що сніжники, як губка, накопичують талу воду і довго випускають її, навіть коли вже погода змінилась та настало похолодання."Тобто спершу потеплішало і сніжник почав танути. Потім стало холодніше, але вода продовжувала стікати, замерзаючи в бурульки", — додав Пішняк. Він зауважив, що у цей час сталася раптова хуртовина, що здійняла велику кількість снігового пилу в повітря. Ці дрібні кристали льоду налипали на мокрі бурульки, надавши їм цікавої рельєфності. Науковець пояснив, що, оскільки на кінчиках бурульок вода збиралася в краплину, то там налипало найбільше сніжинок, утворивши кульки.Нагадаємо, у лютому українські полярники під час морського виїзду в Північному океані наблизились до молодого горбатого кита. Тварина вирішила "погратись" з дослідниками.

Близько 30 тисяч квитків продали на стрічку Антона Птушкіна "Антарктида" за перший вікенд прокату. Загальний збір документалки у двох мережах кінотеатрів, Multiplex і "Планета кіно", складає майже 7,2 мільйона гривень.Про це повідомило видання Forbes Ukraine. За інформацією журналістів, глядачі мережі кінотеатрів Multiplex із 4 по 7 вересня придбали понад 25 000 квитків загальною вартістю 4,87 мільйона гривень.При цьому ще 11 000 квитків на 2,3 мільйона гривень купили у кінотеатрах "Планета кіно". СЕО мережі "Планета кіно" Наталії Байдан зазначила, що якби не повітряні тривоги протягом вихідних, то збір міг би бути більшим."Антарктида" — документальна стрічка, присвячена життю та роботі учасників 30 української антарктичної експедиції на станції "Академік Вернадський". Антон Птушкін власноруч зафільмував усі етапи шляху — фільм демонструє подорож на українському криголамі "Ноосфера", життя всередині станції та знайомство з побутом полярників.Директор Національного антарктичного наукового центру Євген Дикий вважає, що фільм є свідченням того, що Україна має науку та кінодокументалістів світового рівня, а круті наукові дослідження та природу можуть зафільмувати не лише NASA та National Geographic."Робота над стрічкою тривала півроку, а у прокат вона вийшла 4 вересня", — йдеться в повідомленні.Нагадаємо, раніше Антон Птушкін розповідав, що це найцікавіший матеріал, з яким він будь-коли працював. Тому під час роботи над фільмом вирішили, що "Антарктиду" все ж треба показувати на великому екрані.

На початку 2030 років може відбутися експедиція на Марс. За попередніми планами, місія триватиме впродовж восьми місяців. Там намагатимуться спорудити базовий табір.Про це повідомив виконувач обов'язків очільника Національного управління з аеронавтики та дослідження космічного простору (NASA) Шон Даффі в інтерв'ю Fox News.Він зазначив, що найближчим часом NASA розпочне відправляти вантажі на Місяць і споруджувати там базовий табір.За його словами, здобутий на цій космічній станції досвід, "матиме вирішальне значення для забезпечення підтримки життя астронавтів"."На початку 2030 років, ми хочемо дістатися Марса. І це дуже важливо", — наголосив Шон Даффі.Він додав, що місія орієнтовно триватиме понад вісім місяців, і вона є дуже важливою з наукового погляду."Нам варто навчитися перебувати на планеті, а вже після цього безнапасно повернутися назад", — уточнив виконувач обов'язків керівника NASA.Раніше він анонсував плани заміни міжнародної космічної станції та зосередження на освоєнні Місяця. Зокрема, на поверхні супутника Землі планується спорудження ядерного реактора.У травні американський мільярдер та власник SpaceX Ілон Маск назвав колонізацію Марса "страхуванням життя" для людства. На його переконання, в перспективі все життя на Землі знищить Сонце.Нагадаємо, в липні цього року стало відомо, що найбільший із відомих уламків Марса, знайдених на Землі, планують продати під час аукціону. Його виставляє Sotheby’s. Це метеорит вагою 25 кілограмів, який оцінюють у 2-4 мільйони доларів, його назва — NWA 16788.

