# Ліндсі Грем

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп відтермінував застосування санкцій проти країни-агресорки Росії за законом покійного сенатора Ліндсі Ґрема для того, аби проаналізувати їх можливий вплив на економіку.Про це повідомив державний секретар Марко Рубіо під час спілкування із журналістами на авіабазі "Ендрюс" перед візитами до Узбекистану та Індії 18 жовтня."Я думаю, що президент хоче використати цей 60-денний період, щоб, так би мовити, проаналізувати, які наслідки матиме запровадження як санкцій, так і мит для світової економіки та навіть для економіки США", — пояснив він.Крім того, Рубіо підтримав й дизельну угоду між США та Росією. Він наголосив, що ця угода та призупинення санкцій демонструють складність "управління конфліктами" на Близькому Сході та в Україні, які впливають на глобальні постачання енергоносіїв."Це дизельне пальне так чи інакше буде продане. Єдина різниця полягає в тому, скільки з нього отримали б Сполучені Штати", — сказав Рубіо.Нагадаємо, що українські офіційні особи повідомили, що в ніч із 13 на 14 жовтня для мережі зв’язку Starshield компанії SpaceX в Україні запровадили обмеження швидкості руху. За інформацією аналітиків американського Інституту вивчення війни, це може суттєво ускладнити зусилля України з перехоплення ворожих реактивних безпілотників, а також проведення ударних операцій на середніх дистанціях.Згодом Америка обмежила й доступ до розвідданих для Києва. 15 жовтня група підтримки України в американському Конгресі оприлюднила заяву стосовно погроз зупинити надання розвідувальних даних Україні та обмеження роботи Starlink.Додамо, журналісти Financial Times із посиланням на європейських посадовців заявляли, що адміністрація американського президента Дональда Трампа розглядає варіант зупинки постачання зброї Україні за програмою PURL. Це може статися, якщо Київ продовжить атаки на російські нафтопереробні заводи (НПЗ)..

Президент США Дональд Трамп у ніч на 16 жовтня підписав указ про скасування ключових санкцій, обмежень і тарифних положень проти Росії, передбачених Законом Ліндсі Грема. Це рішення відкриває для Москви додаткові можливості щодо фінансування та затягування війни проти України.Про це повідомили аналітики американського Інституту вивчення війни (Institute for the Study of War).У документі, підписаному Дональдом Трампом, зазначено, що скасування положень про санкції із Закону Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану відповідає національним інтересам США, про що було подано відповідне підтвердження до Конгресу.Рішення про застосування винятків із санкцій було ухвалено невдовзі після того, як 9 жовтня Дональд Трамп оголосив про досягнення угоди з президентом Росії Володимиром Путіним. Ця домовленість передбачає скасування обмежень на російське дизельне пальне заради збільшення його постачання на світовий та американський ринки.Реакція Москви та оцінка ISWЯк зауважили аналітики, у Росії призупинення дії санкційного закону сприйняли з піднесенням. Генеральний директор Російського фонду прямих інвестицій (РФПІ) та ключовий перемовник Кремля Кирило Дмитрієв назвав це рішення вагомим сигналом:"Призупинення дії Закону Грема про санкції є значним і справді історичним моментом".Водночас аналітики ISW зазначають, що указ Трампа суперечить його ж заявленим зовнішньополітичним цілям, спрямованим на швидке припинення війни в Україні. На думку експертів, послаблення обмежень лише дозволить Росії продовжувати фінансувати збройну агресію та затягувати бойові дії, оскільки позбавляє Кремль будь-яких належних стимулів брати участь у змістовних мирних переговорах.Нагадаємо, 18 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що попри заяви про так зване енергетичне перемир’я, російські окупаційні війська посилили цілеспрямовані удари по об'єктах критичної інфраструктури та цивільних будинках України. Лише за останній тиждень ворог здійснив 76 атак на вітчизняну енергетику, завдавши масштабних руйнувань та спричинивши знеструмлення у кількох областях..

