# Костянтин Жеваго

Печерський районний суд Києва передав в управління Агентства з розшуку та менеджменту активів майно олігарха-втікача, який є бенефіціарним власником збанкрутілого банку "Фінанси та кредит".Про це повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань. Правоохоронці не називають його ім'я, проте за даними справи йдеться про Костянтина Жеваго.Так, майно було арештоване в межах розслідування ДБР за підозрою олігарха та його спільників у розтраті 113 мільйонів доларів із банку "Фінанси та кредит". До АРМА передали корпоративні права 16 підприємств, які входять в орбіту бізнесмена. Серед них — 49,5% статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК"."Сьогодні ухвала суду передана до АРМА для виконання", — зазначили в ДБР.Що відомо про арешт майна Костянтина ЖевагоУ 2019 році ДБР повідомило про підозру олігарху Костянтину Жеваго та низці керівників банку у справі щодо розтрати 113 мільйонів доларів фінансової установи. Було накладено арешт на майно підозрюваного олігарха та пов’язаних із ним юридичних осіб, зокрема акції його підприємств на сотні мільйонів гривень, корпоративні права товариств, 26 об’єктів нерухомості. Також під арештом перебуває майно інших юридичних осіб, пов’язаних із колишнім депутатом, зокрема 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир та яхта.Ще у жовтні 2020 року арештовані активи вартістю понад 300 мільйонів гривень були передані до АРМА. Йдеться про корпоративні права, кошти та 26 об’єктів нерухомості, серед яких оздоровчі комплекси, готелі, житлові та комерційні приміщення в центральних частинах Києва, Харкова, Полтави та Кривого Рогу загальною площею понад 22 тисячі квадратних метрів.Нагадаємо, раніше французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції олігарха Костянтина Жеваго. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту.

Державне бюро розслідувань спільно з Міністерством юстиції України готує звернення до Вищого антикорупційного суду з адміністративним позовом щодо націоналізації активів і корпоративних прав ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", який належить олігарху-втікачу Костянтину Жеваго.Про це повідомила прес-служба ДБР. Так, пропонується націоналізувати 541 об’єкт нерухомого майна, які перебувають у власності підприємства, а також 172 земельних ділянок, які є в достроковій оренді комбінату на 49 років.Крім того, під процедуру націоналізації можуть потрапити 2 382 залізничні вагони та 53 331 погонний метр під’їзних колій."Також пропонується суду розглянути передачу державі корпоративних прав у розмірі 49,5% статутного капіталу ПрАТ "Полтавський ГЗК", — наголосили у ДБР.Нагадаємо, наприкінці червня 2023 року правоохоронці вручили підозру керівництву ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". А у лютому Шевченківський районний суд міста Києва арештував банківські рахунки комбінату. Слідство вважає, що Полтавський ГЗК упродовж трьох років ухилявся від сплати ренти на суму майже два мільярди гривень.Влітку 2024 року стало відомо, що працівники Державного бюро розслідувань скерували до суду справу стосовно сімох посадовців та службових осіб ПрАТ "Полтавського гірничо-збагачувального комбінату", який належить олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Їх підозрюють у привласненні десятків мільйонів гривень.

