До завершення відведеного законом терміну переходу на електронні трудові книжки залишаються лічені тижні. Однак значна частина українських громадян досі не перевела свої документи у цифровий формат.Про це повідомила представниця Пенсійного фонду України Людмила Карпець.Україна перейшла до цифровізації трудових книжок ще 2021 року. Однак навіть із наближенням дедлайну влітку 2026 року багато громадян так і не перейшли з паперового формату на електронний.Ключовий нюанс реформи полягає в тому, що для більшості українців цей процес уже відбувся фактично автоматично. Дані про трудову діяльність надходять до реєстрів через звітність роботодавців із єдиного соціального внеску, що дозволило сформувати значний масив цифрових записів без участі самих працівників.На цифровізацію трудових книжок держава відвела п’ять років. Кінцевий термін — 10 червня 2026 року. З урахуванням часу на обробку документів і можливих уточнень, фактичний дедлайн для безпечного подання вже настав."Інформація з паперових трудових у багатьох випадках уже врахована в системах Пенсійного фонду України та використовується під час призначення пенсій. Це означає, що повторно подавати документи потрібно не всім", — зауважила Карпець.Попри загальну автоматизацію, є категорія громадян, для яких оцифрування залишається обов’язковим і терміновим. Тобто це стосується про тих, кому пенсію призначено до 2021 року, але які після цього продовжували працювати. Саме їхній "післяпенсійний" стаж часто не потрапив до цифрових реєстрів автоматично.Навіть якщо трудова формально вже оцифрована, це не гарантує відсутності помилок. У Пенсійному фонді України радять перевірити персональні дані через електронний кабінет. Виокремили найпоширеніші проблеми:некоректні або застарілі назви підприємств;розбіжності в датах працевлаштування;відсутність окремих періодів стажу."Такі неточності можуть виглядати несуттєвими, але в підсумку впливають на страховий стаж і фінальні нарахування", — зауважили в ПФУ.Для тих, хто не потрапив до автоматичного сценарію, передбачено подання документів через портал Пенсійного фонду України. Процедура включає:авторизацію за допомогою кваліфікованого електронного підпису;заповнення даних про трудові відносини;завантаження скан-копій паперової трудової;підпис і відправлення заяви."Розгляд звернення може тривати до одного місяця, тому зволікання фактично зменшує шанси встигнути до дедлайну без додаткових ризиків", — підсумували в Пенсійному фонді України.Нагадаємо, що якщо не оцифрувати свої трудові книжки, то можна втратити не лише страховий стаж, але частину пенсійних виплат..

У четвер, 9 квітня, Верховна Рада ухвалила важливе рішення, яке дозволить тисячам громадян отримати законні виплати без наявності фізичних трудових книжок. Новий механізм передбачає використання цифрових даних для верифікації робочого шляху осіб, чиї документи були втрачені через війну або окупацію.Про це йдеться у законопроєкті № 13705-д, який підтримав український парламент.Новий закон для соціального захистуЗаконопроєкт спрямований на усунення бюрократичних перешкод під час призначення пенсій. За відповідне рішення віддали свої голоси 242 народних обранці. Основна мета документа — допомогти людям, які не мають доступу до своїх паперових архівів через активні бойові дії або перебування підприємств під контролем ворога.Відтепер громадяни, чиї трудові архіви були знищені або залишилися на окупованих територіях, зможуть підтвердити стаж для призначення пенсії за допомогою відомостей із державних електронних реєстрів та інформаційних систем. Це значно прискорить процес оформлення виплат та зробить його більш прозорим.Нагадаємо, до 10 червня 2026 року українці мають обов'язково оцифрувати свої трудові книжки. Проте відсутність електронної копії не призведе до втрати страхового стажу..