Американський президент Дональд Трамп підписав указ про призупинення масштабних мит, обмежень і санкцій проти Росії. Раніше їх просував покійний сенатор Ліндсі Грем.Про це повідомило видання Bloomberg. Журналісти зазначили, що лідер США скористався положенням про скасування санкцій у межах закону, який відстоював покійний сенатор Ліндсі Грем як спосіб покарати Росію за війну в Україні. Цей закон також передбачав розширення санкцій проти Ірану."Я відмовляюся від застосування таких санкцій, обмежень і мит, передбачених "Законом Грема". Я надав Конгресу підтвердження того, що це відповідає національним інтересам США", — йдеться в указі.Юристи пояснили, що директива формально вводить мита, але зупиняє їхню дію. Це означає, що президент може застосувати її в інший час, якщо захоче.Аналітики видання додали, що законопроєкт дав Дональду Трампу 30 днів на введення 100% мита на всі товари від п'яти найбільших покупців російської нафти. Він також передбачав запровадження санкцій проти численних російських підприємств та 500% мит на весь імпорт російської енергопродукції до США. І цей місячний термін мав закінчитися завтра 18 жовтня."Скасування мит загрожує новим опором з боку членів Конгресу, включно з багатьма республіканцями, які обурені рішенням Трампа щодо угоди США та Росії", — йдеться в публікації.Медійники зауважили, що цього тижня група сенаторів від обидвох партій уже підписала листа з вимогою до президента розірвати угоду з диктатором Володимиром Путіним та забезпечити дотримання положень "Закону Грема".Скасування цього закону також дозволяє уникнути потенційного конфлікту з найбільшими покупцями російської енергопродукції — Китаєм, Індією та Туреччиною.Як відомо, покійний сенатор Ліндсі Грем написав цей законопроєкт перед смертю в липні, його ухвалення розглядалося як спосіб вшанувати його пам'ять. Грем неодноразово називав такі санкції ключем до того, щоби змусити Путіна сісти за стіл переговорів і покласти край його повномасштабному вторгненню в Україну, яке триває вже п'ятий рік.Нагадаємо, вчора президент США Дональд Трамп заявив, що знає подробиці про війну Росії проти України, а також пам'ятає про причини її початку..

Російська армія знову жорстко атакувала Київщину, Харківщину, Запоріжжя та інші регіони України, цілячись у дитячі садки, ліцеї, університети та енергооб'єкти. Президент Володимир Зеленський відреагував на нічний терор і висунув чіткий заклик до світових лідерів щодо посилення тиску на Кремль.Про це йдеться в офіційному Telegram-каналі глави держави.Наслідки ворожих ударів по регіонахЗа словами Зеленського, російські окупанти завдали численних ударів по цивільних об'єктах у Києві, Запоріжжі, а також на Одещині, Сумщині та Харківщині. Зафіксовано суттєві руйнування освітньої та енергетичної інфраструктури: зокрема уражено дитячий садок у Києві, ліцей на Київщині, університет у Харкові, а також енергетичні об'єкти на Полтавщині, Миколаївщині та Вінниччині."Тільки за цю ніч від російських атак 14 людей отримали поранення. Багато було ударів по житлових будинках — у Києві, Запоріжжі, на Одещині, Сумщині, Харківщині. На жаль, двоє людей загинуло у Запоріжжі. Мої співчуття рідним та близьким", — заявив український лідер.Заклик до США, ЄС та світових лідерівПрезидент України наголосив, що щоденна російська ескалація вимагає від міжнародних партнерів рішучих дій та адекватного силового і економічного матчу у відповідь. За його словами, світова спільнота повинна обрати жорсткіший курс, щоб зупинити розширення війни."Ми просимо президента Трампа реалізувати закон Ліндсі Грема щодо Росії та всіх, хто підтримує її війну фінансово. Ми просимо президентів Антоніу Кошту та Урсулу фон дер Ляєн ввести додаткові європейські санкції. Ми просимо всіх лідерів не виключати російських олігархів з наявних санкційних списків і надалі обмежити з терористами будь-яку торгівлю, поки Росія не зупинить війну. Саме так, спільними щоденними зусиллями, має наближатися мир", — підсумував глава держави.Нагадаємо, у ніч на 26 вересня Росія завдала чергового удару безпілотниками по столиці та Київській області, спричинивши руйнування та пожежі. Унаслідок падіння уламків ворожих дронів в регіоні є постраждалі та пошкодження житлового фонду..

Триденний візит китайського лідера до Сполучених Штатів став вдалим для нього. Дональд Трамп зустрічав гостя не як суперника за світове панування, а як друга. Говорили й про Україну, але жодних результатів поки немає.Як Трамп зробив "закон Грема" нікчемнимЗагальновідомо, що Китай є найбільшим спонсором російського вторгнення в Україну, оскільки залишається головним покупцем нафти у країни-терористки, — у 2025 році китайці імпортували звідти 100,86 мільйона тонн, цього року темпів не збавляли. Також Китай є одним із найбільших покупців іранської нафти: у 2025 році на нього припадало понад 80% морського експорту нафти з Ірану, або в середньому 1,4 мільйона барелів на добу. Нагадаємо: Іран багато років перебуває під санкціями. Тож "пекельні санкції", які ухвалив Конгрес і підписав Трамп, першочергово стосується саме КНР. TrueUA наголошував, що ключовою проблемою Акту Грема про стопроцентні мита проти покупців російської нафти є пункт, який дозволяє президенту США застосовувати норми закону на власний розсуд, вибірково, або не застосовувати взагалі.Головне досягнення Сі Цзіньпіна під час вояжу до Америки — продовження до 10 січня наступного року торгівельного перемир’я між США та Китаєм. Це означає, що принаймні стосовно Пекіну "пекельних санкцій" не буде. Після 10 січня перемир’я знову продовжать, як робили це раніше. Як повідомляє агенція Bloomberg, Китай добре розуміє критичну залежність Штатів від китайських рідкоземельних металів, тому не надто переймається коротким терміном перемир’я. Американці під час зустрічей із китайською делегацією висловили невдоволення порушенням КНР певних зобов’язань, що, втім, не завадило Трампу розстелити червону доріжку для Сі на об’єднаній базі Ендрюс. Востаннє тут у 2015 році Барак Обама приймав папу Франциска. Але всі ще пам’ятають, як Трамп і Путіна зустрічав на Алясці на червоній доріжці, покладеній прямо до трапу літака. Мабуть, нинішній глава Білого дому у такий спосіб демонструє свою гостинність.