Санкції стосовно п'ятого президента України Петра Порошенка були запроваджені за поданням Кабінету міністрів. А обмеження щодо бізнесменів Ігоря Коломойського, Геннадія Боголюбова, Костянтина Жеваго і Віктора Медведчука запроваджувались за поданням Служби безпеки України.Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на співрозмовників у силових структурах.Як зазначає джерело, санкції проти бізнесменів запроваджено через те, що вони "здійснювали діяльність в інтересах Росії". Також є відкриті кримінальні провадження щодо кожного епізоду, якими займаються правоохоронці.Санкції до Петра Порошенка, згідно з даними джерел, запроваджені через:кримінальну справу про державну зраду, де політику інкримінують змову з Медведчуком і російським керівництвом через дозвіл "Центренерго" купувати вугілля з окупованих територій Донбасу.участь Петра Порошенка у створенні Партії регіонів, а також працевлаштуванні в уряді екс-президента Віктора Януковича, коли він, бувши міністром закордонних справ, був залучений до підготування Харківських угод.співпрацю з Російською Федерацією через активи на території держави-агресора — фабрику "Рошен" у Липецьку та "Севморзавод" у Криму. Кабмін переконаний, що Порошенко був зацікавлений у продовженні співпраці з Росією та розміщенні на півострові Чорноморського флоту.Санкції до Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова були запроваджені через:те, що у 2023 році вони були засновниками та бенефіціарами компанії "Eclaris Group Limited". Як зазначають правоохоронці, вона через підставні фірми торгувала нафтою і газом з дочірніми компаніями "Газпрому", а ті — платили податки в російський бюджет, фінансуючи війну.виведення 750 мільйонів гривень із "ПриватБанку".Санкції щодо Костянтина Жеваго ввели через:його тісні звʼязки з Москвою, а саме з підсанкційним олігархом РФ Олексієм Федоричевим.злочини у банківській сфері, що повʼязані з виведенням 500 мільйонів гривень кредитних коштів із банку "Фінанси та кредит".ще донедавна підконтрольна Жеваго група компаній "Ferrexpo" співпрацювала з Росією. Так, "Автокраз" експортував до РФ вантажівки, "Росава" та "Преміорі" — автошини, які ще у 2022 році торгувалися у так званих "Л/ДНР".Санкції до Віктора Медведчука, за словами правоохоронців, були запроваджені безстроково — на підставі низки старих епізодів, а також нових:збір інформації про Збройні сили України на користь Росії;блокування запуску в Україні передових стільникових радіотехнологій;діяльність Медведчука в ОПЗЖ;антиукраїнська діяльність медіаресурсів Медведчука;залучення його до антиукраїнської пропаганди у Росії. У 2024 році СБУ припинила діяльність медіаструктури Voice of Europe, що входила до проросійського проекту "Другая Украина". Його очолював і фінансував Медведчук, а координувала п'ята служба ФСБ Російської Федерації.Варто зазначити, що 13 лютого президент Володимир Зеленський ввів у дію санкції проти Петра Порошенка та Ігоря Коломойського. У санкційному списку також опинився колишній нардеп Віктор Медведчук.Нагадаємо, 30 січня Комітет Верховної Ради з питань регламенту рекомендував парламенту підтримати відсторонення народного депутата від "Європейської Солідарності" Петра Порошенка від участі у засіданнях.Зауважимо, спершу інформацію про запровадження обмежень проти лідера партії "Європейська Солідарність" поширила низка українських ЗМІ. Проте згодом у своєму дописі на власній Facebook-сторінці Порошенко підтвердив цю інформацію та заявив, що таке рішення є "провокацією" і звинуватив у цьому президента Володимира Зеленського.

Працівники Державного бюро розслідувань за процесуального керівництва Офісу генпрокурора завершили розслідування кримінального провадження щодо колишніх топпосадовців банку "Фінанси та Кредит". Вони підозрюються у розтраті майна банку у складі злочинної організації на суму понад 608 мільйонів гривень. Про це повідомляє прес-служба Бюро. Хоч слідство і не називає прізвища фігурантів справи, але з оприлюднених матеріалів випливає, що йдеться про українського бізнесмена, політика та колишнього акціонера банку "Фінанси та Кредит" Костянтина Жеваго, а також про трьох його спільників. У ДБР зазначили, що обвинувальний акт щодо підозрюваних направлено до суду. "У ході розслідування встановлено, що один з акціонерів банку у період з 2007 по 2015 рік організував протиправну схему кредитування підконтрольних йому компаній для виведення коштів банківської установи на офшорні компанії для їх подальшої легалізації. Функціонування схеми забезпечувалось підконтрольними та лояльними акціонеру високопосадовцями банку та довіреними особами", — йдеться у повідомленні ДБР. У відомстві також зазначили, що лише по одному з епізодів злочинної діяльності збитки банку, через кредитування підконтрольної акціонеру компанії, склали понад 608 мільйонів гривень. Згідно з даними слідства, учасники злочинної організації намагалися придати своїм діям вигляду законності та замаскувати протиправне походження коштів, одержаних внаслідок оборудки. Для цього вони протягом п'яти років уклали до основного кредитного договору понад сотню додаткових угод, якими поступово та безпідставно збільшили позичальнику кредитний ліміт. Банк при цьому не отримав будь-якої ліквідної застави. Що світить Жеваго та його соратникам Як зазначає ДБР, колишні високопосадовці банку підозрюються у вчиненні злочину, передбаченого статтею 255 КК України (участь у злочинній організації та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією), а також статтею 191 КК України (розтрата чужого майна в особливо великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у складі злочинної організації). "Фігурантам загрожує до 12 років ув’язнення з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна", — додали в ДБР. Раніше повідомлялось, що перед судом постануть посадовці Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який належить олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Вони незаконно збагатились на суму понад 370 мільйонів гривень. Нагадаємо, раніше французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції олігарха Костянтина Жеваго. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту.

