Новий прем’єр — старі методи: чому Петер Мадяр блокує вступ України до ЄС

Будапешт не підтримав початок переговорів за другим й третім кластерами для України, хоча погодив відкриття одного з них для Молдови. Через позицію Угорщини остаточного рішення країни ЄС не ухвалили. Спробують зробити це цього тижня. Що ж знову не так в українсько-угорських відносинах?

Що у другому і третьому кластерах, які блокує Мадяр

14 липня на конференції щодо вступу нашої країни до ЄС було відкрито шостий, останній у переліку переговорний кластер. У Києві налаштувалися на відкриття одразу трьох (другого й третього також), але угорська влада знову вирішила гальмувати процес нашого просування до Європейського Союзу. При цьому вона погодилася відкрити третій кластер окремо для Молдови, що не було підтримано європейськими політиками, оскільки Київ і Кишинів просуваються до членства парою і розділяти їх наміру не мають.

У середу, 22 липня, відбудеться останнє засідання Робочої групи Ради ЄС з питань розширення (COELA) перед літньою перервою, якщо Будапешт не відмовиться від блокування, то до питання про кластери зможуть повернутися з 1 вересня. Зачекати півтора місяця наче й не проблема, але річ у тім, що Угорщина може стояти на своєму й далі, а оце вже проблема. У нас очікували, що угорська політика зміниться після втрати влади Віктором Орбаном у квітні цього року, вона й змінилася, проте — не кардинально. Чому ж угорці знову взялися за своє?

Маленький екскурс у процедуру відкриття переговорних кластерів. До 2020 року переговори про вступ велися за 35-ма переговорними главами, що, на думку прихильників розширення ЄС, уповільнювало процеси, тому все об’єднали у шість кластерів зі схожою тематикою. Перший кластер "Основи" дає старт перемовному процесу і закриває його, коли країна-кандидат відповідає вимогам щодо членства. Для України й Молдови "Основи" відкрили 15 червня, і зміна влади в Угорщині цьому посприяла, адже Орбан категорично блокував вступ України до Євросоюзу, а новий прем’єр Петер Мадяр від антиукраїнської політики попередника відмовився. Однак — не все так просто.

Шостий кластер, який Будапешт погодився відкрити, стосується спільної зовнішньої політики України та Євросоюзу. Наприклад, Україна як член Євросоюзу має відповідати всім вимогам щодо торгівельних та інвестиційних відносин із третіми країнами, ті угоди, які не відповідають спільній політиці — скасувати або переглянути згідно з підходами ЄС. Подібних угод чимало. Але серед вимог є такі, які стосуються спільної безпеки, зокрема, обігу вогнепальної зброї. Можна припустити, що угорська сторона тому і не блокувала цей кластер, що виконання його вимог становить проблему у короткій перспективі.

Кластер 2 — про внутрішній ринок. Одразу зауважимо, що для Албанії, чий шлях до спільної європейської родини почався у 2022 році, цей кластер відкрили тільки у квітні минулого  року. До цієї частини переговорів стосується дев'ять глав:

• вільний рух товарів;
• вільне пересування працівників;
• право на підприємницьку діяльність та свобода надання послуг;
• вільний рух капіталу;
• корпоративне право;
• право інтелектуальної власності;
• політика конкуренції;
• фінансові послуги;
• захист прав споживачів та здоров'я. 

Очевидно, що станом на тепер у цьому переліку в України не все на вищому рівні, але буде на ньому в процесі спільної з ЄС роботи зі зближення позицій. 

Те ж стосується і кластеру 3 — конкурентоспроможність та інклюзивне зростання. До нього відноситься вісім глав:

• інформаційне суспільство та ЗМІ;
• оподаткування;
• економічна та монетарна політика;
• соціальна політика та зайнятість;
• підприємництво та промислова політика;
• наука і дослідження; освіта і культура;
• митний союз.

У Брюсселі вважають, що Будапешт ставить палиці в колеса навмисно і провини Києва тут немає. Відкриття кластерів не означає вступ, це тільки відмахування для переговорного процесу, підсумок якого залежатиме від сумісності України з ЄС, тобто — це більше наше домашнє завдання, але Угорщина заважає українській владі його виконувати. 