У середу, 7 січня, на засіданні уряду ухвалили проект Трудового кодексу України. Цей документ має дати старт реформі ринку праці. Про це повідомила прем'єр-міністр України Юлія Свириденко."Україна отримає оновлений Трудовий кодекс", — зазначила вона.Свириденко розповіла, що над створенням документа команда Мінекономіки працювала понад два роки — у партнерстві з бізнесом, профспілками, науковцями та за участі міжнародних партнерів. Команда успішно завершила важливий етап для старту реформи. Посадовиця нагадала, що ринок праці в Україні досі функціонує за Кодексом законів про працю 1971 року. За цей час змінилися структура економіки, формати зайнятості та потреби роботодавців і працівників. "Новий Трудовий кодекс це враховує та формує зрозумілі правила трудових відносин", — зауважила Свириденко.Документ є одним з ключових кроків для реалізації Стратегії зайнятості населення до 2030 року, яку уряд також ухвалив під час засідання 7 січня. "Ми прагнемо зробити ринок праці більш інклюзивним і залучити до економічної активності людей, які сьогодні часто залишаються поза ринком: жінки, молодь, ветерани, люди з інвалідністю", — пояснила прем'єр-міністр.Що змінитьсяОновлений Трудовий кодекс передбачає:Чіткі ознаки трудових відносин — документ визначає вісім ознак трудових відносин. Це допоможе зменшити правову невизначеність та вивести зайнятість з тіні.Гнучкі трудові договори — кількість типів трудових договорів збільшується з шести до дев'яти. Кодекс чітко врегульовує сучасні формати роботи: дистанційна, надомна, нефіксований робочий час. Крім того, працівник зможе укладати з роботодавцем кілька типів трудових договорів.Цифровізація трудових відносин — електронні документи прирівнюються до паперових у трудових відносинах.Прозорий механізм визначення мінімальної зарплати (як місячної, так і погодинної) узгоджений зі стандартами ЄС — мінімальна межа буде визначатись як відсоток від середньої заробітної плати, який встановлюватиме уряд.Гнучкі режими праці для працівників, які мають дітей — документ фіксує право на гнучкі форми роботи (дистанційна, робота вдома). А також дає більше можливостей батькам. Наприклад, розширення прав обох батьків на відпустку для догляду за дитиною: і мати, і батько зможуть взяти по два місяці відпустки.Реформа інспекції праці — впроваджується ризик-орієнтований підхід до перевірок.Більше можливостей для працевлаштування молоді — зокрема Кодекс впроваджує окремий механізм для безпечного поєднання навчання і першої роботи — учнівський трудовий договір. "Ухвалення Кодексу також є важливим кроком для нашої подальшої євроінтеграції. Документ передбачає імплементацію понад 30 директив ЄС, регламентів та конвенцій МОП", — додала Свириденко.Посадовиця зауважила, що наступний крок — розгляд проекту в першому читанні в залі парламенту. Уряд розраховує на підтримку нардепів та конструктивну роботу над документом між читаннями.Нагадаємо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..

У четвер, 27 листопада, у Верховній Раді зареєстрували законопроект щодо подовження строку оцифрування трудових книжок.Відповідний документ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обліку трудової діяльності працівника в електронній формі" оприлюднено на сайті парламенту.Ініціатором проекту закону є член депутатської групи "Відновлення України" Гнатенко Валерій. У пояснювальній записці наголошується, що завданням законопроекту є "подовження строку, передбаченого для оцифрування трудових книжок працівників та гарантія захисту трудових прав громадян в умовах воєнного стану".Зазначається, що станом на 2025 рік залишається значна кількість трудових книжок, які ще не були оцифровані, адже в умовах повномасштабної війни процес оцифрування зазнав суттєвих ускладнень."Частина роботодавців втратила доступ до архівів або зазнала пошкодження матеріальних носіїв інформації. Підприємства на тимчасово окупованих і деокупованих територіях втратили можливість здійснювати повноцінну кадрову роботу. Багато установ перебувають у стані релокації або призупинили діяльність через воєнні дії. Працівники, які змінили місце проживання, не завжди мають змогу передати оригінали трудових книжок. Відтак, виникла об’єктивна необхідність продовження строку внесення відомостей до електронного реєстру", — наголошується у пояснювальній записці.Наразі процес оцифрування триває із 2021 до 2026 року і має завершитися до кінця цього періоду. Однак, якщо проект закону буде ухвалено, то цей період буде продовжено.Нагадаємо, за даними Бюджетної декларації, прожитковий мінімум до 2028 року зросте несуттєво та становитиме 3 667 гривень гривні для працездатних осіб. Водночас уряд України планує підвищити мінімальну заробітну плату.Додамо, ключовими тенденціями на українському ринку праці у 2026 році будуть дефіцит працівників та подальше зростання заробітних плат..
