# Чорногорія

Під час обшуку квартири в Будві, якою користуються 31-річний і 42-річний громадяни Росії, виявлено та вилучено гроші у восьми валютах на суму близько одного мільйона євро. Також знайшли поліграф, засоби зв'язку, велику кількість комп'ютерного обладнання та підроблені гроші.Про це повідомили журналісти видання RTCG із посилання на місцеве управління поліції.Двох чоловіків затримали ще 23 вересня на прикордонному пункті пропуску "Аеропорт Тиват" за підозрою в контрабанді та відмиванні грошей."Після затримання правоохоронці провели обшук квартири в Будві на підставі ордера, виданого Основним судом у Которі", — йдеться в повідомленні.Під час обшуку вилучили значну кількість ІТ-обладнання та засобів зв’язку, поліграф, а також гроші у восьми валютах. Окрім євро, там були валюти Росії, Сербії, Ізраїлю, Туреччини, Об’єднаних Арабських Еміратів, США та Киргизстану. Загальна сума у перерахунку — близько одного мільйона євро."Також правоохоронці виявили 1 120 євро, які, за їхніми підозрами, можуть бути підробленими. Усі вилучені предмети передали на експертизу", — розповіли правоохоронці медійникам.Раніше під час затримання росіян в аеропорту Тивата в їхньому багажі знайшли 26 210 євро, 1 150 ізраїльських шекелів, значну кількість незадекларованого ІТ-обладнання та ліків. Вони мали зі собою загалом 19 валіз.У поліції зазначили, що продовжують розслідування в координації з прокуратурою, Агенцією національної безпеки Чорногорії й іншими структурами безпеки.Нагадаємо, що в середині травня цього року правоохоронці Німеччини ліквідували масштабну схему незаконного постачання європейських технологій подвійного призначення до Росії в обхід західних санкцій..

Чоловіча збірна України з баскетболу завершила серпневе вікно відбору на чемпіонат світу 2027 року двома історичними перемогами. Таким чином "синьо-жовті" вийшли на перше місце у своїй групі.Про це повідомив Telegram-канал Федерації баскетболу України.Спочатку команда Айнарса Багатскіса з рахунком 82:76 у Ризі вперше в історії обіграла Грецію, а через три дні повторила це досягнення у матчі з Чорногорією, здолавши в Подгориці господарів 98:89."Таким чином за одне відбіркове вікно збірна України вперше перемогла одразу двох суперників, яких раніше ніколи не обігрувала", — йдеться в повідомленні.У баскетбольній федерації додали, що Україна, Туреччина, Німеччина та Франція — чотири збірні, які після серпневого вікна очолюють свої групи другого етапу європейської кваліфікації чемпіонату світу.На чотирьох команди мають лише чотири поразки у 32 матчах відбору, але кожна з чотирьох команд прийшла до вершини своїм шляхом. Туреччина виграла всі вісім матчів і першою гарантувала собі участь у чемпіонаті світу, Франція та Німеччина поступилися лише по одному разу, а Україна після двох поразок від Іспанії продовжила свій шлях у відборі чотирма перемогами поспіль.Найефективнішим гравцем переможного матчу збірної України проти Чорногорії став бігмен Дмитро Скапінцев. За 20 хвилин на майданчику Дмитро набрав 15 очок, сім підбирань, віддав дві результативні передачі та поставив два блок-шоти (рейтинг ефективності — 25).Турнірна таблиця групи, де виступає збірна України, зараз має такий вигляд: У наступній грі "синьо-жовті" зіграють зі збірною Португалії. Наступне вікно міжнародних матчів стартуватиме 26 листопада.Нагадаємо, що перед цим збірна України з баскетболу здобула перемогу над командою Греції з рахунком 82:76 (24:19, 16:18, 24:22, 18:17) у першому матчі другого раунду кваліфікації до чемпіонату світу 2027 року. Це відбулося вперше в офіційних іграх..

У Чорногорії правоохоронці розшукують 30-річного громадянина Росії Михайла Шабуніна, якого підозрюють у потрійному вбивстві. За даними поліції, чоловік відкрив вогонь у стрілецькому клубі поблизу міста Даниловград, після чого втік.Про це повідомляє чорногорський телеканал N1. Стрілянина сталася у понеділок, 31 серпня, у стрілецькому клубі "Češka zbrojevka". За інформацією правоохоронців, Шабунін відкрив вогонь по людях, внаслідок чого загинули троє працівників закладу.Після нападу підозрюваний втік. Поліція припускає, що спочатку він пересувався на чорному автомобілі Seat Cordoba. Згодом машину знайшли в населеному пункті Рогані. Наразі масштабна пошукова операція зосереджена в районі Герцег-Нові. До неї залучили спецпідрозділи та повітряні патрулі армії.Правоохоронці закликали місцевих жителів не намагатися самостійно наближатися до підозрюваного та в разі отримання будь-якої інформації про його місцеперебування негайно повідомляти поліцію.Що відомо про підозрюваногоЗа інформацією російських медіа, Шабунін нібито відвідував стрілецький клуб і раніше та тренувався там. У день убивства він, за попередніми даними, спочатку здійснив кілька пробних пострілів, а потім зайшов до приміщення та відкрив вогонь по працівниках.Зазначається, що 30-річний Шабунін є уродженцем російської Пермі. За даними медіа, він захоплювався трейлранінгом, походами в гори та гірськими лижами, а останнім часом нібито шукав роботу у сфері громадського харчування.Нагадаємо, в Таїланді на початку серпня сталася стрілянина в школі Дебсірін у районі Банг Круай провінції Нонтхабурі. За попередніми даними, внаслідок нападу загинули двоє людей, ще близько 20 отримали поранення.Також раніше в тимчасово окупованому Севастополі російський військовослужбовець відкрив вогонь по своїх товаришах по службі, а згодом убив трьох цивільних. Загалом унаслідок стрілянини загинули четверо людей, ще троє зазнали поранень..

