Китай, Індія, Туреччина, ЄС: по кому першим ударить "пекельними санкціями" Трамп

Перше випробування рішучості втілити Акт Ліндсі Грема Дональд Трамп пройде цього тижня під час зустрічі із Сі Цзіньпіном. Якщо президент США застосовуватиме дані йому Конгресом повноваження вибірково, гарний закон — знеціниться.

Трамп остаточно став на бік України?

"У п'ятницю, 18 вересня 2026 року, президент підписав закон HR 5334, "Закон Ліндсі О. Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року", який дозволяє та розширює законодавчі санкції, тарифи та заборони щодо Росії, а також продовжує чинні санкції проти Ірану", — так сухо прес-служба Білого дому повідомила про історичне рішення Дональда Трампа.

За даними Clash Report, документ передбачає:

• нові санкції проти російського диктатора Путіна, олігархів, банків, енергетичних і оборонних компаній, а також "тіньового флоту" РФ;
• повноваження президента США вводити мита у розмірі до 100% на товари з країн, які є найбільшими покупцями російської нафти та газу;
• запровадження мита у розмірі до 500% на російський імпорт;
• продовження санкцій проти енергетичного та військового секторів Ірану на п'ять років.

Окремою нормою прописали відповідальність за викрадення українських дітей. Під обмеження підпадають не тільки виконавці, які фізично вивозили дітей, а й структури опіки, перевізники, чиновники та будь-які інші неамериканські юридичні особи, причетні до організації чи забезпечення цього процесу. У документі перелічені вищі посадовці країни-терористки, на яких санкції поширюються автоматично за фактом посади. Президент США може доповнювати цей псисько на власний розсуд. Причетних до викрадення українських дітей каратимуть заморожуванням усього майна та активів під американською юрисдикцією, їм також заборонять в’їзд до США.

Цим закон Грема нагадує "Акт Магнітського" — закон, схвалений у 2012 році Сполученими Штатами, а потім Європарламентом, який передбачає санкції проти осіб, причетних до смерті російського адвоката Сергія Магнітського, замордованого у 2009 році у московській тюрмі "Матроська тиша". Норми цього Акту діють понині. Спочатку він поширювався на 18 росіян, протягом наступних років перелік розширювався.

Водночас є "але": у документі зазначено, що Трамп має право відмовитися від запровадження будь-якого з обмежень або відкласти їх застосування. Цей нюанс до останнього лишав сумніви, що Палата представників Конгресу слідом за Сенатом ухвалить закон Грема — Блюменталя. Демократи хоч і повністю прихильні до України, але внутрішні електоральні процеси, пов’язані із проміжними виборами до Конгресу 3 листопада, впливали на їхнє голосування, для республіканців же закон украй важливий, щоб продемонструвати виборцям зовнішньополітичну успішність адміністрації свого президента. Яка насправді такою не є через іранську авантюру. Однак у цьому випадку і демократи, і республіканці відгукнулися на запит американського суспільства, яке продовжує підтримувати Україну. Тепер виключно Трамп вирішуватиме, застосовувати мита і санкції повною мірою чи гратися з цією "дубиною", як йому заманеться.

Навіщо Трампу закон Грема саме зараз

Про зв’язок ухвалення закону з проміжними виборами вже йшлося, проте не тільки вони прискорили процес. Законопроект республіканця Грема і демократа Блюменталя був зареєстрований у квітні 2025 року, однак тривалий час Білий дім не проявляв значного інтересу до ухвалення документу, гірше того, ЗМІ повідомляли, що адміністрація США прагне пом’якшення прописаних у законі заборон. Крига скресла тільки в липні цього року, — сенатор Грем зустрівся з Трампом, 10 липня він заявив, що той підтримує компромісну версію законопроекту, а 11 липня після повернення з Києва Грем помер.

Цей збіг обставин прискорив перебіг подій, — глава Білого дому наголошував, що закон має бути ухвалений на знак пам’яті про сенатора. Хоча у компромісному варіанті з’явилася норма, яка дає Траппу можливість користуватися актом фактично у ручному режимі, а також туди вписали ще й мита та санкції проти Ірану, спочатку Сенат, а 16 вересня і Палата представників Конгресу підтримали Lindsey O. Graham Sanctioning Russia and Iran Act of 2026. Чому ж так довго тягли?