Американські вчені встановили, що зморшки навколо очей, які називають "гусячими лапками", справді заслуговують на те, щоб називатися "зморшками сміху".Як повідомляє видання Science.alert, вчені, вивчивши шкіру людей віком від 16 до 91 року, підтвердили, що багаторазове розтягування та розслаблення шкіри в одному напрямку напружує тканини таким чином, що призводить до утворення зморшок. Це можна порівняти з утворенням складок на джинсах.Біомедичний інженер Гай Джерман стверджує, що це не є просто теорією. Науковці отримали експериментальні докази, які демонструють фізичний механізм старіння шкіри."Хоча попередні дослідження досліджували механіку шкірного стресу та деградації, це дослідження є першим, яке фізично тестує реальні зразки шкіри за допомогою інструменту, який називається тензометром низької сили, та спостерігає за змінами під мікроскопом", — наголошує видання.Вчені зауважили, що напруження, яке застосовує тензометр, повинне імітувати зношування шкіри у повсякденному житті. Дослідники виявили, що скорочення шкіри у відповідь на розтягування з віком посилювалося, викликаючи деформацію та зморшки.Дослідники виявили, що людська шкіра також за замовчуванням перебуває в напіврозтягнутому стані, і ці сили також змінюються з віком. Зовнішній шар (роговий шар) поступово стає жорсткішим, тоді як нижній шар стає м'якшим, адже щільність його колагенового каркаса зменшується."З часом шкіра втрачає об'єм, виштовхуючи рідину, що посилює виникнення зморшок. Ця пороеластична властивість шкіри є значною і раніше не фіксувалася", — додає видання.Науковці наголосили, що це дослідження свідчить не лише про те, звідки беруться зморшки. Розуміючи характеристики нашої шкіри та те, як вони змінюються з часом, ми можемо краще зрозуміти (і лікувати) різноманітні шкірні захворювання.Нагадаємо, раніше вчені встановили, що не обов'язково проходити 10 тисяч кроків на день, аби покращити здоров’я. Навіть сім тисяч кроків можуть мати позитивний вплив. Цього достатньо, щоби знизити ризик смерті від раку на 37%.

У середу, 20 серпня, Землю накриє потужна магнітна буря. Вона триватиме мінімум два дні.Про це повідомив Meteoagent.Згідно з нинішніми прогнозами фахівців, магнітна буря завтра буде червоного рівня — п'ять балів. Вона вважається досить потужною. Метеозалежні люди відчуватимуть головний біль, апатію, тривогу та дратівливість.А уже у четвер, 21 серпня, космічна погода дещо покращиться. Зокрема, магнітні коливання не перевищуватимуть 3,7 бала (жовтий рівень). Проте така буря також впливає на стан людей.Магнітні бурі: як вберегтися від геомагнітних коливаньМетеозалежність — це комплексні симптоми, а не хвороба. Дуже мало людей мають генетичну схильність до метеозалежності, але насправді страждають від неї 50−70% населення Землі. Магнітні бурі тривають по два-три дні, на них реагують усі люди, бо кожна клітина організму має заряд, проте більшість цього навіть не помічає — людство до сонячної активності пристосувалося.Найчастіше на геомагнітні бурі реагують літні люди з хронічними захворюваннями серця і судин. У такі дні декого починають турбувати різні неприємні симптоми, серед яких:безсоння;знижена концентрація;стомлюваність вища за середню;агресивність;головні болі.Фахівці рекомендують під час магнітної бурі:віддавати перевагу корисній їжі та чистій воді для підтримки організму;добре висипатися;здійснювати хоча б півгодинні піші прогулянки, оскільки ходьба зміцнює нервову систему;частіше ходити в лазню і приймати душ, любителі лазні рідше реагують на температурні зміни.Варто зазначити, що прогнози магнітних бур можуть змінюватися, адже дослідники сонячної активності оновлюють свої дані кожні три години. Вимірюється геомагнітна активність за шкалою від нуля до дев'яти. Для позначення використовується планетарний К-індекс: якщо показник п'ять і вище, то це вважається потужною магнітною бурею.Нагадаємо, Землю 2 серпня 2027 року накриє найбільша темрява століття. Йдеться про повне сонячне затемнення, яке триватиме шість хвилин. .