Якщо не буде "пекельних санкцій" проти Китаю, тоді ж проти кого? До квартету найбільших імпортерів нафти з Росії ще входять Індія, Туреччина та Євросоюз, де левову частку імпорту тягнуть Словаччина та Угорщина. Застосування мит до інших трьох суб’єктів виглядатиме політично мотивованою вибірковістю. Тож, найімовірніше, Трамп ні проти кого не залучить отриманий від Конгресу інструмент ні до проміжних виборів, до них лишилося понад місяць, ні до кінця року. До виборів не буде, адже це відобразиться на цінах всередині США, вони ще більше зростуть, а до кінця року не застосує, бо тоді у всіх виникне логічне запитання, чому з цієї компанії випав Китай. Тому добре, якщо дасть хід хоча б нормі Акту Грема, яка встановлює відповідальність за викрадення українських дітей, але вона ніяк не прискорить мир без головної частини — мит проти покупців путінської нафти.Чого іще досягнув Сі в АмериціДуже дивною частиною прийому китайського гостя було запрошення на вечерю з ним керівників американських техногігантів Apple, Nvidia, OpenAI, Alphabet, Amazon, Meta і Tesla. Ще у квітні Білий дім звинувачував китайські компанії у масштабних крадіжках технологій ШІ. За повідомленням ЗМІ, Майкл Краціос, директор Управління науково-технічної політики Білого дому, у спеціальній доповіді розписав, як це відбувається та попередив: такі компанії можуть вилучати ключові можливості з американських моделей, використовуючи американські інновації та уникаючи при цьому витрат часу і коштів, необхідних для створення передових систем. Посольство Китаю у США тоді відкинуло звинувачення, а хто ж зізнається…Деякі техногіганти, керівники яких були на вечері з Сі, зокрема, OpenAI, повідомляли про масштабні спроби вилучення (дистиляції), спрямовані проти їхніх систем. Вони пов’язували ці дії з китайськими компаніями DeepSeek, Moonshot AI та MiniMax. Також відома історія 2024 року, коли американські прокурори висунули звинувачення колишньому інженеру Google за викрадення комерційної таємниці у сфері ШІ та передачі її китайським компаніям. У чому полягав сенс зустрічі розробників штучного інтелекту із Сі? Почути, що Китай не намагатиметься обігнати Штати, чи що китайці не крастимуть американські технології? КНР і США — конкуренти, співпраця між їхніми компаніями малоймовірна, адже переможець у перегонах передових систем стане світовим гегемоном.Посадивши за один стіл власників американських технологічних гігантів і китайського гостя Трамп фактично дав тому нагоду закріпити образ своєї держави як рівної Сполученим Штатам, а не тієї, яка копіює чуже. Метаморфоза: за першого терміну Трамп був рішучим противником політики Китаю, а зараз прагне подружитися з незмінним китайським кормчим. Це друга їхня зустріч, перша була в Пекіні, цього року планується ще дві — на саміті Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені в листопаді та на саміті G20 у Маямі у грудні. Куди Трамп запросив і Путіна.Світова преса зазначає, що попри заклики Сі Цзіньпіна до США не визнавати незалежність Тайваню, позиція американської адміністрації лишається непорушною — Америка підтримує острівну країну та надає їй зброю і технології для самозахисту. Але при цьому є нюанс: ще з травня Штати не надіслали Тайваню пакет військової допомоги на 14 мільярдів доларів. Після пишної зустрічі із Сі навряд чи надішлють взагалі.Ця пишність, пише The Economist, контрастує з "бідністю" порядку денного зустрічі та низкою невирішених питань. Наприклад, незрозуміло, що глобально виграв Трамп. Він продемонстрував прагнення до стабільних стосунків із Китаєм, китайський лідер відповів взаємністю, за його словами, президенти домовилися розвивати "конструктивні, стратегічні та стабільні відносини між Китаєм і США". Але ж для всіх очевидно, що такі люб’язності тимчасові. Японія, Південна Корея, Філіппіни та інші союзники Штатів у Тихоокеанському регіоні, мабуть, дивилися на пишноту прийому Сі з не меншим шоком, аніж ми і наші європейські партнери споглядали прийому Трампом Путіна на Алясці. Висновок, який вони могли зробити для себе: на Америку більше не варто покладатися.Чи вмовив Трамп Сі Цзіньпіна натиснути на кремлівського диктатораЗа закритими від преси дверми глава Білого дому та його китайський друг говорили про Іран та Україну. Раніше президент Володимир Зеленський, розповідаючи про свою зустріч із Трампом, заявив:"Я дуже відверто сказав президенту США, що ми вважаємо: якщо він також залучить президента Сі — той має вплив на Путіна. Якщо ми хочемо закінчити цю війну не лише на словах, то всі маємо працювати над цим цілодобово — заради людей". Чи міг Трамп схилити Сі Цзіньпіна натиснути на Путіна? Оскільки Пекін жодного разу не продемонстрував такого бажання, замість цього просував беззмістовні "мирні плани", йому завершення війни в Україні не особливо потрібне. В кращому разі, Сі може вплинути на Путіна задля відновлення судноплавства у Чорному морі. Та й то зробить це не для нас, а для дружніх Китаю країн, які потерпають через втрату нашого зерна та іншого продовольства. Але може бути гірший варіант, вигідний як Пекіну, так і Москві — тристоронні переговори Трамп — Сі Цзіньпін — Путін. Старт їм можуть покласти вже в середині листопада на саміті АТЕС, його прийматиме китайський Шеньчжень. Якщо такі переговори відбудуться, там говоритимуть про Україну без України. З наслідками, гіршими за померлий "дух Анкориджа"..