Припущення перше: Трамп тримав Акт Грема як останній аргумент, аби схилити Путіна до переговорів. У проміжку між ухваленням закону Сенатом і Палатою представників до Москви, а потім Києва приїздили переговорники Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер. Скоріш за все, під час зустрічей у російській столиці їм дали зрозуміти, що серйозних переговорів вести не збираються. У відповідь закон Грема ухвалили і Трамп його швиденько підписав. Тепер Мінфін США на виконання закону має розробити відповідні процедури, тобто Білий дім дав Кремлю невеликий часовий люфт, аби там зрозуміли, чим ризикують, якщо не погодяться сісти за стіл перемовин.

Припущення друге: Актом Грема Трамп отримав важіль політичного тиску передовсім на Індію і Китай. Індія з 2022 року збільшила імпорт нафти із Росії у вісім разів, минулого року закупівлі трохи знизилися, проте ця держава залишається другою після Китаю за об’ємом поставок нафти з РФ — у 2025 році індуси імпортували 88,72 мільйона тонн, китайці відповідно — 100,86 мільйона тонн. Третя в топ-трійці — Туреччина, минулого року вона імпортувала 15,23 мільйона тонн нафти з Росії, але у цієї держави є особливість, собі вона залишає небагато, переважно займається реекспортом, даючи можливість Кремлю оминати санкції. Тільки за 8 місяців цього року Китай завіз із Росії 585 мільйонів барелів сирої нафти, Індія — 453 мільйонів барелів, Туреччина — 44 мільйонів барелів. Ці три країни стовідсотково підпадають під мита. Але не тільки вони.

У списку Угорщина, Словаччина (вони найбільші європейські імпортери), незначні об’єми також купують Нідерланди, Німеччина, Італія, Польща, Бельгія, Франція, Іспанія, з-за меж Європи — Бразилія, Саудівська Аравія, ОАЕ, Сінгапур, Японія, Південна Корея. І тепер цікаво, як Трамп використовуватиме отриманий ним механізм, проти всіх, чи битиме вибірково. Приміром, по Євросоюзу, окремі члени якого, купляючи нафту у Путіна, продовжують спонсорувати вбивства росіянами українців. А якщо сюди додати десятки держав, які перекуповують нафту або купляють виготовлене з неї пальне та інші продукти переробки, список суттєво розшириться.

Індія і Китай розкритикували ухвалення закону Грема. У Нью-Делі заявили: купляли і куплятимуть нафту в Росії, контракти вже укладені, а цей закон може нашкодити індійсько-американським відносинам. У Пекіні відреагували наступним чином: "Ми продовжимо уважно стежити за подальшими кроками США та залишаємо за собою право вжити всіх необхідних заходів для рішучого захисту державного суверенітету, інтересів розвитку та законних прав і інтересів підприємств". Водночас закликали до діалогу.

Перше випробування Акт Грема пройде вже цього тижня, — у четвер, 24 вересня, у Вашингтоні має відбутися зустрічі Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Очевидно, мова йтиме і про застосування товаришем Сі важелів впливу на Путіна, аби змусити того до мирних переговорів. Що з цього вийде, побачимо.

Отже, підсумуємо. Перше: "пекельні санкції" ухвалені Конгресом і тільки Конгрес може їх скасувати. А це процес тривалий і складний, тому закон діятиме ще дуже довго, і це гарна новина. Друге: норма закону, яка дає право Трампу застосовувати санкційні і митні механізми, — найслабше місце Акту Грема, адже всі неодноразово пересвідчувалися у нерішучості глави Білого лому, який часто відступає від обіцянок.

Третє: у дію швидко можуть бути введені норми, які стосуються санкцій проти росіян, а питання мит вирішуватиметься вибірково. Тим самим, закон матиме половинчастий характер — ніби й гарний інструмент, проте використовуватиметься не для того, щоб позбавити Росію прибутків від експорту нафти, які вона витрачає на війну, а щоб Кремль погодився сісти за стіл переговорів. І він погодиться, але не вестиме їх сумлінно, а затягуватиме час, сподіваючись на ослаблення Трампа після проміжних виборів та внутрішню політичну турбулентність у США, коли главі Білого дому під загрозою імпічменту може виявитися не до України.