Науковці з’ясували, що не обов'язково проходити 10 тисяч кроків на день, аби покращити здоров’я. Навіть сім тисяч кроків можуть мати позитивний вплив. Цього достатньо, щоби знизити ризик смерті від раку на 37%.Як повідомляє видання The Guardian, раніше вчені вважали, що людина, аби мати хорошу форму, повинна проходити не менше 10 тисяч кроків на день. Втім, дослідження свідчить, що навіть сім тисяч кроків на день можуть бути достатніми для зниження ризику серйозних хвороб і передчасної смерті. Такий обсяг ходьби, з'ясували науковці, може знизити ризик розвитку деменції, депресії та смерті від раку, а також є корисним для серця.У попередніх дослідженнях вчені зосереджувалися переважно на зв’язку між кількістю кроків і здоров’ям серця чи загальною смертністю. Водночас нові висновки вчених показують, як збільшення щоденної кількості кроків може зменшити ризик інших серйозних захворювань. Так, порівняно з тими, хто проходив лише дві тисячі кроків на день, люди із семи тисяч кроків мали значно нижчі ризики для здоров’я:ризик смерті від онкологічних захворювань знижувався на 37%;діабету ІІ типу — на 14%;деменції — на 38%;депресії — на 22%;серцево-судинних захворювань — на 25%;загальна смертність зменшувалася на 47%.Попри те, що кількість кроків не показує, наскільки якісною чи інтенсивною була активність, дослідження свідчить про переваги рухливого способу життя. Вчені зазначають, що кожні додаткові 1000 кроків приносять користь, і навіть чотири тисячі кроків на день знижують ризик хвороб порівняно з дуже малорухливим способом життя.За словами авторки дослідження — професорки Мелоді Дінг — тим, хто вже ходить 10 тисяч кроків, зменшувати активність не потрібно. Втім, для тих, хто мало рухається, Сім тисяч кроків є реальною ефективною метою."Ті, хто вже активно рухається й проходить 10 тисяч кроків на день, можуть спокійно продовжувати – змінювати нічого не потрібно. Проте для тих, хто ще не наближається до цієї мети, навіть 7000 кроків на день можуть дати дуже схожі переваги для здоров’я", — наголосили автори дослідження.Коментуючи результати дослідження, доктор Деніел Бейлі з Лондонського університету Брунеля зазначив, що воно допомагає розвінчати міф про те, що саме 10 тисяч кроків на день є обов’язковою нормою для хорошого здоров’я. За його словами, навіть невелике збільшення активності, наприклад, додаткові тисячу кроків на день, вже мають користь для здоров’я. Своєю чергою, доктор Ендрю Скотт з Університету Портсмута наголосив, що підрахунок кроків не враховує всі типи фізичної активності."Кроки є хорошим орієнтиром для ходьби чи бігу, але такі вправи, як плавання, їзда на велосипеді або веслування, не фіксуються, хоча також приносять користь для здоров’я", — додав він.Зокрема, старша кардіологічна медсестра Британського фонду серця Джун Девісон назвала регулярну ходьбу одним із найпростіших способів підтримувати здоров’я та знижувати ризик серцевих хвороб. За її словами, дорослим потрібно займатися помірною фізичною активністю щонайменше 150 хвилин на тиждень, але це може бути складно. Тому важливо додавати маленькі рухові паузи. Йдеться про ходьбу під час розмов телефоном або робити швидку 10-хвилинну прогулянку, коли є вільний час. Саме це допоможе знизити ризик серцевих захворювань.Нагадаємо, раніше науковці встановили, що сидячий спосіб життя в зрілому віці пов’язаний зі зменшенням об'єму мозку та когнітивним спадом. Це стосується навіть людей, які регулярно займаються спортом.

У 2025 році світ пережив третій найтепліший липень за всю історію спостережень на Землі. До того ж варто очікувати нових температурних рекордів.Про це пише видання Associated Press, посилаючись на заяву фахівців Європейського центру з питань зміни клімату Copernicus Climate Change Service (C3S).Попри дещо нижчу середню глобальну температуру, вчені заявили, що екстремальна спека та смертельні повені зберігалися в липні цього року. Водночас вчені продовжують спостерігати наслідки глобального потепління у світі."Через два роки після найспекотнішого липня за всю історію спостережень нещодавня серія глобальних температурних рекордів завершилася. Але це не означає, що зміна клімату зупинилася", — заявив директор Служби зміни клімату Copernicus Карло Буонтемпо.Так, середня температура поверхні планети минулого місяця все ще була на 1,25°C (2,25°F) вищою, ніж у доіндустріальний період 1850-1900 років. Попри дещо прохолодніший липень, 12-місячний період між серпнем 2024 року та липнем 2025 року був на 1,53°C вищим за доіндустріальний рівень, що перевищує поріг, встановлений у 2015 році для обмеження антропогенного потепління до 1,5°C (2,7°F)."Ми справді виходимо з серії глобальних температурних рекордів, яка тривала майже два роки. Це була дуже виняткова серія", — заявив старший науковець Жульєн Ніколя, додавши, що доки довгострокова тенденція до потепління зберігатиметься, екстремальні погодні явища продовжуватимуть відбуватися.Агентство моніторингу ЄС заявило, що очікуються нові температурні рекорди та більше кліматичних екстремумів, якщо не буде знижено концентрацію парникових газів в атмосфері. За словами експертів, 25 липня в Туреччині під час боротьби з лісовими пожежами було зафіксовано найвищу температуру в історії — +50,5°C.Причиною зміни клімату та глобального потепління є парникові гази, що виділяються внаслідок спалювання викопного палива. Вирубка лісів, лісові пожежі та багато видів заводів також викидають в атмосферу гази, що утримують тепло.Нагадаємо, за даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, середньомісячна температура повітря липня у Києві цьогоріч склала 22,6°C, що вище кліматичної норми на 1,3 градуса. Водночас дощів випало аж 143 відсотки від місячної норми. .