Перед судом постануть посадовці Полтавського гірничо-збагачувального комбінату, який належить олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Вони незаконно збагатились на суму понад 370 мільйонів гривень. Про це повідомляє прес-служба Державного бюро розслідувань. Працівники ДБР скерували до суду обвинувальний акт стосовно сімох посадовців та службових осіб ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Менеджмент товариства, яке належить олігарху–втікачу Костянтину Жеваго, привласнив десятки мільйонів гривень. Як збагачувались фігуранти справи За даними слідства, керівництво комбінату протягом 2019-2021 років протиправно розпоряджалося корисними копалинами загальнодержавного значення. Не маючи спеціального дозволу на користування надрами воно незаконно реалізувало тонни мінеральної сировини на майже 80 мільйонів гривень. Потім через залучені до схеми підприємства перепродали цю ж саму сировину, але набагато дорожче. Зокрема, топменеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин. Сума оборудки становила понад 370 мільйонів гривень. Нагадаємо, раніше французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції олігарха Костянтина Жеваго. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту. Раніше генпрокурор Андрій Костін заявив, що деякі країни, які не хотіли видавати Україні правопорушників від початку повномасштабного вторгнення, навесні 2024 року почали це робити.

Працівники Державного бюро розслідувань скерували до суду справу стосовно сімох посадовців та службових осіб ПрАТ "Полтавського гірничо-збагачувального комбінату", який належить олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Їх підозрюють у привласненні десятків мільйонів гривень. Про це повідомила прес-служба Держаного бюро розслідувань. Як діяла злочинна схема Відомо, що керівництво комбінату протягом 2019-2021 років протиправно розпоряджалося корисними копалинами загальнодержавного значення. Не маючи спеціального дозволу на користування надрами воно незаконно реалізувало тонни мінеральної сировини на майже 80 мільйонів гривень. Потім через залучені до схеми підприємства перепродали цю ж саму сировину, але набагато дорожче. Зокрема, топменеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин. Сума оборудки становила понад 370 мільйонів гривень. Як покарають злочинців Наразі матеріали кримінального провадження відкрито для ознайомлення підозрюваним та їх захисникам. Фігурантам справи загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Нагадаємо, наприкінці червня 2023 року правоохоронці вручили підозру керівництву ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". А у лютому Шевченківський районний суд міста Києва арештував банківські рахунки комбінату. Слідство вважає, що Полтавський ГЗК упродовж трьох років ухилявся від сплати ренти на суму майже два мільярди гривень.