У вівторок, 22 вересня, президент України Володимир Зеленський розпочав візит до Нью-Йорка із зустрічі з американськими сенаторами. Після цього він провів розмову з французьким президентом Еммануелем Макроном.Про це Володимир Зеленський повідомив у своєму Telegran-каналі."Подякував сенаторам за сильну двопартійну підтримку України та голосування за санкційний законопроєкт Ліндсі Грема. Дуже правильний крок. І коли його вдасться повністю реалізувати, мир і гарантована безпека точно стануть ближчими", — акцентував він.Український президент і сенатори США домовилися, що українська й американська команди тісніше попрацюють на санкційному напрямі."Розповів сенаторам про пропозиції для деескалації, які будемо обговорювати з президентом Америки. Також обговорили й наші потреби у перехоплювачах балістики й виклики перед зимою", — додав Зеленський.За його словами, є речі, які можемо зробити разом з Америкою, щоби захистити життя. Американські "петріоти" зараз замінити неможливо, і що більше антибалістичного захисту матиме Україна, то менше в Росії буде зухвалості продовжувати удари та затягувати війну.Також президент України зустрівся з Еммануелем Макроном. Вони обговорили передусім безпеку та зимовий пакет підтримки для України."Ми готові також забезпечити додаткові системи ППО SAMP/T та ракети до них за рахунок фінансових можливостей в межах позики ЄС", — зауважив Володимир Зеленський.Україна та Франція продовжують роботу над можливістю виробляти такі системи ППО та ракети до них в Україні, а також над спільною з партнерами антибалістичною програмою FREYJA."Розраховуємо на перші результати вже цього року. Максимально працюємо, щоби посилити захист наших людей. Дякую, Емманюелю! Дякую, Франціє!" — підсумував український президент.Нагадаємо, вчора видання The Guardian повідомило, що під час майбутніх перемовин у Нью-Йорку американський лідер Дональд Трамп наполягатиме на припиненні взаємних ударів по енергетичній інфраструктурі між Україною та Російською Федерацією. Головною причиною такої вимоги у Вашингтоні називають стрімке зростання світових цін на пальне..

Перше випробування рішучості втілити Акт Ліндсі Грема Дональд Трамп пройде цього тижня під час зустрічі із Сі Цзіньпіном. Якщо президент США застосовуватиме дані йому Конгресом повноваження вибірково, гарний закон — знеціниться.Трамп остаточно став на бік України?"У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — так сухо пресслужба Білого дому повідомила про історичне рішення Дональда Трампа.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Окремою нормою прописали відповідальність за викрадення українських дітей. Під обмеження підпадають не тільки виконавці, які фізично вивозили дітей, а й структури опіки, перевізники, чиновники та будь-які інші неамериканські юридичні особи, причетні до організації чи забезпечення цього процесу. У документі перелічені вищі посадовці країни-терористки, на яких санкції поширюються автоматично за фактом посади. Президент США може доповнювати цей псисько на власний розсуд. Причетних до викрадення українських дітей каратимуть заморожуванням усього майна та активів під американською юрисдикцією, їм також заборонять в’їзд до США.Цим закон Грема нагадує "Акт Магнітського" — закон, схвалений у 2012 році Сполученими Штатами, а потім Європарламентом, який передбачає санкції проти осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського, замордованого у 2009 році у московській тюрмі "Матроська тиша". Норми цього Акту діють понині. Спочатку він поширювався на 18 росіян, протягом наступних років перелік розширювався.Водночас є "але": у документі зазначено, що Трамп має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування. Цей нюанс до останнього лишав сумніви, що Палата представників Конгресу слідом за Сенатом ухвалить закон Грема — Блюменталя. Демократи хоч і повністю прихильні до України, але внутрішні електоральні процеси, пов’язані із проміжними виборами до Конгресу 3 листопада, впливали на їхнє голосування, для республіканців же закон украй важливий, щоб продемонструвати виборцям зовнішньополітичну успішність адміністрації свого президента. Яка насправді такою не є через іранську авантюру. Однак у цьому випадку і демократи, і республіканці відгукнулися на запит американського суспільства, яке продовжує підтримувати Україну. Тепер виключно Трамп вирішуватиме, застосовувати мита і санкції повною мірою чи гратися з цією "дубиною", як йому заманеться.Навіщо Трампу закон Грема саме заразПро зв’язок ухвалення закону з проміжними виборами вже йшлося, проте не тільки вони прискорили процес. Законопроєкт республіканця Грема і демократа Блюменталя був зареєстрований у квітні 2025 року, однак тривалий час Білий дім не проявляв значного інтересу до ухвалення документа, гірше того, ЗМІ повідомляли, що адміністрація США прагне пом’якшення прописаних у законі заборон. Крига скресла тільки в липні цього року, — сенатор Грем зустрівся з Трампом, 10 липня він заявив, що той підтримує компромісну версію законопроєкта, а 11 липня, після повернення з Києва, Грем помер.