В Одеській області помітили рідкісну тварину, предки якої з’явилися 200 мільйонів років. Йдеться про європейську болотяну черепаху.Про це повідомили у прес-службі Державної екологічної інспекції Південно-Західного округу.Так, на північно-західній околиці селища Ширяєве, біля ставу, екологи несподівано натрапили на "тиху героїню з глибини епох" — болотяну черепаху. Її предки з’явилися ще 200 мільйонів років тому в мезозойську еру, коли динозаври тільки набирали популярності. "І хоч із 26 родин черепах донині дожили лише 12 — ця скромна представниця все ще тримається на плаву. Але сьогодні вона — на межі зникнення", — розповіли в прес-центрі.Європейська болотна черепаха: чим вона унікальнаЄвропейська болотяна черепаха занесена до Червоного списку МСОП, Європейського червоного списку, охороняється Бернською конвенцією. Основні загрози для неї — осушення боліт, зміна русел річок, знищення дрібних водойм. На Одещині ця черепаха ще виживає. Її можна помітити у водах Кодими, Тилігула, Куяльників, Чічіклії, ставках і заплавних болотах. Тварина тримається мілководдя, вміє миттєво зникнути в мулі при загрозі, швидко плаває, хоча по суші — повільніша.Ця черепаха всеїдна, проте перевагу надає білковому меню: їсть комахи, молюски, ракоподібні, жаби, іноді риба. При цьому допомагає людині — знищує комарів і хвору рибу. Живе десятки років. "Але якщо ви вирішили взяти її додому — згадайте, що травичка й капуста — це не любов, а вирок. На такому "меню" вона не протягне й року. Якщо вам пощастить побачити болотяну черепаху — не беріть її до рук, не тягніть додому, не годуйте "зі столу". Просто збережіть цю зустріч у фото й пам’яті. Як зробили ми", — зазначили в Державній екологічній інспекції Південно-Західного округу.Нагадаємо, раніше в акваторії Чорного моря зафіксували смертельно отруйну рибу — Тетраодона сріблястого. Цей "токсичний прибулець" має екзотичний вигляд та може роздуватися як куля.

Науковці встановили, що щороку через блискавки гине близько 320 мільйонів дерев. Це число не враховує втрати від лісових пожеж, спричинених блискавкою.Як повідомляє видання Popular Science, більшість блискавок ніколи не досягають земної поверхні, а електричні розряди часто трапляються у хмарах. Проте чимало блискавок утворюються через зіткнення негативних атмосферних зарядів з позитивно зарядженими стовпами повітря з поверхні землі, зокрема високих об’єктів, як-от дерев. Також вчені намагалися підрахувати, скільки лісів страждають через ці електричні заряди. Втім, тоді роботи часто обмежувалися польовими спостереженнями окремих насаджень дерев."Група дослідників з Мюнхенського технологічного університету вирішила створити програму статичного моделювання, аби підрахувати, як часто блискавкам вдається знищувати дерева", — зазначає видання.Задля цього дослідники поєднали глобальну модель рослинності з наборами даних про структури блискавок та інші спостереження. Згодом вони провели математичні розрахунки та встановили, що щорічно електричні розряди знищують близько 320 мільйонів дерев. Така чисельність еквівалентна від 2,1 до 2,9% річної втрати рослинної біомаси на планеті. При цьому автори роботи не враховували наслідки пожеж, спричинені ударами блискавок."Тепер ми можемо не лише оцінити, скільки дерев щорічно гине від ударів блискавок, але й визначити регіони, які від цього постраждали найбільше. Це допоможе оцінити наслідки глобального накопичення вуглецю та збереження структури лісів", — наголосили вчені.Науковці з'ясували, що знищення дерев блискавками призводить до викидів від 0,77 до 1,09 мільярда тонн шкідливого вуглекислого газу щороку. Для порівняння, під час лісових пожеж ці показники становлять приблизно 1,26 мільярда тонн або 5,85 мільярда, якщо враховувати сухостій та органічні матеріали у ґрунті.Вчені наголошують, що результати їхньої робити свідчать про те, наскільки важливо враховувати загибель дерев від ударів блискавок під час кліматичних досліджень. Вони зауважують, що численність знищених через це явище лісів, ймовірно, зростатиме.Нагадаємо, раніше вчені повідомляли, що глобальне потепління може призвести до виверження вулканів. Льодовики та льодовикові шапки, танення яких щороку пришвидшується, більше не зможуть "стримувати" магму.

