Неврологи б’ють на сполох: яка звичка перед сном може негативно впливати на мозок

Неврологи заявляють, що одна поширена нічна звичка може негативно впливати на здоров’я мозку і навіть асоціюється з його зменшенням (атрофією).

Про це пише Parade з посиланням на лікарів-неврологів. Фахівці наголошують, що сон є ключовим для роботи мозку. Так, саме вночі він відновлюється, обробляє інформацію та формує пам’ять.

"Ніч — це період, коли мозок виконує значну частину відновлювальної роботи", — пояснюють лікарі. 

Якісний сон також впливає на концентрацію, настрій і здатність приймати рішення. Порушення сну, за словами медиків, підвищує ризики когнітивних розладів, включно з деменцією та хворобою Альцгеймера.

Головна нічна звичка, яка шкодить мозку

Неврологи звертають увагу на вживання алкоголю перед сном. За їхніми словами, алкоголь:

• пригнічує роботу нейронів і знижує активність мозку;
• порушує процеси відновлення під час сну;
• впливає на структуру мозку при регулярному вживанні.

Ілюстративне зображення. Джерело: Magnific

Медики пояснюють, що тривале зловживання алкоголем може призводити до зменшення об’єму мозкової тканини, зокрема в ділянках, відповідальних за пам’ять, мислення та контроль поведінки. Особливо чутливою є гіпокамп — зона, яка відповідає за формування спогадів.

Як алкоголь впливає на сон

Хоч алкоголь може викликати сонливість на початку ночі, пізніше він погіршує якість відпочинку:

• сон стає більш поверхневим;
• частішають пробудження;
• з’являються тривожні сни;
• мозок гірше проходить фазу відновлення.

У результаті, навіть якщо людина спить достатню кількість годин, відчуття відпочинку може бути значно гіршим.

Чи існує безпечна доза

Лікарі зазначають, що сучасні дослідження все більше схиляються до висновку, що безпечної дози алкоголю для мозку може не існувати. Вони підкреслюють, що менше споживання або повна відмова є найкращими варіантами для довгострокового здоров’я.

Корисні нічні звички для мозку

Фахівці також називають звички, які допомагають підтримувати когнітивне здоров’я:

1. Стабільний режим сну. Лягати і прокидатися в один і той самий час допомагає мозку налаштувати внутрішній "годинник".
2. Прогулянка після вечері. Легка активність покращує обмін речовин і може сприяти кращому засинанню.
3. Обмеження екранів перед сном. Смартфони та соцмережі стимулюють мозок і ускладнюють перехід у фазу відпочинку.

Додамо, хропіння під час сну часто сприймають як звичайне явище. Проте іноді воно може свідчити про серйозні порушення, зокрема про синдром апное — стан, за якого під час сну періодично зупиняється дихання.

Читайте також: Чому ми не висипаємося і коли безсоння стає проблемою: інтерв’ю з сомнологом