Цей збіг обставин прискорив перебіг подій, — глава Білого дому наголошував, що закон має бути ухвалений на знак пам’яті про сенатора. Хоча у компромісному варіанті з’явилася норма, яка дає Трампу можливість користуватися актом фактично у ручному режимі, а також туди вписали ще й мита та санкції проти Ірану, спочатку Сенат, а 16 вересня і Палата представників Конгресу підтримали Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Чому ж так довго тягли?Припущення перше: Трамп тримав Акт Грема як останній аргумент, аби схилити Путіна до переговорів. У проміжку між ухваленням закону Сенатом і Палатою представників до Москви, а потім Києва приїздили переговорники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Скоріш за все, під час зустрічей у російській столиці їм дали зрозуміти, що серйозних переговорів вести не збираються. У відповідь закон Грема ухвалили й Трамп його швиденько підписав. Тепер Мінфін США на виконання закону має розробити відповідні процедури, тобто Білий дім дав Кремлю невеликий часовий люфт, аби там зрозуміли, чим ризикують, якщо не погодяться сісти за стіл перемовин.Припущення друге: Актом Грема Трамп отримав важіль політичного тиску передовсім на Індію і Китай. Індія з 2022 року збільшила імпорт нафти із Росії у вісім разів, минулого року закупівлі трохи знизилися, проте ця держава залишається другою після Китаю за об’ємом поставок нафти з РФ — у 2025 році індуси імпортували 88,72 мільйона тонн, китайці відповідно — 100,86 мільйона тонн. Третя в топтрійці — Туреччина, минулого року вона імпортувала 15,23 мільйона тонн нафти з Росії, але у цієї держави є особливість, собі вона залишає небагато, переважно займається реекспортом, даючи можливість Кремлю оминати санкції. Тільки за вісім місяців цього року Китай завіз із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйонів барелів, Туреччина — 44 мільйонів барелів. Ці три країни стовідсотково підпадають під мита. Але не тільки вони.У списку Угорщина, Словаччина (вони найбільші європейські імпортери), незначні об’єми також купують Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія, Франція, Іспанія, з-за меж Європи — Бразилія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Японія, Південна Корея. І тепер цікаво, як Трамп використовуватиме отриманий ним механізм, проти всіх, чи битиме вибірково. Приміром, по Євросоюзу, окремі члени якого, купляючи нафту у Путіна, продовжують спонсорувати вбивства росіянами українців. А якщо сюди додати десятки держав, які перекуповують нафту або купляють виготовлене з неї пальне та інші продукти переробки, список суттєво розшириться.Індія і Китай розкритикували ухвалення закону Грема. У Нью-Делі заявили: купляли і куплятимуть нафту в Росії, контракти вже укладені, а цей закон може нашкодити індійсько-американським відносинам. У Пекіні відреагували наступним чином:"Ми продовжимо уважно стежити за подальшими кроками США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для рішучого захисту державного суверенітету, інтересів розвитку та законних прав і інтересів підприємств".Водночас закликали до діалогу.Перше випробування Акт Грема пройде вже цього тижня, — у четвер, 24 вересня, у Вашингтоні має відбутися зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очевидно, йтиметься і про застосування товаришем Сі важелів впливу на Путіна, аби змусити того до мирних переговорів. Що з цього вийде, побачимо.Отже, підсумуємо. Перше: "пекельні санкції" ухвалені Конгресом і тільки Конгрес може їх скасувати. А це процес тривалий і складний, тому закон діятиме ще дуже довго, і це гарна новина. Друге: норма закону, яка дає право Трампу застосовувати санкційні і митні механізми, — найслабше місце Акту Грема, адже всі неодноразово пересвідчувалися у нерішучості глави Білого лому, який часто відступає від обіцянок.Третє: у дію швидко можуть бути введені норми, які стосуються санкцій проти росіян, а питання мит вирішуватиметься вибірково. Тим самим, закон матиме половинчастий характер — ніби й гарний інструмент, проте використовуватиметься не для того, щоб позбавити Росію прибутків від експорту нафти, які вона витрачає на війну, а щоб Кремль погодився сісти за стіл переговорів. І він погодиться, але не вестиме їх сумлінно, а затягуватиме час, сподіваючись на ослаблення Трампа після проміжних виборів та внутрішню політичну турбулентність у США, коли главі Білого дому під загрозою імпічменту може виявитися не до України..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп підписав закон про санкції проти країни-агресорки Росії, ініційований покійним сенатором Ліндсі Гремом.Про це повідомила пресслужба Білого дому."У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — йдеться у повідомленні.За даними Clash Report, документ передбачає:нові санкції проти російського диктатора Володимира Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.Водночас у документі зазначено, що Трамп також має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування.Нагадаємо, у The New York Times повідомляли, що Палата представників Конгресу США 16 вересня схвалила масштабний законопроєкт про санкції проти Росії, який передбачає посилення тиску на її енергетичний та оборонний сектори. Проте у Білому домі розглядають можливість не лише посилення санкцій, а й укладання окремих економічних та інших домовленостей із Росією ще до закінчення війни в Україні..