Науковці з'ясували, що плітки можуть суттєво зіпсувати навіть ідеальну репутацію, або пояснити будь-яку, навіть дивну поведінку, чи просто допомогти заповнити час за бесідою. При цьому абсолютна більшість людей вважають плітки заняттям ганебним і недостойним порядної людини.Як повідомляє видання BBC, пліткують усі чи майже всі. Цю стійку модель поведінки можна виразно виявити в будь-яких спільнотах і соціальних групах по всьому світу — від мешканців сучасних мегаполісів до членів крихітних віддалених традиційних аграрних громад.Ніколь Хаген Хес з кафедри еволюційної антропології Університету штату Вашингтон зазначає, що, якщо цьому не перешкоджають якісь зовнішні обставини, пліткуватимуть всі, в будь-якій культурі. Для більшості людей "пліткувати" — означає "обговорювати людей у них за спиною, зазвичай з недобрим наміром". "Ніколь Хес, втім, інтерпретує цей термін якнайширше. Плітки, за її словами, — це абсолютно будь-який обмін "інформацією, яка стосується репутації людини або бренду", — наголошує видання.Так, Ніколь Хаген Хес плітками вважає не тільки те, що говорять про людину друзі, рідні та близькі, колеги чи навіть конкуренти, а й те, що про людину розповідають у випусках новин, і навіть чиїсь результати на спортивних змаганнях. Згідно з її визначенням, для пліток зовсім необов'язково має бути якась відсутня третя сторона, про яку і пліткують. Ця сторона може стояти прямо перед вами."Якщо ви ділитесь з людиною думкою про те, як вона одягнена — або розповідаєте їй, що ви думаєте про її вчинки, — особисто я це відношу до розряду пліток", — наголосила Хес.Втім, виникає питання, як і чому ця модель поведінки так міцно закріпилася у людей еволюційно. Над цим питанням вчені б'ються вже не одне десятиліття, і пропонують кілька основних теорій. Ідею про те, що плітки можуть грати у суспільстві позитивну роль, першим висловив професор еволюційної антропології Робін Данбар."Згідно з його теорією, грумінг у приматів (тобто догляд за іншими учасниками групи, надання їм якихось послуг, начебто вичісування з вовни комах) — це поведінка, яка несе не лише соціальну, а й гігієнічну функцію. Поряд із формуванням та підтримкою соціальних зв'язків, його також використовують для примирення після сварок, зняття стресу та визначення місця кожного примату у соціальній ієрархії", — додає видання.Такий процес відомий як "аллогрумінг". Втім, оскільки вовни у людей немає, плітки та інша подібна балаканина можуть бути еквівалентом "аллогрумінгу" у сучасних людей — вони виконують ту ж функцію, відіграють ту ж роль у побудові відносин, визначенні свого місця в ієрархії собі подібних і обмін корисною соціальною інформацією. За словами Данбара, навіть мова у наших далеких предків виникла і розвинулась, зокрема, якраз для того, аби ті могли попліткувати між собою. Дослідження, проведене 2021 року вченими Дартмутського університету (США), виявило, що люди, які пліткують один з одним, ніяк не впливають на думку свого співрозмовника, проте в процесі таких розмов і за їхніми підсумками пліткарі відчувають, що стали ближчими за духом."Ми вважаємо, що учасники викликали одне в одного відчуття спільності шляхом створення певної "загальної реальності", яка допомагає розуміти вчинки та погляди іншої людини, одночасно задовольняючи при цьому властиве нашому виду прагнення до підтримки соціальних зв'язків", — додає видання.Дослідники також виявили, що обмін плітками всередині будь-якої соціальної групи сприяє підвищенню в ній командного духу та посилює готовність до взаємної співпраці: досліди показали, що в групових іграх учасники були готові витратити більше грошей, якщо при цьому вони мали можливість пліткувати один з одним."Плітки не є чимось монолітним, це значно складніше явище, ніж звичне нам вузьке визначення марної балаканини", — наголосили у BBC. Келсі Маккінні, засновниця подкасту Normal Gossip, в якому звичайні люди діляться своїми плітками, чудово знає, як може об'єднати абсолютно незнайомих людей вчасно ввернутий сальний жарт. Вона наголосила, що, коли спалахнула пандемія і люди були змушені місяцями сидіти в карантині, потреба в історіях для пліток стала ще більш вираженою."Більшість нашого життя і нашого сприйняття світу — це історії, які ми розповідаємо самі собі та один одному, а плітки — це саме такі історії. З одного боку, таким чином ми відкриваємося співрозмовнику і опиняємось у вразливому становищі. Але з іншого, у цьому є й безліч плюсів", — наголосила Маккінні.