У власника ДТЕК і співвласника "Метінвесту" Ріната Ахметова нарахували статки в чотири мільярди доларів. Він є найбагатшим українцем, а у світовому рейтингу мільярдерів від Forbes посідає лише 785 місце. Таку інформацію оприлюднив Forbes.Загалом у списку 2024 року — пʼять громадян України. З рейтингу вибув Ігор Коломойський. Віктор Пінчук посів 1 623 місце. Статки власника групи Interpipe за рік скоротилися на 100 мільйонів доларів — до двох мільярдів доларів. Власник Smart Holding Вадим Новинський з 1,2 мільярда доларів (мінус 200 мільйонів доларів) зайняв 2 410 місце. Статки акціонера Ferrexpo Костянтина Жеваго (2 410 місце) за рік скоротилися на 100 мільйонів доларів — до 1,2 мільярда доларів. Співвласник так званої групи "Приват" Геннадій Боголюбов займає 2 692 місце в рейтингу. Його статки за рік скоротилися на 100 мільйонів доларів — до мільярда доларів. Статки співзасновників стартапу Grammarly Олексія Шевченка та Максима Литвина оцінюються у 1,9 мільярда доларів у кожного. Але у рейтингу вони вказані як громадяни Канади. Найбагатшим у світі за версією Forbes є французький бізнесмен Бернар Арно та його родина. Статки власника світового лідера індустрії моди LVMH оцінюються у 195 мільярдів доларів. У Forbes зазначили, що зараз у світі більше мільярдерів, ніж будь-коли раніше: загалом 2 781. Це на 141 більше, ніж минулого року, і на 26 більше рекорду, встановленого 2021 року. Цього року учасники рейтингу також багатші, ніж будь-коли. Загальна вартість їхніх статків сягнула 14,2 трильйона доларів, що на 2 трильйони більше, ніж 2023 року, та на 1,1 трильйона доларів більше попереднього рекорду 2021 року. Водночас, попри санкції, кількість російських мільярдерів у світовому рейтингу Forbes зросло за рік зі 110 до 125 осіб. Цифра могла бути ще більшою, але 10 учасників рейтингу раніше відмовилися від російського громадянства. Нагадаємо, що в грудні минулого року журнал Forbes оприлюднив список найвпливовіших жінок світу 2023 року. Рейтинг очолила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн. Українки до переліку не потрапили.

Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру вже третьому заступнику голови правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит", який розікрав мільярди в інтересах власника — колишнього українського олігарха Костянтина Жеваго. Про це йдеться у повідомленні прес-служби ДБР. Зазначається, що топ-менеджер свого часу обіймав посаду заступника голови правління, а у 2015 році став головою правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Колишній власник фінустанови ще у 2010 році створив злочинну організацію, через яку були вкрадені гроші банку, що підривало українську економіку. До виведення коштів та подальшої їх легалізації він залучив серед інших й щонайменше трьох заступників голови правління банку. "Лише в одному епізоді діяльності учасників злочинної організації встановлено збитки у понад 560 мільйонів гривень", — наголошують у ДБР. Доведено, що колишній власник достеменно знав, що до фінансових активів банку входять банківські депозити фізичних та юридичних осіб та кошти, отримані в межах рефінансування від Національного банку України. Водночас він вирішив через підставних осіб отримати контроль над приватним товариством, яке штучно залучало кредитні кошти від банку.  "Після перерахування грошей на комерційну структуру, гроші перенаправлялись у підконтрольні олігарху компанії-нерезиденти для їх подальшої легалізації", — пояснюють у бюро розслідувань. Колишньому заступнику Голови правління банку повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна в особливо великих розмірах у складі злочинної організації). Наразі його затримали, вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Додамо, що наприкінці 2023 року в цьому кримінальному провадженні було викрито та затримано ще двох колишніх заступників голови правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Їм було повідомлено про підозру за аналогічними статтями та обрано запобіжний захід у вигляді триманні під вартою із визначенням суми застави в розмірі 450 мільйонів гривень та 467 мільйонів гривень відповідно. Станом на теперішній час заставу не внесено. Нагадаємо, Державне бюро розслідувань заявило, що наразі накладено арешт на нерухоме майно та транспортні засоби львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича, а також на майно членів його родини. Також, за даними ДБР, ініційовано питання про накладення арешту на нерухоме майно нареченої сина львівського бізнесмена Софії Морозюк та ще одного співучасника.