Президент Володимир Зеленський заявив, що ухвалення Палатою представників Конгресу Сполучених Штатів Америки санкційного законопроєкту Ліндсі Грема відбулося в ніч чергової російської атаки балістикою, іншими ракетами й дронами проти України.Таку заяву він оприлюднив у своєму дописі у Telegram. За його словами, саме законопроєкт Ліндсі Грема та інші сильні санкційні кроки партнерів проти Росії — це надзвичайно сильний інструмент, "який може зупинити цю терористичну війну та привести Росію до необхідності встановити мир"."Санкції мають бути сильними, щоб уся робота заради миру, і зокрема наші спільні з Америкою, Європою та іншими друзями дипломатичні зусилля, спрацювали. Дякую членам Палати представників, сенаторам, лідерам Конгресу США за підтримку цього законопроєкту. Росії потрібно закінчувати цю свою війну", — додав гарант.Що передбачає документДокумент надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти та газу, а також країн, які допомагають Москві обходити санкції. Водночас законопроєкт передбачає винятки для окремих держав, які суттєво скорочують залежність від російських енергоносіїв.Крім того, законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців, банків та суден так званого "тіньового флоту", який використовується для транспортування російської нафти в обхід обмежень. Документ також продовжує низку санкцій проти Ірану.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні Сполучені Штати Америки мають інструмент, щоб позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України. Це можна зробити завдяки санкціям проти Москви.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Палата представників Конгресу Сполучених Штатів Америки 16 вересня ухвалила законопроєкт покійного сенатора Ліндсі Грема, який передбачає посилення санкцій проти країни-агресорки Росії.Про це повідомляє "Суспільне". Зазначається, що документ підтримали 262 конгресмени, 159 проголосували проти. Тепер його мають передати на підпис президенту США Дональду Трампу.Що передбачає документДокумент надає президенту США повноваження запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти та газу, а також країн, які допомагають Москві обходити санкції. Водночас законопроєкт передбачає винятки для окремих держав, які суттєво скорочують залежність від російських енергоносіїв.Крім того, законопроєкт передбачає санкції проти російських посадовців, банків та суден так званого "тіньового флоту", який використовується для транспортування російської нафти в обхід обмежень. Документ також продовжує низку санкцій проти Ірану.Зауважимо, регламентний комітет нижньої палати 14 вересня схвалив процедуру розгляду ініціативи сімома голосами проти трьох. Це рішення відкрило шлях до подальшого проходження документа у стінах Конгресу.Нагадаємо, раніше президент Володимир Зеленський заявив, що на сьогодні Сполучені Штати Америки мають інструмент, щоб позбавляти Росію можливості щоденно фінансувати війну проти України. Це можна зробити завдяки санкціям проти Москви.Читайте також: Нові санкції Трампа проти Росії: коли їх можуть ухвалити і що зміниться.