За мільйони років еволюції люди навчилися максимально захищати себе та навколишніх від потенційної небезпеки. Так, для деяких людей плітки є життєво важливим інструментом їхньої стратегії виживання, особливо коли йдеться про ризиковані ситуації, що трапляються в ході взаємодії з іншими людьми. Авторка дослідження наводить приклад, як жінки використовують плітки для виживання."Коли йдеться про те, щоб відбитися від чоловіка, жінки перебувають у вкрай невигідному стані суто фізично. Отже, інформація про цього чоловіка є дуже важливою, і особливо їй хочеться поділитися зі своїми родичками та близькими подругами", — наголосила Ніколь Хаген-Хес.Вона наголосила, що значною мірою виживання індивіда та її місце у соціальній ієрархії також залежить від його репутації у суспільстві. Погана репутація може виявитися для людини згубною. Вона може завдати шкоди її статусу або становищу у суспільстві, обмежити фінансові можливості й навіть вплинути на доступ до таких базових ресурсів, як їжа та вода."Тому, коли люди про вас пліткують, це справді може завдати вам відчутної шкоди", — зазначає Ніколь Хаген-Хес.Доктор Хес стверджує, що плітки — це ще й форма соціального контролю, яку люди використовують для підтримки чи покращення власного стану соціальної ієрархії. Люди намагаються контролювати свій імідж — те, як їх сприймають у їхніх соцмережах, тож за допомогою пліток вони намагаються впливати на думку один одного, пояснює вона, додаючи, що плітки також можуть використовуватись для захисту власної репутації, а іноді й для підриву репутації конкурентів.Нагадаємо, раніше науковці встановили, що здоров’я дитини, особливо в перші місяці життя, багато в чому залежить від матері. Тепер дослідники виявили, що психічний стан батька також має значний вплив на розвиток малюка.

Більшість людей вважають, що треба проходити 10 тисяч кроків, щоб почуватися здоровим та залишатися у відмінній формі. Проте нове дослідження спростовує цей факт.Видання The Guardian, посилаючись на дані дослідження, опублікованого в журналі The Lancet Public Health, пише, що сім тисяч кроків можуть мати позитивний вплив на здоров'я.Згідно з дослідженнями, більше ходьби може знизити ризик депресії та смерті від раку, а також бути корисним для роботи серця. Національна служба охорони здоров'я рекомендує щоденну швидку 10-хвилинну прогулянку. "Багато людей прагнуть пройти 10 тисяч кроків, але їм важко цього досягти. Тепер дослідники підрахували, що навіть сім тисяч кроків може бути достатньо для захисту здоров'я", — йдеться у статті.Вчені вивчили дані понад 160 тисяч дорослих і виявили, що проходження сім тисяч кроків на день пов'язане зі зниженням ризику низки серйозних захворювань та смерті.Хоча підрахунок кроків не вимірює якість чи інтенсивність фізичних вправ, результати дослідження підкреслюють важливість активного способу життя. За словами дослідників, кожні додаткові тисячу кроків знижують ризик захворювань порівняно з дуже низьким рівнем активності."Ті, хто зараз активний і досягає позначки в 10 000 кроків на день, продовжуйте в тому ж дусі — немає потреби змінювати кількість кроків. Однак для тих із нас, хто далекий від досягнення цільових показників у 10 тисяч, досягнення сім тисяч кроків на день пропонує майже порівнянні переваги для здоров’я з результатами, які ми досліджували", — пояснила професорка громадського здоров'я в Університеті Сіднея та провідна авторка дослідження Мелоді Дін.Своєю чергою, доцент кафедри малорухливої поведінки та здоров’я Лондонського університету Брунеля, доктор Деніел Бейлі, коментуючи результати дослідження, сказав, що воно допомогло "розвінчати міф про те, що 10 тисяч кроків на день мають бути метою для оптимального здоров’я"."Можна робити від п'яти до семи тисяч кроків на день, що буде більш досяжним для багатьох людей, ніж неофіційна ціль у 10 тисяч кроків, яка існує вже багато років", — наголосив він.Нагадаємо, нове дослідження вчених, яке нещодавно опублікували в журналі PNAS, змінює уявлення про причини надмірної ваги. Дослідники спростували факт, що ожиріння спричинене недостатньою кількістю фізичної активності та занадто великою кількістю калорій у щоденному меню.