Працівники Державного бюро розслідувань повідомили про підозру заступнику Голови правління АТ "Банк "Фінанси і Кредит", який розікрав понад пів мільярда гривень в інтересах власника установи. Про це повідомила прес-служба ДБР. Правоохоронці встановили, що колишній власник установи ще у 2010 році створив злочинну організацію, через яку були вкрадені гроші банку, тим самим підриваючи українську економіку. Зауважимо, що один із акціонерів АТ "Банк "Фінанси і Кредит" був колишній народний депутат Костянтин Жеваго. "До виведення коштів та подальшої їх легалізації він залучив серед інших й службову особу АТ "Банк "Фінанси та Кредит" — заступника Голови правління, який також обіймав посаду члена кредитного комітету банку", — йдеться у повідомленні. За допомогою посадовця було вкрадено майже 560,5 мільйона гривень. При цьому колишній власник достеменно знав, що до фінансових активів банку входять банківські депозити фізичних та юридичних осіб та кошти, отримані в межах рефінансування від Національного банку. Водночас колишній власник банку через підставних осіб отримав контроль над приватним товариством, яке штучно отримувало кредитні кошти від банку. Рішення ухвалювалися Кредитним Комітетом установи, до якого входили залучені ексолігархом Голова та члени Правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит", у тому числі й заступник голови правління. Після перерахування грошей на комерційну структуру, гроші перенаправлялись у підконтрольні олігарху компанії-нерезиденти для їх подальшої легалізації. "Колишньому заступнику Голови правління банку повідомлено про підозру за ч. 1 ст. 255, ч. 5 ст. 191 КК України (розтрата майна в особливо великих розмірах у складі злочинної організації). Його затримано, вирішується питання щодо обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою", — йдеться у повідомленні. Нагадаємо, раніше у межах розслідування розкрадання коштів АТ "Банк "Фінанси і Кредит" правоохоронці повідомили про підозру колишньому нардепу та олігарху Костянтину Жеваго. Його підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. На майно підозрюваного олігарха накладено арешт. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень — корпоративні права підприємств, 26 об'єктів нерухомості.  Також заарештовано майно інших юридичних осіб, пов'язаних із колишнім депутатом. Це, зокрема, 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир. У жовтні 2020 року заарештовані активи вартістю понад 300 мільйонів гривень було передано до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). За запитом українських правоохоронних органів, 28 грудня французькі правоохоронці затримали Костянтина Жеваго в елітному курорті Куршевель. Українська сторона неодноразово просила Францію про екстрадицію Жеваго. Однак 10 листопада французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту.

Французький суд остаточно відмовив Україні в екстрадиції олігарха Костянтина Жеваго. Там дійшли висновку, що наша держава не зможе забезпечити основні процесуальні гарантії та прав захисту. Про це повідомляє Reuters. "Суд приходить до висновку, що держава-подавач (Україна, — ред.) не в змозі гарантувати, що пана Жеваго судитиме суд, який може забезпечити основні процесуальні гарантії та захист прав захисту", — йдеться у вироку. Реакція представників Жеваго У прес-службі Костянтина Жеваго заявили, що Верховний суд Франції після детального аналізу усіх поданих матеріалів, врахування всіх доказів та аргументів, представлених сторонами обвинувачення та захисту, поставив крапку в справі щодо екстрадиції олігарха та зняв з нього усі обмеження, які існували. Сам Жеваго заявив, що справа проти нього "сфабрикована та не має жодного юридичного підґрунтя, має ознаки політичного переслідування та тиску". Справа Жеваго За запитом українських правоохоронних органів, 28 грудня 2022 року французькі правоохоронці затримали Костянтина Жеваго в елітному курорті Куршевель. Раніше в межах розслідування кримінального провадження Жеваго та низці топменеджерів банку було повідомлено про підозру. Вони організували механізм розтрати 113 мільйонів доларів США фінансової установи, чим завдали шкоди інтересам держави та вкладників банку. В межах розслідування самому Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов'язаних із ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень — корпоративні права підприємств, 26 об'єктів нерухомості. Також заарештовано майно інших юридичних осіб, пов'язаних із колишнім депутатом. Це, зокрема, 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир. У жовтні 2020 року заарештовані активи вартістю понад 300 мільйонів гривень було передано до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). 30 грудня стало відомо, що Костянтин Жеваго залишив посаду директора і вийшов з ради директорів Ferrexpo. Окрім цього, 2 лютого один із топ-менеджерів Полтавського гірничо-збагачувального комбінату отримав підозру від Служби безпеки України. Комбінат входить до складу групи компаній Ferrexpo та належить українському олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Нагадаємо, 21 березня Державне бюро розслідувань ініціювало арешт гелікоптера, опосередкованим власником якого є Костянтин Жеваго.