Чорногорія підтримує запровадження нових механізмів, які мають запобігати відступу майбутніх членів Європейського Союзу від принципів верховенства права та демократії. Водночас країна наполягає, що такі правила повинні ґрунтуватися на чітких і об'єктивних критеріях та не створювати "другосортного" членства в ЄС.Про це заявив посол Чорногорії при ЄС Петар Маркович в інтерв'ю Euronews.Які зміни пропонують у ЄСНаразі Чорногорія є країною-кандидатом, яка просунулася найдалі на шляху до вступу до Євросоюзу. Подгориця розраховує стати 28-м членом ЄС уже у 2028 році.Втім, процес може ускладнитися через нові пропозиції щодо реформи політики розширення Євросоюзу.Зокрема, п'ять із шести держав-засновниць ЄС виступають за посилення механізмів контролю, які дозволили б реагувати на порушення принципів демократії та верховенства права вже після вступу нових країн до блоку. Така ініціатива з'явилася на тлі ситуації з Угорщиною.Позиція ЧорногоріїЗа словами Марковича, Чорногорія не заперечує проти запровадження додаткових гарантій, однак вважає, що оцінка можливих порушень має проводитися виключно за заздалегідь погодженими об'єктивними критеріями. Він наголосив, що ці правила повинні бути визначені ще до вступу країни до ЄС і не можуть використовуватися для автоматичного обмеження права голосу нових членів у перехідний період.На думку дипломата, такий підхід був би юридично та політично сумнівним і фактично створив би "другий клас" членства в Європейському Союзі.Чорногорія проти зміни правил під час гриМаркович також прокоментував пропозицію Франції та Німеччини щодо так званої поступової інтеграції, яка передбачає надання країнам-кандидатам окремих переваг членства ще до офіційного вступу. Він привітав дискусію про реформу політики розширення, однак зауважив, що змінювати методологію зараз було б несправедливо щодо Чорногорії.За словами посла, країна вже 14 років проходить процедуру вступу за чинними правилами та є найпросунутішим кандидатом."Обговорення нової методології має стосуватися тих країн-кандидатів, для яких нинішня система не спрацювала. Для Чорногорії вона, навпаки, виявилася ефективною", — наголосив Маркович.Водночас дипломат зазначив, що нові гарантії можуть полегшити процес ратифікації вступу Чорногорії, особливо з огляду на зростання скептицизму щодо розширення ЄС у низці держав-членів.На завершення він заявив, що подальше розширення Європейського Союзу має стратегічне значення та може стати шансом для ЄС повернутися до політики розширення після виходу Великої Британії з блоку.Додамо, Україна потребує терміновою підтримки Європейського Союзу для забезпечення безперебійної роботи "Шляхів солідарності". Також необхідне збільшення пропускної спроможності Дунайського коридору.Читайте також: Чому Угорщина знову гальмує вступ України до ЄС: деталі блокування двох кластерів.