Науковці виявили два метеорити, які можуть бути першими зразками порід з поверхні Меркурія, виявленими на Землі. Аналіз проведено міжнародною командою вчених на основі зразків Ksar Ghilane 022 та Northwest Africa 15915, знайдених у Північній Африці.Як повідомляє видання LiveScience, ця знахідка може дати унікальну можливість вивчити планету, найближчу до Сонця, без запуску місії зі зворотним транспортуванням зразків.Дослідження вказує на схожість мінералогії цих двох метеоритів із даними, отриманими під час місії NASA Messenger, яка вивчала хімічний склад поверхні далекої планети. Так, обидва зразки містять олівін, піроксен, невелику кількість альбітового плагіоклазу та рідкісний мінерал ольдгаміт — набір речовин, дуже схожих на прогнозований склад кори планети. "Аналіз ізотопів кисню також демонструє відповідність складу метеоритів відомим "обритам", які раніше вже розглядали як потенційних "посланців" Меркурія", — зазначає видання.Найбільше вчених вразив вік метеоритів. Відомо, що вік зразків становить приблизно 4,528 мільярда років, що робить їх одними з найдавніших відомих зразків у Сонячній системі. Вони значно старші оцінки віку, зроблених на основі підрахунку кратерів Меркурія, які сягають близько чотирьох мільярдів років. Це може означати, що вчені мають справу з первинним матеріалом, який не зберігся на поверхні планети через геологічні зміни або ударні процеси.Втім, науковці наголошують на тому, що є й розбіжності. Зокрема, у метеоритах виявлено лише незначні кількості плагіоклазу, тоді як згідно з даними орбітальних вимірювань поверхня Меркурія містить понад 37% цієї речовини. Цей фактор стримує однозначне визнання знайдених зразків меркуріанськими. Також відсутні прямі докази щодо спектральної відповідності між метеоритами та відбиттями світла з поверхні Меркурія."Наразі для остаточного підтвердження походження зразків вчені очікують на дані з космічної місії BepiColombo — спільного проекту Європейського та Японського космічних агентств, який наразі перебуває на орбіті Меркурія", — додає видання.Наразі очікується, що ці спостереження нададуть зображення та спектральні характеристики поверхні з високою роздільною здатністю. Саме це допоможе вченим з'ясувати, чи мають ці зразки зв'язок із метеоритами. Підтвердження меркуріанського походження цих зразків стало б проривом для науки, адже, за даними видання, місії зі зворотним доставленням матеріалів з Меркурія технічно складні та дорогі. "Природне потрапляння уламків на Землю через астероїдне зіткнення — це рідкісний шанс наблизитись до безпосереднього вивчення складу планети. Такі метеорити могли б допомогти дізнатися більше про формування кори Меркурія, його еволюцію та геохімію", — зауважили вчені. Попередні гіпотези про метеорити з Меркурія є недоведеними. Наприклад, зразок Northwest Africa 7325 раніше вважали кандидатом, втім через високу концентрацію хрому та невідповідність залізовмісних мінералів ця версія була поставлена під сумнів. Інші метеорити типу "обритів" колись вважали фрагментами Меркурія, проте їх хімічні характеристики також не відповідали сучасним уявленням про склад поверхні найближчої до Сонця планети.Попри те, чи підтвердиться меркуріанське походження Ksar Ghilane 022 та NWA 15915, ці знахідки вже викликають інтерес наукової спільноти. Питання про їхнє походження буде предметом обговорень на Міжнародному метеоритному конгресі, яке пройде цього року в Австралії. Саме там представлять нові результати та проведуть детальний порівняльний аналіз зразків.Нагадаємо, раніше космічний телескоп імені Джеймса Вебба вкотре побив власний рекорд. Він виявив найвіддаленішу галактику у відомому Всесвіті.