За ініціативи Державного бюро розслідувань українським військовим передано гелікоптер олігарха-втікача Костянтина Жеваго. Гелікоптер був арештований у межах розслідування кримінального провадження ДБР у березні 2023 року Про це повідомила прес-служба правоохоронного відомства. Відтак, на підставі матеріалів, зібраних працівниками ДБР, суд ухвалив рішення про передачу літака олігарха-втівкача для потреб українських військових. "Заарештований завдяки ДБР гелікоптер екснардепа та акціонера банку АТ "Банк "Фінанси та Кредит" Костянтина Жеваго тепер буде виконувати завдання в одній з бойових частин ЗСУ", — йдеться у повідомленні. За даними ДБР, наразі за рішенням військового командування країни для забезпечення виконання бойових завдань однією з частин було здійснено примусове відчуження гелікоптера. Правоохоронці зауважили, що це повітряне судно належало підконтрольній колишньому депутату юридичній особі. Жеваго використовував його в особистих цілях під час перебування на території України. Справа Жеваго За запитом українських правоохоронних органів, 28 грудня французькі правоохоронці затримали Костянтина Жеваго в елітному курорті Куршевель. Раніше в межах розслідування кримінального провадження Жеваго та низці топменеджерів банку було повідомлено про підозру. Вони організували механізм розтрати 113 млн доларів США фінансової установи, чим завдали шкоди інтересам держави та вкладників банку. В межах розслідування самому Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов'язаних із ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень — корпоративні права підприємств, 26 об'єктів нерухомості. Також заарештовано майно інших юридичних осіб, пов'язаних із колишнім депутатом. Це, зокрема, 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир. У жовтні 2020 року заарештовані активи вартістю понад 300 млн грн було передано до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). 30 грудня стало відомо, що Костянтин Жеваго залишив посаду директора і вийшов з ради директорів Ferrexpo. Окрім цього, 2 лютого один із топ-менеджерів Полтавського гірничо-збагачувального комбінату отримав підозру від Служби безпеки України. Комбінат входить до складу групи компаній Ferrexpo та належить українському олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Нагадаємо, 21 березня Державне бюро розслідувань ініціювало арешт гелікоптера, опосередкованим власником якого є екс-нардеп, акціонер банку "Фінанси та Кредит" Костянтин Жеваго.  Також 3 серпня Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру власнику групи "Фінанси і кредит" Костянтину Жеваго. Йдеться про надання хабаря Голові та суддям Верховного Суду в обмін на рішення на його користь у господарській справі.