Будапешт не підтримав початок переговорів за другим й третім кластерами для України, хоча погодив відкриття одного з них для Молдови. Через позицію Угорщини остаточного рішення країни ЄС не ухвалили. Спробують зробити це цього тижня. Що ж знову не так в українсько-угорських відносинах?Що у другому і третьому кластерах, які блокує Мадяр14 липня на конференції щодо вступу нашої країни до ЄС було відкрито шостий, останній у переліку переговорний кластер. У Києві налаштувалися на відкриття одразу трьох (другого й третього також), але угорська влада знову вирішила гальмувати процес нашого просування до Європейського Союзу. При цьому вона погодилася відкрити третій кластер окремо для Молдови, що не було підтримано європейськими політиками, оскільки Київ і Кишинів просуваються до членства парою і розділяти їх наміру не мають.У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) перед літньою перервою, якщо Будапешт не відмовиться від блокування, то до питання про кластери зможуть повернутися з 1 вересня. Зачекати півтора місяця наче й не проблема, але річ у тім, що Угорщина може стояти на своєму й далі, а оце вже проблема. У нас очікували, що угорська політика зміниться після втрати влади Віктором Орбаном у квітні цього року, вона й змінилася, проте — не кардинально. Чому ж угорці знову взялися за своє?Маленький екскурс у процедуру відкриття переговорних кластерів. До 2020 року переговори про вступ велися за 35-ма переговорними главами, що, на думку прихильників розширення ЄС, уповільнювало процеси, тому все об’єднали у шість кластерів зі схожою тематикою. Перший кластер "Основи" дає старт перемовному процесу і закриває його, коли країна-кандидат відповідає вимогам щодо членства. Для України й Молдови "Основи" відкрили 15 червня, і зміна влади в Угорщині цьому посприяла, адже Орбан категорично блокував вступ України до Євросоюзу, а новий прем’єр Петер Мадяр від антиукраїнської політики попередника відмовився. Однак — не все так просто.Шостий кластер, який Будапешт погодився відкрити, стосується спільної зовнішньої політики України та Євросоюзу. Наприклад, Україна як член Євросоюзу має відповідати всім вимогам щодо торгівельних та інвестиційних відносин із третіми країнами, ті угоди, які не відповідають спільній політиці — скасувати або переглянути згідно з підходами ЄС. Подібних угод чимало. Але серед вимог є такі, які стосуються спільної безпеки, зокрема, обігу вогнепальної зброї. Можна припустити, що угорська сторона тому і не блокувала цей кластер, що виконання його вимог становить проблему у короткій перспективі.Кластер 2 — про внутрішній ринок. Одразу зауважимо, що для Албанії, чий шлях до спільної європейської родини почався у 2022 році, цей кластер відкрили тільки у квітні минулого  року. До цієї частини переговорів стосується дев'ять глав:вільний рух товарів;вільне пересування працівників;право на підприємницьку діяльність та свобода надання послуг;вільний рух капіталу;корпоративне право;право інтелектуальної власності;політика конкуренції;фінансові послуги;захист прав споживачів та здоров'я. Очевидно, що станом на тепер у цьому переліку в України не все на вищому рівні, але буде на ньому в процесі спільної з ЄС роботи зі зближення позицій. Те ж стосується і кластеру 3 — конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. До нього відноситься вісім глав:інформаційне суспільство та ЗМІ;оподаткування;економічна та монетарна політика;соціальна політика та зайнятість;підприємництво та промислова політика;наука і дослідження; освіта і культура;митний союз.У Брюсселі вважають, що Будапешт ставить палиці в колеса навмисно і провини Києва тут немає. Відкриття кластерів не означає вступ, це тільки відмахування для переговорного процесу, підсумок якого залежатиме від сумісності України з ЄС, тобто — це більше наше домашнє завдання, але Угорщина заважає українській владі його виконувати. Три причини, чому новий прем’єр Угорщини діє як його попередникМадяр намагається разюче відрізнятися від Орбана, проте це часто нагадує спробу сподобатися виборцям. З останніх його кроків — повалення президента Тамаша Шуйока. Для цього партія "Тиса", яка має більшість у парламенті, ухвалила конституційні зміни, серед яких була і вимога завершення каденції президента. Той після ухвалених змін здався і підписав нововведення. А Мадяр — тріумфує. Після карколомної перемоги на виборах він, очевидно, прагне тримати свій рейтинг високим, тому вдається до популістських кроків. Наприклад, підтримує зниження вікового цензу для участі у виборах до 16 років."Я переконаний, що сьогодні більшість людей молодше 18 років достатньо підготовлені та обізнані, щоб мати право на владу в наших спільних рішеннях. Що стосується мене, під час конституційного процесу я б підтримав зниження вікового обмеження для виборців до 16 років", — каже Мадяр.Отже, перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов’язково сподобається такого роду суб’єктність своєї країни. Особливо опозиційно налаштованій, яку під час передвиборчої кампанії проти нас налаштовував Орбан.Друга причина — дипломатичні ігрища з Києвом. Ідеться про домовленість між Мадяром та президентом України про особисту зустріч, досягнути 8 липня на саміті НАТО в Анкарі."Ми домовилися, що найближчим часом зустрінемося — або в Будапешті, або в Києві, — а після цього разом поїдемо до закарпатського Берегова", — повідомив угорський прем’єр-міністр.Можна припустити, що зустріч він хоче обставити як власну дипломатичну перемогу — досягнення якоїсь угоди, яка стосуватиметься розширення прав угорців Закарпаття. Після чого оголосить, що більше не блокуватиме шлях України до ЄС. Коли відбудеться зустріч, поки невідомо. Про візит Мадяра до нашої країни цього тижня не повідомлялося, можливо це буде днями і тоді Робоча група COELA в середу відкриє два завислі кластери. Коли ж візиту не буде, значить, дипломатичні маневри ще тривають.Третя причина — традиційний для Угорщини шантаж Євросоюзу. Добре відомо, що за попереднього уряду ЄС заморозив значні суми виплат Будапешту через зрив реформ та відмову від виконання рекомендацій із Брюсселю. Орбан у відповідь шантажував Євросоюз за кожної зручної нагоди — щоразу при розгляді питання посилення санкцій проти Росії або надання допомоги Україні. Були сподівання, що Мадяр так не робитиме, оскільки це лише шкодить самій Угорщині.10 липня Рада Євросоюзу затвердила новий план відновлення та стійкості для Угорщини і виділяє їй 10 мільярдів євро. Уряд у Будапешті пообіцяв посилити боротьбу з корупцією, зробити прозорими державні закупівлі й зміцнити незалежність суддів. Здавалося б, сторінку кризових стосунків між ЄС та Угорщиною перегорнуто, але тут варто пригадати, що у червні повідомлялося про наміри Будапешта блокувати решту кластерів для України після відкриття "Основ". Не виключено, шостий розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов’язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші.На надуманість причин відмовити Україні вказують й ЗМІ. Мовляв, балканські країни раніше стали в чергу, тож мають право просуватися швидше. Цей аргумент витягають не вперше. Річ не у тому, хто довше в черзі, а хто та як виконує домашні завдання. 10 липня, коли Угорщині розблокували гроші, представники Євросоюзу ухвалили рішення про закриття низки переговорних кластерів для Чорногорії та Албанії. У політичних колах ЄС вважають, що Чорногорія може вже скоро стати 28-ю країною об’єднання, що ж до чотирьох інших країн Західних Балкан (Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія), то їхній прогрес залежить від темпів реформ і нашої інтеграції — не стосується. .