Полтавська область розташована на так званому кристалічному щиті, що розбитий на мегаблоки з тектонічними розломами, між якими відбуваються незначні зсуви. Саме вони й викликають землетруси. Про це заявив доктор фізико-математичних наук Дмитро Гринь, провідний науковий співробітник Інституту геофізики НАН України, пише "РБК-Україна".Він наголосив, що глибина поштовхів на Полтавщині — до трьох-чотирьох кілометрів і ці коливання не становлять небезпеки для людей. Проте все частіше поштовхи фіксуються завдяки сучасному обладнанню.Як зазначає Гринь, окрім Полтави, цікавою є ситуація на стику Чернівеччини, Хмельниччини та Вінниччини. Там після зведення Новодністровського гідрокаскаду відбувся перерозподіл геомаси, що змінило характер сейсмічної активності. Тепер у цьому регіоні замість рідкісних сильних поштовхів почалися часті дрібні землетруси."Це природний процес — планета рухається. Небезпеки наразі немає", — резюмував Дмитро Гринь.Раніше повідомлялось, що 13 липня в Україні стався землетрус. Підземні поштовхи були зафіксовані близько 11:46 на Буковині.Нагадаємо, 1 липня у Полтавській області стався землетрус. Його магнітуда сягнула понад трьох балів за шкалою Ріхтера.Додамо, 11 травня підземні поштовхи сталися у сейсмічній зоні Вранча на території Румунії. Зафіксовано магнітуду 4,6. Землетрус відбувся на глибині у 125 кілометрів. Тоді поштовхи відчули мешканці Рені Ізмаїльського району Одеської області.

Науковці підрахували, що лише в північній частині Атлантичного океану міститься 27 мільйонів тонн нанопластику. Ці частинки у 100 разів тонші за людську волосину.Як повідомляє Popular Scinece, такі обсяги забруднення вдесятеро перевищують попередні оцінки рівня пластикових відходів усіх розмірів у світовому океані.Автори роботи кажуть, що провели одну з перших спроб кількісно оцінити забруднення морського середовища нанопластиком. Дослідники виявили, що його маса в Північній Атлантиці більша, ніж обсяг більших аналогів цього штучного матеріалу.У ході дослідження науковці зібрали зразки води у 12 місцях різної глибини в океані. П’ять прикладів узяли з Північноатлантичної течії, відомої величезним скупченням пластикового сміття та інших відходів. Ця течія отримала назву "сміттєва пляма".У лабораторіях науковці використали новий тип аналізу, за яким розрізнили типи пластику. Дослідники з'ясували, що незалежно від глибини в усіх зразках був поширений поліетилентерефталат — пластик, який використовують у пляшках для води. Водночас концентрація нанопластику була найвищою ближче до поверхні океану, де досягала 18 міліграмів на кожен квадратний метр. Для розуміння, це еквівалентно семи комарам вагою 2,5 міліграма у коробці 90 на 90 сантиметрів."Найменше нанопластика виявили біля морського дна, де його концентрація сягає 5,5 міліграма на квадратний метр", — зазначає видання.Автори дослідження зауважили, що така різниця пов’язана з розщепленням більших шматків пластику, які "зависають" на поверхні й не опускаються, якщо їх на дно не перенесуть тварини. Підрахунки показали, що в північній частині Атлантичного океану може бути 27 мільйонів тонн наноплатиску. Для розуміння цих обсягів видання наводить приклад, що це більше, ніж вага 26 тисяч Ейфелевих веж у Парижі.Вчені припускають, що такий штучний матеріал також поширений в інших океанах, крім Атлантичного. Раніше дослідження показували, що дрібні частинки штучного матеріалу при потраплянні в організм викликають запалення клітин. Втім, наразі дослідники не знають, з чим це пов’язано. Окрім цього, крихітний розмір нанопластику дозволяє йому проходити через мембрани клітин."Наша гіпотеза полягає в тому, що нанопластик може поширюватися в організмі більше, ніж мікропластик — відповідно це може мати більш негативні наслідки для здоров’я", — зауважила науковиця, яка не брала участі в дослідженні.Професорка репродуктивного здоров’я Трейсі Вудрафф з Каліфорнійського університету вважає, що нанопластик може спричиняти такі ж ризики для здоров’я, що й мікропластик. Нагадаємо, раніше вчені повідомляли, що глобальне потепління може призвести до виверження вулканів. Льодовики та льодовикові шапки, танення яких щороку пришвидшується, більше не зможуть "стримувати" магму.