Сенаторка США Дарлін Грем здобула перемогу в республіканських праймеріз у Південній Кароліні та боротиметься за повний термін у Сенаті. Вона претендує на місце свого покійного брата Ліндсі Грема, який помер у липні.У другому турі спеціальних праймеріз Республіканської партії Дарлін Грем перемогла члена Палати представників США Ральфа Нормана. Два тижні тому вони посіли перші два місця серед десяти кандидатів і вийшли до фінального голосування, повідомляє Associated Press.Праймеріз (попередні вибори) — це попереднє внутрішньопартійне голосування, на якому визначається єдиний кандидат від політичної партії для участі в наступних основних виборах.До цього Грем практично не мала політичного досвіду. Після смерті її брата, сенатора Ліндсі Грема, губернатор Південної Кароліни Генрі Макмастер призначив її тимчасово виконувати його повноваження до завершення нинішнього терміну. Невдовзі кандидатуру Грем підтримав президент США Дональд Трамп. Він закликав її балотуватися на повний термін, а минулого тижня особисто взяв участь у передвиборчому заході в Південній Кароліні.Після оголошення результатів Грем подякувала прихильникам і згадала покійного брата."Останні кілька тижнів були неймовірно важким часом для нашої родини. Але знаєте що? Ми це зробили", — заявила вона.Окремо політикиня подякувала Трампу за підтримку та його відносини з її братом."Наша перемога була б неможливою без вас, і ми щиро вдячні", — сказала Грем.У листопаді на загальних виборах її суперницею стане кандидатка від Демократичної партії Енні Ендрюс.Трамп активно підтримував ГремЗа день до голосування політичний комітет MAGA Inc., який підтримує Трампа та його союзників, витратив майже 830 тисяч доларів на телефонні дзвінки та повідомлення виборцям на підтримку Грем. Сам Трамп почав публічно підтримувати її ще до офіційного оголошення про участь у виборах. Під час передвиборчого заходу в Міртл-Біч президент США знову закликав республіканців проголосувати за неї."Я хочу, щоб це сталося. Удачі, Дарлін", — сказав Трамп.Під час короткої виборчої кампанії Грем неодноразово наголошувала, що має намір підтримувати політичний курс президента. Її суперник Ральф Норман після поразки розкритикував фінансову підтримку Грем з боку зовнішніх політичних комітетів, а також рішення Трампа втрутитися в перегони.Грем критикували через брак досвідуОдним із головних аргументів опонентів сенаторки була відсутність у неї значного політичного досвіду. Особливої уваги набув епізод під час дебатів, коли Грем не змогла чітко відповісти на запитання про інтереси національної безпеки США щодо Тайваню та Південно-Китайського моря.Тоді вона визнала, що національна безпека — не та сфера, на якій вона добре знається, та наголосила, що планує більше зосереджуватися на внутрішніх проблемах, зокрема вартості життя. Попри критику, Грем змогла виграти республіканську номінацію.Додамо, сенат Сполучених Штатів Америки 7 серпня підтримав законопроєкт щодо санкцій проти Росії та Ірану, який розробляв покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає посилення економічного тиску на Москву та надає президенту США Дональду Трампу нові тарифні повноваження.

Сенат Сполучених Штатів Америки 7 серпня підтримав законопроєкт щодо санкцій проти Росії та Ірану, який розробляв покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем. Документ передбачає посилення економічного тиску на Москву та надає президенту США Дональду Трампу нові тарифні повноваженняПро це пише Reuters. За даними видання, документ який відомий як "Закон про санкції Росії та Ірану імені Ліндсі О. Грема 2026 року", підтримали 86 сенаторів, 11 — виступили проти. Законопроєкт має пройти розгляд у Палаті представників, де його майбутнє залишається невизначеним через суперечки навколо тарифних положень.Ініціатива передбачає санкції проти російських посадовців, а також можливість запровадження тарифів до 100% для країн, які активно купують російські енергоносії або допомагають Москві обходити заборони.Законопроєкт також містить додаткові санкції проти Ірану, зокрема обмеження щодо фінансування його енергетичного сектору та озброєнь.Раніше сенатор Ліндсі Грем, який був одним із головних прихильників посилення санкцій проти Росії, заявляв про досягнення домовленості з Дональдом Трампом щодо просування цієї ініціативи.ОНОВЛЕНО.Реакція УкраїниОчільник МЗС Андрій Сибіга привітав ухвалення Сенатом США "Закону Ліндсі О. Ґрема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року" та подякував американським партнерам за цей важливий крок у зміцненні санкційного режиму проти агресора."Цей знаковий закон є потужним свідченням глобального лідерства США. Висловлюю щиру подяку членам Сенату за їхнє лідерство, принципову двопартійну підтримку та незмінну солідарність з Україною. Разом ми наближаємо довготривалий мир", — зазначив він.Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук також подякував Сенату Сполучених Штатів Америки за підтримку законопроєкту про посилення санкційного тиску на Росію."Це важливий двопартійний сигнал рішучості протидіяти російській агресії. Розраховуємо на підтримку Палати представників США та якнайшвидше набрання законом чинності. Сильні й послідовні санкції — один із ключових інструментів примусу росії до припинення війни та встановлення справедливого миру", — зазначив він.Зазначимо, що Ліндсі Грем помер 11 липня у Вашингтоні. Незадовго до цього він перебував із візитом в Україні, де відвідав виробництво оборонної компанії SkyFall, яка виготовляє безпілотники різного призначення. Сенатор ознайомився з процесом розробки та виробництва важких дронів-бомбардувальників Vampire, FPV-дронів Shrike різних модифікацій, а також перехоплювачів російських безпілотників типу "Шахед" P1-SUN.Нагадаємо, наприкінці липня президент України Володимир Зеленський та президент Фінляндії Александр Стубб переконали частину американських сенаторів підтримати законопроєкт про нові санкції проти Росії та Ірану. За їхніми словами, Москва перебуває у програшному становищі у війні..