У вівторок, 23 червня, чорногорський суд ухвалив рішення про екстрадиційний арешт колишньої директорки дитячого табору Olympic Village. Відпочинок там закінчився смертю дитини.Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко, який опублікував відповідний допис у своєму Telegram-каналі."Смерть дитини — це не епізод у кримінальному провадженні. Це трагедія, за яку мають відповісти всі, чиї дії або бездіяльність могли до неї призвести", — наголосив він.Він додав, що сьогодні за матеріалами прокуратури суд у Чорногорії ухвалив рішення про екстрадиційний арешт колишньої директорки дитячого табору Olympic Village, де 2023 року загинув 10-річний хлопчик.Після повідомлення їй про підозру вона залишалася за межами України, тому її оголосили в міжнародний розшук. За запитом української сторони Інтерпол опублікував "червоне оповіщення". 21 червня цього року підозрювану затримали на території Чорногорії. Зараз прокуратура завершує необхідні процедури для її повернення в Україну."Ця справа для мене принципова. Коли я зустрічався з батьками потерпілого хлопця, то пообіцяв, що винні у його смерті будуть покарані", — пояснив генпрокурор.Він зауважив, що, коли дитина перебуває у таборі, відповідальність за її життя та безпеку несуть дорослі. Не формально, а реально щодня та щохвилини. Батьки довіряють таким закладам найдорожче. І якщо ця довіра зруйнована, то держава зобов’язана встановити роль кожного, хто мав забезпечити безпеку дитини."Втеча за кордон не скасовує відповідальності. Жодна країна та жоден кордон не повинні стати способом уникнути правосуддя", — наголосив посадовець.Він окремо нагадав, що обвинувальний акт стосовно тренера табору, якого обвинувачують у залишенні дитини в небезпеці, вже перебуває на розгляді суду."Ця справа перебуває на моєму особистому контролі. Для родини хлопчика справедливість запізнилася вже на роки. Наш обов’язок зробити все, щоби вона настала", — підсумував Руслан Кравченко.Нагадаємо, декілька днів тому стало відомо, що прокуратура домоглася довічного ув’язнення для 50-річного чоловіка, який упродовж двох років ґвалтував трьох малолітніх падчерок. Суд першої інстанції призначив йому 15 років позбавлення волі..

Європейський Союз має намір переглянути та оптимізувати процедуру розширення блоку задля швидшої інтеграції шести балканських країн-кандидатів. Відповідні інструменти стимулювання процесу лідери ЄС обговорюватимуть під час найближчої зустрічі на найвищому рівні.Про це повідомив голова Європейської ради Антонію Кошта під час спільної пресконференції у Белграді, пише APnews.Перегляд методології розширення на майбутньому самітіЧерговий саміт лідерів країн Європейського Союзу та представників держав Західних Балкан прийматиме чорногорське місто Тіват. Головною темою обговорення стане оновлення поточної методології розширення об'єднання. За словами голови Євроради, офіційний Брюссель прагне нівелювати хвилю розчарування серед балканських партнерів, яка виникає через занадто повільний поступ у переговорах, та запропонувати дієві рішення для оперативного досягнення результатів."Розширення — це не утопія, а те, що може стати реальністю в найближчі роки. Для цього нам потрібно працювати більше і швидше", — наголосив керівник у Єврораді.Вимоги до кандидатівНаразі повноправного членства в ЄС прагнуть Албанія, Боснія і Герцеговина, Косово, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія. Попри багаторічні євроінтеграційні зусилля, ці держави досі перебувають на етапі оцінювання їхньої відповідності базовим критеріям блоку. Водночас Брюссель суттєво активізував підтримку балканських реформ через зростання геополітичних ризиків, зокрема через спроби посилення впливу з боку Росії та Китаю у цьому стратегічному регіоні.Шлях до ЄС передбачає адаптацію національних законодавств кандидатів до європейського права у 35 різних секторах, що охоплюють сфери від реформи правосуддя до аграрного сектору. Важливою деталлю є те, що запуск та успішне закриття кожного з цих переговорних етапів вимагає абсолютної одностайності від усіх 27 чинних держав-членів Євросоюзу.На сьогодні лідерами переговорного процесу вважаються Чорногорія та Албанія. Водночас для Сербії та Косова висунуто додаткову ключову умову — подальший рух до ЄС можливий лише за умови повної нормалізації їхніх двосторонніх відносин.Нагадаємо, 4 червня кіпрське головування в Раді Європейського Союзу оголосило про початок практичних процедур для відкриття першого тематичного блоку переговорів щодо членства України та Молдови. Цей крок демонструє непохитну солідарність європейських інституцій із країнами-кандидатами на шляху до розширення блоку..