У четвер, 3 серпня, Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру власнику групи "Фінанси і кредит" Костянтину Жеваго. Йдеться про надання хабаря Голові та суддям Верховного Суду в обмін на рішення на його користь у господарській справі. Про це повідомляє Національне антикорупційне бюро. За даними слідства, у 2002 році підозрюваний придбав 40,19% акцій гірничо-збагачувального комбінату у чотирьох компаній. 18 років потому колишні акціонери звернулися до господарського суду з позовом, щоб визнати договір купівлі-продажу цінних паперів недійсним та повернути собі акції ГЗК. Проте, суд відмовив у задоволенні вимог. У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів.  "Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року підозрюваний вступив у змову з адвокатом одного зі столичних адвокатських об’єднань, який мав зв’язки з суддями Верховного Суду. Протягом березня-квітня 2023 року він передав адвокату 2,7 мільйона доларів. З них 1,8 мільйона доларів — суддям Верховного Суду, решта — як "оплата" посередницьких послуг", — йдеться в повідомленні. Врешті-решт, Верховний Суд у квітні 2023 року ухвалив рішення на користь бізнесмена. Під час слідчих дій, НАБУ і САП задокументували передачу і отримання двома траншами 1,8 мільйона доларів. Під час отримання другого траншу у 450 тисяч доларів 15 травня 2023 року Голову ВС і адвоката було викрито "на гарячому". "Оскільки підозрюваний на момент скоєння злочину і до теперішнього часу перебуває у Франції, про підозру йому повідомили в межах міжнародної правової допомоги", — зазначають у НАБУ. Справа Князєва 15 травня детективи Національного антикорупційного бюро викрили на хабарі 2,7 мільйона доларів голову Верховного Суду України Всеволода Князєва. Він був залучений у злочинну схему. Того ж дня слідчі провели обшуки у Князєва та ще у 18 суддів Верховного Суду, які слухали справу Полтавського ГЗК.  16 травня Пленум Верховного Суду під час позачергового засідання висловив недовіру його голові Всеволоду Князєву. Ввечері цього ж дня Князєву та його спільнику (адвокату) офіційно повідомлено про підозру в отриманні неправомірної вигоди. За версією слідства, він є членом "бекофісу", який за хабар міг сприяти ухваленню необхідного для бізнесмена Костянтина Жеваго рішення. Адвокат виступив посередником в передачі незаконної винагороди керівництву Верховного Суду для ухвалення рішення в інтересах бізнесмена. 18 травня Спеціалізована антикорупційна прокуратура ініціювала відкриття кримінального провадження через розголошення даних у справі. Потім Вища рада правосуддя надала згоду на тримання під вартою Князєва. "За" це рішення проголосували всі 14 членів ВРП. Того ж дня Вищий антикорупційний суд призначив Князєву запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 липня включно з альтернативою застави у понад 107,360 мільйонів гривень. Князєва взяли під варту у залі суду. 31 травня апеляційний суд змінив запобіжний захід Князєву зменшили розмір застави до 75 мільйонів гривень.  Нагадаємо, раніше у ході розслідування справи Князєва у Спеціальній антикорупційній прокуратурі розгорілася справжня війна. Причиною конфлікту став телефон Князєва, або ж ті таємниці, які у ньому сховані.

За запитом Державного бюро розслідувань у Республіці Кіпр правоохоронці затримали колишнього заступника голови правління АТ "Банк "Фінанси та Кредит". Він є спільником власника банківської установи Костянтина Жеваго. Про це повідомила прес-служба ДБР. За словами правоохоронців, фігурант причетний до відмивання понад 100 мільйонів доларів США. "На основі зібраної ДБР доказової бази, суд ухвалив рішення щодо утримання підозрюваного під вартою. Наразі працівники Бюро готують необхідний пакет документів для його екстрадиції з Республіки Кіпр в Україну", — йдеться у повідомленні. Справа Жеваго За запитом українських правоохоронних органів, 28 грудня французькі правоохоронці затримали Костянтина Жеваго в елітному курорті Куршевель. Раніше в межах розслідування кримінального провадження Жеваго та низці топменеджерів банку було повідомлено про підозру. Вони організували механізм розтрати 113 млн доларів США фінансової установи, чим завдали шкоди інтересам держави та вкладників банку. В межах розслідування самому Жеваго було повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України. На сьогодні накладено арешт на майно підозрюваного олігарха, а також пов'язаних із ним юридичних осіб. Зокрема, акції його підприємств на сотні мільйонів гривень — корпоративні права підприємств, 26 об'єктів нерухомості. Також заарештовано майно інших юридичних осіб, пов'язаних із колишнім депутатом. Це, зокрема, 14 майнових комплексів, 21 частина майнових комплексів, 30 нежитлових приміщень, 10 квартир. У жовтні 2020 року заарештовані активи вартістю понад 300 млн грн було передано до Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА). 30 грудня стало відомо, що Костянтин Жеваго залишив посаду директора і вийшов з ради директорів Ferrexpo. Окрім цього, 2 лютого один із топ-менеджерів Полтавського гірничо-збагачувального комбінату отримав підозру від Служби безпеки України. Комбінат входить до складу групи компаній Ferrexpo та належить українському олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Нагадаємо, 21 березня Державне бюро розслідувань ініціювало арешт гелікоптера, опосередкованим власником якого є екс-нардеп, акціонер банку "Фінанси та Кредит" Костянтин Жеваго. .