У вівторок, 28 липня, український лідер Володимир Зеленський переговорить із президентом США Дональдом Трампом. Переговори заплановані на другу половину дня за київським часом.Про це йдеться у дописі журналіста Deutsche Welle Михайла Комадовського в соцмережі X.Згідно з офіційним розкладом, переговори лідерів двох держав розпочнуться о 09:30 за східним часом (о 16:30 за київським). Захід пройде у закритому для представників засобів масової інформації форматі.Одразу після цього, об 11:00 за місцевим часом (о 18:00 за Києвом), Дональд Трамп проведе аналогічні закриті переговори з прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Крім того, програма заходів передбачає спільну участь глав держав у прощальній церемонії."Після цього обидва лідери, як очікується, візьмуть участь у похороні сенатора Ліндсі Грема", — написав журналіст, маючи на увазі можливу присутність і Зеленського, і Нетаньягу поруч із Трампом.Нагадаємо, Володимир Зеленський сказав в інтерв'ю американській блогерці Лорі Лумер, що тон відносин українського й американського президентів Володимира Зеленського та Дональда Трампа змінився після їхньої зустрічі у Ватикані. Це був перший переломний момент у діалозі між ними..

Наступного тижня український президент Володимир Зеленський запланував візит до Вашингтона, де зустрінеться з американським колегою Дональдом Трампом.Про це повідомило "Суспільне" з посиланням на власні джерела в дипломатичних колах. За попередньою інформацією, візит Володимира Зеленського до США запланований на 28 липня.У межах поїздки президент України відвідає похорон сенатора Ліндсі Грема та безпосередньо зустрінеться з американським президентом Дональдом Трампом.Раніше джерела, наближені до українського президентського офісу поширили інсайдерську інформацію, що Володимир Зеленський розглядає можливість здійснити дипломатичну поїздку до США ще в липні.Декілька днів тому він провів телефонну розмову з представниками американського президента Дональда Трампа Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером."Вийшла хороша та важлива розмова про те, як активізувати дипломатію та наблизити мир", — зазначав тоді український лідер.Президент висловив переконання, що мир потрібен — мир із гідністю, й Україна вже давно до цього готова. За його словами, українські команди залишаються в тісному контакті, зокрема, щоби продовжити роботу над усім, що обговорили.Нагадаємо, вчора американська блогерка Лора Лумер повідомила, що взяла інтерв’ю в президента України Володимира Зеленського. Її називають медійницею, яка наближена до американського президента Дональда Трампа..

Президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що не бачить підстав вважати смерть американського сенатора Ліндсі Грема наслідком злочину.Про це він сказав під час пресконференції у Білому домі, коментуючи численні припущення та теорії змови, які поширилися після смерті політика. За словами Трампа, сенатор мав серйозні проблеми зі здоров'ям, а попередньою причиною смерті могли стати важкі судинні захворювання."Спочатку я чув, що це були закупорені артерії. Бо у нього дійсно були закупорені артерії. У нього були проблеми з цим. Шкода, що він не дбав про себе краще. Це щось таке, що майже неможливо виявити, і якщо це трапляється, то мало що можна з цим вдіяти", — сказав президент США.Водночас Трамп наголосив, що не має підстав підозрювати кримінальний характер смерті сенатора."Я не бачу в цьому нічого злочинного. Я знаю, що ходять всілякі теорії змови, і вважаю, що ФБР марнує свій час, якщо займається цим", — додав він.За попередніми даними судово-медичної експертизи, Ліндсі Грем помер унаслідок розшарування аорти, пов'язаного з атеросклерозом. Остаточні висновки мають бути зроблені після завершення всіх експертиз, однак наразі офіційні органи не повідомляли про будь-які ознаки насильницької смерті.Нагадаємо, Ліндсі Грем помер 11 липня у Вашингтоні. Незадовго до цього він перебував із візитом в Україні, де відвідав виробництво оборонної компанії SkyFall, яка виготовляє безпілотники різного призначення. Сенатор ознайомився з процесом розробки та виробництва важких дронів-бомбардувальників Vampire, FPV-дронів Shrike різних модифікацій, а також перехоплювачів російських безпілотників типу "Шахед" P1-SUN.Під час поїздки Грем також зустрівся з президентом України Володимиром Зеленським. Разом із ним до Києва прибув член Палати представників США, почесний голова Комітету у закордонних справах Майкл Маккол.Раніше президент Сполучених Штатів Америки Дональд Трамп заявив, що востаннє розмовляв із сенатором Ліндсі Гремом увечері 11 липня, лише за кілька годин до його смерті..