Громадянин України став винуватцем резонансної дорожньо-транспортної пригоди в Чорногорії. Його автомобіль врізався в кортеж прем’єр-міністра країни Мілойка Спаїча.Про це повідомило чорногорське видання RTCG. Журналісти уточнили, що аварія за участю українця та кортежу охорони державної особи сталася на трасі Матешево — Колашин поблизу Скрбуша.Правоохоронці встановили, що 21-річний українець на BMW, рухаючись із боку Подгориці, з невідомих причин перетнув суцільну лінію розмітки, виїхав на зустрічну смугу та скоїв лобове зіткнення зі службовим автомобілем Mercedes."Удар припав на першу машину супроводу, у якій перебували троє працівників поліції. Унаслідок аварії всі троє правоохоронців отримали тілесні ушкодження, їм надано невідкладну медичну допомогу", — зазначили чорногорські медійники.У місцевій поліції окремо підкреслили, що особа, яку супроводжував кортеж, не постраждала."Хочемо зазначити, що особа, що перебуває під охороною, перебувала не у зазначеному транспортному засобі, а в іншому транспортному засобі супроводу", — заявили правоохоронці.На місці події під керівництвом державного прокурора працювали експерти з дорожнього руху та слідчі групи, через що рух на цій ділянці дороги тимчасово заблокували.Нагадаємо, що у Словаччині вночі 16 грудня минулого року на автомагістралі D1 сталася дорожньо-транспортна пригода, в яку потрапив автобус з українською реєстрацією, що прямував у напрямку Братислави та перевозив пасажирів з України. Двох пасажирок доправили до найближчих лікарень із легкими травмами..

Учора у Брюсселі відбувся саміт з питань розширення Європейського Союзу. Його ще до початку називали історичним для України та інших країн-кандидаток на вступ. Чи можуть українці з оптимізмом дивитися у своє європейське майбутнє? Чотири важливих сигнали. Що передувало саміту в БрюсселіЯк відомо, головним гальмом для відкриття переговорів України з ЄС є угорський прем’єр Віктор Орбан, тож перший сигнал стосується його вето. ЗМІ наприкінці вересня повідомили, що очільник Євроради Антоніу Кошта шукає способи обійти блокування Угорщиною заявки України на членство в Євросоюзі. Зокрема, обговорюється можливість ухвалення рішень про відкриття переговорних кластерів не всіма учасниками ЄС, а кваліфікованою більшістю. Однак у Кошти не вийшло. Натомість окремі європолітики вносили розкол ініціативою розділити Україну та Молдову на шляху до об’єднаної Європи, мотивуючи тим, що Орбан наклав вето тільки на рух нашої держави. TrueUA аналізував, чим небезпечне таке розділення і для нас, і для самого Євросоюзу. Отже, позитивно, що в Єврораді та Єврокомісії не дослухалися до голосів розкольників, а негативно, що проти антиєвропейської політики угорського прем’єра протиотруту так і не знайшли. Ймовірно, вирішили просто зачекати до квітня наступного року, коли партія Орбана "Фідес" програє вибори й він нарешті втратить посаду голови уряду.Другий сигнал — пауза з виділенням Україні близко 140 мільярдів євро "репараційного кредиту" коштом російських активів, заморожених в Європі. Це рішення заблокувала Бельгія. В її депозитарії Euroclear зберігаються суверенні резерви центробанку країни-терористки, включно з готівкою, облігаціями, депозитами та іншими фінансовими інструментами, на загальну суму близько 191 мільярда євро. Бельгійці бояться, що Росія зможе через суди домогтися повернення заморожених коштів — не зараз, а років через 20 чи 50. Тому й вимагали у керівництва ЄС залізних гарантій на такий випадок, що Бельгія не залишиться наодинці. Оскільки надані гарантії в Бельгії вважають слабкими, процес надання "репараційного кредиту" вирішили не зупиняти, але й не форсувати. Очікується, що домовитися вдасться до Різдва цього року. Можливо, думку бельгійських політиків змінять дронові провокації росіян над військовими об’єктами Бельгії.У ніч на 28 жовтня над військовою базою в Марш-ан-Фаменні, яка розташована на Півдні Бельгії, за 113 кілометрів від Брюсселя, помітили кілька невідомих дронів. На цій військовій базі розташовані головні армійські казарми та критично важлива інфраструктура країни. Міністр оборони країни Тео Франкен заявив, що поведінка дронів свідчила про сплановану операцію "проти серця армії" — ймовірно, вони шукали інформацію про розташування та стан критичної інфраструктури на території бази.4 листопада у Брюсселі зупиняли роботу аеропорту через виявлення невідомого безпілотника.Слабкою втіхою поки видається вчорашнє рішення Європейської Ради про п’ятий платіж у межах Ukraine Facility — програми підтримки України на 2024-2027 роки. Кошти спрямують на макрофінансову стабільність та безперервну роботу держуправління. За інформацією Politico, МВФ розглядає можливість виділити Києву близько вісім мільярдів доларів протягом трьох років, однак може відмовитися від позики, якщо ЄС не зможе узгодити власний кредит із використанням заморожених російських активів. Єврокомісія продовжує шукати варіанти на випадок остаточної відмови Бельгії, однак такий сценарій — дуже негативний, він може фінансово знекровити європейську допомогу Україні на наступний рік.Третій сигнал — оприлюднення 12-пунктного європейського мирного плану під назвою "Елементи до миру в Україні". Цей документ викликав критику в українському експертному середовищі та серед політиків, адже він не має вигляд плану перемоги України, радше капітуляцією, тільки з гарантіями повторного ненападу. Та й то сумнівними. У документі, наприклад, є дев’ятий пункт, який стосується діалогу на високому рівні між Києвом та Москвою з метою "посилення взаєморозуміння та поваги до різноманітності мов, культур та релігій". Тут слушно нагадати, як певні сили в Європі тиснуть на українську владу з метою зірвати ухвалення законопроекту №14120, котрий передбачає оновлення офіційного перекладу Європейської хартії регіональних або міноритарних мов. Росія використовує неправильний переклад Хартії для гібридної війни проти України. Нині проросійські лобісти в Європі лякають Україну зривом євроінтеграції, якщо Верховна Рада ухвалить цей закон. Хартія спрямована на підтримку мов, які справді цього потребують, а не національних меншин. Тобто Росія втратить аргумент про "утиски російськомовних". Видається, згаданий пункт в мирний план Європи вписали ті ж сили, які допомагають Кремлю перекручувати зміст Хартії. Вони ж тиснутимуть на Київ, рятуючи попівську агентуру Москви з УПЦ МП. Не дарма в пункті згадується слово "релігія".Останній, четвертий сигнал, Україна отримала в переддень саміту. Єврокомісія озвучила нові вимоги до нашої держави на шляху до членства. Серед них — вимога змінити нещодавні негативні тенденції в боротьбі з корупцією та прискорити реформи у сфері верховенства права. Тут коментарі зайві. В Європі дали зрозуміти, що швидка євроінтеграція залежить від готовності Києва здійснювати антикорупційні реформи.Україна серед лідерів, але… Що вирішили на саміті у БрюсселіУкраїна та Молдова разом із Чорногорією та Албанією здійснили найбільше реформ на шляху до членства у Європейському Союзі серед усіх держав-кандидатів протягом минулого року. Про це заявила єврокомісарка з питань розширення Марта Кос, презентуючи звіт із розширення ЄС у Європарламенті. За її словами, Чорногорія планує завершити переговори про вступ наприкінці 2026 року, Албанія — наприкінці 2027 року, а Україна та Молдова у 2028 році."Наступний рік стане моментом істини для всіх країн-кандидатів, але особливо для тих, що представили амбітні плани щодо завершення переговорів", — наголосила пані Кос.Коментуючи звіт із розширення, президент Володимир Зеленський заявив: "Це найкращий результат оцінювання на сьогодні — доказ того, що навіть під час захисту від повномасштабної агресії Росії Україна продовжує реформи та змінюється відповідно до європейських стандартів. Прогрес України на шляху до Євросоюзу досягається завдяки зусиллям мільйонів наших громадян".Та, попри високу оцінку проведених реформ і запевнення у повній підтримці, європейці так і не запропонували відкрити переговорні кластери. Єврокомісія хоче отримати мандат від Ради ЄС на продовження переговорів з Києвом і Кишиневом без формального відкриття кластерів. За словами Марти Кос, мандат дозволить рухатися вперед у переговорах, поки держави-члени не досягли згоди щодо офіційного відкриття кластерів. Вона наголосила, що ЄС має відійти від практики, коли кожен із понад 150 технічних кроків процесу вимагає одностайності (про це мовилося десятки разів, та віз і нині там). Єврокомісарка висловила сподівання, що за головування Данії в ЄС вдасться знайти компроміс і поступово проходити кластери один за одним. Офіційне ж відкриття переговорних розділів відбудеться після виконання всіх необхідних умов.Що це означає? По-перше, ні переконати Орбана зняти вето, ні обійти його не вдалося. Євросоюз, як й Україна, радітимуть зміні влади в Угорщині, але немає гарантій, що вона стовідсотково там зміниться. Також до 2028 року відбудуться вибори в низці країн Євросоюзу, зокрема президентські вибори у Франції 2027-го, на яких високий шанс перемоги ультраправих євроскептиків. Тож європейські політики просто відклали ризики на потім, сподіваючись, що до моменту повної готовності України внутрішні проблеми Євросоюзу розсмокчуться самі по собі.По-друге, у звіті про Україну містяться занепокоєння і перелік необхідних реформ. Очевидно, варіант переговорів без відкритих кластерів це ще й перестраховка самих європейців. На випадок, якщо українська влада забуксує з реформами..