Три причини, чому новий прем’єр Угорщини діє як його попередник

Мадяр намагається разюче відрізнятися від Орбана, проте це часто нагадує спробу сподобатися виборцям. З останніх його кроків — повалення президента Тамаша Шуйока. Для цього партія "Тиса", яка має більшість у парламенті, ухвалила конституційні зміни, серед яких була і вимога завершення каденції президента. Той після ухвалених змін здався і підписав нововведення. А Мадяр — тріумфує. 

Після карколомної перемоги на виборах він, очевидно, прагне тримати свій рейтинг високим, тому вдається до популістських кроків. Наприклад, підтримує зниження вікового цензу для участі у виборах до 16 років.

"Я переконаний, що сьогодні більшість людей молодше 18 років достатньо підготовлені та обізнані, щоб мати право на владу в наших спільних рішеннях. Що стосується мене, під час конституційного процесу я б підтримав зниження вікового обмеження для виборців до 16 років", — каже Мадяр.

Отже, перша причина — бажання ухвалювати рішення заради піару і популізму. Потреби блокувати поступ України в переговорах не було жодної, але частині виборців обов’язково сподобається такого роду суб’єктність своєї країни. Особливо опозиційно налаштованій, яку під час передвиборчої кампанії проти нас налаштовував Орбан.

Друга причина — дипломатичні ігрища з Києвом. Ідеться про домовленість між Мадяром та президентом України про особисту зустріч, досягнути 8 липня на саміті НАТО в Анкарі.

"Ми домовилися, що найближчим часом зустрінемося — або в Будапешті, або в Києві, — а після цього разом поїдемо до закарпатського Берегова", — повідомив угорський прем’єр-міністр.

Можна припустити, що зустріч він хоче обставити як власну дипломатичну перемогу — досягнення якоїсь угоди, яка стосуватиметься розширення прав угорців Закарпаття. Після чого оголосить, що більше не блокуватиме шлях України до ЄС. Коли відбудеться зустріч, поки невідомо. Про візит Мадяра до нашої країни цього тижня не повідомлялося, можливо це буде днями і тоді Робоча група COELA в середу відкриє два завислі кластери. Коли ж візиту не буде, значить, дипломатичні маневри ще тривають.

Третя причина — традиційний для Угорщини шантаж Євросоюзу. Добре відомо, що за попереднього уряду ЄС заморозив значні суми виплат Будапешту через зрив реформ та відмову від виконання рекомендацій із Брюсселю. Орбан у відповідь шантажував Євросоюз за кожної зручної нагоди — щоразу при розгляді питання посилення санкцій проти Росії або надання допомоги Україні. Були сподівання, що Мадяр так не робитиме, оскільки це лише шкодить самій Угорщині.

10 липня Рада Євросоюзу затвердила новий план відновлення та стійкості для Угорщини і виділяє їй 10 мільярдів євро. Уряд у Будапешті пообіцяв посилити боротьбу з корупцією, зробити прозорими державні закупівлі й зміцнити незалежність суддів. Здавалося б, сторінку кризових стосунків між ЄС та Угорщиною перегорнуто, але тут варто пригадати, що у червні повідомлялося про наміри Будапешта блокувати решту кластерів для України після відкриття "Основ". Не виключено, шостий розблокували після виділення згаданих 10 мільярдів євро, а відкриття інших пов’язуватиме з якимись внутрішніми моментами в ЄС. Себто, Мадяр діятиме, як Орбан — нічого особистого, тільки гроші.

На надуманість причин відмовити Україні вказують й ЗМІ. Мовляв, балканські країни раніше стали в чергу, тож мають право просуватися швидше. Цей аргумент витягають не вперше. Річ не у тому, хто довше в черзі, а хто та як виконує домашні завдання. 10 липня, коли Угорщині розблокували гроші, представники Євросоюзу ухвалили рішення про закриття низки переговорних кластерів для Чорногорії та Албанії. У політичних колах ЄС вважають, що Чорногорія може вже скоро стати 28-ю країною об’єднання, що ж до чотирьох інших країн Західних Балкан (Сербія, Північна Македонія, Боснія і Герцеговина, Албанія), то їхній прогрес залежить від темпів реформ і нашої інтеграції — не стосується.