Суд обрав запобіжний захід посадовцям "Полтавського гірничо-збагачувального комбінату", який належать олігарху-втікачу Костянтину Жеваго. Підозрюваних триматимуть під вартою або ж вони можуть внести заставу від 2 до 60 млн грн. Про це повідомила прес-служба Держаного бюро розслідувань. "Печерський суд міста Києва обрав запобіжні заходи керівництву ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", а також керівництву фірми-прокладки, через яку відбувались махінації на підприємстві. Відповідно до рішення судді, всі шість підозрюваних мають перебувати в СІЗО з альтернативою внесення застави. Організатор оборудок  має внести 60 мільйонів гривень, решта – від 2 до 40 млн грн", — йдеться у повідомленні.   Відомо, що фігуранти справи не співпрацювали зі слідством і переховувались, тож їх затримали і доставили в суд під конвоєм. Тепер їм загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Нагадаємо, наприкінці червня правоохоронці вручили підозру керівництву ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат". Йдеться про фінансові оборудки, завдяки яким зловмисники заволоділи 400 мільйонами гривень від видобутку та подальшої реалізації корисних копалин державного значення, не маючи на це відповідних дозволів. А у лютому Шевченківський районний суд міста Києва арештував банківські рахунки комбінату. Слідство вважає, що Полтавський ГЗК упродовж трьох років ухилявся від сплати ренти на суму майже два мільярди гривень.

Керівництво ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат", який належить біглому олігарху Костянтину Жеваго, отримало підозру від Державного бюро розслідувань. Відомство разом зі Службою безпеки й Офісом генерального прокурора викрили фінансові оборудки підприємства.  Як повідомляє прес-служба ДБР, підозру отримало керівництво правління комбінату, начальники відділів через які здійснювали фінансові оборудки підприємства, а також керівництво фірми-прокладки, через які відбувались махінації. Слідство встановило, що посадовці комбінату протиправно заволоділи майже 400 мільйонами гривень від видобутку та подальшої реалізації корисних копалин державного значення без відповідних дозволів. Зокрема, топ-менеджмент продавав без відповідних дозволів щебеневу сировину, яка виготовлялась з відходів, видобутих у кар’єрі корисних копалин. Готівка від продажу виводилася через конвертцентри та розподілялася між учасниками злочинної групи. "Наразі проведено 15 обшуків на території міста Києва, а також Харківської та Полтавської областей, в офісних приміщеннях та за місцями проживання топменеджерів ПрАТ "Полтавський ГЗК", фірмах прокладках та підприємств транзитно-конвертаційного сектору. Шістьом особам вже повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 (заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене організованою групою в особливо великих розмірах) та ч. 3 ст. 209 (вчинення правочинів з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, вчинене організованою групою в особливо великому розмірі) КК України", — вказує прес-служба правоохоронного відомства. Вирішується питання щодо застосування зазначеним особам запобіжного заходу. Наголошується, що слідчі ДБР ініціюють запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. У разі доведення провини фігурантів справи, їм загрожує до 15 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Нагадаємо, у лютому Шевченківський районний суд міста Києва арештував банківські рахунки Полтавського гірничо-збагачувального комбінату. Усі видаткові операції з грошима, крім видаткових операцій зі сплати податків, зборів та інших податкових платежів було припинено. Слідство вважає, що Полтавський ГЗК протягом 2018-2021 років ухилився від сплати ренти на суму майже два мільярди гривень. Тоді ж один із топ-менеджерів Полтавського гірничо-збагачувального комбінату отримав підозру від Служби безпеки. Читайте також: Справа Жеваго. Чому екстрадиція олігарха важлива для України?.