У Чорногорії внаслідок стрілянини у місті Цетинє загинули 12 людей (спершу повідомлялося про 10 загиблих). Також ще четверо осіб отримали поранення.Про це повідомляє видання Vijesti. Наразі троє постраждалих перебувають у стабільному, але важкому стані. А от стан ще одного пацієнта — вкрай важкий. Нейрохірурги оперували його до ранку.Прокуратура встановила, що підозрюваний Ацо Мартинович скоїв убивства у п'яти різних місцях. Правоохоронці оглянули місця скоєння вбивств і місце, де зловмисник Ацо Мартинович скоїв самогубство.Водночас, за даними "Радіо Свобода", прем'єр-міністр Мілойко Спаїч після масового убивства не виключає і введення повної заборони зброї в країні."Ми розглянемо повну заборону на носіння зброї", — наголосив посадовець.Нагадаємо, у середу, 1 січня, в чорногорському Цетинє сталася стрілянина. Загинуло 12 людей. Спершу чоловік відкрив вогонь у барі й озброєний утік із місця події. Після цього він вирушив до іншого місця, де вбив дітей власника бару та його дружину.Згодом стало відомо, що підозрюваний у масовому вбивстві в місті Цетинє вчинив самогубство. Зокрема, він вистрілив собі в голову, коли його оточили поліцейські з усіх боків, створивши кільце. Чоловік помер дорогою до лікарні..

У Чорногорії підозрюваний у масовому вбивстві в місті Цетинє вчинив самогубство, опинившись в оточенні правоохоронці.Про це повідомив міністр внутрішніх справ країни Данило Саранович, передає Vijesti.Зазначається, що Ацо Мартинович, якого підозрюють у вбивстві щонайменше 10 людей, вистрілив собі в голову, коли його оточили поліцейські з усіх боків, створивши кільце. Чоловік помер дорогою до лікарні."Він опинився в безвихідній ситуації, оточений з усіх боків, і після команди здати зброю вистрілив собі в голову. Після отримання травм його намагалися транспортувати до Клінічного центру Чорногорії, але він помер по дорозі", — розповів директор поліції Лазар Щепанович.Водночас, за словами Щепановича, визначити місцеположення зловмисника допомогла родина Мартиновича. Як розповіли родичі стрільця, всі загиблі були його близькими."Вони повідомили, що він мав певні відхилення в спілкуванні, і всі загиблі були його кумами, друзями чи знайомими, з якими він найбільше проводив час. Мотив цього вчинку поки невідомий", — сказав Щепанович. Нагадаємо, у середу, 1 січня, в чорногорському Цетинє сталася стрілянина. Спершу чоловік відкрив вогонь у барі й озброєний утік із місця події. Після цього він вирушив до іншого місця, де вбив дітей власника бару та його дружину. Загалом, від рук нападника, загинули щонайменше 10 людей..

У середу, 1 січня, в чорногорському Цетинє сталася стрілянина. Загинуло семеро людей. Озброєний нападник, агресивні дії якого спричинили смертельний інцидент, перебуває у розшуку.Про це повідомило державне телебачення RTCG. Журналісти зазначили, що прем'єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч оголосив триденну жалобу у країні.Він також заявив, що це "жахлива подія", яка вплинула на усіх. Водночас Спаїч не уточнив кількість загиблих внаслідок стрілянини.Поліція закликала мешканців міста зберігати спокій і не залишати своїх домівок.Журналісти додали, що чоловік відкрив вогонь у барі й озброєний утік із місця події. Стрільця поліція ідентифікувала лише за ініціалами А.М. і вказала, що йому 45 років.У RTCG зауважили, що нападника ідентифікували як Ацо Мартинович. Там додали, що він відомий "своїм нестабільним характером", раніше його вже затримали за незаконне зберігання зброї. Телеканал також опублікував фото підозрюваного. Медійники з’ясували, що чоловік пішов додому, щоби взяти зброю, потім повернувся до бару, де відкрив вогонь, убивши та поранивши декількох людей. Після цього він вирушив до іншого місця, де вбив дітей власника бару та його дружину.Влада міста поки що не надала точних офіційних даних про кількість загиблих.Нагадаємо, що сьогодні в Польщі військовий стріляв у цивільний автомобіль. Згодом з’ясувалося, що стрілець перебував у стані алкогольного сп'яніння..

Президент Чорногорії Яков Мілатович заявив, що він "вірить, що кожна країна має право обирати своє майбутнє" і що Україна, зрештою, стане членом НАТО. Про це політик сказав в інтерв'ю телеканалу Euronews. Мілатович переконаний, що членство України в НАТО "обов'язково" обговорюватиметься в Альянсі. Джерело нагадує, що президент України Володимир Зеленський закликав країни НАТО негайно направити офіційне запрошення на членство в НАТО у рамках його Плану перемоги та у рамках будь-яких майбутніх переговорів щодо припинення війни з Росією. Хоча Мілатович і заявив, що його країна підтримує членство України в НАТО, він не стверджував, що запрошення має бути негайним або обумовленим мирними переговорами з Росією. "Ми підтримали торішнє рішення НАТО про підвищення рівня відносин з Україною, ми також запустили так званий механізм НАТО з підтримки України", — сказав він. "Отже, все це дуже важливі кроки, коли йдеться про справедливий світ в Україні, що, зрештою, і є метою", — сказав Мілатович у програмі Europe Conversation на каналі Euronews. У червні союзники офіційно підтвердили, що Україна перебуває на "незворотному шляху" до членства в НАТО, і оголосили про новий пакет військової підтримки, включно з низкою озброєнь, винищувачі F-16 та широкомасштабний план забезпечення оперативної сумісності, в рамках конференції, присвяченої 75-й річниці НАТО у Вашингтоні, округ Колумбія. Проте Київ вважає, що потенційне припинення вогню та остаточне закінчення війни можливі лише в тому разі, якщо неокуповані території України будуть взяті під захист НАТО як повноправного союзника. Декілька країн відмовилися підтримати членство України, заявивши, що українська армія ще не відповідає стандартам НАТО для вступу до Альянсу. Інші вважають, що такий крок ще більше загострить і так глибоку напруженість у відносинах з Росією. "Це, безумовно, буде однією з важливих дискусій, які відбудуться між нинішніми членами НАТО, особливо напередодні наступного саміту в Гаазі", — додав Мілатович.Нагадаємо, що деякі країни-члени Північноатлантичного альянсу вже розпочали розглядати різні сценарії припинення війни в Україні. Зокрема, за інформацією Bloomberg, політики розглядають можливість надання Україні таких гарантій безпеки, які б захистили її, але не провокували російського диктатора Володимира Путіна на подальшу агресію. Одним із можливих варіантів припинення вогню є створення демілітаризованої зони.Ще 5 грудня президент Володимир Зеленський провів телефонну розмову з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Вони обговорили, зокрема, важливість запрошення України до Північноатлантичного альянсу.Своєю чергою український президент Володимир Зеленський заявив, що запрошення до Північноатлантичного альянсу має бути надане всій території нашої держави. Водночас діяти НАТО зможе спочатку лише на підконтрольних землях..

У "Євробаченні-2025", який відбудеться у швейцарському місті Базель, візьмуть участь представники 38 країн. Після дворічної перерви на пісенний конкурс повертається Чорногорія.Про це повідомляє "Суспільне мовлення".Так, 13, 15 та 17 травня наступного року 32 країни змагатимуться у півфіналах. У великому фіналі до 20 переможців півфіналів доєднаються представники країн "Великої п’ятірки" (Велика Британія, Франція, Німеччина, Італія та Іспанія) та країна-переможниця 2024 року Швейцарія.  Жеребкування, яке визначить, у якому з півфіналів виступатимуть учасники, відбудеться в Базелі 28 січня 2025 року. Протягом наступних місяців кожна країна обере свою конкурсну пісню та виконавця. Усі пісні мають бути подані до середини березня 2025 року.Учасниками "Євробачення-2025" будуть наступні країни:Австралія.Австрія.Азербайджан.Албанія. Бельгія. Велика Британія.Вірменія. Греція. Грузія. Данія.Естонія. Ізраїль.Ірландія. Ісландія. Іспанія. Італія. Кіпр.Латвія. Литва. Люксембург.Мальта. Молдова. Нідерланди. Німеччина.Норвегія.Польща. Португалія. Сан-Марино. Сербія. Словенія.Україна.Франція.Фінляндія. Хорватія. Чехія.Чорногорія.Швейцарія. Швеція."Євробачення-2024": хто переміг у конкурсіПереможцем цьогорічного "Євробачення" став представник від Швейцарії Nemo. Співак представляв свою країну з композицією The Code, яка отримала максимальний 591 бал (за результатами голосування глядачів (226 балів) та національних журі конкурсу (365 балів)).Україна здобула третє місце на цьогорічному "Євробаченні". Наші співачки Alyona Alyona і Jerry Heil отримали 453 бали від журі та глядачів.Нагадаємо, у Національному відборі, під час якого буде обрано учасника, який представлятиме Україну на "Євробаченні-2025" у швейцарському місті Базель, братимуть участь 20 артистів. Проте до фіналу потраплять лише до 10 зірок..

У п'ятницю, 25 жовтня, президент Володимир Зеленський прийняв вірчі грамоти від новопризначених послів шести країн. До того ж з кожним із дипломатів гарант провів окрему розмову. Про це повідомив Офіс президента. Зокрема, очільник держави прийняв вірчі грамоти від послів: Фінляндії -- Тар’ї Орвоккі Фернандес, Бразилії -- Рафаеля де Мелло Відала, Ірландії -- Джонатана Конлона, Чорногорії -- Борянки Симічевич, Литви -- Інги Станітє-Толочкєнє та Ісландії -- Фрідріка Йонссона. "Глава держави подякував за підтримку суверенітету й територіальної цілісності України, привітав послів із початком дипломатичної місії та висловив сподівання на інтенсивний розвиток міждержавного діалогу з їхніми країнами", -- йдеться у повідомленні. Фото: Офіс президента Зазначається, що ключовою темою розмови з послом Фінляндії були пріоритетні потреби України на полі бою. До того ж президент висловив вдячність за вагому військову допомогу, активну підтримку Формули миру та організацію тематичної конференції в Гельсінкі щодо екологічної безпеки. "Розраховуємо на посилення співробітництва заради прискорення перемоги України та забезпечення сталого й тривалого миру на Європейському континенті", -- сказав він. Натомість під час діалогу із послом Бразилії гарант наголосив на тому, що Україна як ніхто зацікавлена у відновленні справедливого й тривалого миру та відкрита до обговорення Формули миру на різних міжнародних майданчиках, у різних форматах. Він зазначив, що сподівається на продовження конструктивного діалогу з Бразилією. Водночас у ході перемовин із послом Ірландії, Зеленський запросив країну взяти участь у третьому саміті ініціативи Grain from Ukraine, який відбудеться в листопаді. А із послом Чорногорії обговорювалася підготовка змісту двосторонньої угоди та подальші контакти на найвищому рівні. Під час зустрічі з послом Литви Зеленський подякував за всебічну допомогу Україні, зокрема за готовність щороку надавати оборонну підтримку в розмірі 0,25 % ВВП. "Із самого початку агресії народ Литви з нами. Ви -- перша країна, яка надала нам "стінгери" та іншу військову й гуманітарну підтримку. Це дуже важливо", -- наголосив глава держави. Серед головних тем розмови з послом Ісландії -- підтримка євроатлантичної інтеграції України, Формули миру та Плану перемоги, а також майбутні контакти у двосторонньому та багатосторонньому форматах. "Дякую вашій країні та народу за підтримку України. Ми дуже задоволені розвитком відносин з Ісландією та налаштовані на подальше поглиблення нашого партнерства", -- сказав президент. Нагадаємо, Польща закриває російське генеральне консульство у місті Познань. Це пов'язано з тим, що Москва веде гібридну війну і здійснює диверсійні заходи на польській території. Додамо, у жовтні 2023 року Фінляндія офіційно закрила Генеральне консульство в Росії. Дипломатичне відомство в Санкт-Петербурзі було одним із найбільших у мережі фінських посольств. Також у грудні 2023 року Німеччина вирішила закрити два своїх Генеральних консульства в Єкатеринбурзі та Новосибірську. Відвідувачам пропонували звертатися до посольства Москви..